Рішення № 27430042, 13.11.2012, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

справа № 0539/998/2012

2/0539/217/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2012

Першотравневий районний суд

Донецької області

в складі:

головуючого судді ТРЕГУБЕНКО С.В.

при секретарі ПАВЛІЧЕВОЇ А .І .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, в інтересах публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», звернувся до суду з позовом, вказавши на таке.

Між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЧАРА»та АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА»правонаступником якого виступає ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК»12 квітня 2006 року був укладений кредитний договір CM 102/159/2006 з подальшими змінами та доповненнями, розміром кредиту 1500000,00 гривень.

Позичальник, згідно умов кредитного договору, а саме пункту 1.1. статті 1 частини 2, прийняв кредит та зобов'язався, належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у кредитному договорі.

Надання першого траншу позичальнику підтверджується кредитною заявкою від 25 квітня 2008 року на поточний рахунок відкритий у ЗАТ «ОТП БАНК»на ім'я Позичальника, та меморіальним валютним ордером.

В зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі умов пункту 1.9.1. Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі.

Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її затвердження, але станом на дату подання цього позову вона відповідачем не виконана та відповідні суми позивачу не сплачені.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Стаття 1049 Цивільного кодексу України вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Але відповідачем зобов'язання по поверненню позивачу суми отриманого кредиту, а також сплати відповідної платні за користування кредитом(відсоткам) не виконується належним чином, зокрема: не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків, у зв*язку із чим, станом на 23 грудня 2011 року заборгованість позичальника по сплаті кредиту складає -1710749,62 гривень.

В якості забезпечення зобов'язань Позичальника перед Банком за кредитним договором 12 квітня 2006 року, між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК»у відповідності зі статтею 1 нової редакції Статуту AT «ОТП БАНК», зареєстрованого Національним банком України 18 червня 2009 року, реєстраційний № 273, 12 квітня 2006 року був укладений договір поруки SR-102/159/2006.

Відповідно до умов пункту 1.1. договору поруки ОСОБА_1, як поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ПП «Чара»його зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Також умовами пункту 1.2. договору поруки передбачено, що ПП «Чара»та ОСОБА_1 відповідають як солідарні боржники, й банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до ПП «Чара»так і до поручителя ОСОБА_1, чи до обох одночасно.

Згідно умов пункту 2.1. договору поруки, порукою забезпечуються вимоги банку щодо виконання боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі.

Відповідно до частини 3 договору поруки поручитель поручається та зобов'язується перед банком відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

В зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі умов договору поруки було здійснено вимогу дострокового виконання ОСОБА_1 зобов'язань позичальника за кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з статтею 526 ЦК України «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем зобов'язання по поверненню позивачу суми отриманого кредиту не виконуються, позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 1710749,62 гривень, а також судових витрат.

У судове засідання представник позивача повторно не з*явився, до суду двічі надавав письмові заяви про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнала, з наступних підстав.

Позивач ПАТ «ОТП Банк», в своїй заяві посилається на те, що він виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «Райфайзенбанк Україна»на підставі уставу, який був зареєстрований Національним банком України 18 червня 2009 року за №273, однак доказів такого правонаступництва(статуту та рішення Національного банку України за №273) не надав. Отже, позивач не підтвердив своє право на стягнення грошових коштів за кредитним договором, за яким він не виступав стороною і не довів, що він є належним позивачем по справі.

Згідно ст.512 ЦК України, кредитор в зобов*язанні може бути замінений в результаті правоприємництва, але відповідно зі ст.513 ЦК України «Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові».

Однак, ні до договору кредиту, ні до договору поруки не надані письмові додаткові угоди по заміні кредитору і тому таких угод взагалі не було.

Частиною 2 статтею 517 ЦК України передбачено, що «Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні».

Позивач в позовній заяві вказує, що виконав зобов*язання по наданню кредиту ПП «Чара»у сумі 1500000 гривень, посилаючись на кредитні заяви(копії яких надані як докази) та меморіальні ордери(які суду не надав). Однак, ніяких документів, якіб підтверджували перерахунок грошових коштів на кредитний рахунок ПП «Чара» і зарахування сум, вказаних у кредитних заявках, в тому числі і меморіальних ордерів, суду не надано. Таким чином, позивач не довів, що зобов*язання за кредитним договором були виконані як банком «Райфайзенбанк Україна»так і банком позивача.

У пункті 7.1 договору поруки сам позивач визнає, що поручитель і боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, а із заключних положень вбачається, що при тлумаченні договору застосовується законодавство України. Згідно п.3.2 та п.3.4 Поручитель приймає на себе зобов*язання перед кредитором по кредитному договору на протязі 3-х банківських днів зі дня отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Також вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор відіслав її почтою за адресою поручителя, вказану в договорі. Однак, позивач не надав суду доказів про те, що він надсилав їй або вручав додані в копіях вимоги, оскільки вона їх не отримувала ні у вигляді поштової кореспонденції, ні особисто від посадових осіб банку. Отже у неї взагалі не виникло зобов*язань за договором поруки.

Згідно п.2.2 договору поруки, розмір боргових зобов*язань, які забезпечувались поручительством, складали 1500000 гривень. В даному пункті вказано, що поручительством забезпечені боргові зобов*язання у випадку їх зміни, відповідно пункту 2.1 даного договору.

