Ухвала суду № 27418732, 18.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"18" вересня 2012 р. Справа № 0670/2748/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представника відповідача

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуваням уточнених позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002302301/1 від 15 жовтня 2010 року і № 0002302301/2 без дати про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 155563, 00 грн., у тому числі: 110295, 00 грн. основного платежу, 45268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0002292301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002292301/1 від 15 жовтня 2010 року і № 0002292301/2 без дати про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 42273, 00 грн., у тому числі: 28182, 00 грн. основного платежу, 14091, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що податкове зобов'язання по податку на прибуток було нараховане за не відображення придбаних у ІІ кварталі 2009 року матеріальних активів вартістю 1000, 00 грн. та введених в експлуатацію у ІІІ кварталі 2009 року у графі 5 рядка А1 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства, віднесення до складу валових витрат вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових , інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, вартості одержаних від Tовариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг, не підтверджених належними документами, а також вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень, що не підтверджено належним чином оформленими первинними документами. З такими висновками Державної податкової інспекції у м. Житомирі позивач не погоджується, оскільки придбав малоцінні необоротні матеріальні активи в ІІ кварталі 2009 року, ввів їх в експлуатацію у цьому ж кварталі 2009 року, правильно відобразив в таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства за півріччя 2009 року дані про залишки запасів, факт отримання маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, аудиторських послуг, оренди складських та офісних приміщень підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які містять всі обов'язкові реквізити. Позивач також не погоджується з нарахуванням суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці, що не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, та вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень баз належного документального підтвердження так, як право підприємства на податковий кредит підтверджено податковими накладними і податковим органом не надано жодних доказів, які б свідчили про невикористання отриманих послуг у господарській діяльності позивача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року позов задоволено .

Скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 06.08.2010 року № 0002302301/0 (від 15.10.2010 року № 0002302301/1, № 0002302301/2).

Скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 06.08.2010 року № 0002292301/0 (від 15.10.2010 року № 0002292301/1, №0002292301/2).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено , що під час проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 квітня 2010 року виявлено порушення вимог: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 110295, 00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2009 року - 33764, 00 грн., 9 місяців 2009 року - 89428, 00 грн., 2009 рік - 108895, 00 грн., І квартал 2010 року - 1400, 00 грн. внаслідок невідображення придбаних у ІІ кварталі 2009 року матеріальних активів вартістю 1000, 00 грн. та введених в експлуатацію у ІІІ кварталі 2009 року у графі 5 рядка А1 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства, віднесення до складу валових витрат вартості отриманих від приватного підприємця ОСОБА_4, приватного підприємця ОСОБА_5, Дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Коростишівської філії дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Tовариства з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр -Т", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, вартості одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг і вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень, що не підтверджено належним чином оформленими первинними документами;

підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 28182, 00 грн., у тому числі за: квітень 2009 року - 1097, 00 грн., травень 2009 року - 99, 00 грн., червень 2009 року - 1266, 00 грн., липень 2009 року - 60, 00 грн., серпень 2009 року - 2804, 00 грн., вересень 2009 року - 3094, 00 грн., жовтень 2009 року - 12434, 00 грн., листопад 2009 року - 3442, 00 грн., грудень 2009 року - 2766, 00 грн., лютий 2010 року - 1120, 00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень без належного документального підтвердження і вартості отриманих від приватного підприємця ОСОБА_4 , приватного підприємця ОСОБА_5, Дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Коростишівської філії дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр -Т", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці, що не пов'язані з господарською діяльністю Товариства.

Відповідачем на підставі акту перевірки 06 серпня 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002302301/0 про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 155563, 00 грн., у тому числі: 110295, 00 грн. основного платежу, 45268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, і № 0002292301/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 42273, 00 грн., у тому числі: 28182, 00 грн. основного платежу, 14091, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач оскаржив дані рішення в адміністративному порядку , за наслідком розгляду скарги прийняті остаточні рішення № 0002302301/2 (рішення № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002302301/1 від 15 жовтня 2010 року без змін) і № 0002292301/2 (рішення № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002292301/1 від 15 жовтня 2010 року без змін).

Щодо віднесення до складу валових витрат вартості маркетингових, мерчандайзингових , інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці на загальну суму 267463, 00 грн.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає можливість віднесення до складу валових витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем укладено наступні договори: з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02 січня 2009 року ; з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договір про надання послуг з технічного обслуговування холодильного обладнання та офісної техніки від 01 квітня 2009 року ; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир" договір поставки № 1302/р від 01 травня 2008 року , у додатковій угоді № 1-Б від 01 травня 2008 року до якого визначено шляхи надання послуг по передпродажній підготовці товару; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр -Т" договір про надання маркетингових, передпродажних послуг та послуг мерчайдайзингу № 0038 від 01 вересня 2008 року ; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сприяння" договір № 01/03-09 від 01 березня 2009 року про надання послуг по активному просуванню і найкращому представленню товарів ; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" договір поставки № 6146/р від 22 червня 2009 року , у додатковій угоді № 1-Б якого визначено шляхи надання послуг по передпродажній підготовці товару; з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" договір № 09/05/01-А від 01 травня 2009 року про надання маркетингових послуг та послуг по передпродажній підготовці товару . Крім того були укладені договори з Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" та його Коростишівською філією.

