Рішення № 27439704, 06.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа№ 5015/3710/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 101 043,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при cекретар Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Коцелко Ю.В. -представник за довіреністю № б/н від 16.10.2012р.;

Від відповідача: Гуменецький І.І.-представник за довіреність №30 від 17.09.2012р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну»про стягнення заборгованості в сумі 101 043,00 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 19.09.2012 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 19.09.2012р. розгляд справи відкладено на 10.10.2012р., а 10.10.2012р. на 23.10.2012р., а 23.10.2012р. на 06.11.2012р.

Представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

В судове засідання 06.11.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№25069/12 від 06.11.2012р.) у зв'язку оплатою відповідачем основного боргу та пені та просить стягнути з відповідача 1 284,25 грн. 3% - річних та судові витрати в розмірі 2 044,85 грн., подав виписки з рахунків ЛМКП «Львівтеплоенернго», також просить долучити до матеріалів справи (вх.№25070/12) копії претензійних звернень та докази їх надіслання відповідачу.

В судове засідання 06.11.2012р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, зазначив що станом на момент розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивача сплачене в повному обсязі, і що заявлені позовні вимоги позивача не відповідають дійсності і не підтверджуються документально, на підтвердження подав акт звірки станом на 25.09.2012р. та докази його надіслання позивачу, подав контррозрахунок станом на 29.10.2012р., також на підтвердження подав копії платіжних доручень № 300 від 12.10.2012р. на суму 40 000,00 грн. та № 319 від 23.10.2012р. на суму 30 000,00 грн. 09.10.2012р. подав відзив(вх.№22746/12) в якому, з метою спростування позовних вимог додав копії платіжних доручень про сплату за спожиту теплову енергію згідно договору №4546ш від 12.12.2009р. та розрахунок заборгованості.

В судовому засіданні 06.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

12.12.2009 року між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго"(надалі -позивач, теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну"(надалі -відповідач, споживач) укладено договір № 4546/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін та засвідчено печатками.

Відповідно до п. 1 договору, енергопостачальна організація зобов'язувалася постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 договору.

Так, зокрема, п. 3.2.2. договору передбачено, що споживач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.3. договору споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Обсягом постачання теплової енергії, який є додатком № 1 до договору від 12.12.2009 року № 4546/Ш встановлено максимальне теплове навантаження в розмірі 0,06173 Гкал./год.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Так, пунктом 7.2.3. договору встановлена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію.

Додатковою угодою до договору про постачання теплової енергії від 12.12.2009 року, укладеною сторонами 09.12.2010 року, змінено додатки №№ 1 та 2 до договору, максимальне теплове навантаження встановлено в розмірі 0,09179 Гкал./год.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.12.2011р. по 31.07.2012р. в сумі 99 626,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2012р. по 31.07.2012р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 133 029,71 грн. (34 101,50грн. +30 429,48грн.+ 38 784,68 грн.+16 317,02 грн. + 7 300,01 грн. + 2 032,34 грн. + 2 032,34 грн. + + 2 032,34 грн. = 133 029,71 грн., підтверджено позивачем та відповідачем з матеріалів справи).

На підтвердження виконання зобов'язань за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 4546/Ш від 12.12.209р. відповідачем подано платіжні доручення про оплату за спожиту теплову енергію, платіжні доручення: № 340 від 14.12.2011р. на суму 4 929,87 грн., № 8 від 18.01.2012р. на суму 8 000,00 грн., №20 від 27.01.2012р. на суму 6 000,00 грн., № 27 від 30.01.2012р. на суму 5 000,00 грн., № 72 від 07.03.2012р. на суму 3 000,00 грн., №109 від 30.03.2012р. на суму 2 000,00 грн., № 119 від 06.04.2012р. на суму 4 000,00 грн., № 216 від 10.07.2012р.

Загальна сума оплати станом на 31.07.2012р. становить 42 129,87 грн.

Судом встановлено, що станом на 31.07.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 90 899,84 грн., що вбачається з матеріалів справи, а не 99 626,72 грн., яка заявлена позивачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач до моменту звернення позивачем до суду 05.09.2012р. (позовна заява надійшла до суду) частково здійснював оплату заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 256 від 15.08.2012р. на суму 10 000,00 грн.

Отже, на момент зварення позивачем до суду 05.09.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 80 899,84 грн. (90 899,84 грн. заборгованість станом на 31.07.2012р. -10 000,00 грн.(оплата 15.08.2012р. платіжне доручення № 256).

Часткові оплати заборгованості відповідачем, також вбачаються з виписки з рахунків ЛМКП «Львівтеплоенерго», поданого позивачем 06.11.2012р. без зазначення дати сплати.

Підчас розгляду справи у суді відповідач оплатив заборгованості, яка була перед позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: № 270 від 06.09.2012р. на суму 20 000,00 грн., № 281 від 19.09.2012р. на суму 5 000,00 грн., № 300 від 12.10.2012р. на суму 40 000, 00 грн. та № 319 від 23.10.2012р. на суму 30 000,00 грн., на загальну суму 95 000,00 грн., що підтверджується також виписками з рахунків ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Як вбачається з матеріалів справи станом на момент прийняття рішення 06.11.2012р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором відсутня за період з 01.12.2011р. по 31.07.2012р. (80 899,84 грн. -95 000,00 грн. = - 14 100,16 грн.).

В матеріалах справи є контррозрахунок (уточнений) поданий відповідачем, в якому зазначено сплату за постачання теплової енергії в гарячій воді за договором за серпень в сумі 2 032,34грн., вересень в сумі 2 032,34 грн. та 290,21 грн .- 3% річних та 947,78 грн. інфляційних втрат за рішенням господарського суду Львівської області справа №5015/4259/11 про стягнення заборгованості за даним договором.

За неналежне виконання виконання договірних зобов'язань, на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в суму 1 284,25 грн

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Суд, вправі перевірити відповідність дій сторін, щодо права позивача на відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог, права відповідача на визнання позову, щоб не призвести до порушення закону та права інших осіб.

З матеріалі справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду 05.09.2012р. заборгованість відповідача за постачання теплової енергії в гарячій воді становила 80 899,84 грн., а не 99 626,72грн.. тому в частин стягнення 18 726,88 грн. (99 626,72 грн. -(90 899,84 грн. заборгованість станом на 31.07.2012р. - 10 000,00 грн. (оплата 15.08.2012р. платіжне доручення № 256) = 18 726,88) слід відмовити.

Відповідно до абзацу 3 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В частині стягнення 80 899,84 грн. слід припинити провадження у справі, у зв'язку з повною оплатою відповідачем суми основного боргу.

Згідно п.11 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Пунктом 7.2.3. договору встановлена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію.

В заявленій позивачем до стягнення пені в сумі 132,26 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку з оплатою відповідачем, і зарахуванням позивачем погашення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок, на суму заборгованості яка існувала станом на 31.07.2012р. встановив, що стягненню підлягають 3% річних в сумі 1 200,71 грн., а в частині стягнення 83,54 грн. слід відмовити.

За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 06.11.2012р. представник позивача подав заяву (вх.25069/12) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 99 626,75 грн. -основного боргу, 132,26 грн. пені у зв'язку з оплатою відповідачем заборгованості та просить стягнути з відповідач 3% річних в сумі 1 284,25 грн.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»припинення провадження у справі і залишення без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору, а тому сума судового збору в розмірі 1 620,64 грн. повертається позивачу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610-612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 33, 34, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну»(79011 м. Львів, вул. Кубанська, будинок 13; ідентифікаційний код 31290648) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) 1 200,71 грн. 3% річних та 24,01 грн. судового збору

4. В часті стягнення 80 899,84 грн. основного боргу та 132,26 грн. пені -провадження у справі припинити.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго»(адреса: 79040, м. Львів, вулиця Д.Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) з Державного бюджету України 1 620,64 грн. судового збору.

7. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 09.11.2012р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.