Постанова № 27434257, 24.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2012 року 11:02 № 2а-17296/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Добрівської Н.А., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Єрмакової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»доМіністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної митної служби Українипровизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити діїза участю:

від позивача - Мазінов С.С.;

від відповідача-1 -Левицька В.М.;

від відповідача-2 -Думенко А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень Державної митної служби України в частині направлення подання щодо застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, що стосується ТОВ «Технополібуд»;

- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, пов'язаних з прийняттям пункту 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 18.10.2011 року №146, що стосується ТОВ «Технополібуд»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 18.10.2011 року №146, що стосується ТОВ «Технополібуд».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року зупинено провадження у справі №2а-17296/11/2670 до набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року у справі №2а-10803/11/0170/23.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 року поновлено провадження у справі №2а-17296/11/2670.

В судовому засіданні 24 жовтня 2012 року представник позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях до позову та наполягав на їх задоволенні судом.

Представники відповідачів в судовому засіданні 24 жовтня 2012 року проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та додаткових запереченнях на позов, зазначаючи, що діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений законами України.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 24 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Кримською митницею Державної митної служби України проведено документальну перевірку ТОВ «Технополібуд»з питань правильності визначення митної вартості товарів.

В ході проведення перевірки було встановлено, що згідно відомостей, отриманих від митних органів Республіки Туреччина та Королівства Іспанія, товари, які були імпортовані позивачем на митну територію України, а саме: плитка керамічна глазурована, мала значну різницю в умовах поставки та у вартості товарів, ніж було заявлено декларантом. Заявлена митна вартість товарів, що переміщувались через митний кордон України, виявилась у кілька разів нижчою, ніж їх дійсна ціна.

За результатами зазначеної перевірки Кримською митницею складено проміжний акт від 15.07.2011 року невиїзної документальної перевірки визначення митної вартості позивача, при митному оформленні товарів, імпортованих за ВМД №600000001/2008/4750 від 19.07.2008, 00000001/2008/004656 від 16.07.2008, №600000001/2008/004663 від 16.07.2008, 00000001/2008/004676 від 16.07.2008, №600000001/2008/005003 від 30.07.2008, 000001/2008/004703 від 21.07.2008, №600000001/2008/004856 від 24.07.2008 та повноти нарахування і сплати митних платежів, відповідно до якого Кримська митниця дійшла висновку про порушення ТОВ «Технополібуд»вимог статей 81, 86, 262, 264, 266, 267 Митного кодексу України.

На підставі проміжного акту перевірки від 15.07.2011 року Кримською митницею складено протоколи про порушення митних правил: №230/60000/11 від 08.06.2011 року, №249/60000/11 від 09.06.2011 року, №293/60000/11 від 06.07.2011 року, якими встановлено, що дії менеджера ЗЕД ТОВ «Технополібуд»ОСОБА_4 мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. ст. 352, 355 Митного кодексу України.

Також на підставі проміжного акту перевірки від 15.07.2011 року Кримською митницею відносно ТОВ «Технополібуд»винесено податкове повідомлення-рішення № 27 від 15.07.2011 року щодо нарахування податкового зобов'язання в сумі 87 009,53 грн. з ввізного мита, у тому числі за основним платежем у сумі 19 860,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4965,11 грн. та податкове повідомлення-рішення № 28 від 15.07.2011 року щодо нарахування податкового зобов'язання в сумі 87 009,53 грн. з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем у сумі 69 607,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 17 401,96 грн.

Державною митною службою України за №18/15.2-16-5589 від 15.09.2011 року внесено подання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на застосування спеціальної санкції відносно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, і ТОВ «Технополібуд», передбаченої ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Зазначено, що порушення принципу митного регулювання полягає в порушенні вимог ст.ст. 81, 86, 88, 259, 262, 264, 266, 267 Митного кодексу України, що призвело до несплати до Держбюджету митних платежів у повному обсязі. Запропоновано застосувати до перелічених підприємств, в тому числі і до позивача, спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі, зокрема, подання Державної митної служби України від 15.09.2011 року №№18/15.2-16-5589, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України винесено наказ № 146 від 18.10.2011 року «Про застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності -до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України».

