Постанова № 27433293, 12.11.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3407/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю секретаря с/з -Поцелуйко А.І.

за участю:

представника позивача-Бондаренка В.А.

представника відповідача-Король Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом приватного підприємства „Промснаб" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2012р. №0000660224, яким ПП "Промснаб" донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) в розмірі 30020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та не відповідає фактичним обставинам справи. Під час перевірки відповідачем не досліджувалися первинні документи та в акті перевірки відображені необґрунтовані докази щодо посадових осіб контрагента ПП „АВП-Буд". Пояснення посадових осіб ПП „АВП-Буд" по матеріалам кримінальної справи №53-3666 у відповідності до норм КПК України можуть стати доказами у кримінальній справі, а не доказами, що встановлюють факти порушення податкового законодавства. Наведені в акті перевірки посилання щодо нікчемності правочину, певні дані, не можуть доводити нікчемність правочину, оскільки вказаний правочин може бути визнаний фіктивним тільки судом.

Господарські операції позивача з контрагентом ПП „АВП-Буд" носили реальний характер, отримано податкові накладні з усіма встановленими реквізитами, має місце факт повного розрахунку позивача за отримані товари та послуги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Мотивував тим, що взаємовідносини зі згаданим контрагентом впродовж періоду, який перевірявся, не спричинили реального настання правових наслідків, які обумовлювалися ними. Податковим органом встановлено, що ПП „АВП-Буд"(контрагент позивача) має ознаки фіктивності. Директор ОСОБА_2 до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства відношення немає, рішення про створення ПП „АВП-Буд" не приймав, нікого не уповноважував робити такі дії, статут та установчі документи не розробляв та не уповноважував іншого розробляти, не підписував документи від імені юридичної особи, не уповноважував нікого підписувати документи від імені ПП „АВП-Буд", свідоцтво платника ПДВ в органах ДПС не отримував, нікого не уповноважував отримувати, податкові накладні не складав та не підписував. Таким чином, невстановлені особи від імені ОСОБА_2 використовуючи реквізити ПП „АВП-Буд" здійснюють прикриття незаконної діяльності реально-діючих суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ПП „Промснаб", службовими особами якого здійснювалося формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаєморозрахунках з ПП „АВП Буд". Враховуючи викладені обставини, у позивача не підтверджена сума ПДВ 20013 грн. включена до складу податкового кредиту по складеним документам від ПП „АВП Буд".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги належить задовільнити з наступних підстав.

Приватне підприємство „Промснаб" зареєстроване як юридична особа 26.02.2003р. (а.с.58).

Види діяльності позивача за КВЕД являються: неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля хімічними продуктами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

ПП „Промснаб" 18.11.2011р. Державною службою України з контролю за наркотиками видано ліцензію Серії АГ №576803 на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск) прекурсорів (списку 2таблиці ІV) „Періліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", строк дії ліцензії по 18.11.2016 рік.(а.с.110).

Відповідно до акта Кіровоградської ОДПІ №127/22-4/32325126 від 04.09.2012р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП „Промснаб" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП „АВП-Буд" за липень, листопад 2011р., встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ всього в розмірі 20013 грн. в т.ч. за липень 2011 року на суму 15833 грн., за листопад 2011 року на суму 4180 грн.(а.с.7-23).

На підставі даного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2012р. №0000660224, яким ПП "Промснаб" збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 30020,00 грн., в т.ч. за основним платежем 20013 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10007 грн. (а.с.24)

Визначаючи позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентом ПП „АВП-Буд". Позивачем до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів та послуг, який проведено на підставі нікчемного правочину та не підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами. Первинні документи, в т.ч. податкові накладні містять підпис, прізвище і ініціали ОСОБА_2, який фактично не являється посадовою особою підприємства та їх не підписував, що не дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій. Таким чином, податкові накладні складено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не можуть слугувати документами, що підтверджують право ПП „Промснаб" на включення податкового кредиту суми ПДВ.

Судом встановлено, що 01.07.2011р. між позивачем (замовник) та ПП „АВП-Буд" (виконавець) укладено договір №01075 про вантажно-розвантажувальні роботи та договір №01074 на передпродажну підготовку товару (а.с.25,26).

Строк дії договору №01075 від 01.07.2011р. до 31.12.2012р. в частині виконання робіт, а в частині взаєморозрахунків діє до повних розрахунків за виконані роботи.

Згідно умов договору №01074 від 01.07.2011р. на перепродажну підготовку товару, замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по передпродажній підготовці товару, а саме фасування. Товар, що підлягає фасуванню: кислота сірчана, соляна, азотна та інший товар. Розфасування товару здійснюється в ємкості по 1000 л та бочки по 50 л. Місцем проведення робіт по фасуванню товару є склад замовника, який зобов'язується надати усі необхідні умови для виконання робіт виконавцем.

Згідно договору оренди складського приміщення №01/06 від 14.06.2011р. позивач орендує у ТОВ „Влас-Плюс" складське приміщення, що розташоване за адресою м.Київ, вул.Червоноткацька, 81 на першому поверсі площею 34 кв. м.; строк оренди 2 роки 11 місяців (а.с.107-108).

