Рішення № 27438731, 06.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа№ 5015/6221/11

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»

до відповідача : Комунальне підприємство «Львіврембудпостач»

про стягнення

ціна позову: 145618,96грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Кротов В.Є.- представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача -не з'явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до комунального підприємства «Львіврембудпостач» про стягнення, ціна позову: 145618,96грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/6221/11 від 27.10.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15год. 45хв. 15.11.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 15.11.2011р.

Представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 38Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників про оголошення ухвал) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 27,28, 38Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва, копію довідки з управління капітального будівництва.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи. Суд також зазначає, що в ході розгляду справи судом витребовувалась та оглядалась справа №18/82 у трьох томах, на рішення у якій посилається Позивач у позовній заяві.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 126159,60грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.04.2011р. у справі №18/82 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" до комунального підприємства «Львіврембудпостач»про стягнення заборгованості в сумі 619087,77 грн. вирішено: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" задоволити частково; 2. Стягнути із Комунального підприємства „Львіврембудпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" 457707,20 грн. основного боргу, 108119,47 грн. інфляційних нарахувань, 29832,48 грн. трьох процентів річних, 5956,59 грн. державного мита та 202,32 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наведене рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2011р. у справі №18/82 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. Ухвалою Вищого Господарського Суду України від 04.08.2011р. касаційна скарга комунального підприємства «Львіврембудпостач»на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. повернути без розгляду.

З врахуванням наведеного, рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2011р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. по справі №18/82 набрали законної сили.

Вищезгаданим рішенням господарського суду Львівської області від 1.04.2011р. у справі №18/82 встановлено наступне:

«Сторонами спору 22.08.2005 р. укладено договір № 54-к (надалі -договір або договір підряду), у відповідності до якого підрядник (позивач) зобов'язувався виконати роботи по влаштуванню системи опалення, водопостачання та каналізації для житлового будинку № 19 по вул. Полуботка в м. Львові, а відповідач, як замовник, зобов'язався оплатити виконані роботи.

В п. 2.1 договору сторони передбачили, що вартість робіт по договору визначається договірною ціною та приблизним кошторисом і становить 751674,00 грн. та включає в себе вартість матеріалів та обладнання. Згідно п. 2.2 договірна ціна є динамічною і може коригуватися при підписанні актів приймання виконаних робіт.

Як передбачено п.3.2 договору розрахунки за виконані роботи замовник проводить на підставі кошторисної документації, підписаних актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в). Повний розрахунок проводиться на протязі п'яти календарних днів після підписання акту виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 8.3 договору термін дії договору починається з дня його підписання та закінчується після виконання сторонами усіх умов договору.

Позивачем на виконання умов зазначеного вище договору були виконані підрядні роботи на загальну суму 922893.60 грн., що підтверджується наявними у справі довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) (т. 1, а.с. 13 -95), які підписані повноважними представниками сторін спору та скріплені печатками позивача і відповідача.

Всупереч зазначеним вище умовам відповідач не надав суду будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про його звернення до позивача з вимогами усунути недоліки виконаних робіт. Так само відповідачем не надано суду доказів складення разом з позивачем дефектного акту, як це передбачено п. 7.2 договору. Подана відповідачем копія його листа № 27 від 11.03.2011 р., адресована позивачеві з вимогою негайно усунути недоліки в квартирах по вул. Полуботка, 23 у м. Львові, до уваги судом не береться, оскільки наявний на копії штамп "вхідний № 84 від 11.03.2011 р." не підтверджує отримання цього листа саме позивачем.

У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи наявність у відповідача, як замовника, згідно п. 4.2 договору права здійснювати контроль та технічний нагляд за ходом виконання робіт, та прийняття відповідачем всього обсягу виконаних позивачем робіт шляхом підписання відповідних актів та довідок, суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність недоліків у виконаних позивачем підрядних роботах.

Заслуговують на увагу доводи позивача про пропуск відповідачем строку позовної давності щодо вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, оскільки згідно ч. 3 ст. 322 Господарського кодексу позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи - два роки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірних правовідносинах виступав субпідрядником, а відповідач генеральним підрядником будівництва житлового будинку у м. Львові по вул. Полуботка. Замовником же даного будівництва є третя особа в даній справі. Наявні у справі акт готовності об'єкта до експлуатації -"Багатоквартирний житловий будинок на вул. Гетьмана П.Полуботка (ІІ-а черга)", згідно п. 7 якого на об'єкті всі роботи виконані згідно з державними будівельними нормами, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 448 від 23.04.2010р. про погодження акта готовності об'єкта до експлуатації -"Багатоквартирний житловий будинок на вул. Гетьмана П.Полуботка (ІІ-а черга)"також підтверджують належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань згідно договору.

Суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення заборгованості. Крім того, відповідачем будь-яких зустрічних позовних вимог про зобов'язання позивача у даній справі усунути недоліки виконаних підрядних робіт чи пропорційного зменшення ціни роботи не заявлялось.

