Вирок № 27440878, 09.11.2012, Бориславський міський суд Львівської області

Справа №1- 77 / 2011з

1/1301/11/12

В И Р О К

іменем України

09 листопада 2012 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Слиша А.Т.

при секретарі Слєпченко Н.С.

з участю прокурорів Буня А.Я., Пилипіва В.М.

підсудного ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2.,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борислава Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 15 лютого 2002 року, близько 3 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщення коридору кафе «Вернісаж»за адресою: м. Борислав, вул.Коваліва,46, в групі осіб з ОСОБА_11, засудженим за обвинуваченням вироком Бориславського міського суду Львівської області від 12 грудня 2006 року за ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_4 та двома невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та проявляючи особливу зухвалість, наніс потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку легкого ступеня, поверхневої рани в тім'яній ділянці голови справа, садна в правій скроневій ділянці, на спинці носа, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу, на внутрішній поверхні правого гомілко-ступеневого суглобу, на спинкових поверхнях обох китиць, спинці на чолі, в ділянці правої очниці, на лівій вушній раковині, на передній поверхні грудної клітки справа, крововиливи на оликовій верхньої губі, крововиливи під конюктиву правого очного яблука, які згідно висновку судово-медичної експертизи №156 від 18 лютого 2002 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я, а також потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного ступеню, садна в ділянці носа, лобовій ділянці, в волосистої частині голови, на лівій вушній раковині, забій зовнішнього носа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №155 від 18 лютого 2002 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 як і під час досудового слідства, свою вину у інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст.121 ч.2, 296 ч.2 КК України, визнав частково. Пояснив, що в ніч з 14 на 15 лютого 2002 року, разом з ОСОБА_4., ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7. перебували в кафе «Вернісаж»на святкуванні «Дня Валентина». Прийшли в даний заклад пізно ввечері. Біля барної стійки вживали спиртне. Пізніше, присіли за столик, який знаходився у першій кабінці від барної стойки. У залі та коридорі кафе було багато відвідувачів, знайомі та незнайомі. В залі за третім столиком з права від входу в зал бару сиділи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та інші. ОСОБА_10, ОСОБА_6 теж були в залі, але за яким столиком вони сиділи і з ким, не пам'ятає.

ОСОБА_4 привів до них незнайому дівчину ( ОСОБА_14), яка посидівши за їхнім столом, пішла до своїх, за третій столик.

Близько 3 години ночі ОСОБА_4 пішов в коридор. Через короткий проміжок часу почувся шум у коридорі. Вибіг на коридор. Побачив багато відвідувачів, серед яких було незнайомі особи, які стояли біля сходів і біля виходу. Ближче до туалетів, справа від виходу з залу, ОСОБА_4 бився з ОСОБА_9 Вони тягали один одного за одяг, однин одному завдали удари, здається руками по тілу, а можливо і по обличчю. В цей момент до них підбіг ОСОБА_5, наніс декілька ударів по обличчю і тілу ОСОБА_4 Підсудний заступився за ОСОБА_4, нанісши декілька ударів рукою ОСОБА_5, можливо вдарив і ОСОБА_9. В цей момент біля них билась між собою друга група людей. Вони знаходились трохи ближче до середини коридору на віддалі 1,5м від них і серед цієї групи він бачив ОСОБА_11, ОСОБА_8, і ще трьох-чотирьох незнайомих йому хлопців.

Під час бійки, яка продовжувалась між підсудним, ОСОБА_4 , з однієї сторони та ОСОБА_5, ОСОБА_9, з іншої сторони, втрутився в бійку з протилежної сторони ОСОБА_6. Його підсудний вдарив декілька ударів руками по тілі або обличчю. В цей момент ОСОБА_9 зник. Бійка припинилась бійка коли всі фізично втомились. ОСОБА_5 сидів на підлозі, прихилившись спиною до стіни, ОСОБА_6 сидів, прихилившись до стіни, але ближче до дверей в зал. В результаті бійки у підсудного був синець під оком, кілька саден по поверхні голови.

Бійки, яка відбувалась паралельно з їхньою, також припинилась. В коридорі біля вікон лежав незнайомий хлопець, одягнений в темному одязі, здається в шкіряній куртці, і не рухався. Хто його побив не відомо. Біля виходу з коридору стояв ОСОБА_8 і здається троє незнайомих.

З потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5 візуально був знайомий. Всі виросли в одному місті. Категорично заперечує, що тієї ночі бився із ОСОБА_10, тілесних ушкоджень останньому не заподіював. Хто саме заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10. не бачив. Не може пояснити чому потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з якими підсудний був раніше візуально знайомий та з ким бився в цю ніч у барі «Вернісаж», на досудовому слідстві, а також у судовому засіданні стверджують що їх била невідома особа.

Звертаючись до суду з останнім словом, вину у вчиненні хуліганських дій спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 визнає повністю. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить суд суворо не карати. Вини в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10, що спричини смерть останнього не визнає, вважає себе невинним. Просить суд в цій частині обвинувачення винести виправдувальний вирок.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 296 КК України, крім визнання вини підтверджується сукупністю доказів, досліджених в ході судового слідства, зокрема:

показами потерпілого ОСОБА_5., даними в судовому засіданні про те, що 14 лютого 2002 року, близько 23 години, разом ОСОБА_10., ОСОБА_6, ОСОБА_8 зайшли в бар «Вернісаж». Там зустріли ОСОБА_9. Ві разом присіли за третій справа столик від виходу в бар. Пили пиво. Кабінки були зайняті відвідувачами, але їх не бачив. ОСОБА_9 запросив до столика дівчат ОСОБА_15 ОСОБА_14 та ще одну дівчину на ім'я ОСОБА_16, проте остання відразу пішла додому. Близько 3 години, ОСОБА_15 ОСОБА_14, вийшли з бару в коридор, за ними вийшов ОСОБА_9. Після цього потерпілий вийшов з бару. У коридорі біля вхідних дверей побачив як незнайомий хлопець, атлетичної тілобудови високого росту тримав ОСОБА_9 за куртку. Біля ОСОБА_9 було дві дівчини, одна з них ОСОБА_14. Підійшовши до них, рукою відштовхнув незнайомого, який тримав ОСОБА_9 за куртку. Після чого відразу відійшов від них і відчув ззаду в спину удар. Повернувшись, наніс у відповідь удар в плече незнайомому, нижчого від себе ростом, в шкіряній чорній куртці. Після чого, хтось інший ззаду вдарив його по голові. Це відбувалось праворуч вхідних верей, через які здійснювався вхід у коридор з приміщення кафе «Вернісаж». Двоє незнайомих наносили йому удари по голові і тілі. Він впав на правий бік і закрив обличчя та голову руками, а незнайомці продовжували копати його по голові і тілу. Коли піднявся з підлоги, то в коридорі нікого не було, біля туалетів лежав на спині ОСОБА_10., обличчя його було в синцях і крові. Згодом підійшов до нього ОСОБА_6 зі сторони бару, він також на обличчі мав синці, кров. Потерпілий не бачив хто побив ОСОБА_10

З ОСОБА_11 був знайомий, оскільки раніше з ним їздили на навчання до м.Львова. Категорично заперечує бійку з ОСОБА_11 та з його товаришами ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Взагалі ОСОБА_11 під час бійки в коридорі не бачив. Бійки ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з хлопцями з його компанії: ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 не бачив.

З підсудним ОСОБА_1 не були знайомі навіть візуально. Претензій до підсудного ОСОБА_1 не має. Цивільний позов заявляти не буде;

показами потерпілого ОСОБА_6., даними в судовому засіданні про те, що в ніч на 15 лютого 2002 року перебував в кафе «Вернісаж»разом з ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, якого зустрів вже в кафе та ОСОБА_8. Сиділи за третім справа столиком від входу в бар. ОСОБА_9 запросив до їх столу трьох дівчат по імені ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_16. ОСОБА_16 відразу пішла до дому. Близько 3 години ОСОБА_5, ОСОБА_17 вийшли з кафе, за ними відразу вийшов ОСОБА_9. Через хвилин п'ять почувся шум з коридору шум, двері кафе на той час були зачинені. ОСОБА_5 в приміщені бару не було, він вийшов в коридор швидше. В коридорі побачив, що троє хлопців ближче до туалету били ОСОБА_10, який був зігнутий обличчям до підлоги, його били руками і ногами по голові і тілі. Хлопці, які били ОСОБА_10 йому невідомі, оскільки їхніх облич не роздивився. На досудовому слідстві їх описав. ОСОБА_1 серед них не було. Заперечує бійку з ОСОБА_11 з його товаришами ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

