Рішення № 27439201, 06.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа№ 5015/3737/12

За позовом: ТзОВ «Конотопський завод по ремонту дизель-потягів», м. Конотоп

до відповідача: ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів

про стягнення 3 511 342, 62 грн.

Cуддя Н.Мороз

при секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача - Недбайло С. В.

Від відповідача -Шрамко О. В.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод по ремонту дизель-потягів», м. Конотоп до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів про стягнення 3 511 342, 62 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.09.2012 року.

25.09.12 р. розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалі суду.

16.10.12р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.11.12р. про, що сторони були ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання з"явився, повідомив про часткову сплату відповідачем після подачі позову до суду основного боргу в сумі 100000, 00 грн. та 300 00, 00 грн., що підтверджується відповідними доказами у справі. Подав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2 230 000,00 грн., - основного боргу, 254 148, 36 грн., - пені, 50 361, 48 грн. - 3% річних та 20 400, 00 грн. інфляційних нарахувань, відповідно до поданого розрахунку.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, позовні вимоги визнав відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, виникнення заборгованості пояснив відсутністю фінансування та значну кредиторську заборгованість, у звязку з чим в судовому засіданні 06.11.2012р. заявив клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення суду на 2 місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (Виконавець), було укладено договір № Л/НРП-111871/НЮ на проведення капітального ремонту дизель-поїзда ДР -1А.

Відповідно до договору, позивач зобов"язується у 2011 році надати послуги по проведенню капітального ремонту КР-1 дизель-поїзда ДР-1А, а відповідач зобов"язується своєчасно та в повному обсязі сплатити за виконані послуги.

Договірні зобов"язання позивачем виконані в повному обсязі, на час подання позовної заяви зауважень щодо якості проведеного ремонту від відповідача не надходило.

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 20 банківських днів після прибуття дизель-поїзда до місця призначення (локомотивне депо Тернопіль) та підписання двостороннього акту передачі-приймання виконаних послуг довіреними представниками сторін Виконавця та Замовника.

22.12.2011р. уповноваженими представниками сторін було підписано Акт прийому рухомого складу ДР -1А №180 з ремонту КР-1. Виконавцем встановлено рахунок №366 на суму 4 080 000,00 грн., котрий оплачений частково.

Заборгованість відповідача за виконані роботи згідно договору про проведення капітального ремонту від 25.08.2011р. № Л/НРП-111871/НЮ станом на 31.07.12 р. складала 3 130,000,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо сплати забаргованості (претензія №34/д від 20.03.12р. та претензія №60/д від 15.06.12р.), проте відповідачем оплату не було здійснено та не надано відповіді на претензії.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 303 00 00,00 грн. Дана сума підтверджена двостороннім актом звірки розрахунків станом на 01.10.12р.

Однак, враховуючи часткову сплату відповідачем в процесі розгляду справи та заяву про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача становить 2 230 000, 00 грн. і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.7.2. договору, у разі порушення строків остаточного розрахунку, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу, від суми заборгованості.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, розмір пені за невиконання зобов"язання згідно розрахунку страновить 254 148, 36 грн.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивачем правомірно, згідно розрахунку, нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 20 400, 00 грн., та 3% річних на загальну суму 50 361, 48 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Згідно п.п. 3, 6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені). Проте, заявником не подано жодних належних та обгрунтованих доказів в підтвердження заявленого клопотання, а представлена довідка щодо загальної кредиторської заборгованості ДТГО «Львівська залізниця»не може вважатись беззаперечним доказом відсутності грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості та унеможливлює об"єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 625, 692 ЦК України, ст.ст.179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»м. Львів, вул. Гоголя,1 (код ЄДРПОУ 01059900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", пл. Новікова, 8 А, м. Конотоп, Сумська область (код ЄДРПОУ 34284857) -2 230 000, 00 грн., - основного боргу, 254 148, 36 грн., - пені, 50 361, 48 грн., - 3% річних та 20 400, 00 грн. інфляційних нарахувань, 52 385, 80 грн., - судового збору

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 09.11.2012р.