Постанова № 27433837, 19.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 р. 12:00, м. Львів № 2а-7571/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представників позивача Березяк І.Р.

представника відповідача Ворошилової Н.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сервус" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2012 р. № 0001252301, № 0001242301, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сервус" звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції. З урахування заяви про уточнення позовних вимог від 26.09.2012р. (т.2, а.с. 80), позивач просить визнати дії Дрогобицької ОДПІ неправомірними та протиправними, щодо висновків, викладених в акті перевірки від 01.08.2012 р. про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «БК «Сервус»та ТзОВ «Лінда Стар»і ТзОВ «Галтехпостач», а також скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2012 р. № 0001252301 в частині завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129435,68 грн. і штрафні санкції в сумі 59811 грн., та податкове повідомлення-рішення від 14.08.2012 р. № 0001242301 в частині завищення податку на прибуток на суму 190124 грн. і штрафні санкції на суму 177 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань, у зв'язку із проведенням господарських операцій з придбання та поставки будівельних матеріалів у ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач" не відповідають дійсності. Реальність операцій з придбання будівельних матеріалів від ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач" та подальшої їх реалізації спростовується належними первинними бухгалтерськими документами і доказами, які свідчать про фактичну спроможність займатись придбанням та продажем будівельних матеріалів. Крім того, не має підстав стверджувати про неможливість контрагентів-постачальників та отримувача займатись господарською діяльністю. Вважає що висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках актів перевірок щодо контрагентів позивача та на твердженні про відсутність товаротранспортних накладних. Крім того ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" не повинно нести відповідальність за те, як і яким чином ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач" придбавали товар в інших постачальників.

З цих підстав просить позов задовольнити. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов заперечив. Вважає вимоги ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" необгрунтованими та незаконними. Вважає, що угоди про поставку будівельних матеріалів від ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач" є сумнівними, оскільки в ході проведення перевірок щодо цих підприємств встановлено відсутність відповідних ресурсів для зайняття підприємницькою діяльністю, не має підтверджуючих документів про транспортування товару, а також відсутні товаросупровідні документи про переміщення товару іншим суб'єктам господарювання. На думку ДПІ, ці обставини вказують на те, що не можливо встановити, як здійснювалось транспортування та отримання товару від ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач", оскільки відсутній факт здійснення господарської діяльності постачальниками та відсутні документи про транспортування товару, тобто товарно-транспортні накладні, а відтак ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" занизило податкові зобов'язання.

Представник відповідача подавав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справ № 139-0637, що розглядається Сихівським районним судом. Ухвалою суду від 19.10.2012 р. у задоволенні клопотання було відмовлено.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.08.2012 р. ДПІ у Дрогобицькому районі м. Львові було проведено планову перевірку ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. За результатами перевірки складено Акт № 236/22-20/33628385. Встановлено порушення ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.4.1 п. 135.4, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, 137.12 ст. 137, п.138.1, 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.1 ст. 146, пп. 153.2.1, пп. 153.2.3 ст. 153 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на загальну суму 241 075,00 грн. та п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 190.1 ст. 190, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 174 086,00 грн.

В акті перевірки зроблено висновки про не підтвердження факту отримання нафтопродуктів від ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач", а також висновки про нікчемність угод з посиланням на п. 1, 2 ст. 215, ст. 203, 216, 228 Цивільного кодексу України.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 14.08.2012 р. № 0001252301 за платежем ПДВ на суму 212 356,00 грн., в т.ч. 152545 грн. за основним платежем і 59811 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 57), № 0001242301 за платежем податок на прибуток на суму 232659,00 грн., в т.ч. 232482 грн. за основним платежем і 177 грн. за штрафними санкціями (а.с. 58)

ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями та підставами за яких їх прийнято, а також вважає висновки, викладені в акті перевірки протиправними. В частині вимог про визнання неправомірними та протиправними дій Дрогобицької ОДПІ, щодо висновків, викладених в акті перевірки від 01.08.2012 р., провадження у справі закрито ухвалою суду від 19.10.2012 р.

20.05.2011 р. між ТзОВ "Лінда Стар" (продавець) та ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (а.с.50), за умовами якого ТзОВ "Лінда Стар" продає, а ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" купує матеріали будівельного призначення, асортимент, кількість, ціна яких визначена у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1). Продавець зобов'язаний оформляти всю товаросупроводжувальну документацію (п.2.1), поставка товару здійснюється продавцем за замовленням покупця автомобільним транспортом, наданим продавцем (п.3.1). Контрагент позивача ТзОВ "Лінда Стар" зареєстрований як юридична особа та є платником ПДВ.

