Постанова № 27443695, 06.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р.Справа № 2а-3522/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Абилгазинової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Возко»до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2009 року закрите акціонерне товариство «Возко», яке в ході розгляду справи змінило організаційно-правову форму на публічне акціонерне товариство (надалі -позивач), звернулось до суду з позовом до Вознесенської об'єднаної ДПІ Миколаївської області ДПС (надалі -відповідач, ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.03.2011 року №0000032301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість) за грудень 2010 року на суму 264372,00 грн..

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 18.03.2011 року №678/23/00310781 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 по 30 листопада 2010 року (надалі -акт перевірки).

За висновками акту перевірки підставою для зменшення спірним рішенням бюджетного відшкодування з ПДВ стало те, що позивачем включено до податкового кредиту листопада 2010 року ПДВ за податковими накладними на загальну суму 264372,00 грн., які раніше вже були упереджені актом планової перевірки від 09.08.2010 року №2221/23/00310781 та актами позапланових перевірок від 13.08.2010 року №2254/23/00310781 та від 20.05.2010 року №1702/23/00310781 по постачальникам -ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «Укренергохолдінг»за січень 2010 року на загальну суму ПДВ 51666,00 грн., за березень 2010 року на загальну суму 127752,00 грн. за квітень 2010 року на загальну суму 84953,49 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що упередження вказаних сум податкового кредиту було зроблено безпідставно; спірні суми податкового кредиту підтверджені належними податковими накладними, а суми за цими накладними після їх упередження не приймали участь у формуванні податкового кредиту за відповідні місяці. Податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі актів перевірок від 09.08.2010 року, 13.08.2010 року, 20.05.2010 року не оскаржувалися. Для відновлення незаконно упереджених сум податкового кредиту податкові накладні за січень, березень та квітень 2010 року повторно були включені до податкового кредиту за листопад 2010 року. Постачальники за цими податковими накладними були належними платниками ПДВ, а тому позивач мав всі підстави для включення їх по складу податкового кредиту.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 10.05.2012 року позовні вимоги були задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОДПІ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже зазначено вище, позивачем включено до податкового кредиту листопада 2010 року наступні суми ПДВ: 51666,00 грн. за податковими накладними ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»за січень 2010 року, 127752,00 грн. за податковими накладними ТОВ «Укренергохолдінг»за березень 2010 року та 84953,49 грн. за податковими накладними ТОВ «Укренергохолдінг»за квітень 2010 року, а всього за вказаними податковими накладними на суму 264372,00 грн..

Включення позивачем цих сум до податкового кредиту підтверджено додатком №5 до декларації з ПДВ за листопад 2010 року -розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Вказані суми податкового кредиту взяли участь у розрахунку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за листопад 2010 року, і в рядку 18.2 декларації з ПДВ за цей місяць це від'ємне значення склало 398670,00 грн., яке було перенесено позивачем до декларації з ПДВ за грудень 2010 року і заявлено до бюджетного відшкодування.

Позиція ДПІ полягає у тому, що позивач раніше вже включав до податкового кредиту вищевказані суми ПДВ за податковими накладними ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «Укренергохолдінг»у січні, березні та квітні 2010 року, а тому повторне їх включення до податкового кредиту листопада 2010 року є неправомірним.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій по включенню вказаних сум ПДВ до податкового кредиту листопада 2010 року, позивач посилається на те, що ДПІ своїми попередніми актами перевірок неправомірно виключила ці суми ПДВ зі складу податкового кредиту січня, березня та квітня 2010 року, а тому шляхом їх повторного включення до податкового кредиту листопада 2010 року позивач намагався в такий спосіб відновити своє право на цей податкових кредит.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обмежився лише аналізом господарських операції позивача із ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «Укренергохолдінг»по придбанню природного газу, визнавши, що такі операції надають позивачу право на формування податкового кредиту.

В той же час суд першої інстанції не дав оцінку діям позивача по включенню сум ПДВ за цими операціями до податкового кредиту листопада 2010 року при наявності підтверджень того факту, що попередньо ці суми вже були включені позивачем до податкового кредиту січня, березня та квітня 2010 року.

Колегія суддів вважає, що дії позивача по включенню вищевказаних сум до податкового кредиту листопада 2010 року, і як наслідок врахування їх при розрахунку від'ємного значення за цей місяць та включення до суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року є неправомірними з огляду на наступне.

Відповідно до діючого на час виникнення спірних відносин пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що платник податків має право включити до податкового кредиту поточного податкового кредиту також суми ПДВ за податковими накладними, які виписані у попередніх періодах, якщо такі податкові накладні були отримані платником податків із запізненням.

В той же час, податкові накладні від ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «Укренергохолдінг», які виписані у січні, березні та квітні 2010 року на загальну суму 264372,00 грн., не були отримані позивачем із запізненням у листопаді 2010 року, а були отримані позивачем своєчасно і суми за цими накладними були своєчасно включені до податкового кредиту січня, березня та квітня 2010 року.

Позивач цей факт підтверджує.

Більш того, матеріалами справи, зокрема розрахунками коригувань показників податкових накладних ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та деклараціями з ПДВ за лютий та березень 2010 року, підтверджено, що позивач за ці місяці самостійно зменшив податковий кредит на суму 51666,00 грн. по операціям із ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», внаслідок повернення позивачу цим постачальником передплати за природний газ.

Той факт, що у попередніх актах перевірок ДПІ вказувала на неправомірність віднесення до податкового кредиту січня, березня та квітня 2010 року сум ПДВ по операціям із ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «Укренергохолдінг», зменшуючи при цьому показники бюджетного відшкодування за відповідні періоди, жодним чином не давало позивачу права повторно включити суми ПДВ за податковими накладними від цих контрагентів до податкового кредиту листопада 2010 року. Позивачу необхідно було оскаржувати результати таких актів перевірок в адміністративному та судовому порядку.

З огляду на викладене, висновок ДПІ про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту ПДВ на суму 264372,00 грн. за податковими накладними ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «Укренергохолдінг», про завищення на цю суму від'ємного значення з ПДВ за листопад 2010 року та про завищення на цю суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року є правильним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року -скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Возко» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2012 року.

Головуючий: Судді: