Постанова № 27432891, 08.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/7857/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коблова О.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» з позовними вимогами про стягнення податкової заборгованості перед Місцевим бюджетом м. Ялта з рахунків у банках обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» у розмірі 48 266,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» не сплатило у встановлені законом строки суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 48 266,87 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення 25.07.2012 року, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення 23.07.2012 року, яке наявне в матеріалах справи. Заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 19.01.2006 року та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації

звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така

довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

28.01.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» подало до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 4441 на 2011 рік, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 80 352,66 грн. (січень-лютий 2011р. щомісячно - 6 696,03 грн., березень-грудень 2011р. - 6 696,06 грн.). У зв'язку із несплатою за період вересень-грудень 2011 року у відповідача виникла недоїмка в розмірі 26 784,24 грн.

03.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» подало до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 1877 на 2012 рік, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 80 352,66 грн. (січень-лютий 2012р. щомісячно - 6 696,03 грн., березень-грудень 2012р. - 6 696,06 грн.). У зв'язку із несплатою за період січень-березень 2012 року у відповідача виникла недоїмка в розмірі 20 088,18 грн.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що самостійно визначена сума узгодженого грошового зобов'язання за період вересень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року на загальну суму 46 872,42 грн., у встановлені строки відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення недоїмки.

09.11.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку, під час якої встановлено, що відповідачем порушено граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. За результатами перевірки складено акт № 3230/15-3/34000527, на підставі якого податковим органом були застосовані штрафні (фінансові) санкції та прийняті податкові повідомлення - рішення № 0010141503 від 26.12.2011 року на суму 84,48 грн., № 0010151503 від 26.12.2011 року на суму 1 231,03 грн.

Відповідно до п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку

на доходи фізичних осіб таким податковим агентом, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

У відповідності до п. 57.3 ст. 57 зазначеного Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У встановлені податковим законодавством України строки, визначене контролюючим органом податкове зобов'язання не сплачене Товариством з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД».

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що відповідачем несвоєчасно була здійснена сплата самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за землю, у зв'язку з чим податковим органом була нарахована пеня в розмірі 78,94 грн.

Таким чином сума податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» з орендної плати за землю складає 48 266,87 грн. (26 784,24 грн. + 20 088,18 грн. + 84,48 грн. - 1 231,03 грн. + 78,94 грн.).

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми, Державною податковою інспекцією у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було направлено поштовим відправленням податкову вимогу № 319 від 06.05.2011 року, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу позивача, з відміткою поштового відділення про причини невручення адресату та наявне в матеріалах справи.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» податкову заборгованість перед Місцевим бюджетом м. Ялта з рахунків у банках обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» у розмірі 48 266,87 грн. (сорок вісім тисяч двісті шістдесят шість грн. 87 коп.) на р/р 33217812700039 в дохід Місцевого бюджету у м. Ялта, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) в УГК в АРК, МФО 824026, ОКПО 38027563.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 6 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 КАС України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя О. Д. Коблова