Всього ТзОВ "Лінда Стар" поставило ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" товар (плита ОСП, утеплювач мінеральна вата, професійна піна монтажна) на суму 300 841,00 грн. (ПДВ 50 140,17 грн.). Про продаж товару свідчать видаткова та відповідна їй податкова накладні: № ЛС 0000324 та № 238 від 27.05.2011 р. на суму 300 841,00 грн., товар поставлявся на підставі рахунку-фактури № ЛС 0000387 від 20.05.2011 р. (а.с. 54-56). Вартість товару повністю оплачена покупцем 07.06.2011 р. та 05.07.2011 р.

ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" на підставі отриманої податкової накладної включило суму ПДВ 50000,00 грн. до складу податкового кредиту за травень 2011 р.

Первинні бухгалтерські документи ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" свідчать про те, що придбаний від ТзОВ "Лінда Стар" товар оприбутковано та відображено його подальший рух по обліку. Так, оборотно-сальдовими відомостями по рах. 205 «Будівельні матеріали», 943 «Собівартість реалізованих оборотних активів»підтверджується, що ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" реалізувало саме цей товар іншим покупцям. Собівартість реалізованої плити в червні 2011 р. в сумі 69 366,80 грн. включено до складу витрат. Станом на 30.06.2011 р. на балансі ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" обліковується плита ОСП 1220х2440х9,5 мм в кількості 872 шт. на суму 74 861 грн., плита ОСП 1220х2440х15 в кількості 600 шт. на суму 93 000 грн., утеплювач мін вата 1000х500х50 мм в кількості 25 шт. на суму 1888,75 грн. та професійна піна монтажна в кількості 343 шт. на суму 11584,08 грн. Собівартість цього згодом реалізованого товару включено до складу витрат. Станом на 31.03.2012 р. на балансі підприємства обліковується утеплювач мін вата на суму 1888,75 грн. В бухгалтерському обліку ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" також відображено взаєморозрахунки між ним та ТзОВ "Лінда Стар".

Представник позивача пояснив, що товар отримував директор ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" ОСОБА_4, а сам товар реалізовано приватним підприємцям-покупцям (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10) всього на загальну суму 255 747,47 грн. Бухгалтерські документи про це були надані до перевірки. Цим покупцям реалізовано саме той товар, який був раніше придбаний в ТзОВ "Лінда Стар". Поставок даного товару від іншого постачальника, ніж ТзОВ "Лінда Стар" не встановлено і не було в цей період.

Щодо відсутності товаро-транспортних накладних, позивач пояснив, що дійсно такі не оформлялись, товар доставлявся продавцем і витрати на перевезення окремо не оплачувалися.

Під час перевірки господарських відносин з ТзОВ «Лінда Стар»податковим органом було використано результати проведеної ДПІ у Червоноармійському районі м. Харкова перевірки (акт від 15.09.2011 р. № 3903/182/37363810), якою встановлено чисельність працюючих 2 особи, кількість фізичних осіб -6, відсутність транспортних засобів, виробничих потужностей, згідно з поданою звітністю з ПДВ номенклатура товарів придбаних та реалізованих ним не співпадають. Станом на момент проведення перевірки порушено провадження у справі про банкрутство. Встановлено, що ТзОВ "Лінда Стар" орендувало приміщення в ЗАТ УМ «Південтрансбуд»в м. Харкові. Під час перевірки відбирались пояснення, і ними встановлено, що директор ОСОБА_11 був засуджений, про теперішнє місце знаходження невідомо.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 р. (а.с. 100), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2012р. (а.с. 104) визнано протиправними дії ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лінда Стар»з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 р., за наслідками якої було складено акт № № 3903/182/37363810 від 15.09.2011р.

12.04.2011 р. між ТзОВ «Галтехпостач»(продавець) та ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" (покупець) було укладено договір № 04/09 (а.с. 51-53), за умовами якого ТзОВ «Галтехпостач»зобов'язується поставляти та передавати у власність ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" товар за його замовленням, вказаний в рахунках на здійснення попередньої оплати (.п.1). Відвантаження продукції здійснюється транспортом продавця (п.4.1).

Контрагент покупця ТзОВ «Галтехпостач»зареєстрований в 2004 р. як юридична особа та є платником ПДВ, видом діяльності якого є оптова торгівля деревиною (а.с.107-108,т.2).

З наданих видаткових та відповідних їм податкових накладних вбачається, що за період з 14.04.2011 р. по 26.12.2011 р., ТзОВ «Галтехпостач»продало ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" «пиломатеріали обрізні хвоя» всього на суму 935 939,28 грн., ПДВ 155 989,48 грн. Поставка здійснювалась на підставі попередньо виставленого рахунку-фактури (а.с.60-99).

Регістрами бухгалтерського обліку підтверджується, що ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" оприбуткувала пиломатеріали, отримані від ТзОВ «Галтехпостач». Станом на 31.03.2012 р. заборгованість перед ТзОВ «Галтехпостач»становить 18114,2 грн. В податковому обліку ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" собівартість списаних на виробництво та реалізованих пиломатеріалів включено до складу витрат за період з квітня по грудень 2011 р. в сумі 271581 грн. Сума ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Галтехпостач»включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Товар, отриманий від ТзОВ «Галтехпостач», ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" реалізувало наступним покупцям: ПП ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ТзОВ «ГК Індустрія будівництва». Про це є видаткові та податкові накладні (а.с. 222-250).

Операції ТзОВ "Галтехпостач" з постачальниками ТзОВ «Маст-опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія-Дім»по поставці пиломатеріалів відповідач вважає безтоварними, з ознаками нікчемності. Використано матеріали перевірки ТзОВ "Галтехпостач", проведеної Дрогобицькою ОДПІ 18.04.2012 р., акт № 64/22/32865812.

В судовому засіданні представник ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" пояснив, що будівельні товари (плиту ОСП, утеплювач), пиломатеріали він купував для наступного продажу іншим замовникам-покупцям та отримання прибутку. Вважає, що доводи податкового органу про неможливість отримання ТзОВ "Галтехпостач" даного товару від своїх постачальників (ТзОВ «Маст-опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія-Дім») та доводи про те, що відсутні товаросупровідні документи, які б підтверджували реальне придбання товару від ТзОВ "Лінда Стар" є безпідставними. Він, як покупець не повинен з'ясовувати обставини поставки між ТзОВ "Галтехпостач" та його постачальниками. Всі відносини надходження та збуту відображено ним в бухгалтерському та податковому обліку, який перевірявся податковим органом. Реальність отримання товару підтверджується фактом його наступного продажу. Для того, щоб продати товар, його спочатку треба було спочатку отримати, і такий отриманий від ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач". На противагу цьому, податковий орган не має доказів, які б це спростовували.

Під час перевірки та в судовому засіданні податковий орган не висловлював сумнівів, що саме ці товари (будівельна плита ОСП, утеплювач, пиломатеріали) були реалізовані ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" замовникам. Сумнів ґрунтується на тому, що в ТзОВ "Лінда Стар" немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, місцезнаходження його директора ОСОБА_11 невідоме, а він був засуджений за ст. 182, 185 КК України.

На підставі цих обставин зроблено висновок про порушення податкового законодавства з боку ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус".

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарських операцій між ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" та ТзОВ "Лінда Стар", ТзОВ "Галтехпостач". Податковий орган вважає, що ці юридичні особи не спроможні продавати та поставляти товар і не отримували його в реальності від інших постачальників, а тому й не могли його продати та поставити ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус", господарські операції вважає безтоварними.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, Суд вважає доводи відповідача безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Як підтверджується матеріалами справи, дії ДПІ у Червоноармійському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної перевірки платника ТзОВ "Лінда Стар", за наслідками якої було складено акт перевірки від 15.09.2011 р. № 3903/182/37363810 були предметом судового оскарження. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2012р. визнано протиправними дії ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лінда Стар»з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 р., за наслідками якої було складено акт № 3903/182/37363810 від 15.09.2011р. Враховуючи наведене, акт перевірки № 3903/182/37363810 від 15.09.2011р. одержано з порушенням закону, а тому він є недопустимим засобом доказування і відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України при вирішенні справи до уваги не береться.

