Рішення № 27438714, 08.11.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р. Справа № 5010/1191/2012-з-9/45

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор", вул. Є. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Підгірської сільської ради, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706

про визнання незаконним рішення Підгірської сільської ради №377-13/2012 від 15.06.2012 року та зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку вирішити питання щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 1,5 га, що знаходиться за адресою: с.Підгір'я, вул. Шевченка, 35А, Богородчанський район, Івано-Франківська область, для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд асфальтного заводу

За участю представників сторін:

від позивача: Федорів Володимир Ілліч - начальник юридичного відділу (довіреність № 1425/01-ю від 28.11.2011 року; паспорт серія КР № 018251 від 30.01.1996 року)

від відповідача: не з"явився

встановив: відкрите акціонерне товариство "ДАК Автомобільні дороги України" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" звернувся до суду з позовом до Підгірської сільської ради про визнання незаконним рішення Підгірської сільської ради №377-13/2012 від 15.06.2012 року та зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку вирішити питання щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 1,5 га, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 35А, с.Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд асфальтного заводу.

01.11.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.11.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на незаконне прийняття Підгірською сільською радою оспорюваного рішення, мотивуючи тим, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01.08.2006 року, відповідно до якого дочірне підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" придбало у власність нежитлові приміщення (дерев"яні нежитлові приміщення, загальною площею 84,4кв.м., які зазначені в плані літ "А" та цегляні нежитлові приміщення загальною площею 111,4кв.м., які зазначені в плані літ "Б"), що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 35 "А", с. Підгір"я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, після чого 26.10.2006 року оформлено право власності в Івано-Франківському ОБТІ) та у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України йому належить право власності на земельну ділянку, на якій розміщені вищевказані об"єкти.

Представник відповідача своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис повноваженого представника відповідача у повідомленні про оголошення перерви (а.с.34).

08.11.2012 року Підгірська сільська рада подала до суду клопотання (вх.№7366/2012- свх), в якому просить суд провадження у справі закрити, обгрунтовуючи тим, що даний спір не є господарським, а є публічно-правовим та підлягає розгляду в адміністративних судах.

Розглянувши подане клопотання суд виходить з наступного.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватно-правовими (цивільними, господарськими).

Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава - Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 Цивільного кодексу України).

Рада у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, Рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

У даному випадку відсутня підпорядкованість одного з учасників земельних правовідносин іншому , яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права постійного користування на спірну земельну ділянку та підстав його набуття. Рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом із цим, Рада у цих відносинах владних управлінських функцій не здійснювала і суб'єктом владних повноважень не виступала.

Наведеним повністю спростовується твердження відповідача про публічно-правовий характер спору.

З врахуванням наведеного в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

З врахуванням ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

25.01.1974 року виконавчий комітет Богородчанської міської ради прийняв рішення ради №34, яким погодив вибір земельної ділянки площею 1,5 га під розміщення камінодробарної установки та асфальтобетонного заводу із колгоспу "Маяк".

На підставі вказаного рішення на вказаній земельній ділянці були збудовані приміщення камінодробарної установки та асфальто-змішувальної установки на базі Г-ІМ ПАСУ-739/40, пропарочних камер і козлового крана 00-10021-ООПС, котельної з двома котлами КВ-300 і санітарно-побутового приміщення. В 1976 році вказані приміщення були прийняті в експлуатацію (а.с. 8-9).

01.08.2006 року між дочірним підприємством "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (по договору покупець) та приватним підприємством "Богородчани шляхбуд" (по договору продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень приватним підприємством "Богородчани Шляхбуд", відповідно до якого дочірне підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" придбало дерев"яні нежитлові приміщення, загальною площею 84,4 кв.м. та цегляні нежитлові приміщення загальною площею 111,4кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 35 "А", с. Підгір"я, Богородчанський район, Івано-Франківська область (а.с. 13).

26.10.2006 року право власності на нерухоме майно, яке зазначене в договорі купівлі-продаж було зареєстровано в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації за №15357387(а.с.12).

09.04.2012 року відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" "Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2012 року та рішення виконкому Богородчанської районної ради №34 від 25.01.1974 року звернулось до Підгірської сільської ради з клопотанням про вирішення питання про передачу у власність ДП "Івано-Франківський облавтодор" земельну ділянку по вулиці Шевченка, 35"А", с. Підгір"я, Богородчанський район, Івано-Франківська область площею 1,5 га (а.с. 24).

Рішенням тринадцятої сесії шостого демократичного скликання Підгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 15.06.2012 року №377-13/2012 року "Про розгляд клопотання ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ДП "Івано-Франківський облавтодор" відмовлено позивачу у передачі у власність земельної ділянки, у зв"язку з відсутністю документів на право власності на установки, про які йдеться у рішенні від 25.01.1974 року та відсутністю даних про статус землі попереднього власника нежитлових приміщень.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України , та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до частини 1статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частина 6 вище вказаної норми кодексу вказує, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Зі змісту Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01.08.2006 року вбачається відсутність кадастрового номеру земельної ділянки по вул. Шевченка, 35 "А", с. Підгір"я, Богородчанський район, Івано-Франківська область попереднього власника нежитлових приміщень зазначені у даному договорі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу в письмовій формі.

В порушення вказаної вище норми позивачем не подано суду доказів, які б підтверджували право власності на об"єкти (камінодробарної установки та асфальтобетонного заводу), які зазначені у рішенні Виконавчого комітету Богородчанської районної ради №34 від 25.01.1974 року, на яке позивач посилається як на одну з підстав набуття права власності на земельну ділянку по вулиці Шевченка, 35 "А", с. Підгір"я, Богородчанський район, Івано-Франківська область.

За приписами ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов"язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв"язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства та організацій - позивача у справі.

З врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано належних доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на порушення його права або охоронюваних законом інтересів, оскільки прийняттям оспорюваного рішення, права позивача не порушуються, так як позивачем не надано будь-яких документів на право власності на установки про які йдеться у рішенні виконавчого комітету Богородчанської районної ради №34 від 25.01.1974 року та відсутність правового статусу землі попереднього власника нежитлових приміщень.

Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення ради прийнято в межах наданих повноважень та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду наведеного у суду відсутні правові підстави у задоволенні позову. Таким чином, в позові відкритого акціонерного товариство "ДАК" Автомобільні дороги України" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" до Підгірської сільської ради про визнання незаконним рішення Підгірської сільської ради №377-13/2012 від 15.06.2012 року та зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку вирішити питання щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 1,5 га, що знаходиться за адресою: с.Підгір'я, вул. Шевченка, 35А, Богородчанський район, Івано-Франківська область слід відмовити.

Судові витрати по справі, з врахуванням статті 49 Господарського процесуального кодексу України, залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.24, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 12, 116, 120 Земельного кодексу України, ст. 2 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, ст. 82 , ст.ст.83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

відмовити в позові відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" (вул. Є. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76000, код 31790584) до Підгірської сільської ради (с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706) про визнання незаконним рішення Підгірської сільської ради №377-13/2012 від 15.06.2012 року та зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку вирішити питання щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 1,5 га, що знаходиться за адресою: с.Підгір'я, вул. Шевченка, 35А, Богородчанський район, Івано-Франківська область, для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд асфальтного заводу.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.12

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 13.11.12