Рішення № 27439172, 31.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 14/098-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуторська компанія „Славутич", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Вишневе, Київська область

про стягнення 1 373, 50 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Дистрибуторська компанія „Славутич" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 1 282, 55 грн. основної заборгованості, 90, 95 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки № 1484-д від 24.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2012 р. порушено провадження у справі № 14/098-12 за позовом ТОВ „Дистрибуторська компанія „Славутич" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 1 373, 50 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 31.10.2012 р.

25.10.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 25.10.2012 р., в якому він просить розглянути справу за відсутності його представника.

31.10.2012 р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, відповідач про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1484-д, згідно умов п. 1.1. якого постачальник продає та постачає, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначеному цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 1.3. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідно до п. 2.1. договору найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна на товар встановляється на підставі прас-листів постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Згідно п. 3.2. договору загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом семи календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Згідно п. 5.5. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивачем 17.03.2012 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 1 282, 55 грн., що підтверджується видатковою накладною ТТН № ДДК-005092 від 17.03.2012 р. на суму 1 282, 55 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із поставкою товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 1 282, 55 грн., що підтверджується, договором поставки № 1484-д від 24.12.2010 р., видатковою накладною ТТН № ДДК-005092 від 17.03.2012 р. на суму 1 282, 55 грн., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 1 282, 55 грн. за договором поставки № 1484-д від 24.12.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 1484-д від 24.12.2010 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 25.03.2012 р. по 10.09.2012 р. на загальну суму 90, 95 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості -з 25.03.2012 р. -по 10.09.2012 р., сума основної заборгованості -1 282, 55 грн., кількість днів заборгованості -170 днів, розмір облікової ставки НБУ -7.5 %

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1282.5525.03.2012 - 10.09.20121707.5000 %0.041 %*89.361 282, 55 грн. х 7, 5 % х 2 х 170/365 = 89, 36 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 1484-д від 24.12.2010 р. у вищевказаний період становить 89, 36 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 89, 36 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуторська компанія „Славутич" (ідентифікаційний код 33403739) 1 282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп. основної заборгованості, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 36 (тридцять шість) коп. пені та судові витрати 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

08 листопада 2012 р.