Як встановив суд першої інстанції , з чим погоджується колегія суддів , факт надання послуг за умовами зазначених вище договорів підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податковими накладними, банківськими виписками, копії яких є у матеріалах справи.

Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат 267463, 00 грн. вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці , а тому неправомірним є нарахування податку на прибуток у сумі 66865, 75 грн..

Щодо включення позивачем до складу податкового кредиту 21195, 00 грн. ПДВ з вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень.

Відповідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Виникнення права платника податку на податковий кредит, передбачено підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" та Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" укладено договір оренди № 3 та додаткові угоди до нього, відповідно до умов яких позивач приймає у строкове платне користування (в оренду) приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

Надання Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" позивачеві послуг по оренді складських та офісних приміщень за вересень 2009 року підтверджується податковими накладними і актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)

Отже, позивач формував податковий кредит за вересень 2009 року виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2009 року ПДВ у сумі 21195, 00 грн. з вартості оренди складських та офісних приміщень, що належать Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця", тому збільшення ПДВ податковим органом на вказану суму є незаконним.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість оренди складських та офісних приміщень, що належать Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" за серпень 2009 року, без підтвердження первинними документами надання послуг оренди, що призвело до завищення валових витрат за 9 місяців 2009 року на 105975, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вищевикладених обставин, факт надання Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" позивачеві послуг по оренді складських та офісних приміщень за серпень 2009 року підтверджується податковими накладними і актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Отже, позивач формував валові витрати виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції ,що документально підтверджено віднесення до складу валових витрат 105975, 00 грн. вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень,атому нарахування податку на прибуток у сумі 26493, 75 грн. є неправомірним.

Щодо відображення в податковому обліку придбаних у ІІ кварталі 2009 року матеріальних активів вартістю 1000, 00 грн.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 pоку N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 pоку N 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 pоку за N 893/4186, на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

За дебетом рахунку відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу.

При цьому рахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" при введенні в експлуатацію кореспондує з рахунком 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів".

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, за кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається зменшення основних засобів (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Отже, введення в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків Д-т 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" / К-т 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів".

Як вбачається з матеріалів справи, товариство не придбавало малоцінні необоротні активи на суму 47710, 00 грн., а придбало на суму 24665, 87 грн. і ввело їх в експлуатацію в цьому ж періоді, що відображено кореспонденцією рахунків Д-т 112 - К-т 153 і підтверджується копіями актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Колегія суддів погоджується з тим , що оскільки позивач придбав малоцінні необоротні матеріальні активи в ІІ кварталі 2009 року та ввів їх в експлуатацію у цьому ж кварталі 2009 року, вірно відобразив в таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства за півріччя 2009 року дані про залишки запасів, зокрема, малоцінних необоротних матеріальних активів на кінець півріччя 2009 року, тому сума убутку балансової вартості запасів в ІІ кварталі 2009 року визначена правильно, а валові витрати підприємства в ІІ кварталі 2009 року на 47710, 00 грн. завищені не були.

Щодо віднесення до валових витрат 20000, 00 грн. вартості одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг.

Задовльняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції правомірно покликався на пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2 , підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається з матеріалів справи , що 03 серпня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" укладено договір № АСР-2009-Д-1 на аудиторське обслуговування , предметом якого є аудиторська перевірка податкового обліку позивача на предмет повноти нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року.

Про виконання умов вказаного договору свідчить акт здачі-приймання аудиторських послуг від 25 вересня 2009 року. Акт, яким оформлялося отримання послуг від вищевказаного контрагента, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції , що Товариством документально підтверджено правомірність віднесення до складу валових витрат витрати у сумі 20000, 00 грн. на отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг є правомірним , а тому нарахування податковим органом податку на прибуток у сумі 5000, 00 грн. є необґрунтованим.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту 10242, 00 грн. ПДВ з вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці.

Колегія суддів зазначає наступне , що суд першої інстанції правильно покликався на підпункти 7.4.1 ,7.4.4 , 7.4.5 пункту 7.4 , підпункту 7.5.1 пункту 7.5статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин),

Як вбачається з матеріалів справи , факт надання контрагентами послуг за умовами зазначених вище договорів підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податковими накладними, банківськими виписками. Всі первинні документи містять реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у тому числі, вказівку на зміст господарських операцій, їх обсяг і вартість.

Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 10242, 00 грн. з вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці, тому збільшення відповідачем ПДВ у цій частині є необґрунтованим.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин , доводи , наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким , що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекцім.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Повний текст постанови складено 21.09.2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" вул.Корольова,21-а , кім.3,м.Житомир,10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м. Житомирі Майдан Перемоги,2,м.Житомир,10014