У пункті 2.1 договору поруки вказано, що «поручительством забезпечуються вимоги кредитора відносно:

-повернення основної суми кредиту, наданого боржнику. Сума отриманого кредиту може складати 1500000 гривень,

-сплати процентів за користування кредитом,

-сплати пені за прострочку повернення кредиту.

Ніяких письмових змін до договору поруки сторони не приймали і не підписували.

Наданий розрахунок суми заборгованості не є таким по своїй суті, оскільки в ньому виписані суми заборгованості по тілу кредиту, процентам та пені, не підтверджені їх розрахунком.

У документі відсутній розрахунок заборгованості по сумі тіла кредиту, тобто немає відомостей про те, яка сума і у який строк була надана підприємству у кредит, яка сума і у які строки була сплачена та який її залишок станом на 23.12.2011 року. Більш того, сума заборгованості, вказана як залишок заборгованості за кредитом у сумі 1230952,20 гривень припустимо є розміром усієї несплаченої суми кредиту.

У документі відсутній розрахунок заборгованості за сумою процентів за користування кредитом, який повинен мати відомості про те, на які конкретно суми(з урахуванням надання 3 траншів у різний час) і коли конкретно були нараховані проценти за користування кредитом і який розмір процентів враховувався при цьому, оскільки процентна ставка змінилась.

З урахуванням вищевикладеного, позивач не тільки не довів наявність заборгованості за кредитом взагалі, але і конкретних сум заборгованості за тілом кредиту, процентам та пені(в тому розмірі,який вказаний в розрахунку).

Суд, вислухавши відповідачку, її представника, дослідивши докази, що є в матеріалах цивільної справи, приходить до наступного.

Так, дійсно 12 квітня 2006 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЧАРА»та АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА»був укладений кредитний договір CM 102/159/2006 з подальшими змінами та доповненнями, розміром кредиту 1500000,00 гривень, яким передбачався перший транш -960458 гривень на повне погашення заборгованості позичальника по кредитному договору №046С-05 від 23 серпня 2005 року, укладеного між позичальником та ЗАТ комерційний банк «Приватбанк», а другий транш-539542 гривень на розвиток бізнесу, поповнення обігових коштів (а.с.6-13).

В якості забезпечення зобов'язань Позичальника перед Банком за кредитним договором CM 102/159/2006 від 12 квітня 2006 року, між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА»12 квітня 2006 року був укладений договір поруки SR-102/159/2006, відповідно до якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ПП «Чара»його зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.(а.с.28-30).

Відповідно до договору поруки, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники(а.с.28-30).

Отже, і кредитний договір і договір поруки були укладені як ПП «Чара»так і ОСОБА_1.з АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА».

Разом з тим, представник позивача звертається до суду з позовом від імені ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК», як правонаступника АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА»(а.с.3-4).

Відповідно до статті 512 ЦК України «Підставами заміни кредитора у зобов*язанні є правонаступництво».

Згідно ст.513 ЦК України «Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові».

Однак, позивач не надав до суду а ні статуту ПАТ «ОТП Банк», а ні реєстрації його Національним банком України, які б свідчили про те, що ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК»дійсно є правонаступником АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА».

В позові до суду, представник позивача вказує, що 12 квітня 2006 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЧАРА»та АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА»був укладений кредитний договір CM 102/159/2006 з подальшими змінами та доповненнями, розміром кредиту 1500000,00 гривень, однак не надав суду доказів, про перерахунок вказаних кредитних коштів на поточний рахунок ПП «Чара»і зарахування сум, вказаних у кредитних заявках, в тому числі і меморіальних ордерів.

У п.3.2 ст.3 договору поруки вказано, що «Поручитель приймає на себе зобов*язання, у випадку невиконання Боржником Боргових Зобов*язань перед Кредитором та Кредитним Договором, здійснити виконання Боргових Зобов*язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Погашення здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Кредитора, який буде повідомлено Поручителю додатково».

Однак позивач не довів суду, що письмове повідомлення про необхідність виконання кредитором боргових зобов*язань ПП «Чара»відповідачка отримала.

У наданому позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором ПП «Чара»на 23.12.2011 року складає 1710749,62 гривень, де: залишок заборгованості за кредитом складає 1230952,20 гривень, сума відсотків -несплачені відсотки за користування кредитом-475181,35 гривень, сума пені банку за прострочення виконання зобов*язань за період з 12.01.2010року по 26.01.2010 року-4616,07 гривень(а.с.5).

Але вказаний розрахунок викликає у суда сумнів, бо позивач не надав доказів про те, які суми сплачувалися ПП «Чара»у виконання кредитного договору, яким чином розраховувалась заборгованість за сумою процентів за користування кредитом, на які суми були нараховані проценти за користування кредитом і який розмір процентів враховувався при цьому, оскільки процентна ставка змінювалась та як нараховувалась пеня.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що підстав для стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 12 квітня 2006 року CM 102/159/2006 укладеним між АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА»та ПП «Чара»у публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»не має.

Тому в задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

Що стосується вимог відповідачки, щодо стягнення з публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»послуг за надання їй юридичної допомоги у розмірі 10000 гривень, то вони також задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 не надала квитанцію про сплату нею вказаної суми.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, та ст. ст. 512, 513 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1710749,62(один мільйон сімсот десять тисяч сімсот сорок дев*ять) гривень 62 копійок-відмовити.

В стягненні з публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»на користь ОСОБА_1 витрат за надання юридичних послуг у розмірі 10000 гривень-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області в місті Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя: С.В. Трегубенко