Ухвала суду № 27434834, 05.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2012 р. м. Київ К-30289/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 року

у справі № 6/228 (22-а-16647/08)

за позовом Повного товариства «Інтерінвест-Бета»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та другої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство «Інтерінвест-Бета»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 06.03.2007 року № 0000532203/0, від 03.04.2007 року № 0000532203/1, від 14.06.2007 року № 0000532203/2, від 27.06.2007 року № 0000532203/3; визнання недійсною другої податкової вимоги від 19.09.2007 року № 2/7347 та скасування рішення Подільського районного суду міста Києва від 12.08.2005 року про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Технологія-Т».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 року, позов задоволено частково; визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення; визнано недійсною другу податкову вимогу; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки ПТ «Інтерінвест-Бета», складено акт № 20/2203/22930082 від 23.02.2007 року, в якому зафіксовані порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 443 216 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та апеляційного узгодження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.03.2007 року № 0000532203/0, від 03.04.2007 року № 0000532203/1, від 14.06.2007 року № 0000532203/2, від 27.06.2007 року № 0000532203/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 664 824 грн., в т.ч.: 443 216 грн. основного платежу та 221 608 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що між ПТ «Інтерінвест-Бета»та ТОВ «Технологія-Т»укладено договори підряду від 01.06.2004 року № 1/06 від 01.11.2004 року № 01/11-04, та з ТОВ «Будмайстер-Люкс»укладені договори підряду від 02.06.2003 року № 10/1-1 від 12.07.2003 року № 10/1-2 від 01.09.2003 року № 10/1-3 від 01.12.2003 року № 10/1-4 та від 01.01.2004 року №10/1-5.

ПТ «Інтерінвест-Бета» у січні, березні 2004 року та листопаді, грудні 2004 року було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі, відповідно, 21 078 грн. та 422 138 грн. по отриманих податкових накладних від ТОВ «Будмайстер-Люкс»та ТОВ «Технологія-Т», відповідно, за придбані будівельні роботи.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07.04.2005 року визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будмайстер-Люкс»з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12.08.2005 року визнані недійсними установчі документи ТОВ «Технологія-Т» з моменту їх складання -15.03.2004 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Технологія-Т»з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Вказані рішення набрали законної сили.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних, виданих позивачу - контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість і внесені до реєстру платників податку на додану вартість, вели фінансово-господарську діяльність, не були ліквідовані.

Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України, оскільки висновки по ним зроблені при неповному з'ясуванні фактичних обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З аналізу абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції станом на момент здійснення спірних операцій) слідує, що платник податків має право на податковий кредит звітного періоду в разі його підтвердження відповідною податковою накладною за умови сплати (нарахування) ним сум податків в цьому періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Питання сплати позивачем відповідних сум податку на додану вартість у складі оплати будівельних робіт контрагентам судами попередніх інстанцій не досліджувалось.

Судами не встановлено наявності чи відсутності повноважень осіб, які підписували податкові накладні, видані від імені ТОВ «Технологія-Т»та ТОВ «Будмайстер-Люкс», реального характеру операцій між ПТ «Інтерінвест-Бета»та його контрагентами (ТОВ «Технологія-Т»та ТОВ «Будмайстер-Люкс»).

Суди обох інстанцій, вирішуючи питання щодо позовних вимог про визнання недійсною другої податкової вимоги від 19.09.2007 року № 2/7347 не дослідили питання щодо наявності підстав для її прийняття, а також не встановили яким чином порушене право позивача при заявленні позовної вимоги про скасування рішення Подільського районного суду міста Києва від 12.08.2005 року, яким визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Технологія-Т».

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного суду України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний З оригіналом згідно Помічник судді М.І. Головачова