Постанова № 27432776, 11.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/2858/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Сандовій Т.О.,

з участю представника позивача Тарасюк Р.В.,

представника відповідача Михалевича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дубечненський керамічний завод» до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дубечненський керамічний завод» (далі - ВАТ «Дубечненський КЗ») звернулося з позовом до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області (далі - Ратнівська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032300 від 17.07.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33 667 грн. 00 коп. та № 0000042300 від 17.07.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13 125 грн. 00 коп.

Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що висновки податкового органу щодо неправомірного включення ВАТ «Дубечненський КЗ» до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 46792 грн. 00 коп. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підкріплені відповідними доказами.

В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне:

- фактичне здійснення господарської операції товариства із ТзОВ «Медео-Захід» з придбання в липні та серпні 2010 року товару підтверджено усіма необхідними первинними документами: видатковими та податковими накладними;

- перевіркою не зафіксовано неналежного оформлення податкової накладної на підставі якої виник податковий кредит, оскільки остання складена у відповідності до вимог чинного законодавства;

- при проведенні перевірки фактичність виконання укладеного між сторонами правочину податковим органом не перевірялась, висновки ж про його нікчемність зроблені виключно на підставі перевірок інших платників податків;

- придбаний товар товариством використовується в господарській діяльності;

- для платника податків законодавством не передбачено обов'язку і не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, в тому числі щодо кількості працівників та виробничих потужностей, відсутність яких не може свідчити про не вчинення господарської операції та не впливає на формування податкового кредиту позивачем;

- висновок податкового органу про нікчемність укладеного позивачем правочину є безпідставним, оскільки не містить підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру на створення правових наслідків за результатами господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід».

Враховуючи наведене просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ № 0000032300 від 17.07.2012р. та № 0000042300 від 17.07.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала із підстав у ньому наведених, просила позов задовольнити.

Відповідач в наданих суду письмових запереченнях позов не визнав, мотивуючи тим, що матеріалами перевірки ТзОВ «Медео-Захід» встановлено порушення норм Цивільного кодексу України в момент вчинення останнім правочинів, в тому числі й з ВАТ «Дубечненський КЗ», встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та не підтверджено задекларовані в податкових деклараціях суми податкового кредиту та податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях, додатково суду пояснив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару, надані для перевірки первинні документи не відповідають вимогам законодавства про бухгалтерський облік. В зв'язку із наведеним в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому судом враховано наступне.

14.06.2012р. працівниками Ратнівської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період липня, серпня 2010 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід». За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт №96/22-05466861 від 14.06.2012р. Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168/97-ВР) в зв'язку з віднесенням за період з 01.07.2010р. по 31.08.2010р. до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 46792 грн.00 коп. з вартості придбання товарів у ТзОВ «Медео-Захід» за нікчемними правочинами, внаслідок чого товариством занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість у сумі 46792 грн. 00 коп.

За наслідками проведеної перевірки Ратнівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2012р. № 0000022300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46792,00 грн. основного платежу.

Позивач не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку. Під час розгляду первинної скарги встановлено, що при визначенні грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 46792 грн. 00 коп., в тому числі за липень 2010 року в сумі 33667 грн. 00 коп. та за серпень 2010 року в сумі 13125 грн. 00 коп. Ратнівською МДПІ не враховано, що позивачем у декларації за серпень 2010 року задеклароване від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового періоду) у розмірі 45113 грн. 00 коп., яке за рахунок виявленого порушення підлягає зменшенню на 13125 грн. 00 коп. За результатами розгляду первинної скарги Рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 13.07.2012р. № 2917/10/10-206 податкове повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ від 22.06.2012р. № 0000022300 частково скасовано в сумі 13125 грн. 00 коп., в частині 33667 грн. 00 коп. - залишено без змін, а також зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у декларації за серпень 2010 року на 13125 грн. 00 коп. та зобов'язано відповідача на вказану суму від'ємного значення винести окреме податкове повідомлення-рішення.

Ратнівською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.07.2012р. № 0000032300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33 667 грн. 00 коп. та № 0000042300, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13 125 грн. 00 коп.

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової служби України однак, рішенням ДПС України від 02.08.2012р. № 13748/6/10-2115 скарга залишена без розгляду.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ ґрунтується на тому, що податковий кредит ВАТ «Дубечненський КЗ» за наслідками операції з ТзОВ «Медео-Захід» сформовано неправомірно, оскільки угода, укладена з даним контрагентом є нікчемною в силу того, що операція з придбання товарів не мала реального характеру.

Даний висновок ґрунтується на досліджених при проведенні перевірки даних, а саме на підставі актів за результатами позапланових перевірок ТзОВ «Медео-Захід» з питань формування податкового кредиту та податкового зобов'язання від 20.01.2012р. № 339/23-3/35594018 та від 14.03.2012р. №46/23-3/35594018, проведених Луцькою ОДПІ. В ході яких встановлено укладення останнім правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по придбанню товарів (робіт, послуг) в зв'язку з відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, а також не було підтверджено податкові зобов'язання з ПДВ за липень, серпень 2010 року, в тому числі по взаємовідносинах з ВАТ «Дубечненський КЗ» на суму 46792 грн.00 коп. (липень 2010 року - 33667 грн. 00 коп., серпень 2010 року - 13125 грн. 00 коп.).

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Крім того, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом, ВАТ «Дубечненський КЗ» по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Медео-Захід» згідно з видатковими накладними №РН-0060701 від 06.07.2010р. та №РН-0050800 від 05.08.2010р., а також виписаними продавцем податковими накладними від 06.07.2010р. №30702 та від 05.08.2010р. №50800, відображено в податковому обліку придбання товару - вагонеток пічних та вагонеток тунельних на суму відповідно: 202000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 33666 грн. 67 коп. та 78750 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -13125 грн. 00 коп.

Реальність проведення зазначеної вище господарської операції позивач підтверджує наданими копіями видаткових накладних №РН-0060701 від 06.07.2010 року та №РН-0050800 від 05.08.2010 року та копіями податкових накладних від 06.07.2010р. №30702 та від 05.08.2010р. №50800.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на тому, що поставка товару фактично відбулася, придбаний у контрагента товар був отриманий та транспортувався матеріально-відповідальною особою позивача, можливо міжміським автобусом загального користування, враховуючи малогабаритність придбаного товару, при цьому товаро-транспортні накладні не видавались. Також представник позивача зазначила, що в подальшому отриманий товар товариство використовувало для здійснення господарської діяльності, в підтвердження чого було надано копії оборотно-сальдової відомості по рахунку:1521 Інвестиції за 01.07.2010р. - 31.08.2010 р. та картки рахунку:1521:Інвестиції: Вагонетки пічні за 01.07.2010р. - 31.08.2010р, та Вагонетки тунельні за 01.07.2010-31.08.2010р.

Таким чином, з урахуванням правової позиції сторін, судом підлягали дослідженню обставини реальності здійснення господарської операції між ВАТ «Дубечненський КЗ» та ТзОВ «Медео-Захід», на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товаро-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист -документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 року № 488/346 затверджено типову форму № 1-ТН «Товаро-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 -вантажовідправнику, 2 -вантажоодержувачу, 3,4 -автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту реальної поставки товару від ТзОВ «Медео-Захід» вагонеток пічних на суму 202000 грн. 00 коп. та вагонеток тунельних на суму 78750 грн. 00 коп., оскільки суду в підтвердження перевезення вантажу автомобільним транспортом не надані не лише товарно-транспортні накладні, які згідно з чинним законодавством є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичними документами, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку та для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а й будь-які інші документи, що свідчили б про отримання та транспортування товару, особливо враховуючи специфічний характер придбаного товару - вагонетки пічні та тунельні - та його габарити, який за своїми характеристиками не може бути транспортований в придбаних кількостях будь-яким транспортом загального користування.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що первинні бухгалтерські документи відповідають за змістом вимогам закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні», з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 9 даного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порушення даної норми на копіях видаткових накладних №РН-0060701 від 06.07.2010р. та №РН-0050800 від 05.08.2010р., наданих позивачем на підтвердження здійснення господарської операції, відсутні підписи особи позивача, які підтверджують отримання товару, а також її прізвище та посада.

Таким чином, судом, на підставі наданих сторонами доказів, встановлено та підтверджено правомірність висновку податкового органу про факт нереальності вчинення господарської операції, який в свою чергу не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи вищевикладене, ВАТ «Дубечненський КЗ» незважаючи на наявність у нього первинних бухгалтерських документів, не мав права на підставі вказаних документів формувати податковий кредит, оскільки як встановлено податковим органом та підтверджено судом, фактичного здійснення господарської операції з придбання товарів не було.

Крім того, суд також враховує інформацію, отриману Ратнівською МДПІ за результатами перевірок ТзОВ «Медео-Захід», проведених Луцькою ОДПІ якими встановлено, що у даного контрагента відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів, тобто відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та досягнення результатів за її наслідками.

Так, за результатами даних перевірок встановлено, що згідно з частинами 1,5 статті 203, частинами 1,2 статті 215, статтею 228 Цивільного кодексу України угоди за звітні періоди мають ознаки нікчемності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Долучені до справи докази в повній мірі підтверджують правомірність висновків Ратнівської МДПІ щодо завищення позивачем сум ПДВ, які підлягали включенню до податкового кредиту в липні та серпні 2010 року, а тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032300 від 17.07.2012р. та № 0000042300 від 17.07.2012р. у суду відсутні.

З огляду на це, у задоволенні адміністративного позову ВАТ «Дубечненський керамічний завод» слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 16 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук