Рішення № 27438267, 06.11.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.2012Справа №5002-7/5586-2009

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506)

до відповідача - державного підприємства «Кримські генеруючі системи» (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1, ідентифікаційний код 30909683)

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015)

про стягнення 88 290,25 грн.

Суддя Дворний І. І.

Представники:

від позивача - Білоус О.В., довіреність №3 від 04.01.12, предст.;

від відповідача - Рачев Д. К., довіреність №1 від 03.01.12, предст.;

від відповідача - Торосян Л.А., довіреність №21 від 06.10.11, предст.;

прокурор - Аледінов Н.Е. посв.№003387 від 11.09.12, прокурор прокуратури м. Сімферополя;

Суть спору: 14 жовтня 2009 року Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з державного підприємства "Кримські генеруючі системи" суми 88 290,25 грн. в якості відшкодування шкоди.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 49, 114, 174, 193, Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, положень, викладених у Правилах технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. за №30, приписах Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що позивач надає послуги водопостачання споживачам, розташованим на території селища Гресівське, місто Сімферополь. Вода, яка потрапляє до споживачів проходить мережами, що експлуатуються відповідачем. Внаслідок того, що відповідач, порушує вимоги Правил технічної експлуатації та належним чином не виконує обов'язок по технічній експлуатації належних йому мереж, вода, яка подається позивачем споживачам на території селища Гресівське, доходить до них лише частково, по дорозі гублячись завдяки відсутності цілісності мереж відповідача. Позивач пояснює, що йому в результаті бездіяльності відповідача була спричинена шкода, розмір якої у грошовому вираженні складає 88290,25 грн. У свою чергу, відмова відповідача відшкодувати завдану шкоду у добровільному порядку послугувала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про її примусове стягнення.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2009 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначено дату судового засідання.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує на те, що з 01 січня 2009 року між підприємствами не існує правовідношень, оскільки він не користується послугами водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем. Відповідач наполягає на тому, що позивач протягом 2009 року не отримавши дозволу державного підприємства "Кримські генеруючі системи" без законних підстав використовує державне майно - водопровідні та каналізаційні мережі, які належіть останньому, та отримує прибуток за рахунок використання державного майна.

Як стверджує відповідач, позивачем не було визначено якими саме діями чи бездіяльністю державного підприємства "Кримські генеруючі системи" заподіяна шкода і у чому вина останнього.

Також, відповідач наполягає на тому, що державне підприємство "Кримські генеруючі системи" не є виробником послуг водопостачання та водовідведення, а лише обліковує його у себе на балансі, тобто є балансоутримувачем мереж і у свої господарській діяльності зазначені мережі не використовує та не експлуатує.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2009 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням комплексної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено Кримському науково -дослідному інституту судових експертиз.

20 листопада 2009 року матеріали господарської справи були повернуті без проведення експертизи, у зв'язку з чим, не поновлюючи провадження по справі, ухвалою суду від 24 листопада 2009 року копії матеріалів справи були надіслані для проведення експертизи іншій експертній установі - товариству з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз". На вирішення експертизи булі поставлені наступні питання:

- яким чином здійснюється водопостачання Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя"споживачам на території смт Гресівський? Чи здійснюється воно за допомогою водопровідних мереж, які належать державному підприємству "Кримські генеруючі системи"?

- якщо водопостачання позивачем здійснюється через водопровідні мережі державного підприємства "Кримські генеруючі системи", визначити обсяг води, який був поданий Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" в липні 2009 року у водопровідну мережу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи".

- який обсяг води в липні 2009 року отриманий споживачами на території смт. Гресівський від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя"?

- визначити різницю між обсягом води, поданої Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" в липні 2009 року споживачам на території смт Гресівський, та обсягом фактично отриманої цими споживачами води в липні 2009 року. Встановити причину наявності різниці та вартість різниці в гривневому еквіваленті;

- чи відповідає водопровідна мережа, яка належить державному підприємству "Кримські генеруючі системи", нормативним вимогам (Правилам технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України та іншим документам)?

- чи наявні факти витоку води на всій ділянці водопровідних мереж, через які подається вода Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" споживачам на території смт Гресівський?

- чи можливо достовірно стверджувати, що причиною наявності різниці між обсягом води, поданої Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" в липні 2009 року споживачам на території смт Гресівський, та обсягом фактично отриманої цими споживачами води в липні 2009 року, є неналежне виконання державним підприємством "Кримські генеруючі системи" обов'язків по технічній експлуатації належних йому водопровідних мереж?

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2009 року ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.09 року була залишена без змін.

12 січня 2010 року у відповідності до приписів статті 29 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" листом за №05/1-4325/09 прокурор повідомив суд про свій вступ у справу. Лист прокурора мотивований тим, що державне підприємство "Кримські генеруючі системи" знаходиться в сфері управління Міністерства палива та енергетики України, засновано на державному майні та є унітарним підприємством зі 100% власністю держави. У свою чергу, спір про стягнення коштів з державного підприємства зачіпає майнові права держави, що є підставою для представництва її інтересів шляхом участі у розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2012 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2012 року за клопотанням відповідача було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 06 листопада 2012 року, з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог та підтримував факти викладені у висновку судового експерта в рамках проведеної по справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи. Представники відповідача та прокурор, у свою чергу, заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні. Також, заперечували й проти висновків експертизи вказуючи на те, що питання, які мали суттєве значення, при проведенні досліджень по експертизі експертом досліджені не у повному обсязі, з огляду на що, висновки експертизи є недостовірними та недопустимими.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" є юридичної особою. Метою діяльності підприємства є задоволення потреб у його послугах населення та інших споживачів, і реалізації на основі отриманого прибутку економічних і соціальних інтересів членів трудового колективу і держави.

Предметом діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення водою населення, підприємств, установ, організацій. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, централізоване водопостачання та водовідведення.

Також, судом було встановлено, що державне підприємство "Кримські генеруючі системи" є самостійним господарюючим суб'єктом та має права юридичної особи, засноване на базі державного майна та підпорядковане Міністерству палива та енергетики України - орган управління майном. Зі статуту державного підприємства «Кримські генеруючі системи», у редакції що діє на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що міністерство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна відповідно до чинного законодавства України. Майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, вартість яких відображається у балансі підприємства.

Так, система водопостачання (водопровідна мережа) сел. Гресівське перебуває на балансі державного підприємства "Кримські генеруючі системи", що не заперечується й відповідачем.

Майно підприємства, є державною власністю і закріплене за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

До обов'язку підприємства його статутом віднесено, зокрема, здійснення будівництва, реконструкції, а також капітальний ремонт основних фондів.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач вказує на те, що він надає послуги водопостачання споживачам, розташованим на території селища Гресівське у місті Сімферополі. Вода, яка потрапляє до споживачів проходить мережами, що експлуатуються державним підприємством "Кримські генеруючі системи". Внаслідок порушення відповідачем вимог Правил технічної експлуатації та неналежного виконання обов'язку по технічній експлуатації належних йому мереж, вода, що подається позивачем споживачам на території селища Гресівське, доходить до них лише частково, по дорозі гублячись завдяки відсутності цілісності мереж відповідача.

Матеріали справи містять копії актів огляду водопровідних мереж сел. Гресівське, складених представниками позивача та відповідача 21 січня 2009 року, 06 лютого 2009 року, 20 березня 2009 року, 07 травня 2009 року, 11 червня 2009 року, 14 липня 2009 року, 19 серпня 2009 року та 15 вересня 2009 року, якими зафіксовані факти витоку води на окремих ділянках водопровідних мереж, через які подається вода Кримським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» споживачам на території селища Гресівський.

Як стверджує позивач, ним у липні 2009 року у водопровідну мережу відповідача було подано 77184 м3 води, втім до споживачів надійшло лише 42695,62 м3 води. За підрахунком позивача в результаті бездіяльності відповідача, порушення ним вимог Правил технічної експлуатації, і як наслідок, через неналежний стан мереж останнього, обсяг втраченої води склав 34488,38 м3.

Здійснюючи розрахунок суми завданої шкоди у вигляді втраченої через неналежний стан мереж відповідача води позивач виходив з того, що на території селища Гресівський більше 90% споживачів складає населення, у зв'язку з чим, при розрахунку був використай тариф на послуги водопостачання, що встановлений для населення, а саме, 2,56 грн. (з ПДВ). Таким чином, за підрахунком позивача, розмір спричиненої у липні 2009 р. шкоди у грошовому вираженні складає 88290,25 грн.

Разом з тим, відповідач наполягає на тому, що з 01 січня 2009 року між підприємствами не існує жодних правовідношень і державне підприємство "Кримські генеруючі системи" не користується послугами водопостачання та водоведведення, які надаються водоканалом, спірні водопровідні мережі у своїй діяльності, не використовує, а противоправна поведінка, яка б призвела до збитків, що зазнав позивач, з боку відповідача відсутня, з огляду на що, позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Так, з метою перевірки фактів на які посилаються сторони в обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд визнав за необхідне встановити наявність або відсутність фактів витоку води, поданої Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» споживачам на території смт. Гресівський, дослідити відповідність Правилам технічної експлуатації стану водопровідної мережі, через яку вода поставляється позивачем кінцевим споживачам на території смт. Гресівський, а також встановити обсяг та вартість води, яка була подана позивачем в липні 2009 року у водопровідну мережу відповідача, але не дійшла до кінцевих споживачів, у зв'язку з чим, призначено по справі комплексну судову економічну та будівельно-технічну експертизи.

Відповідно до висновку №37/09 від 02 жовтня 2012 року комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи, експертом встановлено наступне.

Згідно зі схемою зовнішнього питного водопроводу селища Гресівський, а також в результаті огляду встановлено, що вода в систему водопостачання селища Гресівський подається з магістрального водопроводу від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя». Весь об'єм води, проходить через водомірні вузли в систему водопостачання селища Гресівський і йде на потреби населення (фізичних осіб) і підприємств (юридичних осіб) сел. Гресівський, які є «кінцевими» споживачами води.

Згідно зі схемою водопостачання сел. Гресівський, основна частина водопровідних мереж, за допомогою яких здійснюється водопостачання сел. Гресівський, в т.ч. мережі, що проходять по вулицях Гресівський, Енергетиків, Кржижановського, Яблочкова, Попова, пров. Марсове та іншим, знаходяться на балансі державного підприємства "Кримські генеруючі системи".

Також існують ділянки водопровідної мережі, які знаходяться на балансі таких організацій і установ як селищна Рада сел. Гресівський, школа №34, «Водстрой» (Сімферопольський завод ЗБВ Рескомводгосп Криму), «Промбуд» (ДП ЖКК ВАТ «Кримстрой»). Цими балансоутримувачами (юридичними особами) прилади обліку води встановлені безпосередньо на вводі в будинок, або територію підприємств та установ. А на межі балансової належності цих ділянок водопроводу прилади обліку води відсутні.

Проведеними дослідженнями схеми водопостачання встановлено, що водопостачання споживачів на території сел. Гресівський Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» здійснюється за допомогою водопровідних мереж, які знаходяться на балансі державного підприємства «Кримські генеруючі системи».

Експертом було встановлено, що обсяг води, який був відпущений Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» в липні 2009 р. у водопровідну мережу державного підприємства «Кримські генеруючі системи», склав 77 184 куб.м., що підтверджується даними акту позивача від 31 липня 2009 року.

Об'єм води, який був спожитий абонентами в липні 2009 року на території сел. Гресівський склав 41 632,54 куб.м., з яких, об'єм води, спожитий населенням у липні 2009 р., - 39702,33 куб.м., що підтверджується даними договорів, актів, журналів показань лічильників, відомостями обліку абонентів позивача та об'єм води, який був спожитий комерційними абонентами в липні 2009 р. - 1930,21 куб.м., що підтверджується даними договорів, актів виконаних робіт (водоспоживання), актами і довідками витрати води. Таким чином, різниця між обсягом води, відпущеним позивачем, і об'ємом води, витраченим абонентами сел. Гресівський в липні 2009 р., становить 35551,46 куб.м. (77 184-41 632,54).

В результаті дослідження і встановлення причини наявності різниці між обсягом води, поданої позивачем в липні 2009 р. споживачам на території сел. Гресівський, і обсягом фактично отриманої цими споживачами води в липні 2009 р. судовою експертизою встановлено, що із загальної різниці (35 551,46 куб.м.) між обсягом води, відпущеним позивачем, і об'ємом води, витраченим абонентами сел. Гресівський в липні 2009 р., неналежне виконання державним підприємством «Кримські генеруючі системи» обов'язків з технічної експлуатації належних йому водопровідних мереж могло призвести до втрати 14219,48 м3 води.

Проведеним дослідженням підтверджено, що мають місце факти витоку води протягом тривалого часу на окремих ділянках водопровідних мереж, через які подається вода Кримським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» споживачам на території сел. Гресівський, про що, сторонами булі складені акти огляду водопровідних мереж сел. Гресівський - акт від 21 січня 2009 року, 06 лютого 2009 року, 20 березня 2009 року, 07 травня 2009 року, 11 червня 2009 року, 14 липня 2009 року, 19 серпня 2009 року, 15 вересня 2009 року. Вказані акти також мають схеми місць відповідних витоків.

