Постанова № 27433231, 31.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11334/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участю

представника позивача Криворучко В.Ж.

представника відповідача Єрмаковій Ю.І.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-металл" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0000491510 від 22 березня 2012 року, №0001041520 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-металл" звернулось до суду з позовною заявою до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000491510 від 22 березня 2012 року, №0001041520 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 604/23-2/37121845 від 12 березня 2012 року відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0001041520 від 22 березня 2012 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 158, 75 грн., з яких за основним платежем 8 127 грн. та за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями (штрафами) 2031, 75 коп., та № 0000491510 від 22 березня 2012 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 623, 00 грн., з яких за основним платежем 3 623,00 грн., також на підставі акту перевірки №36/23-2/37121845 від 21 березня 2012 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000501510 від 19 червня 2012 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5723, 00 грн., з яких за основним платежем 5723, 00 грн.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на прибуток у сумі 5723 грн., у тому числі, за ІV кв. 2011 року у сумі 5723 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 року у сумі 3623 грн., ст. 185, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на додану вартість всього 8127,00 грн. у тому числі за серпень 2011 року у сумі 4977 грн., за вересень 2011 року у сумі 3150,00 грн.

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-металл» мало господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан», що відбулись в період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, між ними було укладено угоди щодо придбання товарів (робіт, послуг). Підставою для визнання податкових угод недійсними податковий орган вказує ненадання ТОВ «Компанія Квік Дан» для перевірки первинних документів господарської діяльності, тобто на підставі обставин, викладених в акті Алчевської ОДПІ м. Луганську, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя «автоматично» визнає нікчемними господарські угоди зі всіма контрагентами ТОВ «Компанія Квік Дан». Проте в акті перевірки немає жодного визначення, які саме правочини визнані нікчемними, немає жодних даних (дати, номери договорів), за якими можна було б ідентифікувати правочини, визнані нікчемними. Крім того, Донецькій апеляційний адміністративний суд Постановою від 19 квітня 2012 року по справі № 2а/0570/743/2012 визнав протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 196575292 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 182241875 грн., які були зроблені на підставі акту від 2 грудня 2011 року № 2005/236-37288477. Таким чином, акт перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 2 грудня 2011 року №2005/236-37288477 не є підставою для визнання правочинів нікчемними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надавши суду письмове заперечення, пояснивши, що Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС були проведені документальні позапланові перевірки ТОВ «Восток-металл» з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за періоди з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. та з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан». В ході проведення зазначених заходів були виявлені порушення чинного законодавства України та господарські операції за періоди з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. та з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., які були відображені у податковій звітності, щодо придбання товару та послуг ТОВ «Восток-металл» від ТОВ «Компанія Квік Дан» та відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з їх недійсністю. Також, відомості викладені у поданих до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС податковій звітності за періоди з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. та з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., не відповідають дійсності, так як придбання послуг по перепродажній підготовці металопрокату від вищевказаного підприємства фактично не було, виходячи з висновків акту Алчевської ОДПІ в Луганській області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 р. На підставі вищевикладеного, відповідач просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток - металл» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 01 липня 2010 року, включено до ЄДРПОУ за № 37121845 та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач, - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Жовтнева МДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Жовтнева МДПІ Донецької області ДПС проводила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток - металл», з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477), за результатами якої було складено акт № 604/23-2/37121845 від 12.03.2012 р. /а.с. 28-36/ (далі за текстом - акт перевірки) та встановлено порушення:

- п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток всього у сумі 3623 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. у сумі 3623 грн.;

- ст. 185, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на додану вартість всього 8127,00 грн. у тому числі за серпень 2011 року у сумі 4977 грн., за вересень 2011 року у сумі 3150,00 грн.

Також, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток - металл», питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477), за результатами якої було складено акт № 36/23-2/37121845 від 21.03.2012 р./а.с. 19-27/(далі за текстом - акт перевірки) та встановлено порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на прибуток у сумі 5723 грн., у тому числі, за ІV кв. 2011 року у сумі 5723 грн.

За змістом акту перевірки № 604/23-2/37121845 від 12.03.2012 р. вбачається, що господарські операції за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011, відображені у податковій звітності, щодо придбання товару та послуг ТОВ «Восток-металл» від ТОВ «Компанія Квік Дан», на загальну суму 48760 грн., у тому числі ПДВ - 8127 грн. відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, відомості, викладені у поданій до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податковій звітності за період 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., не відповідають дійсності, так як придбання послуг по перепродажній підготовці металопрокату від вищевказаного підприємства фактично не було, виходячи з висновків акту Алчевської ОДПІ в Луганській області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 р.

За змістом акту перевірки № 36/23-2/37121845 від 21.03.2012 р. вбачається, що господарські операції за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., відображені у податковій звітності, щодо придбання товару та послуг ТОВ «Восток-металл» від ТОВ «Компанія Квік Дан», на загальну суму 40633, 34 грн. (без ПДВ), відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, відомості, викладені у поданій до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податковій звітності за період 01.10.2011 р. по 31.12.2011р., не відповідають дійсності, так як придбання послуг по перепродажній підготовці металопрокату від вищевказаного підприємства фактично не було, виходячи з висновків акту Алчевської ОДПІ в Луганській області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 р.

Таким чином, в ході проведення перевірок було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Компанія Квік Дан» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;

- ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих документів щодо визначення платником податкового кредиту, в тому числі головні книги, журнали - ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них, ВМД, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень - вересень 2011 року;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Компанія Квік Дан» з постачальниками та покупцями.

На підставі вищевикладеного, податковим органом було зроблено висновок про нікчемність правочинів та відповідно до відомостей, викладених у податкових звітностях за періоди з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. та з 01.10.2011р. по 31.12.2011 р., не відповідають дійсності, так як придбання послуг по перепродажній підготовці металопрокату від вищевказаного підприємства фактично не було, виходячи з акту Алчевської ОДПІ в Луганській області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 р.

22 березня 2012 року Жовтневою МДПІ Донецької області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення ТОВ «Восток-металл»:

- № 0001041520 згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодекса № 2755-6 Податковий кодекс України від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 604/23-2/37121845 від 12.03.2012 р. за порушення п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, ст.185 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 8127 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2031,75 грн. /а.с.6/;

- № 0000491510 згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 6 підрозділ 10 розділ ХХ Кодекса № 2755-VІ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., на підставі акта перевірки № 604/23-2/37121845 від 12.03.2012 р. за порушення п. 138.2 ст. 138 Кодекса № 2755-VІ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 3623 грн. /а.с.7/.

19 червня 2012 року Жовтневою МДПІ Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення ТОВ «Восток-металл»:

- № 0000501510 згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 6 підрозділ 10 розділ ХХ Кодекса № 2755-VІ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 36/23-2/37121845 від 21.03.2012 р. за порушення п. 138.2 ст. 138 Кодекса № 2755-VІ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 5723 грн..

25 червня 2012 року позивачем до Державної податкової служби у Донецькій області була подана скарга на податкове повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС № 0000501510 від 19.06.2012 р., яка згідно рішення Державної податкової служби у Донецькій області від 20 липня 2012 року № 10606/10/10-210-5 була залишена без задоволення.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0001041520 та № 0000491510 від 22.03.2012 р., та № 0000501510 від 19.06.2012 р. в повному обсязі з огляду на такі обставини.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією були прийняти податкові повідомлення - рішення в зв'язку з визнанням господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Квік Дан» нікчемними виключно на підставі акту перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан» 02 грудня 2011 року № 2005/236-37288477.

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року між ТОВ «Компанія Квік Дан» («Виконавець») та ТОВ «Восток-Металл» («Замовник») було укладено договір № 220811 про надання послуг по передпродажній підготовці металопрокату, за умовами якого «Виконавець» зобов'язаний провести передпродажну підготовку металопрокату, а «Замовник» зобов'язаний прийняти та сплатити послуги відповідно до виставленого «Виконавцем» рахунком - фактурою.

Фактичне виконання умов зазначених договорів (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- специфікацією № 1 від 22.08.2011 р., №2 від 22.08.2011 р.;

- актами здавання - прийому № 176, №3, № 3;

- рахунками - фактури від 22.08.2011 р., 07.09.2011 р.;

- податковими накладними від 22.08.2011 р. № 177, від 07.09.2011 р. № 700, від 07.09.2011 р. № 700, від 22.08.2011 р. № 177.

Як вбачається з акту перевірки розрахунки між ТОВ «Восток-метал» та ТОВ «Компанія Квік-Дан» проводились у безготівковій формі банківськими документами № 36 від 25.08.2011 на суму 18900 грн. та № 46 від 07.09.2011 на суму 29860 грн. Заборгованість ТОВ «Восток-метал» перед ТОВ «Компанія Квік-Дан» відсутня. Зазначена обставина визнається сторонами по справі, отже доказуванню не підлягає.

Суму податку на додану вартість за визначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображений в реєстру виданих податкових накладних за серпень-вересень 2011, що також визнається сторонами, а тому не підлягає доказуванню.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору про надання послуг по передпродажній підготовці металопрокату, що свідчить про спрямованість укладеного договору на настання реальних правових наслідків.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договору від 22 серпня 2011 року, укладеного ТОВ «Компані Квік Дан» («Виконавець») та ТОВ «Восток-металл» («Замовник»). Також, вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

В якості доводів податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів у акті перевірки посилається на акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області ДПС № 2005/236-37288477 від 02 грудня 2011 року, на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» було нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 196575292 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 182241875 грн.

19 квітня 2012 року Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області по справі 2а/1270/743/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування наказу про проведення перевірки та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі 2а/1270/743/2012 - скасовано. Визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині включення відомостей про задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 196575292 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 182241875 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд вважає, що факти не правомірності дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0001041520 та № 0000491510 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року та донарахування сум грошових зобов'язань є доведеними на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі від 19 квітня 2012 року № 2а/1270/743/2012, у зв'язку з чим доказуванню за цією адміністративною справою не підлягають.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, у тому числі враховуючі обставини, встановлені у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року та постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року по справі №2а/1270/743/2012, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні доведений факт неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0001041520 та № 0000491510 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року, відповідачем в судовому засіданні не надані докази правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0001041520 та № 0000491510 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року.

Відповідно до вищевикладеного акт перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 02 грудня 2011 року № 2005/236-37288477 не є підставою для визнання правочинів нікчемними.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору № 220811 від 22 серпня 2011 року між ТОВ «Компанія Квік Дан» («Виконавець») та ТОВ «Восток-Металл» («Замовник») про надання послуг по передпродажній підготовці металопрокату.

Крім того, в якості підтвердження правомірності прийняття спірних податкових рішень представник відповідача зазначив факт порушення кримінальної справи № 41/11/8074/3 відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.205 КК України в рамках якої слідчим було призначено документальну перевірку позивача, за результатами якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

З цього приводу суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає визнання угод недійсних, нікчемних у зв'язку з порушенням кримінальної справи.

До матеріалів справи долучена копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 17.06.2012 відносно ОСОБА_5 за ст..212 КК України за відсутністю складу злочину. Як вбачається з тексту зазначеної постанови підставою для проведення дослідчої перевірки став акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 02 грудня 2011 року № 2005/236-37288477, обставини якого були спростовані вищезазначеним судовим рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд зазначає, що діюче податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), у разі відсутності можливості перевірки його контрагента, а також розбіжностей між податковими зобов'язаннями продавця - ТОВ «Квік-Даг» та податковим кредитом покупця - ТОВ «Восток-метал».

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З огляду на викладене аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як зазначалось судом вище, право на нарахування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях придбання товару виникло в позивача на підставі зазначеного договору, укладених між ТОВ «Компанія Квік Дан» («Виконавець») та ТОВ «Восток-Металл» («Замовник»), виконання якого підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку.

Як вбачається з акту перевірки суми податкового кредиту, зазначені у податкових накладних, виданими за наслідками купівлі та продажу товару, позивач відніс до складу податкового кредиту за серпень 2011 - 3150 грн. та вересень 2011- 4976, 66 грн., про що зазначив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період. Обсяг отриманих послуг без сум ПДВ на загальну суму 15750 грн. включено до складу валових витрат та відображено у р.06.3.6 Додатку В.3 до податкової декларації з податку на прибуток, у т.ч. у 2-3 кварталі 2011 р -15750 грн., у 2-4 кварталі 2011 -40633,34 грн. Зазначені обставини визнаються обома сторонами по справі, а тому додатковому доказуванню не підлягають.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на надання послуг, що свідчить про спрямованість укладеного договору на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірний правочин набув реального настання тих правових наслідків, на настання яких був спрямований.

Таким чином, у відповідача не було підстав для збільшення грошового зобов'язання.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 10158,75 грн., з яких за основним платежем 8127 грн. та за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями (штрафами) 2031,75 грн. та з податку на прибуток у сумі 3623 грн., з яких за основним платежем 3623 грн., та з податку на прибуток у сумі 5723 грн., з яких за основним платежем 5723 грн. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-металл» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 196 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-металл" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0000491510 від 22 березня 2012 року, №0001041520 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0000491510 від 22 березня 2012 року, №0001041520 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 196 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 31 жовтня 2012 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.