Постанова № 27434295, 06.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 8954/12/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.

представників

позивача -Педан І.П.;

відповідача -Байбак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»до Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Чугуївської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, від 07.03.2012 року №0000592311 та від 07.03.2012 року №0000602311.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, висновки Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ПП «Розвиток-2010»безпідставні, оскільки за даними операціями товар був поставлений в повному обсязі, оплату вартості товару проведено, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Чугуївська об'єднана Державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ДП «Новопокровський КХП»порушено вимоги п. 138.1, ст. 138, п. 139.1. ст..139, п. 198.2, 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 296.895,00грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року в сумі 172.874,00грн., а за 2-4 квартал 2011 року в сумі 124.021,00грн. та заниження ПДВ в сумі 205.326,00грн, в тому числі за жовтень 2011 року у сумі 150.326,00 грн., за листопад у сумі 55.000,00 грн. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ДП «Новопокровський КХП», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 00953042, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Чугуївській об'єднаній Державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Даним органом державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «Новопокровський КХП»з питання фінансово-господарських відносин з ПП «Розвиток 2010»за період з 01.10.11р.-30.11.11р..

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 22.02.12 №111/2311/00953042, в якому містяться висновки ОДПІ про порушення ДП «Новопокровський КХП»положень п.138.1 ст. 138, п. 139.1 ст..139, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: формування витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за рахунок первинних документів, що були складені за господарськими операціями, котрі в дійсності не відбулись, що потягло заниження податку на прибуток в сумі 296.895,00грн. та заниження ПДВ в сумі 205.326,00грн. (а.с. 12-26, т.1).

З посиланням на згаданий акт Чугуївською ОДПІ були винесені податкові повідомлення -рішення від 07.03.2012 року №0000592311 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 370.989,00 грн. (основний платіж -205.326,00грн., штраф -102.663,00 грн.) та від 07.03.2012 року №0000602311 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 296.895,00 грн.( з яких за основним платежем- 296 895,00 грн.) (а.с. 9-10,т.1)

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення спірних рішень суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.ст.138,139 та 198 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про безпідставне віднесення на збільшення витрат та на збільшення податкового кредиту податкових накладних, що були виписані контрагентом ПП «Розвиток -2010», оскільки відсутнє документальне підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Перевіряючи законність та обгрунтованість спірних рішень суб'єкта владних повноважень, суд встановив, що позивач, ДП «Новопокровський КХП»(в якості виконавця) уклав з ПП «Розвиток -2010»(в якості замовника) договори «Про надання послуг із давальницької сировини»від 25.07.2011 року №301 та від 03.10.2011р. №4149(а.с.52-61, т.1 ). Відповідно до вказаних договорів ДП проводить прийом з автомобільного і залізничного транспорту продовольчої пшениці Замовника, забезпечує його зберігання у власному елеваторі та переробляє його на борошно. Відповідно до Додаткової угоди до вказаного договору від 25.07.2011 року пункт 2.12. Договору викладено в наступній редакції: «Замовник, пропорційно вибраному борошну, повинен розпоряджатись висівками та зерновими відходами. Зернові відходи та висівки отримані в результаті переробки зерна та придбані по іншим договорам, по узгодженим цінам можуть бути зараховані в рахунок переробки».

Оглянувши вказані договори та беручи до уваги відсутність заперечень ДПІ відносно наявності у сторін договорів правоздатності та дієздатності юридичних осіб, суд не знаходить підстав для відхилення цих документів як належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою вчинення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін оглянуті договори закону не суперечать.

При цьому, суд бере до уваги, що за поясненнями представника відповідача, ОДПІ названі договори в судовому порядку не оспорювались, вимоги про стягнення одержаного за нікчемним правочином податковим органом відносно перелічених договорів не заявлялись.

Згідно з доводами позивача на виконання умов Договорів №301 від 25.07.2011 та №414 від 03.10.2011 ПП «Розвиток -2010»в липні-жовтні 2011 року було завезено на переробку власне зерно пшениці загальною вагою 2.096.390кг. Вказана операція підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи. Відповідач в ході розгляду справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не спростував дійсності даних обставин.

Окрім того, листами від 05.08.2011 №104, від 09.08.2011 №143, від 16.08.11 №64, від 09.08.2011 №350, від 18.08.2011 №360, від 09.08.2011 №176, від 09.08.2011 №101, від 10.08.2011 №54, від 11.08.2011 № 106 та від 12.08.2011 №108, від 23.08.2011 №14, від 23.08.2011 №98 та 99 від 14.09.2011 №13, від 26.10.2011 №№54 та 55, від 26.09.2011 №26/09-1, від 03.10.2011 №1/10, від 28.10.2011 №68, 23.09.2011 №№23/9/1 та 23/9/1/2, від 04.08.2011 №390 підтверджується факт придбання контрагентом позивача - ПП «Розвиток -2010»у ТОВ «Агросервіс ЛТД», ТОВ «Новоолександрівське», ПП ОСОБА_3, ПСП «Маяк», СТОВ «Агросвіт», ДП «Дослідне господарство «Червона хвиля», ФГ «Аграрна слобода», ТОВ «Агросервіс ЛТД», ПП «Аліна 2», ФГ «Колос», агрофірми «Заря», ТОВ «МКФ МТС», ТОВ «Укрзерно ЛТД», ТОВ «Агрома», ТОВ «Комсомольське», ТОВ «АПК «Веста», ФГ «Іскра»пшениці, яка була завезена на зберігання до ДП «Новопокровський КХП»згідно із відповідними товарно-транспортними накладними (вказані документи долучені до матеріалів справи а.с. 166-250,т.1,т.2, а.с. 1-215,т.3). За твердженням позивача всього у липні-жовтні 2011 року ПП «Розвиток-2010»було завезено та придбано у інших суб'єктів господарювання 14.078.934 кг зерна пшениці.

