Ухвала суду № 27417583, 07.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 31256/10 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін Пак» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2010р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін Пак» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. Державної податкової служби, з участю прокуратури Волинської обл., про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.06.2010р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Галпін Пак» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи уточнених позовних вимог, просив визнати нечинними винесені Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ Волинської обл. податкові повідомлення-рішення № 0001306/2301/0 від 21.12.2009р., № 0001306/2301/1/147 від 16.02.2010р., № 0001306/2301/2/270 від 22.03.2010р., № 0001306/2301/3/270 від 03.06.2010р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.4-7, 109-114).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.140-144).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Галпін Пак», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.153-159).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що отриманий апелянтом безповоротний бюджетний цільовий платіж невірно класифікований податковим органом як дотація, оскільки останній підпадає під визначення капітального трансферту, який не підлягає включенню до складу валових доходів. Правомірність дій платника податків підтверджується також відповідними роз'ясненнями ДПА України, при цьому підприємство повністю виконало свої зобов'язання по програмі щодо створення нових робочих місць.

У зв'язку із реорганізацією Нововолинської ОДПІ шляхом перетворення в Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію Волинської обл. Державної податкової служби, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача її правонаступником - Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської обл. Державної податкової служби (а.с.198-204).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 16.11.2009р.-27.11.2009р. відповідачем Нововолинською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Галпін Пак» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.03.2007р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 15.03.2007р. по 30.06.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1527/8123/34969585 від 11.12.2009р. (а.с.9-40).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за обревізований період на загальну суму 823684 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з цього податку в сумі 37642 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001306/2301/0 від 21.12.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1647368 грн., з яких 823684 грн. за основним платежем та 823684 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.45).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань скарги позивача на здійснені донарахування податкових зобов'язань були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001306/2301/1/147 від 16.02.2010р., № 0001306/2301/2/270 від 22.03.2010р., № 0001306/2301/3/270 від 03.06.2010р. на аналогічні суми податкових зобов'язань (а.с.41-44, 46-55, 58-69, 115-117).

Підставою для вищевказаних висновків податкового органу, які покладені в основу прийнятих рішень про визначення податкових зобов'язань, слугувало невключення платником податків до складу валового доходу суми 3320000 грн., яка отримана з державного бюджету як дотація.

Зокрема, відповідно до приписів постанови КМ України № 220 від 14.02.2007р. «Про затвердження Порядку спрямування у 2007 році коштів на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості» було виділено Волинській обласній державній адміністрації з бюджету кошти згідно програми, в якій зазначено перелік підприємств, на яких передбачається створення нових робочих місць (нових об'єктів) для працевлаштування незайнятого населення м.Нововолинська, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості, і включено до переліку ТзОВ «Галпін Пак».

Відповідно до розподілу коштів Фонду для упровадження бізнес-плану «Організація виробництва з гофропродукції» підприємству спрямовані кошти згідно з помісячним розписом асигнувань за зазначеною програмою у розмірі 3320 тис.грн. для будівництва сучасного підприємства з використанням високотехнологічних ліній випуску продукції складної висічки та виробів гофрокартону (розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 95 від 13.03.2007р.).

Вказані бюджетні кошти отримані позивачем двома траншами: 01.06.2007р. - 996000 грн. та 17.09.2007р. - 2324000 грн. із призначенням платежу - кошти на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних районів згідно постанови КМ України № 220 від 14.02.2007р.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови КМ України № 220 від 14.02.2007р. «Про затвердження Порядку спрямування у 2007 році коштів на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості» виділені із державного бюджету кошти класифіковані як дотація; згідно листа Державного казначейства України № 5-13/3939-12739 від 12.07.2010р. отримані позивачем кошти відносяться до коду економічної класифікації 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Таким чином, ТзОВ «Галпін Пак» неправомірно не включено до складу валового доходу отриману з державного бюджету у 2007 році дотацію в сумі 3320000 грн., а також безпідставно віднесено до складу валових витрат суми внесених зборів та витрат на оплату праці працівників, здійснених за рахунок бюджетних коштів.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Приписами ст.109 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено спрямування у 2007 році Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів у сумі 130000 тис. гривень на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, у порядку, встановленому КМ України. При цьому, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує обласним державним адміністраціям зазначені кошти після погодження з ним програм створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти.

14.02.2007р. КМ України прийнята постанова № 220 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок спрямування у 2007 році коштів на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості.

Вказаним Порядком визначено, що перерахування з державного бюджету дотації за бюджетною програмою 2501400 здійснюється Міністерством праці та соціальної політики на рахунок Державного центру зайнятості згідно з помісячним розписом асигнувань за зазначеною програмою.

Розпорядженням першого заступника голови Волинської обласної державної адміністрації № 95 від 13.03.2007р. затверджено програму створення у 2007 році нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувного регіону області, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості.

14.06.2007р. між позивачем та Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації укладено договір № 57, відповідно до якого вказане головне управління зобов'язалось перерахувати кошти після надходження їх від Державного центру зайнятості відповідно до графіка перерахування коштів, затвердженого постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 447 від 23.05.2007р., на загальну суму 3320 тис.грн. (а.с.72-74).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів вказує на те, що у них відсутня однозначна та чітка класифікація отриманих позивачем бюджетних коштів.

При цьому, вживання терміну «дотація» в постанові КМ України № 220 від 14.02.2007р. не поширюється саме на отримані підприємством кошти, оскільки дотація з державного бюджету у сумі 100 млн.грн. була передбачена у додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» бюджетною програмою за КПКВК ДБ 2501400 «Дотація Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовані шахти». Тому протягом 2007 року вказаному Фонду з державного бюджету була перерахована дотація у сумі 100 млн.грн., як часткове покриття витрат Фонду на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 1 від 10.01.2001р. «Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дотація - це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату прийнятих на них осіб.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства та наявних тлумачень цього терміну, під дотацією слід розуміти грошові кошти, що виділяються з державного і місцевого бюджетів для надання фінансової підтримки збитковим підприємствам, у яких грошова виручка від продажу виробленої продукції менша від витрат на виробництво і продаж продукції; нижчим за рівнем бюджетам для покриття розриву між їх доходами і витратами, для покриття збитків. Надання дотацій підприємствам дозволяє не допускати підвищення роздрібних цін на окремі споживчі товари і послуги, оскільки частина ціни ці товари оплачується з бюджетних коштів за рахунок дотації.

Згідно наказу Державного казначейства України № 194 від 04.11.2004р. «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років, або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Відповідно до листа ДПА України № 22826/7/15-0317 від 19.10.2009р. «Про оподаткування дотацій, субсидій та капітальних трансфертів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) капітальні трансферти не призначені для запобігання збитковості та не мають поточного характеру. Вони мають цільове призначення та носять одноразовий і нерегулярний характер, передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Враховуючи викладене вище, поняття «капітальні трансферти» не є тотожним таким поняттям, як «дотації» та «субсидії».

Як слідує із змісту листа Комітету ВР України з питань податкової та митної політики № 04-27/754 від 10.07.2009р. «Щодо відображення у податковому обліку платника податку сум отриманих з бюджету капітальних трансфертів», в усталеній практиці застосування нормативно-правових актів центральних органів державної виконавчої влади України капітальний трансферт на відміну від бюджетних дотацій або субсидій має одноразовий або нерегулярний характер, а також цільове призначення для придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Як правило, капітальні трансферти надаються у зв'язку з подіями непереборної сили або для виконання загальнодержавних програм інвестиційного розвитку (наприклад, ЄВРО-12).

Зрозуміло, що при наданні капітального трансферту з бюджету виглядає економічно абсурдним оподатковувати його суму у складі валових доходів одержувача, оскільки мотивація такого капітального трансферту полягає у зворотному - поліпшити фінансовий стан такого одержувача, відновити його основні фонди, тим самим забезпечити подальшу зайнятість громадян.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення основних фондів для власного виробничого використання. Оскільки витрати на придбання основних фондів або їх ремонт, що провадяться за рахунок капітальних трансфертів, фактично є витратами, що здійснені державою, а не платником податку, то в цілях оподаткування витрати на такі основні фонди амортизації не підлягають.

Якщо платник податку одержує з бюджету кошти для інших цілей, пов'язаних із здійсненням його поточної виробничої діяльності (з метою державного регулювання цін, для придбання товарно-матеріальних цінностей тощо, крім капітальних активів), то такі кошти включаються до валового доходу платника податку, а при подальшому використанні таких коштів на придбання товарів (послуг) в цілях, пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, - до складу його валових витрат у загальному порядку (у тому числі для реалізації положень пункту 5.9 статті 5 зазначеного Закону).

Якщо платник податку одержує з бюджету кошти у вигляді капітальних трансфертів для цілей придбання, або виготовлення основних фондів, то валові доходи платника податку не збільшуються, а такі капітальні активи включаються до відповідної групи основних фондів за нульовою вартістю (наприклад, НАК «Нафтогаз»).

Якщо платник податку одержує з бюджету кошти у вигляді капітальних трансфертів для цілей проведення ремонтів існуючих основних фондів, то валові доходи платника податку не збільшуються, а сума таких капітальних трансфертів не включається до складу валових витрат платника податку або на збільшення відповідної групи основних фондів (окремих об'єктів основних фондів групи 1) (наприклад, окремі об'єкти Алчевська).

Для визначення правової природи отриманих у розглядуваному випадку підприємством грошових коштів колегія суддів враховує наступні обставини:

протягом 2007 року проводились односторонні платежі від органу державного управління - Державного центра зайнятості - виконавчої дирекції Фонду кінцевому одержувачу коштів - на користь підприємства;

справляння плати за користування зазначеними коштами постановою КМ України № 220 від 14.02.2007р. не передбачалось, тобто їх використання здійснювалось на безвідплатній основі;

метою отримання коштів було придбання основних засобів (тобто капітальних активів) та інвентарю, необхідних для створення робочих місць згідно затверджених кошторисів, що говорить про цільове призначення коштів та не є підставою для виникнення або погашення фінансових вимог;

одноразовість та нерегулярність платежу, як для донора так і для отримувача коштів, що підтверджується обмеженням терміну створення робочих місць згідно постанови КМ України № 220 від 14.02.2007р., дія якої припинилась по закінченню 2007 року, та не підлягає продовженню.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що отримані ТзОВ «Галпін Пак» на підставі договору № 57 від 14.06.2007р. бюджетні кошти слід вважати капітальними трансфертами, оскільки останні були надані на виконання загальнодержавної програми, яка реалізовувалась у декількох областях України; такі кошти перераховані з метою створення нових робочих місць, вони направлені підприємством на підготовку умов для створення нових робочих місць (будівництво виробничих приміщень та придбання обладнання).

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Згідно листа ДПА України № 22826/7/15-0317 від 19.10.2009р. «Про оподаткування дотацій, субсидій та капітальних трансфертів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо капітальних трансфертів, які надаються суб'єктам підприємницької діяльності в інших, ніж державне регулювання цін, цілях, зокрема, на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, то кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку. Зазначені кошти (капітальні трансферти) не відповідають ознакам валового доходу платника податку, установленим п.4.1 вказаного Закону, і не підлягають оподаткуванню відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону як доходи з інших джерел, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, а також не є тотожним поняттям «дотація» або «субсидія».

Разом з цим, з метою оподаткування платники податку не зменшують скоригований прибуток на суму амортизаційних відрахувань на основні фонди, придбані (створені) ними за рахунок капітальних трансфертів. Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 цього Закону амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення основних фондів для власного виробничого використання (власних виробничих потреб). Оскільки вищевказані витрати здійснені за рахунок трансфертів, тобто фактично понесені державою, а не платником податку, то в цілях оподаткування немає підстав для амортизації платником податку основних фондів.

Згідно представленої бухгалтерської довідки ТзОВ «Галпін Пак» № 62/11-12 від 06.11.2012р. отримані бюджетні кошти підприємство цілеспрямовано використало на виконання Програми створення нових робочих місць, останні в сумі 3320000 грн. обліковувалися на рахунку 151 «Капітальне будівництво» і не включалися до складу валових доходів і витрат податкового обліку платника податків (а.с.196-197).

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність невключення позивачем отриманих бюджетних коштів, які відносяться до капітальних трансфертів, до складу валових доходів, а також безпідставність визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Додатково у розглядуваній ситуації колегія суддів враховує приписи п.4.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, слід визнати протиправним і скасувати прийняті Нововолинською ОДПІ податкові повідомлення-рішення № 0001306/2301/0 від 21.12.2009р., № 0001306/2301/1/147 від 16.02.2010р., № 0001306/2/270 від 22.03.2010р., № 0001306/3/270 від 03.06.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 1647368 грн., в тому числі 823684 грн. за основним платежем та 823684 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін Пак» задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін Пак» задоволити.

Визнати протиправними і скасувати прийняті Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської обл. Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення № 0001306/2301/0 від 21.12.2009р., № 0001306/2301/1/147 від 16.02.2010р., № 0001306/2/270 від 22.03.2010р., № 0001306/3/270 від 03.06.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 1647368 грн., в тому числі 823684 грн. за основним платежем та 823684 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін Пак» судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. Державної податкової служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний