Рішення № 27438334, 09.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.12р. Справа № 43/5005/7180/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Нікополь", м. Нікополь

до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Нікополь

про зобов'язання перерахувати грошові кошти

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Криворученко Ю.І. паспорт серії АЕ 307727, директор

Гармаш Ю.В. за дов. б/н від 15.10.12р., представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Нікополь", м. Нікополь звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Нікополь про зобов'язання перерахувати грошові кошти, а також зобов'язання відповідача припинити порушення прав та законних інтересів позивача та в подальшому належним чином виконувати умови договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору доручення від 02.03.2009 року в частині перерахування грошових коштів та видачі електронних реєстрів.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем до господарського суду 26.09.2012 року, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на необґрунтованість позовних вимог та їх невідповідність нормам чинного законодавства.

Представник відповідача у судове засідання 06.11.2012 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2012 року строк розгляду справи продовжено до 06.11.2012 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з відповідальністю "Керуюча компанія "КомеЕнерго - Нікополь" (далі - Позивач, довіритель) та Нікопольським комунальним підприємством "Західне" укладено договір доручення (далі -Договір), відповідно до якого Нікопольське КП "Західне" взяло на себе зобов'язання організувати від імені і за рахунок довірителя прийом платежів від населення та перерахування їх Довірителю, з послідуючим наданням довірителю електронних реєстрів прийнятих платежів (п. 1.1. договору).

Відповідно до додаткової угоди від 01.03.2011року сторони дійшли згоди про заміну сторони Договору і всі зобов'язання КП "Західне" взяло на себе Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - Відповідач), як правонаступник КП "Західне" (а.с.13).

Згідно з п. 3.2. договору, повірений організовує перерахування прийнятих на користь довірителя платежів без урахування суми винагороди повіреного на рахунок №26006110171761 в АКБ "Укрсоцбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305017, код 36254494 на слідуючий банківський день після дня фактичної оплати платником. Платежі прийняті в останній банківський день поточного місяця, перераховуються довірителю на слідуючий банківський день місяця, слідуючим за звітним.

Станом на 27.07.2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 41 358,17 грн., яка підтверджується реєстрами платежів населення (а.с. 14-58). З 06.07.2012 року грошові кошти на рахунок позивача не перераховуються.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №299 від 19.07.2012 року з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 60).

Доказів перерахування грошових коштів відповідачем на надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на рішення Нікопольської міської ради №44-17/VI, відповідно до якого строк припинення діяльності НКП "Західне" продовжено до 20.11.2012 року, у зв'язку з чим не відбувся факт повного правонаступництва, а також на порушення позивачем вимог Закону України "Про судовий збір".

Заміна сторони у зобов'язанні з НКП "Західне" на КП "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" відбулось не на підставі рішення Нікопольської міської ради від 24.02.2012 року, а на підставі додаткової угоди від 01.03.2011 року керуючись рішенням Нікопольської міської ради від 18.02.2011 року, доказів скасування або зміни додаткової угоди сторонами не надано, тому доводи відповідача про те, що не відбувся факт повного правонаступництва та неможливість виконання по обов'язкам НКП "Західне", господарським судом до уваги не приймається (а.с.13).

Крім того, позивачем надано докази виконання відповідачем умов договору від 02.03.2009 року та додаткової угоди від 01.03.2011 року за період з 01.03.2011 року до 06.07.2012 року (а.с.98-104), що свідчить про визнання умов додаткової угоди та договору відповідачем.

Слід зазначити, що п. п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати (п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), враховуючи дані приписи закону, з урахуванням заявленої суми до стягнення, сума судового збору позивачем сплачена в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

Зі змісту п. 1 ст. 1004 ЦК України вбачається, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Згідно п.2 ч.1 ст.1006 ЦК України, повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або у разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдані документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до п. 7.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе обов'язків у встановленому законодавством порядку.

Згідно із п. 7.2. договору, за порушення умов договору вина сторона відшкодовує нанесені цим іншій стороні збитки в повному обсязі, в порядку передбаченому діючим законодавством.

Окрім суми основного боргу позивачем за невиконання договірних зобов'язань нарахована пеня у розмірі 372,90 грн. за період з 06.07.2012 року по 27.07.2012 року.

Згідно ч. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України. правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на те, що укладеним між сторонами договором не передбачено умов забезпечення виконання зобов'язання у вигляді обов'язку сплати пені та не встановлено її розмір, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 74,78 грн. за період з 06.07.2012 року по 27.07.2012 року.

Загальна сума заборгованості становить 41 432,95 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

В задоволенні вимог позивача відносно зобов'язання відповідача припинити порушення прав та законних інтересів позивача та в подальшому належним чином виконувати умови договору від 02.03.2009 року слід відмовити, оскільки саме лише посилання в заяві на невиконання або ухилення від виконання відповідачем в майбутньому умов договору без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення вимог, крім того, неможливо передбачити майбутні взаємовідносини між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Заявлені позивачем позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача припинити порушення прав та законних інтересів позивача та в подальшому належним чином виконувати умови договору від 02.03.2009 року є передчасними, оскільки відповідне право позивача на момент звернення до суду не є порушеним.

Господарський суд вважає за можливе зазначити, що у разі в подальшому невиконання зобов'язань за договором від 02.03.2009 року, позивач не позбавлений можливості звернутись до господарського суду з позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (53219, м. Нікополь, вул. К.Маркса, 180) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія" КомЕнерго-Нікополь" (53210, м. Нікополь, вул. Чубаря, 11-А, код ЄДРПОУ 36254494) заборгованість в розмірі 41 358,17 грн. (сорок одну тисячу триста п'ятдесят вісім гривень 17 коп.), 3% річних в розмірі 74,78 грн. (сімдесят чотири гривні 78 коп.) судовий збір в розмірі 1 595,14 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 14 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Мартинюк

Повне рішення складено 12.11.12р.