Рішення № 27439959, 23.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р.

Справа № 5023/3822/12

вх. № 3822/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю

позивача - Гур`єв В.М., за довіреністю № 1423 від 15.06.2012 року; відповідача - Бочарова, довіреність №1556 від 12.09.12р.;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків

про стягнення 44730,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" заборгованість по орендній платі у розмірі 146 621,11 грн., пеню у розмірі 5891,10 грн., збитки від інфляції та три відсотки річних у розмірі 1300,97 грн.. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує порушенням умов договору оренди нерухомого майна товариства №226-19 від 10.05.11р., а саме неналежним та несвоєчасним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" договірних зобов`язань.

Ухвалою суду від 27.08.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.09.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому частково заперечує проти позовних вимог, оскільки після порушення провадження по справі відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем та просить суд припинити провадження у справі 5023/3822/12 за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) в сумі 105590,83 грн. за період з березня 2012 р. по травень 2012 р. за відсутністю предмету спору. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) за червень 2012 р. задовольнити в сумі 41030,28 грн., в частині стягнення з відповідача 5891,10 грн. пені відмовити, в частині стягнення 324,12 грн. збитків від інфляції та 1300,97 грн. 3% річних задовольнити, судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

01.10.12р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в яких просить суд у частині стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат на електропостачання у сумі 105590,83 грн. та пені у сумі 3206,01 грн. провадження по справі припинити у зв'язку з добровільною сплатою; стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 38364 грн. та відшкодування витрат на електропостачання у сумі 2666,28 грн., пені у сумі 3206,01 грн., збитки від інфляції у сумі 324,12 грн. та три відсотки річних у розмірі 1300,97 грн. 3082 грн. 80 коп. судового збору.

Ухвалою суду від 01.10.12р. прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

15.10.12р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви в яких просить, у зв'язку з добровільною сплатою, стягнути з відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” на користь ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" заборгованість з орендної плати у сумі 38364 грн. та відшкодування витрат на електропостачання у сумі 2666,28 грн., пені у сумі 1797,22 грн., збитки від інфляції у сумі 324,12 грн. та три відсотки річних у розмірі 1300,97 грн. та 3082,80 грн. судового збору.

15.10.12р. позивач надав письмові пояснення на відзив в яких вказує, що відповідачем після надходження позовної заяви до суду, за договором № 226-19 від 10.05.2011 року сплачено заборгованість по орендній платі та відшкодуванню витрат на електропостачання у сумі 105590,83 грн. за березень - травень 2012 року (платіжні доручення № 7056 від 29.08.2012 року, №11731 від 05.09.2012 року та № 8527 від 05.09.2012 року) та несплаченою залишилась загальна сума заборгованості у розмірі 41030,28 грн., яка складається із заборгованості по орендній платі у розмірі 38364 грн. та заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання у сумі 2666,28 грн., у зв'язку з чим позивачем до суду 01.10.2012 року подано уточнення до позовної заяви з проханням у частині стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат на електропостачання у сумі 105590,83 грн. провадження по справі припинити у зв'язку з добровільною сплатою та з проханням стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 38364 грн. та відшкодування витрат на електропостачання у сумі 2666,28 грн.

Ухвалою суду від 15.10.12р. прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

23.10.12р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви в яких просить у частині стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат на електропостачання у сумі 105590,83 грн. та пені у сумі 3814,46 грн. провадження по справі припинити у зв'язку з добровільною сплатою; стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 38364 грн. та відшкодування витрат на електропостачання у сумі 2666,28 грн., пені у сумі 2076,64 грн., збитки від інфляції у сумі 324,12 грн. та три відсотки річних у розмірі 1300,97 грн., 3082,80 судового збору.

23.10.12р. представник відповідача надав письмові пояснення, в яких вказав, що відповідач не має заперечень до уточнень позивача від 22.10.12р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.12р. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.10.12р. не заперечував проти уточнень позивача.

Суд, дослідивши уточнення до позовної заяви, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача Гур`євим В.М. що діє на підставі довіреності №1423 від 15.06.12р. ця довіреність підписана тимчасово здійснюючим повноваження Голови Правління ПАТ “Укртелеком”. Зменшення позовних вимог стосується часткової відмови позивача від позовних вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково сплачено заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимог у суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

10.05.2011 року між ПАТ «Укртелеком» (Орендодавець) та ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 226-19 відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування технологічні приміщення, що є власністю Орендодавця та розташовані у м. Харкові на першому поверсі чотирьохповерхової будівлі № 5-А по вул. Старошишківська, загальною площею 55, 2 кв. м. для розміщення обладнання.

Відповідно до п. 12.1. зазначений договір набирає чинності з моменту підписання по 30.04.12р. Сторони зобов`язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки з ним.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання – передачі, який підписано сторонами 10.05.11р.

За домовленістю сторін додатковою угодою №1 від 24.04.2012р. до договору оренди строк дії договору був продовжений до 30.04.2013 року.

Пунктом 3.1. договору оренди сторони передбачили, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 579,17 грн., крім того ПДВ (20%) 115,83 грн., всього 695,00 грн. за 1 м. кв. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 55,2 м. кв. всієї орендованої площі становить 31970,00 грн., ПДВ 20% - 6394,00 грн., разом до сплати 38364,00 грн. та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати.

У відповідності до п.3.4 договору оренди орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого рахунку орендодавця в термін, зазначений в п. 3.6. договору.

Пунктами 3.6., 3.7., 3.8. договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною. Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця. Орендна плата за перший місяць обчислюється згідно з п. 3.1. з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта приймання - передачі орендованого майна. Оплата за перший місяць оренди здійснюється Орендарем на підставі рахунку, який складається Орендодавцем на дату підписання Акта приймання - передачі орендованого майна та підлягає оплаті протягом двох робочих днів. Рахунок за перший місяць оренди надається Орендарю одночасно з Актом приймання - передачі майна.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача пред'являлась претензія №26-17/375 від 25.06.2012 року на суму 107972, 85 грн. з вимогою виконати зобов'язання за договором оренди. Відповідь на дану претензію позивачем не отримано.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву (а. с. 56), відповідно до акту № 5530 від 31.03.2012 р. (додається) загальний розмір наданих Позивачем Відповідачу в березні 2012 р. послуг з оренди та компенсації електроенергії становить 40 519,46 грн. На підставі рахунку Позивача № 5627 від 31.03.2012 р. (додається) Відповідачем було частково оплачені послуги за березень 2012 р. в сумі 16 160,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5625 від 28.04.2012 р. (додається). Ця оплата врахована в розрахунку Позивача суми заборгованості, доданому до позовної заяви. Після порушення провадження у даній справі Відповідачем був оплачений залишок заборгованості за березень 2012 р. у розмірі 24 358,81 згідно з платіжним дорученням № 11731 від 05.09.2012 р. (додається). Відповідачем також була оплачена заборгованість за квітень 2012 р. в сумі 40 382,74 грн. згідно з платіжним дорученням № 7056 від 29.08.2012 р. (додається) та за травень 2012 р. в сумі 40 849,28 грн. згідно з платіжним дорученням № 8527 від 05.09.2012 р. Загалом відповідачем погашено заявлену позивачем заборгованість за період з березня 2012 року по травень 2012 року на загальну суму 105590,83 грн. Залишилась неоплаченою лише заборгованість за червень 2012 року в сумі 41030,28 грн. Стосовно нарахованих позивачем 324,12 грн. збитків від інфляції та 1300,97 грн. 3% річних заперечень не має.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що заперечує проти позовних вимог зі стягнення з відповідача 5891,10 грн. пені виходячи з того, що згідно з розрахунком позивача пеня ним нарахована за актами № 5043 від 31.01.2012 р., № 5429 від 29.02.2012. № 5530 від 31.03.2012 р., № 5847 від 30.04.2012 р., № 6155 від 31.05.2012 р., № 6270 від 30.06.2012 р. Але, Відповідачем було оплачено пеню за заявленими актами на загальну суму 6862,32 гри., а саме:

- за актом № 5043 від 31.01.2012 р. на підставі рахунку № 5127 від 31.01.2012 р. відповідачем вже оплачено пеню у розмірі 1442,02 грн. згідно з платіжним дорученням № 2602 від 29.05.2012 р.;

- за актом № 5429 від 29.02.2012 р. на підставі рахунку № 5522 від 29.02.2012 р. відповідачем вже оплачено пеню у розмірі 1319,77 грн. згідно з платіжним дорученням № 3971 від 27.06.2012 р.;

- за актом № 5530 від 31.03.2012 р. на підставі рахунку № 5627 від 31.03.2012 р. відповідачем вже оплачено пеню у розмірі 1415,44 грн. згідно з платіжним дорученням № 5625 від 28.04.2012 р.;

- за актом № 5847 від 30.04.2012 р. на підставі рахунку № 5912 від 30.04.2012 р. відповідачем вже оплачено пеню у розмірі 1312,77 грн. згідно з платіжним дорученням № 7056 від 29.08.2012 р.;

- за актом № 6155 від 31.05.2012 р. на підставі рахунку № 6222 від 31.05.2012 р. відповідачем вже оплачено пеню у розмірі 1372,32 грн. згідно з платіжним дорученням № 8527 від 05.09.2012 р.

У зв`язку з чим, відповідач просив суд припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) в сумі 105590,83 грн. за період з березня 2012 р. по травень 2012 р. за відсутністю предмету спору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) за червень 2012 р. задовольнити в сумі 41030,28 грн., в частині стягнення з відповідача 5891,10 грн. пені відмовити, в частині стягнення 324,12 грн. збитків від інфляції та 1300,97 грн. 3% річних задовольнити, судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Уточненнями до позовної заяви позивач підтвердив часткову сплату відповідачем боргу.

Також, в матеріалах справи (а. с. 136) міститься акт звіряння розрахунків станови на 16.10.12р. на суму 41030,28 грн., який підписано обома сторонами.

В наслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором утворилася заборгованість в розмірі 41030,28 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов’язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи заборгованість по орендній платі в сумі 38364,00 грн. відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди №226-19 від 10.05.2011 року у сумі 38364,00 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 38364,00 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до п.3.4 договору оренди орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого рахунку орендодавця в термін, зазначений в п. 3.6. договору.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на електропостачання в сумі 2666,28 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2076,64 грн.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що його виконано з порушенням ст. 232 ГПК України, а саме нараховано пеню за строк більше ніж 6 місяців, з нарахуванням пені за період в один рік. Судом здійснено перерахунок та встановлено, що сума, яка нарахована позивачем в сумі 2076,64 грн. не перевищує суму пені, яка має бути нарахована відповідно до ст. 232 ГПК України та не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ. Тому суд приходить до висновку що пеня нарахована позивачем в сумі 2076,64 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1300,97 грн. за весь час прострочення виконання зобов`язання та інфляційні витрати в сумі 324,12 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1300,97 грн. за весь час прострочення виконання зобов`язання та інфляційні витрати в сумі 324,12 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача,у зв`язку з тим, що часткову сплату заборгованості було здійснено відповідачем після подання позову до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193, 230,ч. 6 ст. 232, 343 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (п/р 26004001314403 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228, ІПН 350742220310) на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (р/р 26003592, ХОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) заборгованість з орендної плати у сумі 38364,00 грн. та відшкодування витрат на електропостачання у сумі 2666,28 грн., пені у сумі 2076,64 грн., збитки від інфляції у сумі 324,12 грн. та три відсотки річних у розмірі 1300,97 грн., 3082,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2012 р.

Суддя Добреля Н.С.