Рішення № 27445415, 02.11.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/11774/2012

2/412/4827/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого - судді Браги А.В.,

при секретарі - Стець І.О.,

за участю представника позивача - Грицая В.О.,

представника відповідачів -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу 412/11774/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 24 січня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір «Автопакет»№8/2007/9800-к/1716-А, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_3 отримав у кредит грошові кошти у сумі 16 209,90 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,99% на рік та кінцевим терміном повернення кредиту -20 січня 2013 року. 24 січня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 8/2007/840-К/1716-А/1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором та нарахованих відсотків за користування кредитом. У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 16 738,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 133 784,46 гривень, яку представник ПАТ КБ «Надра»просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку, а також покласти солідарно на відповідачів витрати по сплаті судового збору (а.с.3-5).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не відображає реальної заборгованості, просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 109 569,00 гривень без урахування пені та штрафів за порушення виконання кредитного договору. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 просив відмовити у повному обсязі, вважаючи, що порука останньої є припиненою в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив до неї жодних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24 січня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір «Автопакет»№8/2007/9800-к/1716-А, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_3 отримав у кредит грошові кошти у сумі 16 209,90 доларів США на придбання автотранспортного засобу, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,99% на рік та кінцевим терміном повернення кредиту -20 січня 2013 року. ОСОБА_5 передав в заставу банку автотранспортний засіб, що набувається позичальником згідно договору купівлі-продажу №150 від 23 січня 2007 року (а.с.6-9).

24 січня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 8/2007/840-К/1716-А/1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором та нарахованих відсотків за користування кредитом (а.с.16-17).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором «Автопакет»№ 8/2007/9800-к/1716-А від 24 січня 2007 року у частині повернення суми кредиту та щомісячної сплати відсотків за використання кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на 25 червня 2012 року виникла заборгованість у сумі 16 738,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 133 784,46 гривень. Вказана сума заборгованості складається з: 10 304,30 доларів США (еквівалент -82 357,12 гривень) -заборгованість по кредиту; 3 404,76 доларів США (еквівалент -27 212,54 гривень) -заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1 620,99 доларів США (еквівалент -12 955,76 гривень) -штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу; 1 408,70 доларів США (еквівалент -11 259,03 гривень) -пеня за прострочення строків виконання зобов'язань. Зазначені обставини підтверджуються детальним розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи (а.с.30-31).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Нормою ст. 536 ЦК України зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є пеня, штраф (ст. 549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.3.3.1, 3.3.2 кредитного договору «Автопакет»№ 8/2007/9800-к/1716-А від 24 січня 2007 року, позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1, 1.3.2 цього договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок №29096800007515 МФО 306016 мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 335,27 доларів США.

Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

В судовому засідання представник ОСОБА_3 зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та штрафу за кредитним договором є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення пені з пропуском строку позовної давності, яка застосовується для пені, що складає один рік. Зазначив, що штраф, як і пеня, є різновидом неустойки як юридичної відповідальності, що свідчить про намагання кредитора застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання.

Суд вважає дані твердження представника відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як вбачається з детального розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.30-31), нарахування пені здійснювалось в межах позовної давності в один рік. Штрафні санкції, які були передбачені п. 5.2 кредитного договору за порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 цього договору були нараховані за межами спеціальної позовної давності, встановленої, у відповідності до ст. 258 ЦК України, для нарахування пені.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором «Автопакет»№ 8/2007/9800-к/1716-А від 24 січня 2007 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 даного договору із дотриманням вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем ОСОБА_3, своїх зобов'язань за даним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_4, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, на підставі нижчевикладеного.

Згідно п. 2.2 договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по договору не пізніше трьох днів з моменту отримання повідомлення від Банку про невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором і необхідність їх виконання поручителем.

В судовому засідання представник ОСОБА_4 зазначив, що остання не отримувала від банку вимог про дострокове погашення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного сповіщення (вимоги) банку ОСОБА_4 про необхідність виконання зобов'язань по кредитному договору.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, договір поруки № 8/2007/840-К/1716-А/1 від 24 січня 2007 року є припиненим, оскільки банк не пред'являв до ОСОБА_4 жодних вимог, претензій, у зв'язку з чим кредитором було пропущено строк пред'явлення вимоги до поручителя. Доказів, які б спростовували дану обставину представником позивача у судовому засіданні не було надано. Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, судові витрати по сплаті судового збору на суму 1 337,84 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 258 - 261, 526, 529 -552, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»розмір заборгованості у сумі 133 784,46 гривень.

В решті позову, - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на відповідача ОСОБА_3, стягнувши з останнього на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»судовий збір в сумі 1 337,84 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: А.В. Брага