Інші твердження відповідача щодо правовідносин між позивачем та ТзОВ "Лінда Стар" Суд вважає безпідставними. На час здійснення господарських операцій ТзОВ "Лінда Стар" мала статус юридичної особи. Порушення справи про банкрутство не впливає на реальність операцій, які відбулись до цього. Місцезнаходження відомо; пояснення про особу директора ТзОВ "Лінда Стар" відбирались за місцем його реєстрації від сусідів, та бухгалтера того підприємства, де ТзОВ "Лінда Стар" орендувало приміщення. Однак, це не має безпосереднього стосунку до господарських відносин з ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус". Доказів засудження директора ТзОВ "Лінда Стар" за фактом фіктивного підприємництва на даний час немає. Фактично доказів, які б свідчили про неспроможність ТзОВ "Лінда Стар" виконувати поставки, відповідач не надав та не встановлював цих обставин самостійно. За умови недопустимості акту перевірки № 3903/182/37363810 від 15.09.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, жодні докази на користь відповідача у справі відсутні.

Доводи, які стосуються ТзОВ "Галтехпостач" Суд також вважає необґрунтованими, оскільки такі фактично ґрунтуються на його взаємовідносинах з такими контрагентами, як ТзОВ «Маст-опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія-Дім», а проведеними перевірками відносно останніх не підтверджується факт отримання-поставки. Однак, позивач ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" не має жодного стосунку до них і не повинен був з'ясовувати від кого ТзОВ "Галтехпостач" отримувало пиломатеріали. Висновки органу ДПС прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, доводи відповідача про безтоварність операцій з ТзОВ «Галтехпостач»не підтверджено доказами.

Щодо покликання відповідача на те, що не має сертифікату якості товару, паспортів відповідності, то позивач пояснив, що на такий товар як пиломатеріали ці документи не потрібні. Разом з тим, відповідач не вказав чим передбачено необхідність документів, на які він покликається, і чи є вони первинними документами, які необхідні для визначення податкових зобов'язань.

Відсутність товаро-транспортних накладних, сама по собі, не свідчить про нікчемність господарських операцій. З твердженням ДПІ про обов'язкову наявність товаро-транспортних накладних, як безумовного доказу факту поставки товару, погодитись не можна, зважаючи на основні принципи формування податкового кредиту, підтвердженням яких є відповідні розрахункові, платіжні та інші документи; серед обов'язкових таких документів ТТН немає. Відсутність у суб'єкта господарювання, що купує чи перевозить товар ТТН, не може вплинути на податковий кредит з ПДВ підприємства, за умови доведення реальності господарської операції іншими, належним чином оформленими документами. Право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товаро-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Відтак, відсутність товаро-транспортних накладних в жодному разі не позбавляє платника податків на включення сплачених постачальникам сум до складу податкового кредиту.

Придбання ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" будівельних товарів, пиломатеріалів від ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач", та наступний їх продаж ТзОВ "Будівельна компанія "Сервус" підтверджується первинними документами (договором, накладними), документами, що свідчать про подальшу реалізацію пального для продажу.

Оцінюючи ці факти, Суд надає перевагу письмовим доказам (первинним бухгалтерським документам), а також враховує, що з аналіз цих документів дає можливість встановити замовників-покупців, постачальників, осіб, відповідальних за прийняття та передачу товару.

Проаналізувавши зазначене Суд вважає, що наведені в акті перевірки дані щодо неможливості здійснювати господарські операції ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач" є суб'єктивним припущенням податкового органу та не можуть заперечити факту реального придбання товару ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус».

Щодо висновків ДПІ про нікчемність правочинів, Суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ «БК «Сервус»і ТзОВ "Лінда Стар" та ТзОВ "Галтехпостач" ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилковим. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «БК «Сервус»на укладення договору без наміру створити наслідки, які ними передбачені. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо придбання товару. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011р.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача підприємства виконувати поставку та продаж дизельного пального. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочинів та відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення ТзОВ «БК «Сервус»податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток та податкові зобов'язання по ПДВ. Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведених обставин, Суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.08.2012 р. № 0001252301, № 0001242301 прийняті необґрунтовано, упереджено і нерозсудливо, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України з урахуванням часткового задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2204,00 грн. слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 14 серпня 2012р. № 0001252301 в частині завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129435,68 гривень, в т.ч. і штрафної санкції в розмірі 59811 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 14 серпня 2012р. № 0001242301 в частині завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 190124 гривень, в т.ч. і штрафної санкції в розмірі 177 гривень.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус»судові витрати у розмірі 2204 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови буде складено до 24 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.