Рішення № 27441452, 09.11.2012, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №406/906/2012

Провадження №2/406/562/2012

Р І Ш Е Н Н Я

09 листопада 2012 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретарі -Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тертя особа, що не заявляє самостійних вимог: головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про відшкодування до Державного бюджету витрат, пов»язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ з позовом про відшкодування до Державного бюджету витрат, пов»язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ до відповідачів ОСОБА_2,. та ОСОБА_3, посилаючись на наступне: ОСОБА_3,. проходив службу в органах внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Відповідно до ЗУ «Про освіту», «Про вищу освіту»«Про міліцію», Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постанови КМУ від 22.08.1996 року № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням», 01.08.2011 року з курсантом ОСОБА_3, було укладено Договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

В зв»язку з тим, що на момент укладання договору відповідачеві ОСОБА_3. не виповнилось 18 років, законним представником ОСОБА_3, за договором виступав його батько ОСОБА_2,

Розділ 3 та 4 даного договору передбачають підстави про розмір та порядок відшкодування вартості навчання у разі дострокового розірвання договору.

Відповідно до наказу № 102 о/с від 31.10.2011 року курсанта першого курсу факультету кримінальної міліції ОСОБА_3, відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. «ж»ст.. 63 (за власним бажанням) та відраховано з навчання.

Відповідно до п. 3.1 Договору, дострокове розірвання договору про підготовку фахівця в державному університеті внутрішніх справ у зв»язику з небажанням особи продовжувати навчання є однією з підстав відшкодування витрат, пов»язаних з навчанням в університеті.

Витрати пов»язані з навчанням в університеті курсанта ОСОБА_3,. складають 2760 грн., включаючи суму сплаченого судового збору, які відповідач і прохає відшкодувати до Державного бюджету, що й стало причиною звернення до суду.

В судове засідання представник позивача не з»явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному об»ємі. В минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримувала, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_2, проти задоволення позовних вимог заперечував при цьому пояснив, що в період навчання його син потратив до лікарні в зв»язку з наявністю нестатутних відносин в університеті. Він отримав травму, але університет направив його на лікування не в спеціальну лікарню, а в звичайну дитячу лікарню, при цьому заборонивши говорити про те, що сталося насправді. Крім того при вступі до університету він особисто разом з батьками інших абітурієнтів, здавав 2000 грн., до бухгалтерії університету, як їм поясняли, що ці кошти підуть на утримання дітей в зв»язку з тим, що держава ще не повністю профінансувала затрати університету на навчання. Крім того, з наданих розрахунків вбачається, що нарахування на утримання його сина проводилось частково і за листопад місяць. В той час як його син був відрахований в жовтні 2011 року. Тому в листопаді ніяких затрат в зв»язку з навчанням його сина бути не могло. В жовтні 2011 року, коли його син перебував на лікуванні він також не користувався комунальними послугами та отримував харчування. І хоч позивач вказує, що затрати на даний місяць визначені без затрат за період лікування його сина, але нараховані позивачем затрати такі самі як і за попередній місяць, коли син повністю був на навчанні.

Відповідач ОСОБА_3,. проти задоволення позовних вимог заперечував, при цьому пояснив, що речі. які йому видавались університетом в зв»язку навчанням при звільненні з університету йому не віддали і вони залишились в університеті, крім того йому не віддали і частину його особистих речей

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в судове засідання не з»явився подавши заяву про слухання справи у його відсутність та письмові пояснення згідно яких просить позовні вимоги задовольнити в повному об»ємі так як п. 3.4. укладеного договору передбачають підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання договору.

Вислухавши осіб, що брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступними підставами.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 62 ос від 01.08.2011 року відповідач ОСОБА_3, був зарахований з 01.08.2011 року курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на факультет кримінальної міліції

01.08.2011 року був укладений договір про підготовку фахівця в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ між навчальним закладом -Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та рядовим міліції -відповідачем ОСОБА_3, та його законним представником відповідачем ОСОБА_2. так як на час укладання договору відповідач ОСОБА_3,. ще не досяг 18 років.

Відповідно до витягу з наказу № 102 ос від 31.10.2011 року відповідач ОСОБА_3, був відрахований з першого курсу факультету кримінальної міліції 31.10.2012 року за п. «ж»ст. 63.

В наказі вказується, що сума витрат станом на 31.10.2012 року, що підлягає відшкодуванню складає 2545.41. грн..

Відповідно до наданих розрахунків витрати на навчання відповідача ОСОБА_2. складаються з наступного:

- 278 грн., - вартість речового майна;

- 141.06 грн.,- витрати на продовольче забезпечення;

- 93.51 грн., - витрати за теплоенергію;

- 106.68 грн., - витрати за водопостачання та водовідведення;

- 243.02 грн., - витрати за електропостачання;

- 405.18 грн., - грошове утримання;

- 0.78 грн.. -витрати на медикаменти.

28.10.2012 року відповідач ОСОБА_2, подав заяву на ім»я ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про те, що він з рішенням свого сина ОСОБА_3, про добровільне звільнення з органів внутрішніх справ ознайомлений та не заперечує. Витрати держави зобов»язується відшкодувати.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313 цей порядок застосовується у разі дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

Відповідно до п. 2 вищевказаного Порядку відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 3 та 4 укладеного між сторонами договору визначено підстави, порядок та розмір відшкодування вартості навчання у разі дострокового розірвання договору.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3,. був достроково відрахований з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за власним бажанням, з чим був згоден відповідач ОСОБА_2, який зобов»язувався відшкодувати витрати пов»язані з навчанням сина.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.

Суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2, та ОСОБА_3,. в солідарному порядку підлягають відшкодуванню на користь Державного бюджету витрати, пов»язані з навчанням відповідача ОСОБА_3, у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, так як на даний час відповідач ОСОБА_2. є вже повнолітнім.

Вирішуючи питання про суму відшкодування суд вважає, що затрати, понесені позивачем на навчання відповідача ОСОБА_2,. підлягають частковому відшкодуванню в сумі 1929.64 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з наданого суду наказу відповідач ОСОБА_3, був відрахований з університету 31.10.2011 року. Тому будь-які нарахування на його навчання в листопаді 2011 року є недоведеними. Тому з суми витрат підлягають виключенню витрати за листопад місяць: 53.61 грн..,- витрат на продовольче забезпечення, 8.25 грн,, витрат за теплоенергію,1.15 коп витрат за водопостачання та водовідведення та 7.68 грн, витрат за електропостачання, а в всього підлягають виключенню за листопад місяць 2011 року - 70 грн 69 коп.

Крім того судом встановлено, що відповідно до наданої суду виписки з історії хвороби ОСОБА_3, перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ «Дніпропетровська дитяча клінічна лікарня»з 13.10.2011 року по 21.10.2011 року тобто 8 днів.

Суд вважає, що з сум затрат на навчання відповідача ОСОБА_3, підлягають відрахуванню витрати за ці 8 днів, так як ОСОБА_3,. у ці дні не навчався і відповідно вказаних послуг не отримував.

Відповідно до довідки-розрахунку вартості фактичних витрат за добу курсанта ОСОБА_3, відрахуванню підлягають:

- 24.78 грн Х 8 днів = 198 грн.24 коп. витрат на продовольче забезпечення;

- 3.88 грн6., х 8 днів = 27.04 гнрн, витрат за теплоенергію;

- 1.62 грн Х 8 днів = 12.92 витрат за водовідведення та водопостачання;

- 3.61 грн., Х 8 днів = 28.88 грн втрат на електропостачання.

Всього відрахуванню за 8 днів жовтня 2011 року підлягає 267 грн 08. коп..

Посилання позивача на те, що в розрахунок понесених затрат на утримання Курсанта ОСОБА_3,. не увійшли фактичні затрати за 8 днів, що він перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні, суд вважає безпідставним, так як сума затрат на його утримання у жовтні місці 2011 року відповідає сумі затрат на його утримання у вересні місця 2011 року. в якому ОСОБА_3,. на лікуванні не перебував.

Крім того суд вважає, що відшкодуванню не підлягають затрати вартості речового утримання. Так як з пояснень відповідача ОСОБА_2,. все речове утримання, яке йому було видане, йому в університеті не віддали при звільнені. В наказі про відрахування відповідача ОСОБА_3, не вказується, що йому видається речове утримання, інших доказів, які б підтверджували те, що відповідач ОСОБА_3,. отримав дане речове утримання при відрахуванні суду не надане.

Таким чином відшкодуванню підлягає: 2545.41 гнрн., - 278 грн., - 267.08 грн -70.69 грн., = 1929.64 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню, понесені позивачем витрати в сумі 214 грн. 60 коп. за сплачений судовий збір .

Керуючись ст. 10.60,88,212-215ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь державного бюджету на рахунок: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012 ЄДРПОУ 08571446 р/р 31257272210008 - 1929 грн 64 коп., які складаються з затрат, пов»язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ та 214 грн 60 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення

Головуючий