Рішення № 27439492, 17.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.12 Справа№ 5015/2732/12

за позовом Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

третя особа Львівська міська рада

про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Томашук О.В.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача - ОСОБА_4- представник, довіреність в матеріалах справи;

від третьої особи - Тиркус М.П.-представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа -Львівська міська рада; про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/2732/12 від 05.07.2012р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11год. 45хв. 18.07.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 18.07.2012р., 21.08.2012р. За клопотанням Сторін від 21.08.2012р. було продовжено розгляд справи на 15 днів.

Представникам Сторін оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано довіреність на право здійснення представництва.

Представник Відповідача в судове засідання з"явилась, проти позову заперечила. Протягом розгляду справи представником Відповідача подано наступні документи: відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи від 17.07.2012р., додаткові заперечення на відзив на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання з"явилась, протягом розгляду справи подала наступні документи: довіреності на право здійснення представництва та пояснення на позовну заяву.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до Розпорядження Шевченківської районної адміністрації №337 від 06.06.2012р. "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика"(далі -Розпорядження), зобов'язано ФОП ОСОБА_2 у термін до 15.06.2012р. демонтувати самочинно встановлений літній майданчик на АДРЕСА_1. Відповідачу скеровано попередження №36-вих-643 від 05.06.2012р. про необхідність виконання Розпорядження та здійснення демонтажу самочинно встановленого літнього майданчика.

Відповідно до актів від 05.06.2012р., 16.06.2012р., складеного працівниками відділу соціально-економічного розвитку Шевченківської районної адміністрації м.Львова на виконання розпорядження Шевченківської районної адміністрації м.Львова від 06.06.2012р. №337 "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на вул.Б.Хмельницького, 257", 16.06.2012р. проведено обстеження, в результаті якого встановлено: станом на 16.06.2012р. самочинно встановлений ФОП ОСОБА_2 відкритий літній майданчик біля об"єкту ресторанного господарства за адресою: АДРЕСА_1, не демонтовано.

Відповідно до із ч. ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим -також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.1.10 «Правил благоустрою м.Львова»(надалі -Правила благоустрою), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. №376, відкритий літній майданчик -це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу у теплий період року з 01.04 по 01.11 і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей; самочинне встановлення малої архітектурної форми -це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований в установленому порядку.

Згідно п.п.6.4, 6.4.1 «Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452, самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу.

Крім того, Кабінетом Міністрів України 26.08.2009р. прийнято Постанову №982 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності"(надалі -Порядок) який розроблений відповідно до вимог законодавства з метою врахування органами місцевого самоврядування під час прийняття рішень щодо розміщення малих архітектурних форм соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності (далі - рішення).

Згідно п.3 Порядку, розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.

Відповідно до п.5, п.10 Порядку, суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву згідно з додатком 1 до цього Порядку, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. Сільська, селищна, міська рада протягом місяця після реєстрації документів приймає рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту. У разі коли рішення щодо розміщення малої архітектурної форми не прийняте протягом місяця після подання суб'єктом господарювання визначених уповноваженим представником документів, вважається, що розміщення малої архітектурної форми дозволяється за принципом "мовчазної згоди".

За умовами п.15, п.16 Порядку, після розміщення стаціонарної малої архітектурної форми суб'єкт господарювання подає уповноваженому представникові заяву-декларацію за формою згідно з додатком 2 із зазначенням інформації про виконання вимог розміщення малої архітектурної форми. На підставі заяви-декларації уповноважений представник реєструє стаціонарну малу архітектурну форму.

Порядком передбачено розроблення паспорту прив"язки малої архітектурної форми, що включає в себе схему прив"язки малої архітектурної форми -графічні матеріали, виконані на топографічно-геодезичній основі масштабом 1:500 з прив'язкою малої архітектурної форми до місцевості.

Відповідач не надав суду доказів звернення до Позивача з відповідним пакетом документів згідно Порядку для встановлення малої архітектурної форми.

Відповідно до п.п.3.8.8 "Правил благоустрою і утримання територій м.Львова", затверджених ухвалою Львівської міської ради №816 від 26.10.2000р., самовільно встановлені споруди побутово-торгівельного призначення і спеціальні констуркції зовнішньої реклами, в тому числі і об'єкти, дозволи на встановлення яких скасовані, підлягають демонтажу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності факту встановлення малої архітектурної форми з дозвільними документами чи демонтажу станом на час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

17.09.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 24.09.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст.24, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Постановою Кабінету Міністрів України №982 від 26.08.20099р. "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності", суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (79040, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати за власний рахунок самочинно встановлений літній майданчик за адресою: м.Львів, вул..Б.Хмельницького, 257.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (79040, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (79000, м.Львів, вул.Липинського, 11, ідентифікаційний код 04056115) 1073грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.