Рішення № 27439417, 06.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа№ 5015/3684/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд», м. Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс», м.Львів

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 277 899,23 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача 1: Бойко М.С. - представник за довіреністю № б/н від 15.06.2012р.

Від відповідача 2: Вихованський Р.І. -представник за довіреність №б/н від 14.03.2012р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»про стягнення солідарно заборгованості в сумі 92 151,18 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 19.09.2012 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 19.09.2012р. розгляд справи відкладено на 10.10.2012р., а 10.10.2012р на 23.10.2012р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 23.10.2012р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів і розгляд справи відкладено на 06.11.2012р.

В судове засідання 06.11.2012р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, через канцелярію суду подав заперечення (вх.№25178/12 від 06.11.2012р.) на відзив ТзОВ «ТКС Гідроресурс», в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

В судове засідання 06.11.2012р. відповідач -1 явку повноважного представника забезпечив, відзив на позов не подав, проти позовних вимог заперечив частково, основну суму боргу в розмірі 237 187,97 грн. визнав.

В судове засідання 06.11.2012р. відповідач 2 явки повноважного представника забезпечив, через канцелярію суду 23.10.2012р. подав відзив (вх.№23760/12) в якому зазначає, що відповідач-2 не порушив зобов'язань, вимоги про оплату не отримував, строк дії поруки закінчився, а тому у відповідача -2 відсутнє зобов'язання сплачувати платежі, також 06.11.2012р. подав пояснення (вх.№25047/12) та заперечує проти заявлених позовних вимог.

З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду всіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 06.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено.

12.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(Лізингодавець) -позивач по справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(Лізингоодержувач) -відповідач-1 у справі, було укладено договір фінансового лізингу №1916L10/00 (загальні умови договору фінансового лізингу)(надалі по тексту -договір).

Відповідно до п.1.1 договору Лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором, з урахуванням того, що продавець був обраний Лізингоодержувачем.

Договір фінансового лізингу означає Загальні умови договору фінансового лізингу, Спеціальні умови договору фінансового лізингу, Додаток № 1(Специфікація) до договору, Додаток №2 (Графік лізингових платежів) до договору та інші додатки, які будуть підписані сторонами.

Відповідно до Спеціальних умов №1916L10/01 до договору та додатку №1 до спеціальних умов №1916L10/01 до договору фінансового лізингу предметом лізингу є самоскид КрАЗ 65055-0000054-02 -1(одна) одиниця. Предмет лізингу переходить до власності Лізингодавця на підставі договору купівлі -продажу № 1916L10/00-LD/PC від 12.08.2010р., укладений між ТзОВ «УніКредит Лізинг»та ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс».

Та відповідно до Спеціальних умов №1916L10/01 до договору та додатку №1 до спеціальних умов №1916L10/01 до договору предметом лізингу є самоскид КрАЗ 65055-0000054-02 -1(одна) одиниця. Предмет лізингу переходить до власності Лізингодавця на підставі договору купівлі -продажу № 1916L10/00-LD/PC від 12.08.2010р., укладений між ТзОВ «УніКредит Лізинг»та ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс».

Відповідно до Спеціальних умов №1916L10/02 до договору та додатку №1 до спеціальних умов №1916L10/02 до договору предметом лізингу є самоскид КрАЗ 65055-0000054-02 -1(одна) одиниця. Предмет лізингу переходить до власності Лізингодавця на підставі договору купівлі -продажу № 1916L10/00-LD/PC від 12.08.2010р., укладений між ТзОВ «УніКредит Лізинг»та ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс».

Лізингодоавцем та Лізингоодержувачем укладено додаткову Угоду від 07.09.2012р. до договору фінансового лізингу, згідно якої сторони дійшли згоди і змінили ціну предмету лізингу та встановили: (п.1 угоди)

- Ціну предмету лізингу, що наведена у Спеціальних умовах №1916L10/01 до договору встановити у розмірі еквівалента 60 427,56 Доларів США, що становить 477 000,00 грн.

- Ціна предмету лізингу, що наведена у Спеціальних умовах №1916L10/02 до договору встановити у розмірі еквівалента 60 427,56 Доларів США, що становить 477 000,00 грн.

Сторони дійшли згоди викласти Додаток № 2 до договору у новій редакції, що додається та є невід'ємною частиною договору.(п.2 угоди).

На виконання умов договору фінансового лізингу Лізингодавець придбав у обраного Лізингоодержувачем Продавця предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передав предмет лізингу в користування Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання -передачі від 07.09.2010р., що є доказом належного виконання Лізингодавцем взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідно п.п. 7.1.,7.2. договору та Графіку лізингових платежів (додатків № 2 до Спеціальних умов) відповідач -1 зобов'язався здійснювати періодичні щомісячні лізингові платежі, у визначеній сумі 25 числа відповідного місяця.

У зв'язку неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов'язань, у нього, у період з жовтня 2011р. по липень 2012р. виникла заборгованість за лізинговими платежами за зобов'язаннями згідно Додатку №2 до Спеціальних умов №1916L10/01 до договору фінансового лізингу на загальну суму 113 043,90грн., яка підтримується позивачем і не заперечується відповідачем -1.

Також, за неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов'язань, у нього, у період з жовтня 2011р. по липень 2012р. виникла заборгованість за лізинговими платежами за зобов'язаннями згідно Додатку №2 до Спеціальних умов №1916L10/02 до договору фінансового лізингу на загальну суму 124 144,07грн., яка підтримується позивачем і не заперечується відповідачем -1.

Отже, загальна сума заборгованості за зобов'язання згідно Спеціальних умов №1916L10/01 до договору та Спеціальних умов №1916L10/02 до договору становить 237 187,97 грн. (113 043,90+ 124 144,07= 237 187,97 грн.).

Відповідно до п.11.4. договору, Лізингодавець (позивач) на свій розсуд має право: - в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення предмету лізингу якщо Лізингоодержувач (відповідач-1) не сплатив Лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору фінансового лізингу повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця; - вимагати повернення предмету лізингу Лізингоодержувавачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив Лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору фінансового лізингу повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше 30 календарних днів.

Одностороння відмова від договору повністю чи частково будь-якою стороною можлива лише на умовах та в порядку визначеному договором. Лізингодавець має право відмовитись від договору фінансового лізингу шляхом направлення письмового повідомлення Лізингоодержувачу за наступних обставин: - у випадку не виконання Лізингоодержувачем положень розділу 2 договору протягом періоду, визначеного в п.2.1. договору; - у випадку, передбаченому п.п.5.4.-5.5., 11.4. договору(п.13.8. договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 допущено прострочення лізингових платежів більше ніж на 30 днів, тому позивач відповідно до п.п. 11.4.,13.8. договору та ч. 2 ст. 7 та п.3. ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», реалізував своє право на односторонню відмову від договору і надіслав відповідачу-1 повідомлення № 1358 від 26.06.2012р. про відмову від Спеціальних умов №1916L10/01 від 12.08.2010р. до договору фінансового лізингу та припинення його дії починаючи з 05.07.2012р., що зумовлює необхідність повернення відповідачем-1 предмету лізингу (Самоскид КрАЗ 65055-0000054-02, шасі Y7А65055090809672, номер двигуна 80340848).

Та повідомлення №1359 від 26.06.2012р. про відмову від Спеціальних умов №1916L10/02 від 12.08.2010р. до договору фінансового лізингу та припинення його дії починаючи з 05.07.2012р., що зумовлює необхідність повернення відповідачем-1 предмету лізингу (Самоскид КрАЗ 65055-0000054-02, шасі Y7А65055090809676, номер двигуна 80340930).

Зазначенні повідомлення №№ 1358,1359 від 26.06.2012р. були надісланні 27.06.2012р. через орган поштового зв'язку за місцезнаходженням відповідача-1, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних -осіб підприємців цінним листом з описом вкладення. Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції та повернення її відправнику не породжує негативних юридичних наслідків для позивача, оскільки ним дотримано встановлені вимоги надіслання поштових відправлень.

Відповідно до п.п. 4.1.,4.2. Нормативів і нормативних строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених наказом № 1149 від 12.12.2007р. враховуючи максимальний строк пересилання поштової кореспонденції у відповідача -1 була можливість отримати до 05.07.2012р. надіслане повідомлення позивача та довідатись про відмову від договору та врахувати п.11.4. договору.

Відповідно до п.8.2.1. договору, вбачається, що у разі несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором, Лізингоодержувачем сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченням суми за період з дати настання терміну платежу додати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно по п. 8.2.1. договору, позивач за період з 26.10.2011р. по 30.08.2012р. просить стягнути неустойку в сумі 17 325,47 грн./розрахунок в матеріалах справи/.

Відповідно п.7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 11.5. договору,повернення предмету лізингу, при настанні випадку невиконання та припинення дії договору фінансового лізингу Лізингоодержувачем, Лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу Лізингодавцю у місці зазначеному Лівзингодавцем, протягом 3 (трьох) робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги Лізингодавця, якщо про інше сторони не домовились письмово додатково. Демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного Лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та ризик Лізингоодержувача. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення предмета лізингу з вини Лізингоодержувача, останній зобов'язується сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму еквівалента ціні предмета лізингу за період такого прострочення.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 07.09.2010р. еквівалентна ціна предмету лізингу становить 954 000,00 грн.(загальна ціна предмету лізингу за договором фінансового лізингу).

Тому, відповідно до п. 11.5. договору, позивач просить стягнути неустойку за період з 11.07.2012р. (з наступного дня за днем закінчення триденного строку на повернення предмету лізингу) по 30.08.2012р. (день звернення до суду) в сумі 19 940,16 грн. за прострочення повернення предмету лізингу.

Крім цього, позивач просить стягнути 3% річних за період з 26.10.2011р. по 30.08.2012р. за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати лізингових платежів в сумі 3 445,63 грн./розрахунок в матеріалах справи/.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань відповідача -1 за договором фінансового лізингу забезпечено порукою.

Так, 12.08.2012ор. між ТзОВ «УніКредит Лізинг»(Лізингодавець) - позивач по справі, ТзОВ «Кварталбуд»(Лізингоодержувач) - відповідач-1 по справі та ТзОВ «ТКС Гідроресурс»(Поручитель) -відповідач-2 по справі було укладено договір поруки №1916L10/00/SUR(надалі по тексту -договір поруки).

Відповідно до п.1.1. договору поруки Поручитель (відповідач-2), як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю (позивач) за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу №1916L10/00 від 12.08.2010р. загальною сумою до 149 803,10 доларів США, що на день укладення цього договору становить 1 181 946,46 грн., та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати Лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час, як це зазначено в договорі фінансового лізингу.

Згідно п.1.2. договору поруки Поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1. договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога -протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань.

12.07.2012р. у зв'язку із наявністю боргу по договору фінансового лізингу позивач на підставі договору поруки надіслав на адресу відповідача -2 (Поручителя) вимогу вих. №1457 від 06.07.2012р., якою Лізингодавець (позивач) повідомив Поручителя про те, що станом на 06.07.2012р. прострочена заборгованість Лізингоодержувача (відповідача-1) по сплаті лізингових платежів становить 240 987,80 грн. та заборгованість по сплаті неустойки становить 14 892,81 грн., яка залишена відповідачаем-2 без розгляду.

Вимога була надіслана позивачем відповідачу-2 12.07.2012р. рекомендованим листом № 0407017941618 із дотриманням порядку, передбаченого умовами п. 3.3. договору поруки, на адресу Поручителя, яка відповідає місцезнаходженню поручителя згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. 17.07.2012р. вимога Лізингодавця (позивача) була отримана Поручителем, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення./в матеріалах справи/.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача -1 та відповідача -2 солідарно заборгованість по лізинговим платежам в сумі 237 187,97 грн., 17 325,47 грн. -неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 3 445,63 грн. -3% річних та 19 940,16 грн. -неустойки за прострочення повернення предмету лізингу.