Розглядаючи питання щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем норм та порядку технічної експлуатації спірних систем і споруд водопостачання, суд звертає увагу на таке.

Так, Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації (затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03 квітня 1998 р. N69 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24 листопада 1998 р. за N749/3189) має на меті забезпечити збереження зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації (далі - мереж і споруд ВК) шляхом належного догляду за ними, своєчасного і якісного проведення їх ремонту, а також запобігання виникненню аварійних ситуацій.

Положення є обов'язковим при проведенні планово-запобіжних ремонтів (ПЗР) мереж і споруд ВК.

Система планово-запобіжних ремонтів мереж і споруд ВК є сукупністю організаційно-технічних заходів із спостереження, нагляду, усіх видів ремонтів, що здійснюються у встановленому плановому порядку.

Це Положення застосовується разом з Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання і каналізації, затверджених наказом Держбуду України від 03 квітня 1998 р. за N69, а також Правилами обстежень технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд та Положенням про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 р. за N32/288 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 р. за N 423/2863 та N424/2864.

Відповідно до приписів вказаного Положення, мережі й споруди ВК у процесі експлуатації, а також у період тимчасового припинення процесу їхньої експлуатації повинні перебувати під систематичним наглядом власника мережі або споруди ВК. З метою своєчасного виявлення можливих пошкоджень і інших недоліків на мережах або спорудах ВК їхнім власником повинні виконуватися технічні огляди. Результати усіх видів оглядів мереж і споруд ВК мають бути оформлені актами.

У залежності від розмірів підприємства власника мережі або споруди ВК обов'язки зі спостереження за експлуатацією мережі або споруди ВК повинні покладатися або на спеціальну службу - службу спостереження підприємства за безпечною експлуатацією мереж і споруд ВК (далі - служба експлуатації), або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби підприємства власника мережі або споруди ВК: відділ головного енергетика, транспортний відділ та ін., які в своїй роботі повинні керуватися передбаченими правилами технічної експлуатації та цим Положенням.

Так, ремонтні роботи мереж і споруд ВК поділяються на два види: поточний ремонт (для нормального та задовільного стану мережі або споруди ВК) та капітальний ремонт (для непридатного до експлуатації стану мережі або споруди ВК).

Кошторис на проект капітального ремонту складають на основі зведеного опису робіт, якщо конструктивні елементи або елементи інженерного обладнання мережі або споруди ВК у процесі ремонту не змінюються і не підсилюються. Дефектний акт на проведення робіт складають окремо по кожній мережі і споруді ВК із виконанням обмірювань у натурі та із наведенням формул розрахунків з кожного виду робіт. До дефектного акта на проведення робіт повинна бути додана коротка пояснювальна записка.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення експертного дослідження, відповідачем були представлені дані по проведеним ремонтам мереж водопостачання на території сел. Гресівський, а саме - довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2) за 2009 - 2010 роки. В зазначених документах вказаний замовник - державне підприємство «Кримські генеруючі системи», роботи з ремонту мереж холодного водопостачання та каналізації виконував підрядник - товариство з обмеженою відповідальністю «Крименергосервіс - 2004». Надані довідки та акти підписані підрядником і замовником та скріплені печатками цих підприємств.

У відповідності до приписів вказаного вище положення, до поточного ремонту мереж і споруд ВК належать роботи із систематичного і своєчасного захисту конструктивних елементів мережі або споруди ВК та елементів їхнього інженерного обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень і поломок.

У свою чергу, до капітального ремонту мереж і споруд ВК належать такі роботи, у процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструктивних елементів мереж і споруд ВК або їх заміна на більш прогресивні й економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості мереж і споруд ВК, за винятком повної заміни або заміни основних конструкційних елементів мереж і споруд ВК, строк служби яких є найбільшим (труби зовнішніх мереж і т.ін.).

Згідно з додатком 3 до пункту 3.6 вказаного вище Положення, роботи, перелічені в актах приймання виконаних робіт (форма №КБ-2), відносяться до поточного ремонту.

З довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2), вбачається, що протягом 2009 та 2010 років виконувалися роботи з ремонту запірної арматури (засувок), усунення дрібних поломок і пошкоджень, а також по заміні ділянок труб водопровідної мережі, яка знаходиться на балансі Державного підприємства «Кримські генеруючі системи». Зазначений ремонт є поточним ремонтом і відповідає вимогам Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України.

