Ухвала суду № 274551, 24.10.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14 листопада 2006 року

Справа № 2-23/1593-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Градової О.Г.,

Фенько Т.П.,

секретар судового засідання Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 07.08.2006 у справі № 2-23/1593-2006А

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (вул. Монтажна, 1,Сімферополь,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" звернулось з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі №0012422301/0 від 21.07.2003 року, №12422301/1 від 08.09.2003 року, №12422301/2 від 10.11.2003 року та акту перевірки №1180/23-2/219/30909683 від 17.07.2003 року.

У подальшому позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №12422301/2 від 10.11.2003 року, від решти позовних вимог позивач відмовився та ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2003 року було припинено провадження у справі в цій частині.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2006 у справі № 2-23/1593-2006А (суддя Іщенко Г.М.) позов Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що податковою інспекцією не було доведено факт порушення з боку позивача.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які підтверджують лише факт придбання товарів, а не факт оплати вартості придбаних товарів або факт надання інших видів компенсації їх вартості.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 17.10.2006 року у зв’язку з закінченням повноважень у складі колегії було замінено суддю Дугаренко О.В. на суддю Волкова К.В.

У судове засідання, призначене на 14.11.2006 року представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі 17.07.2003 року було проведено документальну перевірку Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" за період з 01.04.2002 року до 01.01.2003 року. По результатах перевірки був складений акт №1180/23-2/219/30909683 від 17.07.2003 року.

Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача пункту 11.11 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме було завищено суму податку на додану вартість по податковому кредиту у період 2002-2003 роки на загальну суму 240161,00 грн.: Сакські ТС - 14528,00грн., Камиш-Бурунська ТЕЦ - 106024,00грн., Севастопольська ТЕЦ -61417,00грн.; 2003р.: Севастопольська ТЕЦ - 58192,00грн.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0012422301/0 від 21.07.2003 року про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 240161,00 грн.

Позивачем зазначене повідомлення-рішення було оскаржено в порядку статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Рішенням начальника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 29.08.2003 року №209/25 скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення –без змін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідач вважає, що структурними підрозділами позивача (Севастопольською ТЕЦ, Камиш-Бурунською ТЕЦ, Сакськими ТС) було порушено вимоги пункту 11.11 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: структурні підрозділи податковий облік з податку на додану вартість при визначенні бази оподаткування операцій з продажу теплової енергії з касового способу ведуть тільки в частині виникнення податкових зобов'язань. За результатами комплексної документальної перевірки були зняті з податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, які підтверджують лише факт придбання товарів (робіт, послуг), а не факт оплати вартості даних товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 11.11 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких

товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 цього Закону касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Дата виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість, встановлена підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зазначені норми є загальними і характеризуються як такі, що встановлюють певні правові наслідки для платників податків в залежності від відповідної події, що сталася раніше (“за першою подією”).

Одночасно пунктом 11.11 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" визначені спеціальні норми для платників податку, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, газ, надають послуги з водопостачання (каналізації), технічного обслуговування ліфтів та систем протипожежної безпеки в житловому фонді. Судова колегія дійшла до висновку, що Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до переліку послуг, зазначеному у пункті 11.11 статті 11 Закону, тому в цій частині податкові відносини регулюються загальними нормами, які визначені статтею 7 вказаного Закону, тобто за "першою подією".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення пункту 11.11 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” з боку Державного підприємства "Кримські генеруючі системи".

Враховуючи викладене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі, та вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою та такою, що прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2006 у справі № 2-23/1593-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді О.Г. Градова

Т.П. Фенько