Постанова № 27433548, 08.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5675/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_2, ПАТ КБ "Приватбанк", про скасування постанов, зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції про скасування постанови ВДВС Козельщинського РУЮ № ВП 21297808 від 13.09.2010 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все нерухоме майно, в частині накладення арешту на предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2; скасування постанови Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ № ВП 29516547 від 28.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все нерухоме майно, в частині накладення арешту на предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2; зняття арешту з предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2, накладеного постановою ВДВС Козельщанського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №21297808 від 13.09.2010 року; зняття арешту з предмета іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2, накладеного постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ про відкриття виконавчого провадження №29516547 від 28.10.2011 року; зобов'язання ВДВС Козельщанського РУЮ протягом одного дня з дати набрання сили рішення суду внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту з приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2; зобов'язання Ленінський відділ Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції протягом одного дня з дати набрання сили рішення суду внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту з приміщення магазину змішаної торгівлі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачами в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" здійснено обтяження майна, яке перебуває в заставі позивача і на яке вже зареєстровано обтяження.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2012 року до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідачів, залучено ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк".

Представник третьої особи - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 16.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту №11345690000, згідно якого АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_2 в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 27000 доларів США, з оплатою за процентною ставкою 14% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» (Іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 16.05.2008 року, який посвідчений державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори 16.05.2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 1679 від 16.05.2008 року, за умовами якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідності до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», що підтверджується витягом із Статуту банку. Згідно п. 1.1 Статуту, АТ «УкрСиббанк» є правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань АКІБ „УкрСиббанк".

Під час примусового виконання судового наказу № 2н-176, виданого 28.05.2010 року Київським районним судом м. Полтави щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк боргу в сумі 20 241 грн. 31 коп. державним виконавцем ВДВС Козельщинського РУЮ накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2.

При примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4015/10, виданого 14.06.2011 року Октябрським районним судом м. Полтави щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк боргу в сумі 25 938 грн. 28 коп., постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Беляєва М.В. про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2011 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що 26.11.2010 року та 28.10.2011 року на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2010 року та 28.10.2011 року зареєстровані обтяження всього належного ОСОБА_2, нерухомого майна, в тому числі і спірного майна.

13.02.2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №2, згідно якого АТ «УкрСиббанк» передав право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11345690000, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

У доповнення до договору факторингу №2 від 13.02.2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» 13.02.2012 року укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, згідно якого АТ «УкрСиббанк» передав ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» право вимоги за договором іпотеки, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, у забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11345690000 від 16.05.2008 року, до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження зазначеного нерухомого майна.

Вважаючи протиправним накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває у нього в Іпотеці, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (в редакції, що діє з 09.03.2011 року) встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 1 статті 54 вказаного Закону, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Згідно з приписами частини 3 зазначеної статті Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, вказана правова норма передбачає дві умови, за яких на заставлене майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

При цьому, відповідно до частини 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-IV, із змінами та доповненнями, визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 статті 3 закону передбачено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин 6, 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про іпотеку"встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Судом встановлено, що іпотека за вищевказаним договором іпотеки зареєстрована у Державному реєстрі іпотек 16.05.2008 року та інших іпотек стосовно цього майна не зареєстровано, про що свідчать дані витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Також, судом з'ясовано, що пріорітет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, про звільнення якого з-під арешту заявлено вимогу, виник у позивача з 16.05.2008 року, тобто з моменту державної реєстрації іпотеки.

В ході судового розгляду справи представниками сторін не спростовано, що на момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, тобто вчинення виконавчих дій щодо арешту спірного нерухомого майна, вказане право іпотекодержателя на це майно на визначених законом підставах та в установленому порядку не припинено, кредитний договір та договір іпотеки недійсними не визнано.

Із витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що обтяження спірного нерухомого майна на підставі договору Іпотеки від 16.05.2008 року зареєстроване обтяжувачем - АКІБ "УкрСиббанк" 16.05.2008 року, тоді як обтяження зазначеного нерухомого майна на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження зареєстровані 26.11.2010 року та 28.10.2011 року - відповідно, тобто пізніше державної реєстрації Іпотеки.

Слід також зазначити, що рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 10.09.2010 року стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" солідарно грошові кошти в сумі 634 675 грн. 93 коп.

Постановою державного виконавця ВДВС Козельщинського РУЮ від 22.10.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-10 від 20.09.2010 року, виданого Козельщинським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" грошові кошти в сумі 634 675 грн. 93 коп.

13.02.2012 року між АТ «УкрСиббанк»та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №2, згідно якого АТ «УкрСиббанк»передав право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11345690000, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

У доповнення до договору факторингу №2 від 13.02.2012 року між АТ «УкрСиббанк»та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» 13.02.2012 року укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, згідно якого АТ «УкрСиббанк»передав ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»право вимоги за договором іпотеки, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, у забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11345690000 від 16.05.2008 року, до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження зазначеного нерухомого майна.

В ході судового розгляду справи представник ОСОБА_2 не заперечував, що ОСОБА_2 було повідомлено про відступлення права вимоги.

Таким чином, накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, порушує права та інтереси позивача як Іпотекодержателя.

Враховуючи викладене, зважаючи на черговість реєстрації зазначених вище обтяжень, суд дійшов до висновку, що позивач, як обтяжувач з вищим пріорітетом, володіє переважним правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Згідно довідки-розрахунку заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 перед позивачем становить 288 105 грн. 61 коп.

При цьому, ринкова вартість спірного нерухомого майна складає 78 101 грн. без ПДВ, що підтверджується звітом про оцінку майна, копія якого долучена до матеріалів справи.

Отже, вартість предмета Іпотеки не перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю.

Таким чином, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що в спірних правовідносинах відсутні визначені частиною 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" умови, за яких на заставлене нерухоме майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку, що предмет договору іпотеки не відноситься до складу майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем. Накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває у Іпотеці позивача, обмежує забезпечене Іпотекою право позивача на задоволення своїх вимог за кредитним договором, а тому накладення на нього арешту є протиправним, у зв'язку з чим вимоги позивача про звільнення спірного нерухомого майна з-під арешту та скасування постанови Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ № ВП 29516547 від 28.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все нерухоме майно, в частині накладення арешту на предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2, виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про скасування постанови ВДВС Козельщинського РУЮ № ВП 21297808 від 13.09.2010 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все нерухоме майно, в частині накладення арешту на предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2, суд зазначає, що зі змісту вказаної постанови вбачається, що будь-яких арештів майна боржника зазначеною постановою не накладалося, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині зобов'язання внести запис в Єдиний державний реєстр заборон відчуження нерухомого майна про зняття арешту із спірного майна також задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

На момент розгляду справи у суду відсутні підстави вважати, що відповідачі будуть відмовлятися від вчинення вказаних дій.

Крім того, у суду немає достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідачі будуть діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_2, ПАТ КБ "Приватбанк", про скасування постанов, зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Бєляєва М.В. № ВП 29516547 від 28.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2, накладений на підставі постанови старшого державного виконавця ВДВС Козельщанського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №21297808 від 13.09.2010 року.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., що належить ОСОБА_2, який накладений на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ про відкриття виконавчого провадження №29516547 від 28.10.2011 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" (ідентифікаційний код 37825968) витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2012 року.

Суддя А.Б. Головко