Рішення № 27431771, 14.11.2012, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №2218/16494/2012

Провадження №2/2218/6093/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 жовтня 2012 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., при секретарі -Дорош Р. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕНЕРГО»,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК Лізинг» (надалі позивач, лізингодавець, кредитор) та товариство з обмеженою ювідальністю "УКРХІМЕНЕРГО" (надалі - відповідач-2, лізингоодержувач, боржник) було укладено договір фінансового лізингу №KL 110920 (надалі - договір лізингу), відповідно до якого позивач, купує і оплачує майно, вказане підповідачем-2, а саме: самоскид Renault Кегах 380.34 6x4 НD з самоскидним кузовом Wielton, № шасі :НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, не новий, що був у використанні, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а відповідач-2 зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 за договором лізингу, 28.09.2011 року між позивачем, відповідачем-2 та ОСОБА_2 (надалі - поручитель, відповідач-1) був укладений договір поруки № Р 110920 (надалі - договір поруки), відповідно до якого відповідач-1, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (відповідачем-2), усіх його зобов'язань перед кредитором (позивачем) в повному обсязі, що виникли з договору лізингу, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

На виконання договору лізингу позивач передав самоскид Renault Кегах 380.34 6x4 НD з самоскидним кузовом Wielton, № шасі :НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - предмет лізингу) відповідачу-2 у фінансовий лізинг, про що були підписані Акт прийому-передачі предмета лізингу від 30.09.2011 р. та уточнений графік платежів від 30.09.2011 р. за договором лізингу.

Відповідно до п. 3.2. договору лізингу «лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 цього договору.»

Згідно уточненого графіку, відповідач-2 повинен був сплачувати лізингові платежі, 24го числа кожного місяця. Таким чином, відповідно до уточненого графіку, відповідач повинен був сплатити чергові платежі: за 24.10.2011 р. та 24.11.2011 р. у загальному розмірі: 34 231,24 грн.

Проте, в порушення вимог п. 3.2 Договору лізингу, платежі за 24.10.2011 р. та 24.11.2011р. взагалі не були сплачені, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів складає: 34 231,24 грн.

Однак всупереч підписаним угодам, відповідачі не виконують умови договору лізингу, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з'явився, а подав заяву про розгляд справи за його відсутності, та позовні вимоги підтримав і просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість по договору лізингу в сумі 625 651,00 грн., та судові витрати по справі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Враховуючи вимоги ст.224 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представник позивача по справі на слухання справи за відсутності відповідачів, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.2 ст.1050 ЦК України, передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Згідно вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржники не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ними грошового зобов'язання.

Крім того, у відповідності до ч.1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники… Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.2 п.3 ст. 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закон України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно п. 10.2. договору лізингу за невчасне виконання зобов'язань, передбаченими пактами 2.4, 2.6, 3.1., 3.2. і 6.4 данного договору, лізингоодержувач зобов'язується виплатити пеню у розмірі 0,5 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати (якщо прострочено було черговий лізенговий платіж, то розмір такого платежу розраховується відповідно до умов п. 3.9. договору). Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізингоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум. Лізингоодержувач самостійно розраховує суму пені відповідно до положень цього договору. Оплата пені не звільняє лізингоодержувача від виконання основного зобов'язання.

Так, за прострочені лізингові платежі боржнику було нарахована пеня у розмірі 423,35 грн., яка не була оплачена боржником (детальний розрахунок пені наводиться у розрахунку ціни позову, що додається).

Згідно із п. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. п. 11.5. та 11.5.3. договору лізингу: «цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, Лізингодавцем, якщо лізенгоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший (інші) укладений (укладені) між: сторонами договір (договори) фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями вважаються: п. 11.5.3. коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж: на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором».

Згідно із п. 11.6. договору лізингу «...коли у лізингодавця є підстава відмовитись від цього договору (розірвати договір), то лізингодавець має право вимагати, від лізенгоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися, до кінця строку лізингу, або відмовитись від договору (розірвати договір). Після відмови від даного договору (розірвання договору) лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору (в тому числі відсотки за користування майном до дати фактичного повернення майна лізингодавцю), неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30,00 відсотків від доплаченої вартості предмету лізингу. Також, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо)...».

Судом об'єктивно встановлено, що на підставі п. п. 11.5, 11.6 договору, лізингоодержувачу був направлений лист №48/11 від 28.11.2011р., в якому зазначалось, що з 08.12.2011р. договір лізингу вважається розірваним та позивач вимагає від боржника не пізніше 10.12.2011р. повернути майно (предмет лізингу), а також заплатити борг по простроченим лізинговим платежам (що підтверджується копією листа №48/11 від 28.11.2011р. з доказами про відправлення та вручення).

На підставі п. 11.6. договору боржнику було нараховано штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу, що складає 144 971,85 та неоплачену вартість предмету лізингу, що складає 483 239,51 грн. (що підтверджується детальним розрахунком штрафу та неоплаченої вартості).

У зв'язку із тим, що боржник добровільно не повернув предмет лізингу позивачу, в результаті чого позивач був змушений звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) «Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки)»…

Таким чином позивач поніс збитки, у вигляді витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 2 046,20 грн., що підтверджується записом нотаріуса у виконавчому написі та банківською випискою.

Крім того, відповідно до п. 11.6. Договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю відсотки за користування майном до дати фактичного повернення майна лізингодавцю. Таким чином лізингодавець зобов'язаний сплатити відсотки від останнього лізингового платежу (24.11.2011р.) до дати складання позовної заяви 01.08.2012р., адже предмет лізингу на момент подання позову не повернуто, що складає 50 538,85 грн., що підтверджується детальним розрахунком відсотків.

Оскільки боржник борг не оплатив, позивач 08.05.2012р. направив поручителю відповідачу-1 лист № 07/05 від 07.05.2012р. із вимогою до поручителя щодо оплати заборгованості боржника по договору лізингу, що підтверджується копією листа № 07/05 від 07.05.2012р. наявною в матеріалах справи.

Тому, виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості за договором лізингу в солідарному порядку, та стягнути на користь позивача судові витрати по справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 3 219 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 213, 215, 224, ЦПК України, ст.ст. 22, 526, 554, 625, 1049-1054 ЦК України, ЗУ «Про фінансовий лізинг», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕНЕРГО»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська 5, ЄДРПОУ 34003114, тел.: 044-502-83-10; факс: 044-502-83-69) -заборгованість в сумі 625 651 грн. 00 коп., та судовий збір в сумі 3 219 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: