Ухвала суду № 27438903, 26.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-30/13263-2012 26.10.12

За позовом Державного підприємства «Інформаційні судові системи»

До Закритого акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»

Про визнання договору недійсним та стягнення

Суддя Ващенко Т.М.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Інформаційні судові системи" до Закритого акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" про:

- визнання недійсним повністю з моменту його укладення Договору оренди нежитлового приміщення № 11/03-01 від 03.11.08.;

- стягнення з відповідача в порядку реституції грошових коштів в розмірі 7 555 995,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.12. порушено провадження у справі № 5011-30/13263-2012, розгляд справи призначено на 09.10.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 23.10.12.

18.10.12. від позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України, надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої Державне підприємство «Інформаційні судові системи»просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові суми, що належать Закритому акціонерному товариству «Інститут розвитку передових технологій»у розмірі 7 555 995,44 грн. та знаходяться на його банківських рахунках та інших виявлених рахунках у фінансових та банківських установах;

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Закритому акціонерному товариству «Інститут розвитку передових технологій»

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки, як стверджує позивач, відповідач здійснює відчуження належного йому майна, що на думку позивача, свідчить про намагання вивести власні активи з метою до уможливлення виконання рішення суду.

В судовому засіданні 23.10.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.11.12.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів в розмірі 7 555 995,44 грн.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми, про що просить позивач даною заявою в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, як на тому наголошено в п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо інших обраних позивачем заходів до забезпечення позову у даній справі, а саме - накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, суд відзначає, що такі заходи не перебувають у конкретному зв'язку із предметом позовних вимог, та крім того нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливості вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно -накладення арешту на грошові кошти та майно у разі пред`явлення однієї майнової вимоги. Оскільки предметом розгляду даної справи є грошові кошти, а не майно відповідача і позивач не надав доказів про відсутність на рахунках Закритого акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»грошових коштів, суд визнає вимогу позивача про накладення арешту на майно відповідача необґрунтованою, а відтак -відмовляє позивачеві у задоволенні заяви в цій частині.

З огляду на вищенаведене, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у разі прийняття такого на користь позивача, керуючись ст. ст. 66, 67, 99 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Державного підприємства «Інформаційні судові системи»про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, накласти арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»(03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Генерала Наумова, б. 23-Б; ідентифікаційний код 31059007), в межах суми 7 555 995 (сім мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 44 коп.

3. В іншій частині заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

4.Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Державне підприємство «Інформаційні судові системи»(01021, м. Київ, Печерський район, вул. Лепська, 18/5; ідентифікаційний код 34614292).

6. Боржник: Закрите акціонерне товариство «Інститут розвитку передових технологій»(03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Генерала Наумова, б. 23-Б; ідентифікаційний код 31059007).

7. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 26.10.12.

8. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя Т.М. Ващенко