Рішення № 27420946, 09.11.2012, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 434/1348/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2012 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого -судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гук С.Р.,

представника позивача Шишкіна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення,

в с т а н о в и в:

31.07.2012 р. ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22.01.2007 р. між сторонами укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 24038,00 грн. зі сплатою 16,08% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення боргу 23.01.2010 р.. Договір забезпечено заставою належного відповідачці на праві власності автомобіля марки ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску. В забезпечення позову ОСОБА_3 22.01.2007 р. уклала з Банком договір застави, яким надала в заставу автомобіль марки Ваз 2107, 1992 року випуску, легковий, кузов НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_2. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 13.02.2012 р. в сумі 38183,48 грн., позивач просить суд в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на заставлений автомобіль шляхом продажу вказаного автомобіля з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача Шишкін В.М. позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у тому числі через оголошення в пресі, в судове засідання не з'явилася повторно, свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Судом встановлено, що 22 січня 2007 р. між сторонами укладено кредитний договір № DNJPAA00001969, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 24038,00 грн. зі сплатою 16,08% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення боргу 23.01.2010 р..

Договір забезпечено заставою належного відповідачці на праві власності автомобіля марки ВАЗ 2107, 1992 року випуску, легковий, кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування станом на 13.02.2012 р. виникла заборгованість в загальному розмірі 38183,48 грн., з яких: заборгованість по кредиту -9654,93 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом -15882,80 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом -370,15 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором -12275,60 грн..

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для задоволення забезпечених заставою вимог з вартості предмета застави.

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічне право позивача прописане й в п. 15 Договору застави рухомого майна № DNJPAA00001969 від 22.01.2007 р., укладеного між сторонами, яким передбачено, що заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (право вищого пріоритету), у разі настання страхового випадку щодо Предмета застави Заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за Кредитним договором із суми страхового відшкодування. Крім того, згідно п. 15.7 Договору позивач має право звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (а.с. 12-14).

Матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору щодо своєчасності повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у зв'язку із чим утворилася заборгованість (а.с. 4-5). З вимогою погашення заборгованості 30.11.2011 р. звернувся позивач до відповідача, попередивши про звернення стягнення на предмет застави (а.с. 6-7), однак виконання цієї вимоги не отримав.

Виходячи з викладеного, та враховуючи положення діючого законодавства, суд вважає, що позивач набув права звернення стягнення заборгованості на заставне майно, що належить ОСОБА_3.

Частина 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Аналогічне правило закріплено і в ч.1 ст. 590 ЦК України.

Сторонами в Договорі застави (п. 24 договору) погоджено, що за вибором банку звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися в судовому порядку відповідно до розділу VІ Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов цього договору.

Отже, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави, позивач тим самим на власний розсуд обрав судовий спосіб вчинення вказаної дії, врегульований Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

При цьому, пред'явлення вимоги про звернення стягнення на предмет застави без пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості, не свідчить про передчасність пред'явлення позову й не може бути підставою для відмови в його задоволенні, оскільки право вибору способу судового захисту - одночасне чи окреме заявлення таких вимог, належить виключно позивачеві й не є перешкодою для пред'явлення позову (п. 9 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№ 5 від 30.03.2012 р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 вказаного Закону обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Крім того, обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ч.1 ст. 25 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягають задоволенню.

Пунктом 4 ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Пунктом 2 ч.1 ст. 26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Оскільки, звертаючись до суду з позовом, позивач на власний розсуд обрав саме вищевказаний позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, суд вважає, що пред'явлений ним позов в цій частині підлягає задоволенню відповідно зазначеної норми.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягають судові витрати в сумі 381,83 грн. (а.с. 1).

На підставі ст.ст. 526, 527, 554, 611, 625, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та передати Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) предмет застави -автомобіль ВАЗ-2107, рік випуску 1992 р., тип ТЗ - легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу.

Звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ-2107, рік випуску 1992 р., тип ТЗ - легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3, у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № DNJPАА00001969 від 22 січня 2007 року, яка складає 38183 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят три) гривень 48 копійок, шляхом продажу автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з реєстраційного обліку в органах Державної автомобільної інспекції України, надати Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»всі повноваження, необхідні для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»381 (триста вісімдесят одна) гривню 83 копійки сплаченого судового збору на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2012 р..

Суддя