Рішення № 27439152, 21.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.12 Справа№ 5015/2581/12

за позовом: «Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»

до відповідача : Управління капітального будівництва Львівської міської ради

про спонукання до виконання мирової угоди

ціна позову: 1014918,76грн.

суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович ХМ.

Представники: від позивача: Маргаль Н.Б., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Вирста Н.І., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

«Державний проектний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Управління капітального будівництва Львівської міської ради про спонукання до виконання мирової угоди; ціна позову 1014918,76грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11год. 30хв. 16.07.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі гсоподарського суду Львівської області по даній справі від 16.07.2012р.

Представникам Позивача та Відповідача оголошено їх права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення Сторін про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва, копію Виписки з ЄДРПОУ.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив.

Протягом розгляду справи представником Відповідача було подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; відзив на позовну заяву; копію витягу з ЄДРПОУ; клопотання про відкладення розгляду справи від 13.07.2012р. (розгляд справи відкладався).

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.08.2011р. у справі №5015/4230/11 за позовом першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі: Державного підприємства "Львівського державного інституту проектування комунального будівництва "Львівдіпрокомунбуд" до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради про: стягнення заборгованості в сумі 1 128 856,67 грн. ухвалено:

Затвердити мирову угоду від 15.08.11р. між Державним підприємством "Львівський державний інститут проектування комунального будівництва "Львівдіпрокомунбуд" та Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (далі -Мирова угода), в наступній редакції:

1) Позивач погоджується з метою мирного врегулювання спору відмовитись від штрафних санкцій, які складаються з : 3% річних, та інфляційних нарахувань.

2) Позивач погоджується на розтермінування основного боргу в сумі 1 004 636,40 грн. а відповідач з метою мирного врегулювання спору зобов'язується сплатити грошові кошти в сумі 1 004 636,40 грн. по наступному графіку:

- до 01.09.11р. -200 000,00 грн.;

- до 01.10.11р. -200 000,00 грн.

- до 01.11.11р. -200 000,00 грн.;

- до 01.12.11р. -200 000,00 грн.;

- до 31.12.11р. -204 636,40грн.

3) У разі виконання відповідачем п.2 мирової угоди, позивач не матиме до відповідача будь-яких претензій.

4) Дана мирова угоди набирає чинності з моменту набрання чинності ухвалою суду про затвердження її господарським судом Львівської області та є обов'язковою для відповідача і позивача.

5) Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79041, м. Львів, вул. Горбачевського,10, код ЄДРПОУ 04056049) на користь державного бюджету України 10 046,36 грн. державного мита.

6) Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79041, м. Львів, вул. Горбачевського,10, код ЄДРПОУ 04056049) на користь державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

7) Провадження у справі припинити.

Ухвала господарського суду є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 19 названого Закону) ознаки і відомості, зокрема, щодо строків пред'явлення до виконання, строку набрання чинності та інше (ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За умов недодержання відповідних вимог ухвала суду про затвердження мирової угоди не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Ухвала суду від 16.08.2011р. у справі №5015/4230/11 не відповідає вимогам виконавчого документу, в тому числі встановлених у п.п.5, 6 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст. 629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.

Станом на час подання позову та станом на час розгляду справи жодних зобов'язань на виконання зазначеної Мирової угоди Відповідачем не виконано, що підтверджує представник Відповідача та про це зазначено Позивачем у позовній заяві.

Відповідачем наведені доводи про те, що невиконання Відповідачем умов Договору сталось не через винні дії Відповідача, а у зв'язку з відсутністю фактичних надходжень на рахунки управління на оплату виконаних проектних робіт, суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві не ставить вимог додаткового стягнення коштів у зв'язку з невиконанням Мирової угоди Відповідачем в розмірі понад встановлені Мировою угодою.

Також, відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено у передбаченому Законом порядку наявність обставин щодо відсутності поступлення бюджетних коштів, як і подання заявки на отримання таких.

Проте, незважаючи на наведене, суд зазначає, що Позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено умову про залежність виконання зобов'язання (проведення розрахунків) від бюджетного фінансування чи поступлення бюджетних коштів, та можливості встановлення строку виконання зобов'язання до настання події щодо проведення бюджетного фінансування.

Крім того, як зазначено вище, в силу вимог ст.629 Цивільного кодексу України, Мирова угода є правочином, обов'язковість виконання якої встановлена для Сторін, та, в силу вимог ч.3 ст.78 ГПК України, стосується прав і обов'язків Сторін щодо предмету позову.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, як зазначалось вище, укладена між Сторонами Мирова угода затверджена ухвалою суду.

Відповідно до ч.1 ст.45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі обов'язковість виконання затвердженої ухвалою суду Мирової угоди Сторонами, беручи до уваги повне невиконання з порушенням строків Відповідачем умов Мирової угоди, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази часткового чи повного виконання Відповідачем умов Мирової угоди, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.08.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 27.08.2012року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м.Львів, вул.Горбачевського, 10, ідентифікаційний код 04056049) на користь «Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(79005, м.Львів, вул.Академіка Богомольця, 9, ідентифікаційний код 03329054 1004636,40грн. заборгованості за мировою угодою від 15.08.201р., затвердженою ухвалою господарського суду Львівської області від 16.08.2011р. у справі №5015/4230/11.

3. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м.Львів, вул.Горбачевського, 10, ідентифікаційний код 04056049) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 10 046,36грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.