Зазначеним наказом за порушення, пов'язані із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», законів України, що встановлюють порядок та вимоги до здійснення митних процедур, а саме ст. ст. 81, 88, 264, 267 Митного кодексу України, починаючи з 01.11.2011 року застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності -до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України згідно з додатком до цього наказу.

Пунктом 1 Додатку до наказу від 18.10.2011 року № 146 «Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності»визначено ТОВ «Технополібуд».

Вважаючи, що Державною митною службою України подання внесено за відсутністю правових підстав, а наказ Мінекономрозвитку стосовно позивача видано з недотриманням критеріїв, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема, як застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Згідно з частиною другою статті 37 цього Закону санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити субґєкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних субґєктів господарювання -мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію (ч. 3 ст. 37 Закону).

Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2000 року за № 260/4481 (далі -Положення № 52), санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до пункту 1.4 Положення № 52 застосування санкцій може бути оскаржено в судовому порядку. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення по суті справи не зупиняє їх дію.

Суд звертає увагу, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 146 від 18 жовтня 2011 року «Про застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності -до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»(пункт 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146) за порушення, пов'язані із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», законів України, що встановлюють порядок та вимоги до здійснення митних процедур, а саме ст. ст. 81, 88, 264, 267 Митного кодексу України, починаючи з 01.11.2011 року застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, подання Державної митної служби України від 15 вересня 2011 року № 18/15.2-16-5589 на застосування спеціальної санкції стосовно ТОВ «Технополібуд»обґрунтовувалось порушенням останнім вимог статей 81, 86, 262, 264, 266, 267 Митного кодексу України, які були встановлені проміжним актом від 15 липня 2011 року б/н, що призвело до недоборів митних платежів.

Як зазначалось вище, на підставі проміжного акту перевірки від 15.07.2011 року Кримською митницею відносно ТОВ «Технополібуд»винесено податкове повідомлення-рішення № 27 від 15.07.2011 року щодо нарахування податкового зобов'язання в сумі 87 009,53 грн. з ввізного мита, у тому числі за основним платежем у сумі 19 860,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4965,11 грн. та податкове повідомлення-рішення № 28 від 15.07.2011 року щодо нарахування податкового зобов'язання в сумі 87 009,53 грн. з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем у сумі 69 607,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 17 401,96 грн.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року у справі № 2а-10803/11/0170/23, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 27 від 15.07.2011 року та № 28 від 15.07.2011 року.

При цьому, Севастопольським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 04 вересня 2012 року встановлено, що у Кримської митниці були відсутні законні підстави для проведення зазначеної перевірки.

За таких обставин та враховуючи відсутність законних підстав для проведення перевірки ТОВ «Технополібуд», суд приходить до висновку, що Державна митна служба України, не перевіривши документи, надані Кримською митницею, та їх обґрунтованість, не вчинивши жодних інших дій при прийнятті рішення про внесення подання на застосування спеціальної санкції, діяла всупереч критеріїв, визначених у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що дає суду підстави для визнання протиправними дій Державної митної служби України при внесенні подання щодо застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд».

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, пов'язаних з прийняттям пункту 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 18.10.2011 року №146, що стосується ТОВ «Технополібуд», суд приходить до наступних висновків.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд погоджується з посиланнями представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що зазначене Міністерство не є органом, уповноваженим встановлювати факти порушення митного законодавства, а відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе ініціатор подання.

Разом з тим, порядок застосування (скасування, зміни виду тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій врегульовано Положенням № 52.

Так, опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (пункт 4.1.).

Відповідно до пункту 4.2. Положення № 52 подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію. У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.

З додатків до подання Державної митної служби України від 15 вересня 2011 року № 18/15.2-16-5589 на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на застосування спеціальної санкції стосовно ТОВ «Технополібуд»вбачається, що Державною митною службою України було зазначено про встановлені на підставі проведеної невиїзної документальної перевірки визначення митної вартості при митному оформленні товарів та повноти нарахування і сплати митних платежів (проміжний акт від 15.07.11 б/н) порушення вимог статей 81, 86, 262, 264, 266, 267 Митного кодексу України, що призвело до недоборів митних платежів. А стосовно менеджера ЗЕД підприємства складено 5 протоколів про порушення митних правил за ознаками ст. 355 Митного кодексу України.