Копії платіжних доручень та акт звірки взаємних розрахунків, підписаний повноважними представниками сторін, свідчать про проведення відповідачем часткової оплати в сумі 465186,40 грн. виконаних позивачем підрядних робіт.

Відтак, станом на дату оголошення рішення в даній справі заборгованість відповідача перед позивачем по договору підряду становить 457707,20 грн.

У зв'язку з цим позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача 108119,47 грн. інфляційних нарахувань та 29832,48 грн. трьох відсотків річних підлягають до задоволення.

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу).

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Останні акти виконаних підрядних робіт підписані сторонами спору в грудні 2008 р. У зв'язку з цим та зважаючи на строк оплати, встановлений п. 3.3 договору, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.».

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Відтак,

При цьому суд зазначає, що відповідно до уточненого розрахунку позовних вимог від 24.09.2010р., акту звірки станом на 10.09.2010р., у справі №18/82 позовними вимогами було стягнення коштів за Договором за період з 01.01.2007р. по 15.12.2008р.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Договору №54-к від 22 серпня 2005 року (далі -Договір) та Додаткової угоди №1 до Договору №54-к від 02 серпня 2010 року (далі -Додаткова угода 1), Відповідач (Замовник) доручає, а Позивач (Підрядник) бере на себе зобов'язання виконати роботи по алвштуванню системи опалення та каналізації житлового будинку №19 по вул.Полуботка, 19 у м.Львові, а Замовник в свою чоргу зобов'язується оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1 Договору та Додаткової угоди №1 вартість робіт по цьому договору визначається договірною ціною та приблизним кошторисом і становить 751 674грн., в тому числі ПДВ-125279грн., та включає в себе вартість матеріалів і обладнання.Вартість робіт, що підлягають виконанню в 2010р. складає 126160грн., в тому числі ПДВ-21026,60грн.

Згідно п.2.2.Договору договірна ціна є динамічною та може коригуватися при підписанні актів приймання виконаних робіт.

Згідно п.п.3.1,3.2, 3.3 даного Договору Замовник до початку виконання робіт перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс на закупівлю обладнання та матеріалів у розмірі 30% від загальної вартості; як зазначено вище та встановлено рішенням суду у справі №18/82, розрахунки за виконані роботи Замовник проводить на підставі кошторисної документації, підписаних актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в); повний розрахунок проводиться на протязі 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Сторонами погоджено договірну ціну станом на 02.08.2010р., яка становить 126,16тис.грн., що підписано та скріплено відбитками печаток.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року, Позивачем повністю виконано зобов"язання за Договором перед Відповідачем.

Довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт підписано та скріплено відбитками печаток Сторін 29.08.2010р.

Разом, Позивачем виконано, а Відповідачем прийнято зобов'язань за Договором на загальну суму 126159,60 грн.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази, і не заявлено про необхідність витребування таких згідно ст.38 Господарського процесуального кодексу України, які б вказували на відсутність боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, чи на здійснення повної чи часткової оплати такого.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Нормою ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази, і не заявлено про необхідність витребування таких, які б вказували на відсутність боргу, здійснення повної чи часткової оплати такого, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 126159,60 грн.

Крім того суд зазначає, що у відповідності до ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи, відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Пунктом 7.2 договору передбачено наступний порядок усунення недоліків виконаних підрядних робіт, зокрема, підрядник зобов'язується усунути за письмовою вимогою замовника і за свій рахунок недоробки, що виникають протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил. Якщо недоробки зумовлені прорахунками в технічній документації, вказівками замовника, неправильною експлуатацією об'єкту, то підрядник не несе відповідальності за них. Перелік недоробок фіксується дефектним актом, що укладається сторонами. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази виконання Позивачем робіт не належної якості.

Щодо стягнення 4888,68грн. пені, 10257,06грн. інфляційних нарахувань, 4313,62грн. 3% річних.

Позивач у позовній заяві наводить розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, проведені відповідно до основного боргу з врахуванням дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (29.08.2010р.) та пунктів 3.1-3.3 Договору.

Відповідно до п.5.2 за порушення строків платежів та розрахунків за цим Договором Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, враховуючи також те, що до вимог про стягнення пені заява про застосування строку позовної давності не подавалась, суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення 4888,68грн. пені, 10257,06грн. інфляційних нарахувань, 4313,62грн. 3% річних підлягають до задоволення.

При цьому суд зазначає, що інфляційні нарахування Позивачем розраховано невірно, розмір за відповідний період занижено. Проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

06.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.12.2011року ( з врахуванням вихідних).

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 34, 38, 43, 49, 69,75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Львіврембудпостач»(79066, м.Львів, вул.Вулецька,28, ідентифікаційний код 22416646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»( с.Зарічне, Жидачівський район, Львівська обл., ідентифікаційний код 20808038) 126 159,60грн. основного боргу, 4313,62грн. 3% річних, 10257,06грн. інфляційних втрат, 4888,68грн. пені, 1456,19грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.