Ухвала суду № 27439738, 09.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"09" листопада 2012 р.

№ 5017/2012/2151

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши матеріали від 05.11.2012р., які зареєстровані за № 5040/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в м. Котовську та Котовському районі Одеської області (66300, м. Котовськ, пр-кт Котовського, 10. Код ЄДРПОУ 37574302) до Боржника: Державного підприємства дослідного господарства (далі ДП ДГ) „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (66360, с. Новоселівка, Котовський район, Одеська область. Код ЄДРПОУ 00494611).

про визнання боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 05.11.2012р. УПФУ в м. Котовську та Котовському районі Одеської області звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДП ДГ „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6,7 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов’язання щодо сплати боргу по страховим внескам до УПФУ та штрафним санкціям і пені на загальну суму 562 988 грн. 85 коп. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Заява УПФУ в м. Котовську та Котовському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ДП ДГ „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№ 2343-ХІІ).

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) ”кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)”.

Ініціюючим кредитором, УПФУ в м. Котовську та Котовському районі Одеської області подано заяву про порушення справи про банкрутство ДП ДГ „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за загальною процедурою та визнання його кредитором до боржника на загальну суму 562 988 грн. 85 коп. Вказана заборгованість виникла на підставі вимог № Ю1-у від 03.02.2012р., 01.03.2012р., 02.04.2012р., 03.05.2012р., 05.06.2012р., 04.07.2012р., 06.08.2012р., 03.09.2012р., 27.09.2012р., однак дана сума не є достовірною, оскільки суми, які вказані в даних вимогах не співпадають с постановами виконавчого провадження. Так, у вимозі від 03.02.2012р. розмір суми боргу становить 155 927 грн. 75 коп., на відміну від постанови відкриття виконавчого провадження від 15.03.2012р., де сума становить 66 406 грн. 63 коп., і так в інших випадках.

Доказів звернення УПФУ в м. Котовську та Котовському районі Одеської області до Відділу державної виконавчої служби про примусове стягнення заборгованості з боржника заявником надано, однак безспірною може бути тільки та сума боргу, яка вказана в постановах про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2012р., від 06.04.2012р., від 11.05.2012р., від 14.06.2012р., від 30.07.2012р., що в сукупній сумі становить 255 672 грн. 65 коп., але вона менше чим 300 мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України про "Державний бюджет на 2012 рік" встановлено мінімальну заробітну плату на 2012 рік: з 1 жовтня -1118 грн. Таким чином, безспірні вимоги ініціюючого кредитора повинні складати: 1118 грн. х 300 = 335400 грн., вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.08.2012р. ВП №33753847 про стягнення 63380 грн. 33 коп. , від 12.09.2012р. ВП№34336644 про стягнення 63010 грн. 18 коп., від 27.09.2012р. ВП №34458648 про стягнення 67520 грн. 74 коп. не можуть бути доказом неплатоспроможності боржника у зв'язку з тим, що вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку ( заява подана до суду та зареєстрована 05.11.2012р. за № 5040/2012 )

Крім того, Ініціюючим кредитором до заяви про порушення провадження у справі не надано матеріалів виконавчого провадження про стягнення грошових коштів чи майна боржника для погашення грошових вимог кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ) ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати, вимоги мають бути безспірними, вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов’язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

В першу чергу всі зазначені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

За змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, безспірність вимог кредиторів та неплатоспроможність боржника повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування”.

Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи ПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Таким чином, ініціюючим кредитором - УПФУ в м. Котовську та Котовському районі Одеської області не надано доказів безспірних вимог і доказів неплатоспроможності божника щодо грошових вимог, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати, вимоги мають бути безспірними, вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому заява УПФУ в м. Котовську та Котовському районі Одеської області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 5, 9, Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області (66300, м. Котовськ, пр-кт Котовського, 10. Код ЄДРПОУ 37574302) про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства дослідного господарства „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (66360, с. Новоселівка, Котовський район, Одеська область. Код ЄДРПОУ 00494611) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 61 аркушах та поштовий конверт.

Суддя Зеленов Г.М.