З підсудним ОСОБА_1 не були знайомі. Претензій до підсудного ОСОБА_1 не має. Цивільний позов заявляти не буде;

показами свідка ОСОБА_11, даними в судовому засіданні про те, що в ніч на 15 лютого 2002 року знаходився в барі «Вернісаж». Близько 3 години, виходячи з цього бару побачив бійку справа в коридорі між чоловічим і жіночим туалетами. Билась групи хлопців: одній бились 6-7 чоловік біля туалету, а в другій 3-4 чоловіки спереду. Серед цих людей знайомих не було, обличчя їх не встиг розгледіти, одягнені вони були в темних чорних куртках і темних штанах. В коридорі на нього безпричинно накинувся невідомий хлопець, свідок наніс нападавнику 1-2 удари та відштовхнув його, невідомий, падаючи, відірвав йому рукав у дубльонці. Після цього свідок вийшов з бару, де на нього чекала ОСОБА_12. Коли виходив з кафе на вулицю, то бійка ще тривала. Після цього через 2-3 хв. з кафе вийшли ОСОБА_1 ОСОБА_4 і ОСОБА_18. ОСОБА_1 і ОСОБА_4 говорили, що бились в коридор. Вони удвох тримали на руках ОСОБА_18, в якого з голови текла кров. Свідок стверджував, що не бився з ОСОБА_10., ОСОБА_6 та ОСОБА_5;

Проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями допитаного по справі в якості підозрюваного (оголошеного в розшук) ОСОБА_4, даними ним на досудовому слідстві про те, що близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_11 з ОСОБА_19 і ОСОБА_7 поїхали в бар «Вернісаж», через пів години, це було 00 год. 50 хв він з ОСОБА_1 та його знайомою ОСОБА_20 прийшли також в цей бар. Присіла за столик ОСОБА_11 в кабінці, розташованій першою від барної стійки. В залі всі столики були зайняті відвідувачами. Нікого із знайомих в залі бару не бачив,була ввімкнена тільки світломузика. Швидше від них ще пішов додому ОСОБА_7 Залишились за столиком він, ОСОБА_1 та ОСОБА_20 Зустрів в залі дівчину ОСОБА_17. Запросив її за свій столик. Вона присіла за їх столик. Потім повернулась за свій стіл. Не питав де і з ким вона в барі. Згодом, це було близько 3 години вийшов з бару в коридор. Виходячи з залу побачив ОСОБА_17, яка вийшла зі сторони туалетів в напрямку входу в бар. Підійшов до неї. В цей час підійшов до них, незнайомий йому на той час хлопець, згодом дізнався, що його прізвисько «блондин»(ОСОБА_9 ), і хотів забрати ОСОБА_17 від нього, кажучи чого вона стоїть. Звернувся до «ОСОБА_30», що він поговорить з нею кілька хвилин і вона піде. Та він неприязним тоном відповів йому «…що вона твоя дівчина чи що», він відповів йому такими ж словами і повернувся до нього спиною, щоб відійти в бік з ОСОБА_17 Та в цей час «блондин»його шарпнув за куртку з-заді. Розвернувся і той його вдарив кулаком десь в обличчя, він у відповідь вдарив його кулаком в обличчя. В цей час вони знаходились біля стіни справа від входу в бар, в коридорі. Світло в коридорі було ввімкнене. Він був біля стіни, «блондин»перед ним. Схопили один одного за одяг. Не пам'ятає чи той час десь поряд була ОСОБА_17 чи ні. Тоді впали на підлогу обидва, один біля одного, продовжуючи один одного тягати за одяг. Не пам'ятає, може в ході цього, намагаючись вирватись від ОСОБА_30 міг рукою десь його вдарити по обличчі. Звідкись збоку до них підійшло кілька хлопців, хто -не знає. Коли з «блондином»піднялися на ноги, то довкола було близько семи чоловік, хто -невідомо, незнайомі, впізнати б їх не зміг. Коли піднімався, його ще хтось з хлопців, що були збоку кілька раз нанесли удари руками по плечах. Також хтось раз або два вдарив його по голові, чим -не знає. Потім хтось його розборонив. Після цього присів на підлогу під сходовою кліткою. В цей час вийшов з бару ОСОБА_1 з ОСОБА_20, підійшов до нього і вони втрьох пішли до дому. Не бачив щоб хтось лежав на підлозі в коридорі. «ОСОБА_30»в той час також не було. На той час в коридорі декілька осіб стояло біля туалетів, але чи дівчата чи хлопці не може сказати, ніякої бійки не було. Хлопців, які його били, впізнати не може.

Нікого не копав, не бив, крім одного чи двох ударів кулаком, коли вдарив «ОСОБА_30». Всього бійка тривала близько 5 хвилин. З ким пішов «блондин»з бару не бачив, чи бився ще хтось не бачив ( т.1 а.с. 59, 66-67);

Проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18 даними ним на досудовому слідстві про те, що в ніч на 15 лютого 2002 року, близько 3 години ночі коли вийшов з кафе на коридор, побачив бійку, яка була близько 1-1.5 м перед входом в кафе і трохи зліва, ближче до сходів. Бився ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_5 по прізвиську «ОСОБА_4»з хлопцями компанії ОСОБА_5 Всього приймало участь в бійці приблизно 3-8 чоловік. Вони билися руками. Хто кому наносив удари не можна сказати, бо як тільки я підбіг до неї, відразу отримав удар і впав (а.с. Т.1 117-119, Т.2 105-106, 159-163, Т.3 44, 131-132).

Показами свідка ОСОБА_13, даними в судовому засіданні про те, що в ніч на 15 лютого 2002 року знаходився в барі «Вернісаж». Близько 3 години ОСОБА_4, вийшов з кафе на коридор, десь через 3 хв. почувся з коридору шум і на нього вийшли із кафе на коридор ОСОБА_11 та ОСОБА_1 .В цей час двері в кафе були відчинені, але вона не бачила, що було на коридорі. Близько через 5-7 хв хотіла з ОСОБА_19, дівчиною ОСОБА_11 вийти на коридор, але двері тоді вже були зачинені на коридор. Коли вона при відчинила двері, то побачила в коридорі бійку. Хто з ким бився, сказати не може, оскільки вона знаходилась в барі і тільки причинила двері щоб вийти у коридор, а з протилежної сторони двері хтось закрив через декілька секунд. Покази, які вона давала як свідок у ході досудового слідства і пояснювала, що бачила як біля туалетів ОСОБА_1 ОСОБА_4 били хлопця який був повернутий до неї спиною , але по статурі, росту, одягу: чорній куртці та темних штанах вона вважала, що це був ОСОБА_10. не відповідають дійсності, оскільки зазначені покази давала у 15 річному віці, допитували її про дані обставини близько семи разів і, будучи схильною до фантазування, піддалась навіюванню;

Показами свідка ОСОБА_12, даними в судовому засіданні про те, що в ніч на 15 лютого 2002 року знаходився в барі «Вернісаж». Близько 3 години помітила, що за її столиком відсутній ОСОБА_4 цей час почувся в коридорі шум і на даний шум ОСОБА_11 ОСОБА_1 вийшли з залу в коридор, що було на коридорі -не знає. Коли вона незабаром вийшла в коридор, то побачила що ОСОБА_11 бився з якимось хлопцем, який був невисокого росту одягнений в чорній куртці, але обличчя його не бачила. Вона підбігла почала відтягувати ОСОБА_11 за куртку від цього хлопця, але він не реагував на неї і вона вийшла в коридор. Через 3-5 хв вийшли надвір ОСОБА_1 ОСОБА_11, ОСОБА_4. Про бійку в кафе нічого не розповідали;

Показами свідка ОСОБА_21., які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України проте, що 14 лютого 2002 року біля 21 години була в барі «Водолій»з ОСОБА_25 Там вже були ОСОБА_11 з дівчиною ОСОБА_19, ОСОБА_22 з ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_24., ОСОБА_20 Всі вони сиділи за одним столиком. Вони підсіли за їх столик. Близько через 5 хв зайшли в бар ОСОБА_1 ОСОБА_4. Близько 23 год. вона з ОСОБА_25 пішла з бару «Водолій»до нього до дому (т.1 а.с.103, т.2 а.с.173);

Аналогічними показами свідка ОСОБА_25, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (т.1а.с.69, т.2 а.с.155-156);

Показами свідка ОСОБА_7., який в судовому засіданні підтвердив, що 14 лютого 2002 року, близько 23 години знаходився в кафе «Вернісаж»разом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_11 з дівчиною на ім'я ОСОБА_20 Близько 00 год. 30 хв. свідок поїхав додому, а що було після цього в даному кафе не знає.

