Рішення № 27436329, 31.08.2012, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2027/7653/12

РІШЕННЯ

іменем України

31.08.2012 Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого -судді Довготько Т.М.

за участю секретаря - Скуратівській І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою співвласника і визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вище зазначеним позовом, в якому просить припинити право на частку в спільному майні ОСОБА_2 у розмірі - 2,17 кв.м. в кімнаті № 5, площею 15,8 кв.м., квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на кімнату № 5, площею 15,8 кв.м., в даній квартирі. В обґрунтування позову зазначив, що 19 вересня 1987року між ним і ОСОБА_2 укладений шлюб. Від даного шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 22 травня 2010року шлюб був розірваний. 06.04.1999 року рішенням виконавчого комітету Московського району м. Харкова за ним була закріплена кімната, площею - 17,25 кв.м., у двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1 на сім'ю з 3-х чоловік. 15.07.1999 року дана кімната, що становить 52/100 частини житлової площі квартири була приватизована. Учасниками приватизації були: він - ОСОБА_1, дружина - ОСОБА_2 і син - ОСОБА_3 Кожному належить по 1/3 частині кімнати, тобто кожному належить по 5,73 кв.м. 25 квітня 2001року ним була придбана друга кімната, площею 15,8 кв.м., що складає 48/100 частини житлової площі квартири, на підставі договору купівлі-продажу. Згідно ст.60, ч.3 ст.61 СК України, кімната, площею 15,8 кв.м. є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя по 1/2 частини на кожного. Йому в цій кімнаті належить 7,9 кв.м. Всього в даній квартирі йому на праві приватної власності належить 13,62 кв.м. житлової площі. Згідно технічним паспортам, виданими Харківським «МіськБТІ», квартира АДРЕСА_1, складається з 2-х кімнат, житловою площею - 33,0 кв.м., в тому числі: 1-а кімната площею -17,2 кв.м., 2-а кімната площею -15,8 кв.м., кухні площею - 5,5 кв.м. ванної кімнати площею - 2,0 кв.м., туалету площею - 1,1 кв.м., коридору площею - 5,5 кв.м., а всього загальною площею - 47,1 кв.м. Кімната під № 5, згідно з технічними паспортами, становить 15,8 кв.м. Йому належить 13,62 кв.м. загальної житлової площі. Позивач просить виділили йому дану кімнату, виходячи із загальної житлової площі, що належить йому. Кімната під № 5 складає 15,8 кв.м. Йому належить в квартирі 13,.62 кв.м. Якщо 15,8 кв.м. - 13,62 кв.м., то в сумі буде 2,17 кв.м., яких йому не вистачає в кімнаті під № 5, але ця частка є незначною і не може бути виділена в натурі. Середньоринкова вартість 2-х кімнатної ізольованої квартири в 531 мікрорайоні м. Харкова становить 33000 доларів, що в перекладі на гривню становитиме 264000 грн. Один квадратний метр квартири складає 5605 грн. Площі якої не вистачає 2,17 кв,м. буде коштувати 12163 грн. Вказану суму він згоден сплатити ОСОБА_2 та внести, згідно ч.2 ст.365 ГК України на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи позовної заяви, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що таке припинення права на частку у спільному майні завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам їх сина, що іншого майна у них не має.

Третя особа -ОСОБА_3 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 1987року, який було розірвано 22.05.2010рік, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу /а.с.13/.

Згідно рішення Виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова від 06.04.1999року за ОСОБА_1 було закріплено кімнату АДРЕСА_1 на склад сім?ї три особи (за ним, дружиною, сином) /а.с.4/.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.07.1999року, р/№ 5А-99-192869 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають на праві спільної сумісної власності приміщення квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 52/100 частини комунальної квартири приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»і зареєстрована у міському бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності /а.с.5/.

Як вбачається із договору купівлі-продажу від 25.04.2006року ОСОБА_1 купив 48/100 часток квартири №16 спільного заселення, що становить приміщення №5, житловою площею -15,8кв.м. з належною частиною місць спільного користування /а.с.8/.

Згідно ст.60, ст.61 СК України, кімната, площею 15,8 кв.м. є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що сторонами не оспорювалось.

Згідно технічним паспортам, виданими Харківським «МіськБТІ», квартира АДРЕСА_1, складається з 2-х кімнат, житловою площею 33,0 кв.м., в тому числі: 1-а кімната площею -17,2 кв.м., 2-а кімната (№5) площею - 15,8 кв.м., кухні площею - 5,5 кв.м., ванної кімнати площею - 2,0 кв.м., туалету площею - 1,1 кв.м., коридору площею 5,5 кв.м., а всього загальною площею - 47,1 кв.м. Кімната під № 5, згідно з технічними паспортами, становить 15,8 кв.м. /а.с.6-7, 9-10/.

Позивач просить припинити право на частку в спільному майні ОСОБА_2 у розмірі 2,17 кв.м. в кімнаті № 5, площею 15,8 кв.м. квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на кімнату № 5, площею - 15,8 кв.м., в даній квартирі.

Відповідно до ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути

припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Будь-яких доказів того, що припинення права власності на частку відповідача та інших співвласників не надасть істотної шкоди їх інтересам, щодо неможливості спільного користування сторонами спірним майном позивач не надав та доказів про попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду, відповідно до вимог ч.2 ст.365 ЦК України також не надав.

Крім іншим суд звертає увагу на те, що однією з умов можливого припинення права на частку у спільному майні є необхідність, щоб дана частка була незначною порівняно з часткою решти співвласників (п.1ч.1 ст.365 ЦК України).

В даному випадку частки як позивача так і відповідача у встановленому законом порядку не визначені, а тому посилання позивача на вимоги ст.365 ЦК України є безпідставними.

Тому при встановлених обставинах суд приходить до висновку про неможливість припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 256, 259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою співвласника і визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова в десяти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Т.М.Довготько