Суд відмічає, що відповідач, Чугуївська ОДПІ достовірності цих даних не спростував, фізичної наявності у позивача належної ПП «Розвиток -2010»пшениці у наведених обсягах ані в ході перевірки, ані в ході розгляду справи не заперечував.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані контрагентом видаткові накладні №6-09 від 07.09.2011 року на суму 160104,00 грн., у т. ч. ПДВ 26684,00 грн., №7-09 від 09.09.2011 року на суму 59157,00 грн., у т. ч. ПДВ 9859,50 грн., №10-09 від 13.09.2011 року на суму 74025,00 грн., у т. ч. ПДВ 12337,50 грн., №13-09 від 15.09..2011 року на суму 115742 грн., у т. ч. ПДВ 19290,33 грн., №20-09 від 21.09.2011 року на суму 202884 грн., у т. ч. ПДВ 33814,00 грн., №33-09 від 27.09.2011 року на суму 287518,00 грн., у т. ч. ПДВ 47919,67 грн., №46-09 від 30.09.2012 року на суму 2523,30 грн., у т. ч. ПДВ 420,55 грн., №27-10 від 17.10.2011 року на суму 317064,00 грн., у т. ч. ПДВ 52844,00 грн., №44-10 від 25.10.2011 року на суму 330000,00 грн., у т. ч. ПДВ 55000,00 грн. та податкові накладні №6 від 07.09.2011 року на суму 160104,00 грн., у т. ч. ПДВ 26684,00 грн., №7 від 09.09.2011 року на суму 59157,00 грн., у т. ч. ПДВ 9859,50 грн., №8 від 13.09.2011 року на суму 74025,00 грн., у т. ч. ПДВ 12337,50 грн., №9 від 15.09.2011 року на суму 115742 грн., у т. ч. ПДВ 19290,33 грн., №1 від 21.09.2011 року на суму 202884 грн., у т. ч. ПДВ 33814,00 грн., №3 від 27.09.2011 року на суму 287518,00 грн., у т. ч. ПДВ 47919,67 грн., №19 від 30.09.2012 року на суму 2523,30 грн., у т. ч. ПДВ 420,55 грн., №19 від 17.10.2011 року на суму 317064,00 грн., у т. ч. ПДВ 52844,00 грн., №30 від 25.10.2011 року на суму 330000,00 грн., у т. ч. ПДВ 55000,00 грн. (а.с. 62-75).

Також на підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав суду акти передачі зерна в переробку від ПП «Розвиток-2010»до ДП «Новопокровський КХП». Факт наявності у позивача, ДП матеріально-технічної бази, необхідної для виконання зобов'язань за спірними правочинами ОДПІ не заперечувався, сумніву не піддавався, факт фізичного переміщення отриманого внаслідок переробки пшениці борошна підтверджується товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи (а.с. 228-250, т.3, т.4, а.с.7-25, т.5) та ОДПІ не заперечується.

Відповідач, Чугуївська ОДПІ також не заперечує фізичної наявності висівок, які були отримані внаслідок переробки належного ПП «Розвиток-2010»зерна та придбані ДП в кількості -2.688.980кг

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: акт заліку взаємних вимог та угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що призвело до зміни стану та структури активів і зобов'язань позивача (а.с.78, т.1). Доказів наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо обрання саме такої форми розрахунків (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання можуть бути припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже, приєднані до справи документи визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними.

Суд відзначає, що долучені до матеріалів справи первинні та розрахункові документи можуть бути визнані належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності проведення господарських операцій, адже дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, не мають, узгоджуються з вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані у ПП «Розвиток-2010» товари в подальшому були поставлені позивачем, ДП «Новопокровський КХП»за межі митної території України, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи документами, а саме: контрактами, залізничними накладними, митними накладними, договорами поставки, видатковими накладними та товаро-транспортними накладними (а.с 165-250 т. 5, а.с 3-59 т.6).

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано обгрунтованості доводів позивача про реальність фізичного існування придбаного товару та подальше його використання в межах господарської діяльності платника податків.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно транспортування товару, а також докази оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

В ході розгляду справи судом достеменно встановлено, а представником відповідача визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про вчинення ДП податкового правопорушення у спосіб завищення витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, є виключно висновки ДПІ у м. Краматорську про неможливість проведення ПП «Розвиток-2010», господарської діяльності, котрі відображені в акті від 04.01.12 №10/23-3-37230893. Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень не покладено.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що акт податкової перевірки не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім в розумінні ст.124 Конституції України, ст.ст.70, 86, 159 КАС України доказом факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись.

Натомість до кола таких доказів можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду, винесений відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст.ст.191 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним.Однак, перелічених доказів відповідач до суду не подав, в основу спірного рішення таких доказів не поклав.

Оцінивши добуті докази, суд відзначає, що в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за спірними правочинами іншого результату, ніж придбання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відмічає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні спірних правочиінв взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що суб"єктом владних повноважень за наслідками проведення перевірки не спростовано презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків, зборів, не доведено наявності у платника податків наміру безпідставно одержати податкову вигоду.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про безтоварність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень п. 138.1, ст. 138, п. 139.1. ст.139, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»до Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС про скасування рішень - задовольнити.

2. Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 07.03.2012р. року №0000592311 та від 07.03.2012р. №0000602311.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2.146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сил ми рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.11.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.