Рішення № 27439226, 09.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.12 Справа№ 5015/3958/12

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс», м. Львів

про: стягнення 48737,67 грн.

Суддя У.І. Ділай

Секретар О.В. Старостенко

Представники:

Від позивача: Галушка Г.М. - представник (Довіреність №001 від 05.01.2012р.)

Від відповідача: Базарник Р.С. - представник (Довіреність б/н від 08.11.2012р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс», м. Львів про стягнення 48737,67 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.10.2012р.

У судовому засіданні 09.10.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити та подав клопотання про долучення письмових доказів (вх. №22663/12 від 09.10.2012р.), а саме, акту звірки стану взаєморозрахунків.

У судове засідання 09.10.2012р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 24.09.2012р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.09.2012р. (вручено 04.10.2012р.).

Ухвалою суду від 09.10.2012р. розгляд справи відкладено на 25.10.2012р.

У судовому засіданні 25.10.2012р. представник позивача вказав про необхідність уточнення позовних вимог, просив розгляд справи відкласти.

У судове засідання 25.10.2012р. відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 25.10.2012р. та розгляд відкладено на 08.11.2012р.

05.11.2012р. на адресу Господарського суду Львівської області представником позивача направлено Заяву №281 від 31.10.2012р. (вх. №24961/12) про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із укладенням між сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.10.2012р., а саме, просив стягнути з відповідача 14949,15грн. основного боргу, 2751,02грн. пені, 7537,83грн. штрафу, 644,33грн. 3% річних.

У судовому засіданні 08.11.2012р. представник позивача вказану заяву підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.11.2012р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 08.11.2012р. судом оголошено перерву до 09.11.2012р.

У продовженому судовому засіданні 09.11.2012р. представник відповідача не заперечив проти позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу та просив відмовити у стягненні штрафних санкцій.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

04.02.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки товарів №04/01-11, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався постачати і передавати у власність відповідача товар (будівельні матеріали), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Сторони узгодили в п. 2.1 Договору, що умови та строки поставки кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами у момент формування заявки.

Форма оплати - протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою відповідача. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок позивача (п.п. 4.1., 4.2 Договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними: №ТРН-ЛВ/ФА4608 від 23.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФА4609 від 23.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФФ2977 від 23.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФФ2898 від 09.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФП2289 від 12.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФА4493 від 12.12.2011р., ТРН-ЛВ/ФВ0228 від 12.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФФ2918 від 13.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФА4537 від 15.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФВ0231 від 16.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФФ2940 від 16.12.2011р., №ТРН-ЛВ/ФА4553 від 16.12.2011р. та довіреностями №581 від 22.12.2011р. і №534 від 07.12.2011р., долученими до матеріалів справи.

За отриманий товар відповідач частково розрахувався з позивачем.

Після звернення позивача до Господарського суду Львівської області, сторонами укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.10.2012р.

Станом на 30.10.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 14949,15грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, долученим до матеріалів справи.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема, вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

За договором поставки, відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 644,33грн. підлягають задоволенню.

Згідно з умовами п. 5.2 Договору №04/01-11 від 04.02.2011р. та відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 09.01.2012р. по 10.07.2012р. у розмірі 2751,02грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 7537,83грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Оскільки, п. 5.3 Договору №04/01-11 від 04.02.2011р. сторонами узгоджено умову про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу), суд прийшов до висновку задоволити вимогу позивача про стягнення з відповідача 7537,83грн. штрафу (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 3-24гс12 від 27.04.2012р.).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням Заяви №281 від 31.10.2012р. (вх. №24961/12) про зменшення розміру позовних вимог, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача 14949,15грн. основного боргу, 2751,02грн. пені, 7537,83грн. штрафу, 644,33грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 625, 627, 712 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (79014, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 1, ідентифікаційний код 23884496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»(81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Людкевича, 40, ідентифікаційний код 30543304) 14949,15грн. основного боргу, 2751,02грн. пені, 7537,83грн. штрафу, 644,33грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.11.2012 р.

Суддя Ділай У.І.