Постанова № 27433428, 06.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року 10:36 Справа № 0870/7403/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Татаринова Д.В.

при секретарі Урсуленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Сергач К.О. (дов. №01-09/817 від 09.11.2011 року),

від відповідача: Бібіка С.В. (дов. № 2925/10/10-010 від 11.06.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

31.07.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (далі - позивач або ПАТ «ЗКФ») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд:

- визнати дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя неправомірними, щодо винесення податкового повідомлення рішення від 25.06.2012 за № 0001192211;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 25.06.2012 за №0001192211;

- стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 204,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та дала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення такими, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика» (ідентифікаційний код 00382094) зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради, за адресою вул. Південне шосе, буд. 81 м. Запоріжжя, 69008. Як платник податків ПАТ «ЗКФ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.01.1992 за № 61726.

На час проведення позапланової виїзної перевірки підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

На підставі наказу на перевірку № 164 від 20.02.2012, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ПАТ «ЗКФ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, на підставі п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строком проведення 20 робочих днів з 02.03.2012.

Термін проведення перевірки продовжувався з 02.04.2012 по 13.04.2012 на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 107 від 30.04.2012.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 24.04.2012 № 21/23-2/00382094. Вказаний акт був отриманий ПАТ «ЗКФ» 24.04.2012.

Відповідно до висновків акту планової виїзної перевірки (сторінка 60-64 Акту) ПАТ «ЗКФ», згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року з урахуванням додатка 2 до декларації, має залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податного) періоду за грудень 2011 року у сумі 3 834 886 грн. 00 коп.

Перевіркою показників довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлені порушення а саме: пп. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України внаслідок чого ПАТ «ЗКФ» в Довідці (додаток 2 до декларації за грудень 2011 року з від'ємним значенням травень 2011р. - листопад 2011р.) недостовірно визначені такі показники:

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) або до державного бюджету України, в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування), у додатку № 2 до декларації за грудень 2011р. та від'ємного значення травень 2011р. - листопад 2011р. підприємством визначено фактично сплачену частину затишку від'ємного значення у сумі 0 грн., фактично сплачена частина залишку від'ємного значення у сумі 1 996 762,00 грн. по періодам: травень 2011р. на суму ПДВ -4 730,00 грн., червень 2011р. на суму ПДВ - 160 473,00 грн., липень 2011р. на суму ПДВ -157 645,00 грн., серпень 2011р. на суму ПДВ - 367 015,00 грн., вересень 2011р. на суму ПДВ - 481 410,00 грн., жовтень 2011р. на суму ПДВ - 573 530,00 грн., листопад 2011р. на суму ПДВ - 251 959,00 грн. таким чином перевіркою встановлено заниження показника на суму 1 996 762,00 грн.

Тобто, ПАТ «ЗКФ» недостовірно визначено сплачену частину залишку від'ємного значення по декларації за грудень 2011 року у сумі 1 996 762 ,00 грн., чим занижено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2011 року у сумі 1 996 762,00 грн.

Також, в Акті планової виїзної перевірки зазначено, по за результатам позапланової виїзної перевірки ( Акт від 13.01.2012 № 7/23-2/00382094) ПАТ «ЗКФ» з питань дотримання вимог податного законодавства з питань оподаткування ПДВ за період 01.09.2011 по 30.09.2011 встановлено порушення п. 198.1. п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 2001.1 ст. 200 ПК України, а саме підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2011 року суму ПДВ у розмірі 280 173 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Полаторе Груп» на суму ПДВ 254 507 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Харківцукрозбуд» на суму ПДВ 25 666 грн., чим завищено суму від'ємного значення різниці поточного звітного періоду по декларації за вересень 2011 року на суму 280 173 грн.

Не погодившись з висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в акті перевірки, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 86.7 ст. 86 ПК України, позивач подав у строки встановленні Податковим кодексом України письмові заперечення до органу державної податкової служби.

Для перегляду результатів перевірки та об'єктивного розгляду наданих заперечень відповідачем, згідно положень пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, була проведена документальна позапланова перевірка, за результатами якої був складений акт від 18.06.2012 за № 46/22-11, який був отриманий підприємством 19.06.2012.