Представник відповідача -Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у письмових запереченнях на позов та в судовому засіданні посилався на те, що Державною митною службою України при внесенні подання на застосування спеціальної санкції було додано: проміжний акт перевірки від 15.07.2011 року, податкові повідомлення-рішення №№ 27 та 28 від 15.07.2011 року та протоколи про порушення митних №230/60000/11 від 08.06.2011 року, №249/60000/11 від 09.06.2011 року, №293/60000/11 від 06.07.2011 року, якими встановлено, що дії менеджера ЗЕД ТОВ «Технополібуд» ОСОБА_4 мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. ст. 352, 355 Митного кодексу України.

Як зазначалося вище, у поданні на застосування спеціальної санкції стосовно ТОВ «Технополібуд»Державна митна служба зазначила про складення 5 протоколів стосовно менеджера позивача, проте до подання було додано лише три таких протоколи.

Згідно абзацу п'ятого пункту 4.2 Положення 52 якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України з жодними запитами до будь-кого із субґєктів, визначених в абзаці пґятому пункту 4.2 Положення 52 не зверталось.

При цьому, надаючи відповідь позивачу на його звернення від 09.11.2011 року про надання матеріалів подання контролюючого органу та інших документів, які стали підставою для застосування санкції, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі від 28.11.2011 року № 4122-32/1509 серед підстав для застосування санкції зазначило лише проміжний акт перевірки від 15.07.2011 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при застосуванні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України діяло без дотримання критеріїв, визначених у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України при винесенні наказу № 146 від 18 жовтня 2011 року в частині застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 18.10.2011 року №146, що стосується ТОВ «Технополібуд», суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено протиправність дій Державної митної служби України при внесенні подання щодо застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року у справі № 2а-10803/11/0170/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кримської митниці Державної митної служби України № 27 від 15.07.2011 року та № 28 від 15.07.2011 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року у справі № 2а-10803/11/0170/23 залишено без змін. При цьому, Севастопольським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 04 вересня 2012 року встановлено, що у Кримської митниці були відсутні законні підстави для проведення зазначеної перевірки.

Згідно долученої до матеріалів справи довідки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 54381/10/19-1 від 22 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»заборгованості перед бюджетом станом на 19 грудня 2011 року не має.

Крім того, постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2011 року у справі № 3-2147/2011 закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ст. ст. 352, 355 Митного кодексу України стосовно ОСОБА_4 (менеджера позивача) у звґязку з відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, відсутність порушення митного законодавства України позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги шляхом визнання протиправним та скасування пункту 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності з 01 листопада 2011 року.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на неможливість скасування пункту 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146, оскільки зазначений пункт не є рішенням субґєкта владних повноважень, а рішенням у даному випадку є наказ Міністерства, з огляду на таке.

Дійсно, рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є, в тому числі, і накази.

Разом з тим, у наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146 «Про застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності -до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України»визначено застосувати, починаючи з 01.11.2011, спеціальну санкцію- індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності -до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України згідно з додатком до цього наказу, що є невідґємною частиною наказу.

При цьому суд звертає увагу, що у вказаному наказі не зазначено жодного із субґєктів, до яких застосовано спеціальну санкцію.

Проте, пунктом 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополібуд».

За таких обставин суд приходить до висновку, що повним та належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача є скасування саме пункту 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, на користь позивача слід присудити судові витрати в сумі 28,23 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної митної служби України в частині направлення подання щодо застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд».

Визнати протиправними дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України при винесенні наказу № 146 від 18 жовтня 2011 року в частині застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд».

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 жовтня 2011 року № 146, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»застосовано спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності з 01 листопада 2011 року.

Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополібуд»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді Н.А. Добрівська

Т.І. Шейко