Рішення № 27439910, 05.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р.Справа № 5023/4663/12 вх. № 4663/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю представників

позивача - Гопей О.В. (довіреність б/н від 30.10.12 р.) відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" (м. Київ)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське", (с. Петрівка, Харківська обл.)

про стягнення 6120,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Укренергобудресурси", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, СТОВ "Петрівське", на свою користь 890,28 грн. пені, 5051,80 грн. штрафу, 178,06 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки №34 від 24.04.12 р., укладеному між сторонами. Судові витрати в розмірі 1609,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.12 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.12 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке залучене до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24 квітня 2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 34, згідно з яким позивач зобов'язується поставити мінеральне добриво нітрокальційфосфат (нітрофос), гранульоване, походження Республіки Узбекистан, фасоване в п/п мішки по 50 кг (товар), в кількості 13 метричних тон, а відповідач зобов'язується приймати такий товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна однієї метричної тони товару визначається сторонами у специфікаціях та включає ПДВ. Сума цього договору складається із суми вартості партій товару, поставленого постачальником протягом строку дії цього договору та вказаних у специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2. договору, усі розрахунки, передбачені цим договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів поточний рахунок постачальника. Розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються наступним чином: 3.2.1. попередня оплата - протягом трьох календарних дні на підставі рахунку-фактури постачальника в межах 33% від підписаної сторонами специфікації; 3.2.2. кінцева оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до п. 3.3. договору, датою отримання попередньої оплати та оплати за поставлений товар є дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника.

26.04.12 р. та 28.04.12 р. відповідач перерахував позивачу часткову попередню оплату у розмірі 12441,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №10 від 28.04.12 р. року на суму 37700,00 гривень, яка підписана представниками сторін та скріплена печаткою позивача. Також в матеріалах справи наявна довіреність на отримання від ТОВ "Укренергобудресурси" матеріальних цінностей №15 від 25.04.12 р.

Судом встановлено, що відповідач повинен був оплатити товар, отриманий ним 28.04.12 р. за видатковою накладною №10 до 28.05.12 р. включно, проте у вищевказаний термін відповідач оплати товару не здійснив.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивач надсилав відповідачу письмову вимогу №59 від 21.05.12 р. з проханням своєчасно здійснити кінцеву оплату в визначений договором термін, а також 28.05.12 р. позивач направив відповідачу претензію №2 про стягнення заборгованості в сумі 25259,00 грн.

Також судом встановлено, що основна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 25259,00 грн. була погашена тільки 22.08.12 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією банківської виписки по особовому рахунку ТОВ "Укренергобудресурси".

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору, за порушення умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством. За прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості товару, оплата якого прострочена, за кожен день прострочення.

Пунктом 4.3 договору поставки №34 від 24.04.12 р. передбачено, що у випадку прострочення оплати товару на строк, що перевищує 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику додатково до зазначеної у п.4.2. цього договору пені штраф у розмірі 20% від несплаченої суми за товар.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення пені в сумі 890,28 грн. та штрафу в розмірі 5051,80 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 178,06 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" (62216, Харківська обл., Золочівський район, село Петрівка, Код ЄДРПОУ: 32221884; р/р № 2600230678701 в філії ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 11, Код ЄДРПОУ: 36203764; р/р 26005004387001 в ПуАТ "КБ "Акордбанк" м. Київ, МФО 380634) 890,28 грн. пені, 5051,80 грн. штрафу, 178,06 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.