Показами свідка ОСОБА_15 яка в судовому засіданні підтвердила, що 15 лютого 2002 року близько 00 год. з ОСОБА_14 прийшли в бар «Вернісаж»вул. Коваліва м. Борислава. Познайомилась з хлопцями ОСОБА_18 ОСОБА_10, ОСОБА_9. ОСОБА_9 прізвисько «блондин». Близько 3 год. з ОСОБА_17 вирішили іти додому. Відразу за ними вийшов ОСОБА_30». Вона в коридорі стояла біля сходів з ОСОБА_9 як тепер їй відомо вже його прізвище ОСОБА_9, а ОСОБА_17 пішла в туалет. Коли ОСОБА_17 поверталась з туалету до них з ОСОБА_9, то в цей час з залу бару вийшов незнайомий їй хлопець високого росту, плотної тіло будови і підійшов до ОСОБА_17. Він щось до ОСОБА_17 говорив. В цей час до них від неї підійшов ОСОБА_9 і звернувся до незнайомого хлопця, котрий розмовляв з ОСОБА_17 «…що вона твоя дівчина». Вони один одному нанесли удари кулаком по десь по обличчю, хто кого вдарив перший -не бачила. ОСОБА_17 підбігла до них і почала відтягати назад «ОСОБА_30»від того незнайомого хлопця. В цей час вона підійшла до ОСОБА_17 і потягла її за руку назад до виходу з коридору в малий коридорчик і надвір.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_26, даними в судовому засіданні.;

Показами свідка ОСОБА_27, яка в судовому засіданні підтвердила, що 15 лютого 2002 року близько пів на першу ночі бачила біля барної стойки ОСОБА_11, ОСОБА_1, а з ним був ще якийсь хлопець і дві дівчини. Біля 3 години, прибираючи стіл, почула зі сторони коридору стук об стіну. Її напарник ОСОБА_28 вийшов на коридор. Через 15 хвилин ОСОБА_28 повернувся і сказав, що на коридорі побиті хлопці. Він викликав швидку медичну допомогу. Враховуючи цілодобовий режим роботи кафе «Вернісаж», робота у кафе була зірвана через масову бійку;

Аналогічними показами свідка ОСОБА_28, даними в судовому засіданні.;

Аналогічними показами свідка ОСОБА_29, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (т.1а.с.107-109);

Показами свідка ОСОБА_8., який в судовому засіданні підтвердив, що 14 лютого 2002р. близько 24 години з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебував в кафе «Вернісаж». Участі у бійці не приймав. Бачив, що після бійки ОСОБА_31 та ОСОБА_6 тримали ОСОБА_10 в напівсидячому положенні біля вікна. ОСОБА_10. нічого не говорив, тільки дихав важко, тобто хропів при диханні.

Даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_18 та ОСОБА_11., в ході якої ОСОБА_11. стверджував, що він бився тільки один-на-один з ОСОБА_6., а ОСОБА_18 стверджує, що бачив як ОСОБА_11 групі з ОСОБА_1 та ОСОБА_4. бились в компанії хлопця по прізвиську «ОСОБА_4»(т.2 а.с.68)

Даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_18 та ОСОБА_5 в ході якої ОСОБА_31 стверджує, що в ніч на 15 лютого 2002 року в кафе «Вернісаж»нікого не бив, а ОСОБА_18 стверджував, що бачив як ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_11. наносили удари ОСОБА_31. і його товаришам, а ті відповідно їм. Він підійшов до місця бійки, щоб захистити ОСОБА_11. і його товаришів і тут його хтось з компанії ОСОБА_5 вдарив, він впав. Хто вдарив -він не знає (т.2 а.с.108-109);

Даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_32 та ОСОБА_11., у ході якої ОСОБА_11. стверджує, що в ніч на 15лютого 2002 року він вийшов з залу кафе «Вернісаж»на коридор разом з ОСОБА_12, а ОСОБА_32 стверджує, що в ніч на 15 лютого2002 року близько 3 год. першим вийшов з залу кафе на коридор ОСОБА_4 і коли після цього почувся шум з коридору кафе, то відразу ОСОБА_11. з ОСОБА_1 вийшли на коридор, а ОСОБА_12 залишилась з нею в залі кафе( т.2 а.с. 61-62);

Даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_32 та ОСОБА_4., у ході якої ОСОБА_32 стверджує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 коридорі кафе «Вернісаж»в ніч на 15 лютого 2002 року били хлопця одягненого в чорну куртку і який мав на голові кепку. ОСОБА_4 заперечує наявність такого факту.(т.1 а.с. 72-73);

Даними протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_1. та ОСОБА_6., у ході якої ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підтримали свої раніше дані покази (т.3 а.с. 145-147);

Даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, у ході якої ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтримали свої раніше дані покази ( Т.3 а.с. 137-138);

Даними протоколу відтворення з ОСОБА_12 в ході якого в приміщення колишнього коридору кафе «Вернісаж»ОСОБА_12 вказала на місце на підлозі в коридорі -це 2.1 м від вхідних дверей першого від вікна туалету і 1.5 м від вікна, - та пояснила, що саме на даному місці ОСОБА_11. бився з хлопцем невисокого росту в чорній куртці, коли вона в ніч на 15.02.2002р. вийшла з залу кафе на коридор (т.2 а.с.75-76);

Даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_1 показав на місце, що знаходиться на відстані 0,5 м. від вікна та 1 м від дверей ближчого від вікна туалету та повідомив, що в даному місці відбувалася бійка між ним та ОСОБА_4. з однієї сторони та ОСОБА_9 та ОСОБА_31 з другої сторони, яка згодом перемістилася до кута розташованого ближче до входу в кафе «Вернісаж». Крім того обвинувачений ОСОБА_1 вказав на місце біля стіни біля виходу з коридору та повідомив що у даному місці після бійки лежав невідомий йому чоловік одягнутий у чорне (т.3 а.с.139-142);

Даними протоколу добровільної видачі ОСОБА_28 залікової книжки телефонного записника, належаних ОСОБА_6, від 15 лютого 2002 року (т.1 а.с. 7);

Даними висновку судово-медичної експертизи №156 від 17 квітня 2002 року. про наявність в ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.1 а.с. 29-30);

Даними висновку судово-медичної експертизи №155 від 17 квітня 2002 року про наявність в ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.1 а.с.32-33).

В ході розгляду справи судом встановлено, що підсудний ОСОБА_1 перебуваючи в одній компанії з ОСОБА_4. та ОСОБА_11, вживаючи разом спиртні напої із солідарності приєднався до дій ОСОБА_4 відносно ОСОБА_9 з хуліганських спонукань умисно, безпричинно, з особливою зухвалістю, у приміщення коридору кафе «Вернісаж»наносив удари руками і ногами ОСОБА_9, а також потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які заступились за останнього, заподіявши потерпілим легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Подія злочину мала місце у приміщення коридору кафе «Вернісаж» тривалий проміжок часу, вплинула на відпочинок відвідувачів кафе, що знаходились всередині приміщення; робота кафе , як ствердила свідки ОСОБА_27 ОСОБА_28 та ОСОБА_29 була порушена внаслідок бійки.

Аналізуючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ст. 296 ч. 2 КК України, оскільки він з мотивів явної неповаги до суспільства групою осіб з ОСОБА_11., ОСОБА_4. та двома невстановленими слідством особами, грубо порушив громадський порядок, вчинили хуліганство у коридорі кафе «Вернісаж», що супроводжувалося особливою зухвалістю, в результаті чого був грубо порушений громадський порядок та спокій громадян, а також безпричинно спричиненні легкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Крім цього, органом досудового слідства підсудний ОСОБА_1 Леонідович обвинувачувалися у спричиненні у групі осіб з ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10.І.

Вирішуючи згідно ст. 324 КПК України питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд виходить з наступного.

