Постанова № 27432593, 26.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/3098/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Вознюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0004761701.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_3 з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «ТД «Доар» за березень 2011 року та ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року. В ході перевірки податковим органом встановлено порушення цивільного законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договори ФОП ОСОБА_3 з ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону та податкового законодавства, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 112077,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року - 53480,00 грн. та квітень 2011 року - 58597,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті в бюджет за березень-квітень 2011 року на суму 112077,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 27.08.2012 року №4032/17-2/НОМЕР_1 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0004761701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 140096,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 112077,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28019,25 грн.

Також позивач стверджує, що проведена перевірка здійснена на основі поверхневого та вибіркового аналізу документів бухгалтерського та податкового обліку, без повного дослідження документів щодо подальшого руху товарів, використання його в господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 При цьому, вважає, що акт базується лише на підставі припущень, а не фактів, що заборонено чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 10.09.2012 року №0004761701.

Відповідач у письмовому запереченні на адміністративний позов від 10.10.2012 року позовні вимоги заперечив та зазначив, що актами перевірок ДПІ в Голосіївському районі м. Києва від 28.07.2011 року №842/3-23-40-37194473 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ТД «Доар» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, березень 2011 року» та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 04.07.2011 року №218/23-214/32727314 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року» встановлено, що договори укладені між ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями визнано як такі, що мають ознаки нікчемності та діяльність вказаних контрагентів спрямована на формування віртуального податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності.

Отже, з врахуванням матеріалів перевірок постачальників товарів, перевіркою позивача зроблено висновок про відсутність у підприємця господарських операцій з придбання товарів у вказаних контрагентів, а тому угоди, укладені з такими контрагентами мають протиправний характер, а правочини є нікчемними. Тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у запереченні та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт господарювання Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 01.03.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 13.08.2012 року по 17.08.2012 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_3 по взаєморозрахунках з ТзОВ «ТД «Доар» за березень 2011 року та ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року, про що складено акт від 27.08.2012 року №4032/17-2/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СГД - фізичної особи ОСОБА_3 з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «ТД «Доар» за березень 2011 року та ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року», яким встановлено порушення позивачем вимог частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) в частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договори СПД ОСОБА_3 з ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» відповідно до частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 112077,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року - 53480,00 грн. та квітень 2011 року - 58597,00 грн., а також занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті в бюджет за березень-квітень 2011 року на суму 112077,00 грн.

На підставі акту перевірки від 27.08.2012 року №4032/17-2/НОМЕР_1 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0004761701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 140096,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 112077,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28019,25 грн.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 10.09.2012 року №0004761701 прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за березень-квітень 2011 року, а також заниження суми ПДВ, що підлягала сплаті в бюджет за березень-квітень 2011 року базується на тому, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами-постачальниками - ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» визнані нікчемними.

При цьому ж судом встановлено, що акт перевірки від 27.07.2012 року №4032/17-2/НОМЕР_1 включає в себе також висновки податкових органів, зроблених в ході проведення протягом 2011 року документальних невиїзних перевірок ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн».

Так актом перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.07.2011 року №842/3/23-40-37194473 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ТД «Доар» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, березень 2011 року» зроблено висновок про те, що у ТзОВ «ТД «Доар» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, тому відповідно до частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України операції купівлі-продажу мають ознаки нікчемності. Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбання та продажу товарів, робіт (послуг) ТзОВ «ТД «Доар» за січень, березень 2011 року, тому правочини визнано нікчемними.

Також актом перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 04.07.2011 року №218/23-214/32727314 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року» встановлено відсутність поставок ПП «Фрутлайн» товарів та послуг у квітні 2011 року та відсутність подальшої реалізації товарів, послуг у квітні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тому відповідно пунктів 1,2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203, статті 216 ЦК України зазначені правочини є нікчемними в силу закону, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статтей 662, 655, 656 ЦК України.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами господарської діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля фруктами та овочами.

Так, в межах здійснення господарської діяльності 04.01.2011 року ОСОБА_3 (Покупець) з ТзОВ «ТД «Доар» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №0401, відповідно до умов якого Постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а Покупець отримати та оплатити товар, на умовах дійсного договору в асортиментів та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата за товар Покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у договорі розрахунковий рахунок Постачальника. Оплату за товар Покупець повинен здійснити не пізніше 30 банківських днів з моменту отримання товару.

В березні 2011 року на підставі вказаного договору позивачем придбано у ТзОВ «ТД «Доар» товар (фрукти, овочі) згідно податкових накладних від 02.03.2011 року №137, від 17.03.2011 року №1938, від 22.03.2011 року №2536, від 28.03.2011 №3261, від 19.03.2011 року №2176, та видаткових накладних від 02.03.2011 року №137, від 17.03.2011 року №1938, від 22.03.2011 року №2536, від 28.03.2011 року №3261 та від 19.03.2011 року №2176 на загальну суму 545504,33 грн., в тому числі ПДВ - 53479,61 грн., яка і була включена до податкового кредиту. Розрахунки по операціях проведені, а транспортування товару відбувалось автомобільним транспортом згідно товаро-транспортних накладних від 02.03.2011 року №137, від 17.03.2011 року №1938, від 19.03.2011 року №2176, від 22.03.2011 року №2538, від 28.03.2011 року №3261 та зауважень податкового органу щодо оформлення ФОП ОСОБА_3 податкових або бухгалтерських документів не було.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2009 року №72 ФОП ОСОБА_3 у квітні 2011 року придбавав у ПП «Фрутлайн» товар (апельсини, лимони, грейпфрути, помідори) на загальну суму 351581,75 грн., в тому числі ПДВ - 58596,96 грн., згідно податкових накладних від 28.04.2011 року №204, від 27.04.2011 року №193, від 04.2011 року №126, від 08.04.2011 року №47 та видаткових накладних від 08.04.2011 року №47, від 19.04.2011 року №126, від 27.04.2011 року №193, від 28.04.2011 року №204. Розрахунки по операціях проведені, а транспортування товару відбувалось автомобільним транспортом згідно товаро-транспортних накладних від 08.04.2011 року №80411, від 19.04.2011 року №190411, від 27.04.2011 року №270411, від 28.04.2011 року №280411 та зауважень податкового органу щодо оформлення ФОП ОСОБА_3 податкових або бухгалтерських документів не було.

На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Придбаний у вказаних контрагентів товар позивачем був реалізований в повному обсязі в березні-грудні 2011 року ТзОВ «Торговий дім «Аванта», ВАТ «Волиньагрореммаш», ТзОВ «Гостинний двір», ТзОВ «Імбекс плюс», Луцькій заготівельно-збутовій базі ВОСС, СПД ОСОБА_4, КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок», ПП «Торговий Дім «Салют», ТзОВ «Континіум-Трейд», ТзОВ АВТФ «Старк», ТзОВ фірма «Скорпіо Лімітед», СПД ОСОБА_5, ТзОВ «ПАККО Холдинг», що підтверджується довідкою позивача від 19.10.2012 року №128.

Тому, виходячи із положень ПК України позивач правомірно відніс до податкового кредиту в березні-квітні 2011 року ПДВ на суму 112076,57 грн., сплаченого при придбанні товару у ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн».

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» товар, отже податковий кредит ФОП ОСОБА_3 за наслідками цих операцій сформований правомірно. При цьому ФОП ОСОБА_3 підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а також відсутність поставок ПП «Фрутлайн» товарів і послуг у квітні 2011 року та відсутність подальшої реалізації товарів, оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження таких обставин та нікчемності укладених правочинів, а висновки Луцької ОДПІ фактично ґрунтуються на висновках, викладених в актах перевірок зазначених контрагентів позивача, без фактичного з'ясування контролюючим органом реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

По-друге, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що укладені між позивачем та ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн» угоди від 01.09.2009 року та від 04.01.2011 року порушують публічний порядок та є нікчемними, а саме: були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товару у ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо складання податкової накладної, оскільки податковим органом в акті перевірки не наведено жодного випадку неправильного складання податкових накладних позивачем.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача, та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ТзОВ «ТД «Доар» та ПП «Фрутлайн».

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 10.09.2012 року №0004761701, винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1400,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 26.09.2012 року №1261.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 10 вересня 2012 року №0004761701.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 31 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк