Рішення № 27439352, 06.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа№ 5015/6462/11

за позовом: КП "Адміністративно-технічне управління", м.Львів

до відповідача ФОП ОСОБА_1, м.Львів

третя особа на стороні позивача: Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

про стягнення 3108,74грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Волошина Т.А.- представник, довіреність в матеріалах справи.

від відповідача - не з'явився;

третя особа - не з'явився.

Суть спору:

Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1, третя особа - Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальної конструкції зовнішньої реклами, в розмірі 3108,74грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/6462/11 від 31.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16год. 50хв. 15.11.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №5015/6462/11 від 15.11.2011р.

Представнику Позивача в судовому засіданні. оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані в тому числі Відповідачу і Третій особі (підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю, в судовому засіданні подала довіреність на право здійснення представництва.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Третя особа на стороні позивача в судове засідання не з"явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.06.2011р. у справі №5015/1912/11 за позовом: Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача: Департамент економічної політики Львівської міської ради, про примусовий демонтаж самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вул. 8-ий Скнилівський провулок, 6 вирішено позовні вимоги задоволити та зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вулиці 8-ий Скнилівський провулок, 6 в місті Львові.

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

03 серпня 2011 року Позивачем подано в Залізничний відділ Державної виконавчої служби заяву про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області №5015/1912/11 від 01.08.2011р. по справі за позовом КП"Адміністративно-технічне управління" до ФОП ОСОБА_1 про примусовий демонтаж самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вул.8-ий Скнилівський провулок,6.

11.08.2011р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано ФОП ОСОБА_1 термін до 17.08.2011р. для добровільного виконання наказу. ФОП ОСОБА_1 добровільно спеціальний засіб конструкції зовнішньої реклами демонтовано не було.

07.10.2011р. на адресу КП"Адміністративно-технічне управління" надійшло попередження державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ №40027 від 05.10.2011р. про те, що в зв"язку з невиконанням наказу ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку, 11.10.2011р. буде проводитись примусовий демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами.

Державний виконавець у своєму попередженні також зазначив, що у випадку невиконання КП"Адміністративно-технічне управління" вимог державного виконавця наказ №5015/1912/11 від 01.08.2011р. буде повернутий без виконання.

Крім того, відповідно до додатку №40027 від 05.10.2011р. до попередження від 05.10.2011р., державним виконавцем зазначено, що пропонується Позивачу забезпечити добровільну кількість робочих з відповідним обладнанням та технікою для демонтажу даної конструкції або здійснити авансування витрат для проведення виконавчих дій щодо здійснення демонтажу.

11.10.2011р. державним виконавцем Дзюминською М.В. в присутності боржника ФОП ОСОБА_1 та представників КП"Адміністративно-технічне управління" складено акт про те, що працівниками КП"Адміністративно-технічне управління" спеціальну конструкцію зовнішньої реклами по вул. 8-ий Скнилівський провулок, 6 демонтовано, рішення суду виконано.

В зв"язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не було добровільно виконано вищезазначеного наказу Господарського суду Львівської області КП"Адміністративно-технічне управління", з метою забезпечення умов для проведення демонтажу понесло витрати в сумі 3108,74грн., які складаються з витрат за послуги автотранспорту в сумі 800,00грн. (рахунок-фактура №12.10.02 від 12.10.2011р.), за послуги проведення демонтажу рекламної конструкції в сумі 620,00грн. (рахунок б/н від 11.10.2011р.), за послуги надані ЛКП"Зелений Львів" (рахунок-фактура №СФ-180 від 12.10.2011р.) в сумі 1688,74грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п.8.5 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням Львівської міської ради №569 від 21.05.2010р., компенсація витрат КП «Адміністративно-технічне управління», яке організовувало демонтаж або проводило самостійно демонтаж рекламного засобу, покладається на власника демонтованого рекламного засобу.

Вищенаведеним рішенням господарського суду Львівської області від 22.06.2011р. у справі №5015/1912/11 встановлено наступне: «Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. 8-ий Скнилівський провулок, 6.».

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що факт належності демонтованого рекламного засобу Відповідачу встановлений.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.226 Господарського кодексу України, у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не представлені докази відсутності боргу, здійснення повної чи часткової оплати такого, враховуючи обгрунтованість суми понесених збитків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3108,74грн. понесених ним витрат підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

06.12.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 12.12.2011 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст.82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_2) на користь комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління"(79012, м.Львів, вул.Сахарова, 42 , ідентифікаційний код 13804591) 3108,74грн. боргу, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.