Рішення № 27439781, 05.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р.Справа № 5023/4502/12 вх. № 4502/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

за участю :

прокурора - Хряк О.О., посвідчення №38 від 03.02.2012р. (наказ №2109к від 04.10.2012р.);

представників:

позивача - Приходько Т.Г., довіреність № 7/14-11110/нс від 19.10.2012 р. ;

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків, в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємства Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100), с. Темнівка, Харківський район, Харківська область;

до Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району", м. Південне, Харківський район, Харківська область;

про стягнення 30905,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 100)", с. Темнівка (позивач) до відповідача, Комунальне підприємство "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району", м. Південне, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 84 від 09.08.2011 р. в розмірі 20562,00 грн., пені в розмірі 8019,18 грн., штрафу в розмірі 1439,34 грн., 3 % річних в розмірі 659,10 грн. та інфляційних в розмірі 226,17 грн.

В судовому засіданні 22.10.2012р. розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року розгляд справи відкладено на 05.11.2012 року.

В судовому засіданні 05.11.2012 року прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, доповнень або змін до позову немає; 30.10.2012р. надав супровідним листом (вих.№04-48-514-12 від 29.10.2012р.) документи для долучення до матеріалів справи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи..

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2012р. позовні вимоги, заявлені прокурором в його інтересах, підтримав повністю та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить направлення ухвали суду про відкладення розгляду справи від 22.10.2012р. відповідачу 24.10.2012р., що підтверджується відміткою канцелярії суду, на адресу, що зазначена у позовній заяві та яка співпадає з адресою вказаною у витягу з ЄДР, але поштове повідомлення про вручення судової ухвали відповідачу до суду на час розгляду справи не повернулося.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п.п. 4.1.3-4.1.5. п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; п.п.4.1.2.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд встановив наступне.

09.08.2011р. між Державним підприємством "Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100) (продавець) та Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №84, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю продукцію згідно Специфікації №1, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору.

Пунктом 10.1. договору визначено, що строк дії договору встановлюється з дати підписання і до 31.12.2011р. включно.

Загальна сума договору складає 34482,00грн. (п.2.1. договору).

На виконання п.1.1. цього договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 20562,00грн. Факт поставки підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та довіреністю, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 42-47, 50).

Згідно п.2.2. оплата послуг здійснюється шляхом перерахування покупцем коштів на рахунок продавця за кожну виготовлену партію у формі 100% передплати, але відповідачем передплати здійснено не було, хоча поставлена продукція прийнята позивачем і станом на момент розгляду справи вартість продукції, отриманої відповідачем, не оплачена, доказів сплати відповідачем вартості вказаної продукції в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що факт поставки товару позивачем на суму 20562,00грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, приймаючи до уваги надіслання Претензії за вих.№7/14-6585/Нс від 14.06.2012р. (а.с. 56-58) з вимогою щодо сплати вартості поставленої продукції в сумі 20562,00грн., 5531,18грн. пені та 1439,34грн. штрафу (всього в сумі 27532,52грн.), та лист за вих. №7/14-8275/Нс від 01.08.2012р. (а.с.59), який отримано відповідачем 07.08.2012р. (а.с. 60), з огляду на ст. 530 ЦК України, - у відповідача виник обов'язок сплатити вказану суму у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто з 15.08.2012р.

Слід зазначити, що у відповідь на лист позивача від 01.08.2012р. відповідач надав лист, з якого вбачається, що КП "ВКГ Харківського району" визнає заявлені позивачем вимоги повністю в сумі 27562,52грн. станом на дату реєстрації ліквідації, з яких основний борг 20562,00грн., штраф та пеня 6910,52грн. (а.с. 61), але суму заборгованості відповідач так і не сплатив.

Приймаючи до уваги, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 20562,00 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, позовні вимоги Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, заявлені в інтересах держави в особі, Державного підприємства "Підприємства Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100), підлягають задоволенню в частині, заявленої до стягнення суми основного боргу - 20562,00грн.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення 8019,18грн. пені та 1439,34грн. штрафу, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу від 09.08.2011р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

В обґрунтування вищевказаних сум пені та штрафу прокурор вказує на положення ч.2 ст. 231 ГК України.

Частиною 2 ст. 231 ГК України, встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Проте, з розрахунку, наданого прокурором, вбачається, що, по-перше, суму пені нараховано на період з 07.09.2011р. по 01.10.2012р., в той час, як у відповідача зобов'язання по сплаті отриманої продукції виникло 15.08.2012р., а по-друге, і щодо штрафу і щодо пені сторонами не досягнуто домовленості стосовно розміру та порядку стягнення штрафних санкцій на випадок, коли і іншою стороною не в повному обсязі дотримано умови договору, а у даному разі позивач поставив продукцію відповідачу без отримання 100% передплати (п.2.2. договору).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевказане, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог прокурор про стягнення 8019,18грн. пені та 1439,34грн. штрафу, як необґрунтованих та заявлених безпідставно.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунку позивача судом встановлена його помилковість в частині строку нарахування, судом, в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням того, що в процесі розгляду справи встановлено, що обов'язок відповідача по сплаті вартості отриманої продукції виник з 15.08.2012р., - з 15.08.2012р. по 01.10.2012р., за допомогою системи „Ліга-закон" здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким загальна сума річних за договором складає 80,90 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, як обґрунтована та доведена матеріалами справи.

Ураховуючи вищевикладене та те, що прокурором нараховано інфляційні втрати по березень 2012 року, а обов'язок відповідача по сплаті вартості отриманої продукції виник з 15.08.2012р., підстав для задоволення позовних вимог прокурора про стягнення 226,17грн. інфляційних немає, що має наслідком відмову в задоволенні позову в цій частині.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України в сумі 1609,50грн.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району" (вул. Кірова, 70-А, м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, в тому числі з р/р № 26001052298457 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 03361684) на користь Державного підприємства "Підприємства Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100) (с. Темнівка, Харківський район, Харківська область, 62493, р/р № 2600310577 у ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 08680906) 20562,00грн. основного боргу та 80,90грн. 3% річних.

Стягнути з Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району" (вул. Кірова, 70-А, м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, в тому числі з р/р № 26001052298457 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 03361684) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2012 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа №5023/4502/12