Рішення № 2745636, 09.01.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2009 р.

Справа № 8/4992

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", м. Бережани Тернопільської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м. Городок

про стягнення 17634,6 грн. основного боргу, 1587,14 грн. пені, 198,37 грн. – 3% річних

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: Зелінський Л.Р. –за довіреністю від 18.11.2008р. (в судовому засіданні 18.11.2008р.);

відповідача: Зелінський В.В. –за довіреністю від 18.11.2008р. (в судовому засіданні 18.11.2008р.).

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 17634,6 грн. основного боргу, 1587,14 грн. - пені (за період з 12.05.2008р. по 15.09.2008р.) та 198,37 грн. –3% річних (за період з 12.05.2008р. по 15.09.2008р.) у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №67 від 12.04.2005р. внаслідок неповної оплати відповідачем варстості товару, отриманого на підставі видаткових накладних №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. та довіреності серії ЯОШ №177347 від 25.03.2008р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 18.11.2008р. наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2008р. не заперечує факту отримання товару на підставі видаткових накладних №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. та довіреності серії ЯОШ №177347 від 25.03.2008р. При цьому представником відповідача також вказується на часткову сплату відповідачем заборгованості за товар як до, так і після пред’явлення позову, надаючи суду відповідні документи на підтвердження сплати боргу.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" (покупцем) 12.04.2005р. укладено договір № 67 на поставку продукції (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов’язується виготовити і передати у власність покупцеві товар, покупець зобов’язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що розрахунки за поставлений продавцем товар проводяться шляхом перерахування суми оплати згідно рахунків, виставлених продавцем на розрахунковий рахунок продавця, на умовах відстрочки платежу –30 банківських днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44634,9 грн., а саме: за видатковими накладними №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. за довіреністю серії ЯОШ №177347 від 25.03.2008р.

Відповідно до наданих позивачем копій платіжних доручень №1051 від 14.04.2008р. на суму 3000 грн., №1077 від 16.04.2008р. на суму 3000 грн., №1421 від 19.06.2008р. на суму 5000 грн., №1454 від 26.06.2008р. на суму 2000 грн., №1538 від 11.07.2008р. на суму 2000 грн., №1600 від 23.07.2008р. на суму 2000 грн., №1618 від 24.07.2008р. на суму 2000 грн., №1642 від 28.07.2008р. на суму 2000 грн., №1676 від 01.08.2008р. на суму 1000 грн., №1694 від 07.08.2008р. на суму 1000 грн., №1706 від 08.08.2008р. на суму 1000 грн., №1783 від 21.08.2008р. на суму 1000 грн., №1836 від 29.08.2008р. на суму 2000 грн., відповідач частково (на суму 27000 грн.) розрахувався з позивачем за отриману за видатковими накладними №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. продукцію.

В ході розгляду справи відповідачем надано докази часткового погашення заборгованості в розмірі 9000 грн., а саме: платіжні доручення №1948 від 16.09.2008р. на суму 1000 грн., №1957 від 17.09.2008р. на суму 1000 грн., №1964 від 18.09.2008р. на суму 1000 грн., №1988 від 19.09.2008р. на суму 1000 грн., №2010 від 22.09.2008р. на суму 1000 грн., №2101 від 01.10.2008р. на суму 1000 грн., №2124 від 03.10.2008р. на суму 1000 грн., №2171 від 09.10.2008р. на суму 1000 грн., №2191 від 10.10.2008р. на суму 1000 грн.

У вересні 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" з вимогою про сплату 17634,6 грн. заборгованості за поставлений товар, яка залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Враховуючи вищевказані положення договору, посилаючись на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1587,14 грн. (за період з 12.05.2008р. по 15.09.2008р.).

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 198,37 грн. –3% річних (за період з 12.05.2008р. по 15.09.2008р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідачем на підставі видаткових накладних №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. та довіреності серії ЯОШ №177347 від 25.03.2008р. отримано товар від позивача на загальну суму 44634,9 грн., що не заперечується представником відповідача в судовому засіданні 18.11.2008р.

