Ухвала суду № 2744576, 27.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 року                                                                   № К-14206/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

Федорова М.О.                                                                                        

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька

на ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р.

та рішеннягосподарського суду Донецької області від 22.08.2005 р.

у справі№ 34/133а господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Капітал» 

доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.05.2005 р.                              № 000052342/0, - 

ВСТАНОВИВ:

            Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2005 р. у справі              № 34/133а, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р., задоволено позовні вимоги ТОВ «Дельта-Капітал» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Донецька від 11.05.2005 р. № 000052342/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 48390 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 24195 грн.

            Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що податковим органом двічі врахована одна і та ж сама операція за договором № Т-11/112/03-2 від 11.12.2003 р. купівлі позивачем у ПП «Адлер» цінних паперів на загальну суму 161300 грн. у складі витрат від операцій з цінними паперами та у складі доходів від операцій з цінними паперами, що і вплинуло на виникнення бази оподаткування з податку на прибуток.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. Посилаючись на порушення судами норм матеріального права, скаржник просить скасувати постановлені у справі рішення і прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Кіровському районі м. Донецька було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Дельта-Капітал» за період з 18.08.2003 р. по 31.12.2004 р., за результатами якої складено акт № 1492/23-4/32576808 від 11.05.2005 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2003 року на суму 48390 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2005 р. № 000052342/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 48390 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 24195 грн.

Крім того, судами встановлено, що за договором купівлі-продажу № Т-11/12/03-1 від 11 грудня 2003 року позивач придбав у ПП «Адлер» шість векселів вартістю 161300 грн., (номінальна вартість яких складає 185000 грн.), з визначенням грошової форми розрахунків пунктом 2.1 договору.

Додатковою угодою № 1 від 11 грудня 2003 року до наведеного вище договору у зв’язку з неможливістю виконати умову грошової оплати куплених векселів, сторони узгодили їх сплату шляхом передачі у власність Продавця (ПП «Адлер») одного векселя, емітованого ТОВ «Компанія «Єврогаз Інвест Групп» номінальною вартістю 161300 грн., який був переданий продавцю (позивачу у справі) 12 грудня 2003 року.

Також, за договором купівлі-продажу цінних паперів № Т-11/12/03-2 від 11 грудня 2003 року позивач як продавець передав 12 грудня 2003 року у власність покупцю – ТОВ «Компанія «Єврогаз Інвест Групп» шість векселів вартістю 161300 грн., (номінальна вартість яких складає 185000 грн.), з визначенням грошової форми розрахунків пунктом 2.1 договору.

Додатковою угодою № 1 від 12 грудня 2003 року до наведеного вище договору у зв’язку з неможливістю виконати умову грошової оплати куплених векселів, сторони узгодили їх сплату шляхом передачі у власність Продавця векселя власної емісії покупця, а саме ТОВ «Компанія «Єврогаз Інвест Групп» номінальною вартістю 161300 грн., який був переданий продавцю (позивачу у справі) 12 грудня 2003 року.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що у 4 кварталі 2003 року відповідно до ч. 3 пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходів від продажу векселів у позивача не було, внаслідок чого висновок податкової інспекції про необхідність відображення в окремому податковому обліку позивача суми 161300 грн. є безпідставним.

Як встановлено судами, позивач звітував до податкового органу 6 лютого          2004 року декларацією з податку на прибуток підприємства за 2003 рік. Рядком             01.4 КЗ позивачем визначений прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами 1,0 тис. грн., який співпадає з даними додатку КЗ до рядка 01.4 декларації, доходи від звітного періоду визначені у розмірі 1818,3 тис. грн., витрати звітного періоду 1817,3 тис. грн.

Зазначені декларація та додаток до неї складені відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592, узгоджено з комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31 березня 2003 року № 06-10/239), та передбачає відображення у декларації код рядка 01.4 К3 прибутку від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, оподаткування є результатом фінансово-господарської діяльності підприємства. В основу спірних відносин покладений факт виконання двох господарських договорів по купівлі-продажу цінних паперів, які є операціями особливого виду в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Поняття валового доходу та його склад визначається пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і серед інших включає відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону, яка, серед інших, визначає пунктом 7.6 оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами (із змінами, внесеними згідно із Законом № 349-4 від 24 грудня 2002 року).

Підпунктом 7.6.2 передбачено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами та деривативами. Позивач є торгівцем цінних паперів.

Підпунктом 7.6.3 визначено розуміння терміну «витрати», підпунктом 7.6.4 «доходи», а підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено ведення окремого податкового обліку фінансових результатів операцій, у тому числі з цінними паперами.

Згідно наведених норм під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв’язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

На підставі аналізу вказаних правових норм, судом апеляційної інстанції обґрунтовано вказано на те, що договірна вартість шести придбаних векселів у ПП «Адлер» є витратами позивача; договірна вартість проданих ТОВ «Компанія «Єврогаз Інвест Групп» шести векселів є доходами позивача; вартість отриманого від ТОВ «Компанія «Єврогаз Інвест Групп» векселя, емітентом якого є останній, переданий як засіб платежу в оплату векселів, не є операцією купівлі-продажу цінних паперів як операцією особливого виду в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і внаслідок чого не впливає на стан податкового обліку позивача; передача позивачем векселя ПП «Адлер» є витратами позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі                   м. Донецька відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р. та рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Голубєва Г.К.

(підпис)                     Карась О.В.

(підпис)                     Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                  Патюк А.О.