Рішення № 2745582, 19.12.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2008 р.

Справа № 13/4777

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна

акціонерна страхова компанія „Оранта” в особі

Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький

до Хмельницького комунального підприємства „Електротранс”

м. Хмельницький

Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія

„Гарантія” м. Хмельницький

За участю третьої особи без фізичної особи Файчука Олександра

самостійних вимог на предмет спору Анатолійовича м. Хмельницький

на стороні відповідача

про стягнення суми 6 943,20 грн.

Суддя Матущак О.І.

За участю представників:

позивача: Бондарчук В.Д. по довіреності б/н від 26.03.2008р.

першого відповідача: Горбатюк І.В. за дорученням № 01-07-1376 від 15.06.2007р.

другого відповідача: Аксьонов В.А. по довіреності № 03/01/08 від 25.01.2008р.

третьої особи: не з’явився

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з першого відповідача на його користь суму 6 943,20 грн. здійсненого позивачем страхового відшкодування за відновлений ремонт пошкодженого автомобіля.

Перший відповідач у відзиві на позов, надісланому до господарського суду 10.09.2008р. проти позовних вимог заперечував з посиланням на те, що 27.02.2007р. він уклав договір страхування зі страховою компанією „Гарантія” м. Хмельницький, згідно якого, тролейбус, з вини водія якого сталася дорожньо-транспортна пригода застрахований на суму 6 000 грн. У зв’язку із цим, відповідач вважає, що позивач звернувся до неналежного відповідача і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.10.2008р. було залучено до участі у даній справі як співвідповідача ВАТ „Страхова компанія „Гарантія” м. Хмельницький.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, поданими до позовної заяви.

Другий відповідач відзиву на позов не подав, проте його представник в засіданні суду не заперечував щодо позовних вимог, з огляду на укладений між ним та першим відповідачем договір страхування від 27.02.2007р., а також повідомив про те, що позивач не звертався до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне:

11.02.2008р. працівник першого відповідача Файчук О.А. керуючи тролейбусом „ЗІУ” № 186 допустив обрив ГТ-13, який впав на автомобіль „Вольво”, що належить ТзОВ „Ена ЛТД”, який рухався позаду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди даний автомобіль було пошкоджено.

Згідно довідки ДАЇ № 396 від 08.04.2008р. та постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.02.2008р. винуватцем ДТП визнано фіз. особу Файчука О.А., який керував тролейбусом, що належить першому відповідачу.

У відповідності до договору страхування № К 3972-178/07/СТ від 06.09.2007р., автомобіль „Вольво”, який належить ТзОВ „Ена ЛТД” м. Хмельницький, був застрахований в ВАТ НАСК „Оранта”.

На підставі даного Договору, позивачем було виплачено страхове відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля „Вольво” у сумі 6 943,20 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку від 09.04.2008р.

Згідно акту виконаних робіт ТзОВ „Вінер Автомотів” від 13.03.2008р. № 00185-S0308 вартість відновлених робіт автомобіля „Вольво”, що належить ТзОВ „Ена ЛТД” склав суму 8 415,86 грн.

27.02.2007р. між першим відповідачем та ВАТ „Страховою компанією „Гарантія” м. Хмельницький було укладено договір страхування транспортних засобів на суму 6 000 грн., з вини водія якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Приймаючи рішення, господарським судом до уваги береться наступне нормативно-правове обґрунтування:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 38 даного Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до ст. 993 вказаного кодексу, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з другого відповідача на користь позивача суми 6 000 грн. відшкодування страхових витрат.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з вимогами ст. 1172 даного Кодексу, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 вказаного Кодексу, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача на користь позивача суми 943,20 грн. шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному об’ємі.

Оскільки першим відповідачем не доведено того, що він звертався до другого відповідача про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, тому на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 993, 1172, ч. 2 ст. 1187, ст. 1191 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 16, ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 22, 38 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити у повному об ’ємі.

Стягнути з Хмельницького комунального підприємства „Електротранс” м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/2 (код ЄДРПОУ 03328646) на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля, 1/1 (код ЄДРПОУ 02310503) суму 943,20 (дев’ятсот сорок три гривні 20 коп.) шкоди, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

Стягнути з Хмельницької регіональної дирекції філії Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія” м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 офіс 307 (код ЄДРПОУ 26216045) на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля, 1/1 (код ЄДРПОУ 02310503) суму 6 000 (шість тисяч гривень 00 коп.) заборгованості.

Видати наказ.

Копії рішення надіслати в адреси позивача, відповідачів та третьої особи.

Суддя О.І. Матущак