З огляду на наявність у матеріалах справи наданих позивачем копій платіжних доручень №1051 від 14.04.2008р. на суму 3000 грн., №1077 від 16.04.2008р. на суму 3000 грн., №1421 від 19.06.2008р. на суму 5000 грн., №1454 від 26.06.2008р. на суму 2000 грн., №1538 від 11.07.2008р. на суму 2000 грн., №1600 від 23.07.2008р. на суму 2000 грн., №1618 від 24.07.2008р. на суму 2000 грн., №1642 від 28.07.2008р. на суму 2000 грн., №1676 від 01.08.2008р. на суму 1000 грн., №1694 від 07.08.2008р. на суму 1000 грн., №1706 від 08.08.2008р. на суму 1000 грн., №1783 від 21.08.2008р. на суму 1000 грн., №1836 від 29.08.2008р. на суму 2000 грн., а також платіжних доручень №1948 від 16.09.2008р. на суму 1000 грн., №1957 від 17.09.2008р. на суму 1000 грн., №1964 від 18.09.2008р. на суму 1000 грн., №1988 від 19.09.2008р. на суму 1000 грн., №2010 від 22.09.2008р. на суму 1000 грн., №2101 від 01.10.2008р. на суму 1000 грн., №2124 від 03.10.2008р. на суму 1000 грн., наданих представником відповідача, станом на час пред’явлення позову (09.10.2008р.) розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за отриману за видатковими накладними №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. продукцію становить 10634,9 грн.

Проте, оскільки після пред’явлення позову відповідачем згідно з платіжними дорученнями №2171 від 09.10.2008р. на суму 1000 грн., №2191 від 10.10.2008р. на суму 1000 грн. сплачено ще 2000 грн. за отриманий товар, основна заборгованість відповідача перед позивачем за отриману за видатковими накладними №148 від 25.03.2008р. на суму 7745,60 грн., №179 від 08.04.2008р. на суму 34347,5 грн., № 222 від 22.04.2008р. на суму 2541,8 грн. продукцію станом на час вирішення спору становить 8634,9 грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 67 від 12.04.2005 р. у вигляді 8634,9 грн. основного боргу, 198,37 грн. –3% річних (за період з 12.05.2008р. по 15.09.2008р.) підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема вказаним договором, зазначеними в описовій частині рішення видатковими накладними довіреністю та платіжними дорученнями, поясненнями представників сторін, розрахунком суми заборгованості тощо. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано. Тому позовні вимоги в частині стягнення 8634,9 грн. основного боргу, 198,37 грн. –3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки станом на час пред’явлення позову (09.10.2008р.) розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за отриману за видатковими накладними №148 від 25.03.2008р., №179 від 08.04.2008р., № 222 від 22.04.2008р. продукцію становить 10634,9 грн., враховуючи те, що позивач просить суд стягнути з відповідача 17634,6 грн. основного боргу, у позові в частині позовних вимог про стягнення 6999,7 грн. основного боргу слід відмовити з огляду на його безпідставність у цій частині.

Зважаючи на те, що відповідачем згідно з платіжними дорученнями №2171 від 09.10.2008р. на суму 1000 грн., №2191 від 10.10.2008р. на суму 1000 грн. сплачено 2000 грн. за отриманий товар вже після пред’явлення позову, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2000 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частина 2 ст.215 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, норми закону „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вказують лише на граничний розмір пені, який не можуть перевищувати сторони при вчиненні відповідних правочинів, що жодним чином не означає наявність можливості автоматичного нарахування та стягнення пені лише на підставі вищевказаного закону, без вчинення в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, суд вважає, що відсутність вчиненого між сторонами у справі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 67 від 12.04.2005 р. шляхом стягнення неустойки у вигляді пені (пункт 4.2. договору не є таким правочином) позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача 1587,14 грн. пені (за період з 12.05.2008р. по 15.09.2008р.). При цьому судом враховується, що позивачем не надано суду витребувані ухвалами суду по даній справі від 09.12.2008р., 29.12.2008р. докази на підтвердження вчинення сторонами у справі правочину, що міг би слугувати підставою для стягнення 1587,14 грн. пені. Тому у позові в частині позовних вимог про стягнення 1587,14 грн. пені слід відмовити з огляду на його безпідставність у цій частині.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до правомірно заявлених позивачем позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Христина”, м. Бережани Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м.Городок Хмельницької області про стягнення 17634,6 грн. основного боргу, 1587,14 грн. пені, 198,37 грн. –3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" (м.Городок Хмельницької області, пров.Молочноконсервний, 1, код 33177611) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Христина” (м. Бережани Тернопільської області, вул. Привокзальна, 1, код 14049168) 8634,9 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять чотири гривні дев’яносто копійок) основного боргу, 198,37 грн. (сто дев’яносто вісім гривень тридцять сім копійок) –3% річних, 108,33 грн. (сто вісім гривень тридцять три копійки) відшкодування сплаченого державного мита та 65,82 грн. (шістдесят п’ять гривень вісімдесят дві копійки) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Христина”, м. Бережани Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м.Городок Хмельницької області в частині позовних вимог про стягнення 6999,7 грн. основного боргу та 1587,14 грн. пені відмовити.

Провадження у справі № 8/4992 в частині стягнення 2000 грн. основного боргу припинити.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.