Судом, крім наведених вище, досліджувались докази вини підсудного ОСОБА_1 , зазначені прокурором в обвинувальному висновку у скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, а саме: показання потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_33, які на досудовому слідстві, а також в судовому засіданні пояснили, що від незнайомих людей в м. Бориславі чули, що їхнього сина та племінника ОСОБА_10 в кафе «Вернісаж»побили ОСОБА_1, ОСОБА_11., ОСОБА_4 Цивільного позову потерпілим ОСОБА_10 не було заявлено; даними протоколу допиту експерта ОСОБА_34 проте, що в зв'язку з тим, що на момент дослідження трупа ОСОБА_10 рани голови були загоєні первинним натягом, сказати категорично яким саме тупим предметом спричинені рани немає можливості, однак дані травми голови могли бути спричинені і ногами у взутті (т.2 а.с.54); даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_32 та ОСОБА_4., у ході якої ОСОБА_32 стверджувала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 били хлопця одягненого в чорну куртку і який мав на голові кепку. ОСОБА_4 заперечує наявність такого факту (т.1 а.с. 72-73); даними довідки ЦМЛ м. Борислава про те, що за медичною допомогою у відділенні швидкої медичної допомоги з 15 -18 лютого 2002 року ніхто, крім ОСОБА_10. не звертався т.2 а.с. 98); даними висновку судово-медичної експертизи №28/2002 від 28 березня 2002 року про наявність у ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила його смерть (т.1 а.с. 80-83).

Аналізуючи досліджені судом представлені обвинуваченням докази вини підсудного в скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України в їх сукупності, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства обвинувачення пред'явлене ОСОБА_1 в цій частині ґрунтується на припущеннях.

Як свідчать показання потерпілого ОСОБА_10, свідків ОСОБА_33., ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_8 та ОСОБА_28, вони не були безпосередніми очевидцями обставин, за яких було завдано тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 Андрію.

Свідки ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_8 та ОСОБА_28 стверджували, що вони тільки чули шум бійки, а після її закінчення бачили вже побитих ОСОБА_31 ОСОБА_6 та ОСОБА_10

Потерпілий ОСОБА_10. та свідок ОСОБА_33 взагалі надали показання з чужих слів.

Із показань у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_5 вбачається, що вийшовши у коридор кафе, він помітив як ОСОБА_9 бився із незнайомим хлопцем. Щоб припинити бійку, почав їх рознімати. Хлопця з ким бився ОСОБА_9 він не бачив. Рукою відштовхнув незнайомого. Після чого відразу відійшов від них і відчув ззаду в спину удар. Повернувшись, наніс у відповідь удар в плече незнайомому, нижчого від себе ростом, в шкіряній чорній куртці. Після чого хтось ззаді вдарив його по голові, він прихилився спиною до стіни. Двоє незнайомих наносили йому удари по голові і тілі, внаслідок чого втратив свідомість. Не бачив хто побив ОСОБА_10

Аналогічні показання у судовому засіданні надав потерпілий ОСОБА_6, який показав, що почувши шум бійки, що доносився з коридору, вийшо туди. В коридорі побачив, що троє хлопців ближче до туалету били ОСОБА_10, який був зігнутий обличчям до підлоги, його били руками і ногами по голові і тілі. Хлопці, які били ОСОБА_10 йому невідомі, оскільки їхніх облич не роздивився. Також не бачив хто побив ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_18 -учасник бійки, на досудовому слідстві стверджував, що йому не відомі особи, які його побили. Не бачив також хто побив ОСОБА_10

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 послались у своїх показах на те, що вона бачила бійку в коридорі кафе, але, хто і з ким бився, пояснити не змогла.

Аналогічні показання в судовому засіданні надала свідок ОСОБА_13. Категорично заперечує покази надані нею на досудовому слідстві, оскільки вона знаходячись в барі, тільки причинила двері щоб вийти у коридор, двері були кимось закриті через декілька секунд і не могла бачити як біля туалетів ОСОБА_1, ОСОБА_4 били хлопця який був повернутий до неї спиною,і по статурі, по росту,по одягу вважала, що це був ОСОБА_10. Зазначені покази свідок давала у неповлітньому віці, стверджує, що її допитували про дані обставини сім раз і, будучи схильною до фантазування, піддалась навіюванню.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що вона була очевидицею бійки у коридорі ОСОБА_11 з якимось хлопцем.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного.

Свою вину по даному обвинуваченню ОСОБА_1 не визнав і повністю заперечив факт завдання умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10, в групі осіб з ОСОБА_4.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 показав, що у коридорі кафе він бився з ОСОБА_5 ОСОБА_9 та ОСОБА_6. Категорично заперечував, що бився із ОСОБА_10., тілесних ушкоджень останньому не заподіював. Покази підсудного є послідовні та логічні і не змінювались на протязі досудового і судового слідства. Узгоджуються із іншими матеріалами справи.