Доказів оплати заборгованості на момент розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Між сторонами у справі виникли взаємні цивільні права та обов'язки на підставі укладеного договору фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Частинами 1 та 2 статті 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи ту обставину, що відповідач -1 у справі своєчасно не сплачував лізингові платежі, він вважається таким, що прострочив, а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 237 187,97 грн. є обґрунтованою, підтверджена належними і допустимими доказами, і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.8.2.1. договору, вбачається, що у разі несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором, Лізингоодержувачем сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченням суми за період з дати настання терміну платежу додати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно по п. 8.2.1. договору, позивач за період з 26.10.2011р. по 30.08.2012р. просить стягнути неустойку в сумі 17 325,47 грн.,яка нарахована правомірно і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки, згідно нормою ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», відмова позивача від договору є вчиненою з моменту, коли відповідач-1 довідався або міг довідатись про таку відмову, тому враховуючи норму ст. ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір фінансово лізингу є розірваний з 05.07.2012р.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 11.5. договору фінансового лізингу та п.7. ч.2 ст. 11 Закону, у відповідача- 1 виник обов'язок з повернення предмету лізингу у 3-денний строк, який Лізингоодержувачем -не виконано, тому позивач нарахував правомірно неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму еквівалентній ціні предмету лізингу за період прострочення повернення предмету лізингу яка становить 19 940,16 грн. і підлягають стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних в розмірі 3 445,63 грн. за прострочення сплати лізингових платежів, нарахована правомірно і підлягає стягненню.

Відповідно до ч.1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У матеріалах справи є договір поруки №1916L10/00/SUR від 12.08.2010р. укладений між ТзОВ «УніКредит Лізинг»(Лізингодавець) - позивач по справі, ТзОВ «Кварталбуд»(Лізингоодержувач) - відповідач-1 по справі та ТзОВ «ТКС Гідроресурс»(Поручитель) -відповідач-2 по справі, відповідно до якого відповідач-2, у випадку не виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань, повинен сплатити належні платежі протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги позивача про сплату.

12.07.2012р. рекомендованим листом №0407017941618 Вимога позивача №1457 від 06.07.2012р. про сплату заборгованості по лізинговим платежам та по сплаті неустойки була надіслана Поручителю із дотриманням порядку, передбаченому умовами п.3.3. договору поруки, на адресу Поручителя, яка вказана в договорі поруці та відповідає місцезнаходженню Поручителя згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Поручителем (відповідачем-2) 17.07.2012р. вимога Лізингодавця (позивача) -отримано, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (докази в матеріалах справи).

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання -договору фінансового лізингу -характер і укладається саме для забезпечення виконання основного зобов'язання, а поручитель згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно, якщо договором поруки не встановлено його додаткову(субсидіарну) відповідальність.

Відповідно до п.2.2. (а) договору поруки, поручитель зобов'язаний відповідати перед Лізингодавцем за виконання зобов'язання Лізиногоодержувача, що вказані в договорі фінансового лізингу тому ж обсяг, що й Лізингоодержувач, та виконувати будь-які та всі інші умови договору поруки.

Поручитель згоден, що його зобов'язання за договором поруки є безумовними та не залежать від можливості примусового стягнення за договором фінансового лізингу, або відсутності будь-якої дії Лізингодавця щодо стягнення за договором фінансового лізингу, або відмови Лізингодавця від примусового стягнення за будь-яким положенням договору фінансового лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти Лізиногоодержувача або будь-якої дії, яка могла б звільнити Поручителя від відповідальності за договором поруки(п.1.3. договору поруки).

Відповідно до п.3.8 договору поруки, договір припиняє свою дію тільки після повного виконання Лівзингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або Поручителем за цим договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо договором фінансового лізингу не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання Лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором строк пред'явлення Лізингодавцем до Поручителя вимоги про виконання зобов'язань має обчислюватись з моменту настання строку погашення згідно умов договору, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на сплату достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явлення вимоги до Поручителя є як направлення/ вручення йому вимоги про сплату заборгованості по лізинговим платежам, так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до Поручителя кредитор (Лізиногодавець) може звернутись до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, договір поруки не був припинений, оскільки позивач пред'явив вимогу до Поручителя (відповідача-2) у межах 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання відповідача-1.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів солідарно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 7, 10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», статтями 173, 179, 193, 230, 292 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526, 554, 559, 610-612, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(79053, м. Львів, вул.Кн. Ольги, 1/5; ідентифікаційний код 34672744) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»(79053, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 1/5; ідентифікаційний код 36610145) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1; ідентифікаційний код 33942232) суму боргу 237 187,97 грн., неустойку за прострочення сплати лізингових платежів в сумі 17 325,47 грн., 3 % річних в сумі 3 445,63 грн., неустойки за прострочення повернення предмету лізигу в сумі 19 940,16 грн. та 5 560,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 09.11.2012р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.