29.07.2011р. ПП „АВП-Буд"(виконавець) виконало вантажно-розвантажувальні роботи та надало послуги фасування по договорах від 01.07.2011р. №01075 та №01074, про що складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з позивачем (а.с.32,33) та виписано позивачеві ПП „АВП-Буд" податкові накладні : №11 від 29.07.11р. на загальну суму з ПДВ суму 75000,00 грн., ПДВ -12500,00 грн.; №10 від 29.07.11р. на загальну суму з ПДВ 20000,00 грн., ПДВ-333,33 грн. (а.с.30,31).

На підставі доданих представником позивача документів, в судовому засіданні встановлено, що на протязі липня 2011 р. позивач придбавав хімічну продукцію у різних підприємств: сірчану кислоту у ВАТ „Сумихімпром", ЗАТ „Кримський Титан", ТОВ „Торгсервіс", аміак водний - у ПАТ „Дніпроазот", азотну кислоту - у ВАТ „Азот". Вказані господарські операції підтверджуються копіями договорів, копіями видаткових накладних, ТТН, копіями накладних-вимог на відпустку матеріалів, копіями паспортів на товар, копіями рахунків-фактур, копіями перепуском та копіями податкових накладних, копіями банківських виписок по особовому рахунку (115,116,-117,118-119,120-122,123,124-142143-163,93-106), які звірені з оригіналами в судовому засіданні.

Розфасовану хімічну продукцію, що здійснювало ПП „АВП-Буд", позивач реалізовував різним підприємствам (АТ „Харківський дріжджовий завод", ЗАТ „НЗСТ„ЮТІСТ", ПП „Українська хімічна компанія 21СТ", ПАТ „Первомайський молочноконсервний комбінат", ТОВ „Компанія „Хімпром", ФГ „Органік сістемс", ПАТ „Чернівецький завод „Індустрія"(а.с.183-191), в т.ч. 29.07.2012р. аміак водний в кількості 17.100 т продано АТ „Харківський дріжджовий завод", що підтверджується копіями видаткової накладної, податкової накладної (а.с.170, 182).

Також, 04.11.2011р. позивач придбав у ПП „АВП-Буд" соду каустичну в кількості 20.900 тон на загальну сум 25080,00 грн., ПДВ 4180,00 грн., ціна за 1 т товару без ПДВ 1000,00 грн., про що виписано податкову накладну та видаткову накладну (а.с.29,28). Товар отримував заступник директора ПП „Промснаб" Кибицов В.В. згідно довіреності №75 від 04.11.2011р.(а.с.27).

Того ж дня 04.11.2011р. позивач придбану у ПП „АВП-Буд" соду каустичну в кількості 20.900 т реалізував ПАТ „Продовольча компанія „Поділля" за ціною 2000,00 грн. за 1 т. на загальну суму 50160,00 грн., ПДВ 8360 грн., що підтверджується копіями видаткової накладної, податкової накладної, довіреності на отримання ТМЦ, копією акта здачі-прийняття робіт (надання послуг)(а.с.111,113,114). Транспортування товару здійснювалося з ПП „АВП-Буд" (м. Київ) до вантажоодержувача ПАТ „Продовольча компанія „Поділля" (Вінницька область, смт Городівка) еспедитором ПП „Продукт-Сервіс" водієм ОСОБА_4 на автомобілі РЕНО НОМЕР_1 з прицепом НОМЕР_2, що підтверджується транспортною заявкою-договором, товарно-транспортною накладною №224 від 04.11.11р. (а.с112,113).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді.

Вищезазначене дає суду підстави для висновку, що правочини мали реальний і економічний зміст, оскільки мали прибуток для позивача. В судовому засіданні доведено факт реальності господарських операцій між позивачем та ПП „АВП-Буд".

Матеріали справи свідчать про те, що станом на час укладення позивачем з даними контрагентом договорів та їх виконання, дана юридична особа була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Чинне законодавство не передбачає відповідальності для платників податків за недотримання податкової дисципліни своїми контрагентами.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за перевірений період стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ПП „АВП-Буд" правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Дані посилання відповідача суд критично оцінює, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, податковим органом встановлено, що директор ПП „АВП-Буд" ОСОБА_2 фінансово-господарської діяльності не проводив, угод ніяких не укладав, податкових накладних чи будь-яких інших документів не підписував та нікого не уповноважував.

З цього приводу суд зазначає, що це не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Суд враховує, що відповідачем обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовані. Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Щодо доказів, отриманих при проведенні перевірки в рамках КПК України, суд зазначає, що вони будуть оцінюватися при розгляді кримінальної справи в суді відповідної юрисдикції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі „Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 вересня 2012р. №0000660224, яким приватному підприємству "Промснаб" збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 30020,00 грн., в т.ч. за основним платежем 20013 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10007 грн.

Присудити приватному підприємству "Промснаб" судові витрати з Державного бюджету в розмірі 300,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 14.11.2012 р.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя В.С. Мирошниченко