13.07.2012 головним бухгалтером ПАТ «ЗКФ» в приміщенні ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, було отримане податкове повідомлення - рішення від 25.06.2012 за № 0001192211.

Відповідно до вказаного рішення у зв'язку із порушенням ПАТ «ЗКФ» п. 204.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за звітній період, за який подано декларацію, грудень 2011 року, на суму 1 964 121,00 грн. та зазначено в рішенні, що відповідно до п. 200.14, ст. 200 ПК України, ПАТ «ЗКФ» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі у розмірі 1 964 121 грн., як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПК України.

Згідно п. 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах. При цьому, Податковий кодекс України не обмежує термін «у попередніх податкових періодах» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому, будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Підпункт 200.6 ст. 200 ПК України передбачає, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом виключно платника податків, наданим йому положеннями ст. 200 ПК України, а не обов'язком.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2011 року ПАТ «ЗКФ» не приймалось рішення ні про повернення сум бюджетного відшкодування, ні про зарахування сум бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періоді, у зв'язку із чи позивачем ні рядок 23.1, ні рядок 23.2 податкової декларації за грудень 2011 року не заповнювався.

З огляду на це висновки відповідача про заниження позивачем суми ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 1 996 762 грн. 00 коп. є необґрунтованими та безпідставними.

А твердження ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, яке викладене у податковому повідомлення - рішенні від 25.06.2012 за № 0001192211, що відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, ПАТ «ЗКФ» добровільно відмовилось від отримання суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 964 121 грн. 00 коп., а отже зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, суд вважає помилковим.

Відповідно до положень п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

В свою чергу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проводилася перевірка достовірності задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за січень - грудень 2011 року, а не заявленої у податковій декларації суми бюджетного відшкодування, оскільки платником податку не приймалося рішення про повернення чи зарахування бюджетного відшкодування.

Оскільки позивач не приймав рішення про бюджетне відшкодування суми 1 946 121 грн. 00 коп. згідно п. 206 ст. 200 ПК України, тобто у декларації за грудень 2011 року не заявлялися до відшкодування з бюджету ПДВ та не подавались заяви на бюджетне відшкодування, то відсутні передбачені законом підстави для висновку про заниження Товариством суми бюджетного відшкодування та висновку про добровільну відмову Товариство від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування.

Також, суд не може погодитись з висновками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, які викладенні у висновків Акту позапланової виїзної перевірки від 13.01.2012 № 7/23-2/00382094, про порушення позивачем, п. 198.1. п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 2001.1 ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

З наведеного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники ПДВ, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими діючим законодавством, останній має право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Основним видом діяльності ПАТ «ЗКФ» є виробництво та торгівля кондитерськими виробами.

Згідно матеріалів справи, у вересні місяці 2011 року підприємством на підставі договорів поставки укладених з ТОВ «Полаторе Груп» № 152/1 від 12.09.2011 та з ТОВ «АПК Харківцукрозбуд» № 1402АІ від 14.02.2011, для виробництва кондитерських виробів був придбаний цукор - пісок.

Вказані господарські операції фіксувалися шляхом виписки видаткових та податкових накладних, а також здійснення оплати за отриманий товар шляхом перерахування безготівкових коштів (на підставі рахунків та договорів), придбаний цукор-пісок належним чином був оприбуткований та перевірений лабораторією підприємства за якістю, що підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме:

- з ТОВ «Полаторе Груп» - видаткова накладна № 0019 від 15.09.2011 на суму 465 630,00 грн., податкова накладна № 7 від 15.09.2011 на суму 465 630,00 грн.( в т.ч. ПДВ 77 605,00 грн.); видаткова накладна № 0024 від 20.09.2011 на суму 306 530,40 грн., податкова накладна № 11 від 20.09.2011 на суму 306 530,40 грн. (в т.ч. ПДВ 51 088,40 грн.); видаткова накладна № 0032 від 27.09.2011 на суму 150 348,00 грн., податкова накладна № 20 від 27.09.2011 на суму 150 348,00 грн. (в т.ч. ПДВ 25 058,00 грн.); видаткова накладна № 0036 від 30.09.2011 на суму 300 696,00 грн., податкова накладна № 24 від 30.09.2011 на суму 300 696,00 грн. (в т.ч. ПДВ 50 116,00 грн.); видаткова накладна № 0031 від 26.09.2011 на суму 297 228,00 грн., податкова накладна № 19 від 26.09.2011 на суму 297 228,00 грн. (в т.ч. ПДВ 49 538,00 грн. з неї в частині цукру-піску ПДВ 25 058,00 грн.); видаткова накладна № 0020 від 19.09.2011 на суму 190 705,32 грн., податкова накладна № 9 від 19.09.2011 на суму 190 705,320 грн. (в т.ч. ПДВ 31 784,22 грн. з неї в частині цукру-піску ПДВ 25 581,60 грн.);

- з ТОВ «АПК Харківцукорзбуд» - видатковою накладної № 3851 від 13.09.2011 на загальну суму 154 000,00 грн., податковою накладною № 237 від 13.09.2011 на суму 154 000,00 грн., банківською випискою № 811 від 11.09.2011, приходним ордер № 409 від 14.09.2011 та товарно-транспортною накладною № 3851 від 13.09.2011.

Претензій у податкової інспекції щодо оформлення первинних документів по вказаним операціям в акті перевірки відсутні, податкові накладні мають усі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

ТОВ «Полаторе Груп» та ТОВ «АПК Харківцукрозбуд» на момент здійснення господарських операцій знаходилися на податковому обліку як платники ПДВ, їх свідоцтва про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарської операції не було анульоване, правочини з цими суб'єктом господарювання, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Із письмових пояснень позивача, наданих суду встановлено, що вказані операції належним чином оприбутковані в бухгалтерському обліку ПАТ «ЗКФ», що в свою чергу призвело до змін майнового стану платника податків. Крім того, отриманий цукор-пісок в подальшому був використаний позивачем при виготовленні кондитерських виробів, які в подальшому були продані ПАТ «ЗКФ» своїм покупцям за укладеними договорами. Наявність результату продажу кондитерських виробів податковим органом під сумнів у акті перевірки не ставиться.

Отже, виходячи із виду діяльності підприємства позивача, можна дійти висновку про те, що придбаний цукор-пісок був використаний у власній господарській діяльності.

У сфері оподаткування відповідні відносини регулюються пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПК України, який встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначені норми поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливістю довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Крім того, відповідно до положень ст. ст. 44 та 61 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

У разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливість покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені під час перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право ПАТ «ЗКФ» на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами.

В Акті перевірки не наведено, які з наданих ПАТ «ЗКФ» під час перевірки документів не відповідають вимогам законодавства та з яких саме підстав ПАТ «ЗКФ» не мав права включати суму ПДВ за отриманий від контрагентів у вересні 2011 року цукор до податкового кредиту за цей період.

Щодо, відсутності у контрагента ПАТ «ЗКФ», - ТОВ «АПК Харківцукрозбуд», основних засобів, кваліфікованого штату працюючих осіб та іншого майна, то цей факт не може впливати на права контрагента - платника податків до тих пір, поки в судовому порядку не буде доведено наявність у посадових осіб такого підприємства умислу на укладання із таким суб'єктом господарювання угод з метою ухилення від сплати податків.

Висновки акту перевірки про нікчемності правочину укладеного між контрагентами ПАТ «ЗКФ», а саме: ТОВ «АПК Харківцукрозбуд» та ТОВ «Полаторе Груп» не підкріпленні належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх таким, а лише обґрунтовані припущеннями викладеними в висновках ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, який є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, та зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права формування податкового кредиту та на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «ЗКФ» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 -12, 14, 86, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби неправомірними, щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 25.06.2012 за №0001192211.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 за №0001192211.

Судові витрати у розмірі 2 204,00 (дві тисячі двісті чотири гривні нуль копійок) грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Д. В. Татаринов