Будь яких інших фактичних даних, крім показань свідка ОСОБА_13, яка на досудовому слідстві неодноразово змінювала свої покази з приводу обставин, що ОСОБА_10 били саме підсудний ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а в суді дані обставини категорично заперечила, на підставі яких можливо зробити беззаперечний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, судовим слідством не здобуто.

Беручи до уваги, що в ході судового слідства отримано дані, які викликають сумнів у винуватості підсудного ОСОБА_1 за ст. 121 ч.2 КК України, а сукупність зібраних доказів не дозволяє їх спростувати та зробити беззаперечний висновок про доказаність у вчиненні даного злочину підсудним ОСОБА_1 в групі осіб з ОСОБА_4., враховуючи, що всі сумніви у справі, якщо вичерпані всі можливості їх усунути, мають тлумачитися на користь підсудного, суд вважає, що підсудного ОСОБА_1 за даним обвинуваченням слід виправдати за недоведеністю його вини у скоєні злочину.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема те, що злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України, є злочином середньо тяжкості, а також особу винного, який є особою молодого віку, неодруженим, наявність у нього постійного місця проживання та позитивної характеристики за місцем проживання, що до кримінальної відповідальності підсудний притягується вперше.

Судом встановлено обставину, яка пом'якшує покарання: щире каяття підсудного у вчиненні хуліганських дій. Обставиною, які обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для обрання покарання, не пов'язаного із позбавленням волі, а призначення реального відбуття покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

До загального строку відбуття покарання, відповідно до вимог ст.455 КПК України необхідно зарахувати термін перебування підсудного ОСОБА_1 час тримання останнього під вартою на території іноземної держави, а також час його етапування. Відповідно інформації, яка надійшла з Генеральної прокуратури України від 29 березня 2012 року за №14\3-34162-09 підсудний ОСОБА_1 утримувався під вартою в Італії з метою його екстрадиції з 3 травня 2009 до 25 жовтня 2009 та з 14 травня 2011 року до 1 червня 2011 року.

Суд також вважає, що з підсудного ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на проведення його екстрадиції. Відповідно фінансових документів про видатки, понесені військовою частиною на проведення екстрадиції гр.ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.та ОСОБА_36,ІНФОРМАЦІЯ_4 становлять 52 645 гривень 28 копійок (т.3а.с.85). Враховуючи те, що в даному фінансовому документі відсутні дані про видатки понесені на екстрадицію саме підсудного ОСОБА_1, суд вважає за необхідне порівно розподілити зазначені видатки між особами, які підлягали екстрадиції.

З речовими докази: залікова книжка НОМЕР_1 та записний блокнот повернуті потерпілому ОСОБА_6 згідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 12 травня 2004 року.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», суд при постановленні вироку має право з власної ініціативи, якщо позов не заявлено, вирішити питання про відшкодування таких витрат, як це передбачено ч.2 ст.93-1 КПК. Витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6. (т.2 а.с.110) становлять 520 гривень 90 копійок, а витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5. (т.2 а.с.111) - 520 гривень 90 копійок, підлягають стягненню із підсудного в доход держави.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борислава Львівської області визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання -у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та 3 (три) місяці.

За ст. 121 ч.2 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борислава Львівської області виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.

Відповідно до вимог 455 КПК України, зарахувати засудженому у строк відбування покарання час тримання під вартою на території іноземної держави, а також час його етапування, а саме з 3 травня 2009 до 25 жовтня 2009 та з 14 травня 2011 року до 1 червня 2011 року, а також термін перебування під вартою з 2 червня 2011 року та визначити, що на час постановлення вироку засуджений ОСОБА_1 відбув 1 рік 11 місяців і 19 днів призначеного судом покарання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь держави витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6. (т.2 а.с.110) у розмірі 520 гривень 90 копійок, та ОСОБА_5. (т.2 а.с.111) - 520 гривень 90 копійок, всього 1041 гривні 80 копійок.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь військової частини 3066, р\р 31252272210742, КПКВ 1003020,ККДБ 25010100 ЗКПО 08803558, МФО 821018 ГУ ДКУ у Київській області судові витрати, що складаються з вартості на проведення екстрадиції у розмірі 17 548 гривень 42 копійки.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб: підсудним з часу вручення копії вироку, іншими учасниками з часу проголошення вироку через Бориславський міський суд Львівської області.

Головуючий: суддя Слиш А.Т

вирок виготовлений суддею в нарадчій кімнаті з допомогою технічних засобів.