Разом з тим, проведеною експертизою встановлено, що мають місце факти витоку води протягом тривалого часу на окремих ділянках водопровідної мережі, яка належить державному підприємству «Кримські генеруючі системи», у зв'язку з чим, відбувається руйнування підземних комунікацій, провали тротуарних покриттів, підмиви фундаментів будівель, розмив кабельних мереж, і т. д., що нерідко призводить до аварій і, в свою чергу, викликає витрати на усунення пошкоджень.

Таким чином, підтвердженими є порушення пункту 3.9. Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, згідно з яким, «Пошкодження аварійного характеру, що загрожують безпеці працівників або призводять до пошкодження елементів інженерного обладнання або до руйнування конструктивних елементів мереж або споруд ВК, повинні усуватися негайно».

У результаті дослідження встановлено, що водопровідна мережа, не відповідає пункту 3.9. Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації.

Вважаючи, що саме через неналежне виконання відповідачем обов'язків по технічній експлуатації належних йому мереж, позивачу у липні 2009 року була спричинена шкода, розмір якої у грошовому вираженні складає 88290,25 грн., останній звернувся до державного підприємства "Кримські генеруючі системи" з вимогою сплатити заявлену суму у якості відшкодування шкоди у семиденний термін від дати отримання вказаної вимоги.

Несплата вказаних коштів у добровільному порядку послугувала підставою для звернення позивача з позовними вимогами до суду про їх стягнення в примусовому порядку.

Проаналізувавши норми законодавства, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Так, предметом спору у справі є стягнення з державного підприємства "Кримські генеруючі системи" суми 88 290,25 грн. в якості відшкодування шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні відносини між сторонами відсутні та заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язань, які б випливали з договірних відносин. За таких обставин, при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу щодо відшкодування позадоговірної шкоди.

Деліктне зобов'язання - це правоохоронні відносини, в яких реалізується цивільна позадоговірна або деліктна відповідальність. Позадоговірній відповідальності властиві риси, що притаманні договірній відповідальності. Вона, як і договірна, - це завжди юридичний обов'язок примусового характеру, реалізація якого викликає у правопорушника негативні майнові наслідки. Разом з тим, позадоговірна відповідальність має свої особливості, що зумовлюють суб'єкт відповідальності, обсяг відповідальності, підстави звільнення від відповідальності.

Позадоговірна відповідальність наступає за порушення юридичного обов'язку, що має абсолютний характер, входить в абсолютне правовідношення, змістом якого є необхідність утримуватися від порушення суб'єктивного права чи особистого блага. Його порушення щодо конкретного носія права породжує новий обов'язок замість невиконаного - відшкодувати завдану шкоду. Внаслідок цього позадоговірна відповідальність - це завжди новий юридичний обов'язок, який покладається на правопорушника замість невиконаного.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.94 р. N02-5/215 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

В пункті 2 вищевказаних Роз'яснень суд касаційної інстанції зауважив, що правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України). Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.

Суд зазначає, що оскільки вимоги позивача мотивовані саме відсутністю у відповідача договору на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, у даному випадку йдеться мова про відшкодування позадоговірної шкоди, у зв'язку з чим збитки підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, що їх завдала.

Суд звертає увагу на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

У свою чергу, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди суд виходить з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається повний склад цивільного правопорушення, необхідний для задоволення вимоги про стягнення збитків, а саме, наявність протиправної поведінки (яка виражається у бездіяльності відповідача щодо належного дотримання норм та порядку технічної експлуатації спірних систем і споруд водопостачання, які знаходяться на його балансі), шкідливого результату (втрата води, яка була подана позивачем споживачам сел. Гресівський, зокрема, вода до споживачів дійшла лише частково внаслідок відсутності цілісності спірних систем і споруд водопостачання, які знаходяться на балансі відповідача), вини правопорушника (державне підприємство "Кримські генеруючі системи" порушило вимоги Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації та порушило свій обов'язок, закріплений у статуті, щодо здійснення будівництва, реконструкції та капітального ремонту своїх основних фондів, більш того, відповідач був обізнаний про відсутність у спірний період договору на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, але не зважаючи на це не уклав відповідний договір з позивачем), причинного зв'язку (порушення вимог щодо безпечної та надійної експлуатації спірних мереж, по яким вода постачалась споживачам на території сел. Гресівський, призвело до їх неналежного стану, витоків постачаємої води та недоотримання споживачами необхідного обсягу води, і, як наслідок, недоотримання позивачем від цього коштів).

Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, що спричинила шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду спричинено не з її вини.

Втім, відповідачем не було доведено те, що шкоду спричинено не з його вини.

Так, суду не надано доказів того, що витоки води з мережі відповідача є наслідком обставин, які позбавляють останнього від відшкодування збитків, причинених позивачеві внаслідок непроведення ремонтних робіт власних мереж.

Факт невідповідності системи водопостачання та водовідведення вимогам діючого законодавства, а також факт витоку води протягом тривалого часу на окремих ділянках водопровідної мережі, яка належить державному підприємству «Кримські генеруючі системи», у зв'язку з чим, відбувається руйнування підземних комунікацій, провали тротуарних покриттів, підмиви фундаментів будівель, розмив кабельних мереж, і т. д., що нерідко призводить до аварій і, в свою чергу, викликає витрати на усунення пошкоджень, підтверджено серед іншого і висновком комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи №37/09 від 02 жовтня 2012 року.

Разом з тим, втрати води в системі водопостачання сел. Гресівський були розраховані згідно діючою методикою, яка викладена в "Галузевих технологічних нормативах використання питної води на підприємствах ВКГ України" (Затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №33, від 17.02.2004 р., зі змінами згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 189 від 27.06.2008 р .).

В результаті проведених досліджень і розрахунків встановлено, що є ряд факторів, які призвели до наявності різниці між обсягом води, поданої Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» в липні 2009 року споживачам на території смт. Гресівський, і обсягом фактично отриманої цими споживачами води в липні 2009 року.

Згідно з розрахунком експертної установи, нормативні втрати води в липні 2009 р. становили 7948,13 м3, невраховані витрати води на протипожежні заходи та пожежегасіння в липні 2009 р. склали 13,81 м3, технологічні витрати води житлово-експлуатаційних підприємств у липні 2009 р. становили 44,35 м3, необліковані втрати води з внутрішньобудинкових систем - у липні 2009 р. - 6474,19 м3, витрати на полив зелених насаджень та прибирання прибудинкових територій - 6851,5 м3, наднормативні втрати води в мережі через виток в результаті неналежного виконання відповідачем обов'язків з технічної експлуатації належних йому водопровідних мереж (несвоєчасне проведення ремонтів) у липні 2009 року становили 14219,48 м3 води.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем обов'язків з технічної експлуатації належних йому водопровідних мереж могло призвести до втрати 14 219,48 м3 води, поданої позивачем в липні 2009 року.

Вартість загального обсягу втрат води по сел. Гресівський за липень 2009 р. складає 97 766,52 грн. У свою чергу, вартість обсягу втрат води по сел. Гресівський за липень 2009 р., до яких призвело неналежне виконання державним підприємством «Кримські генеруючі системи» обов'язків з технічної експлуатації належних йому водопровідних мереж, становить 39 103,57 грн.

Отже, суд вважає, що збитки у даному випадку підлягають стягненню саме з державного підприємства «Кримські генеруючі системи» як балансоутримувача спірних водопровідних мереж.

У суду відсутні підстави не довіряти зазначеному висновку експерта, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкового висновку по експертизі.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Відповідач жодним належним доказом не спростував своєї вини щодо завдання як самих збитків так і їх розміру.

Посилання відповідача на звіт Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО» щодо проведення інженерно-технічної експертизи із встановлення об'єму втрат питної води в мережах водопостачання державного підприємства «Кримські генеруючі системи» при здійсненні водопостачання споживачам с. Грес судом до уваги не приймаються, оскільки вказаний звіт зроблений співробітниками інституту, які не попереджались про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки відповідачем не були надані докази відшкодування заподіяної шкоди в добровільному порядку, вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" є обґрунтованими. При цьому, як вже було вказано вище, дійсний розмір спричиненої шкоди у грошовому вираженні є меншим ніж заявлено позивачем у позові (88290,25 грн.) та складає 39103,57 грн., з огляду на що, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, у тому числі і витрати за проведення судової експертизи, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 12 листопада 2012 року.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Кримські генеруючі системи» (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1, ідентифікаційний код 30909683) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) у якості відшкодування шкоди суму у розмірі 39 103,57 грн., державне мито у розмірі 391,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 104,52 грн. та витрати на проведення судової комплексної будівельно-технічної і економічної експертизи у розмірі 15501,43 грн.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний