Ухвала суду № 27414801, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/2483/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника відповідача Луніка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі № 2а-1870/2483/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання наказу протиправним, визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамейя" (далі по тексту позивач, ТОВ "Керамейя") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Суми від 02.03.2012 р. № "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя";

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Суми щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово - господарським операціям з ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., оформлену актом перевірки від 16.03.2012р. № 1565/2312/34327895/24;

- визнати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 30.03.2012 р. № 0000032260/0/518 та № 0000042260/0/515 протиправними та скасувати їх.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції в м. Суми № 866 від 02.03.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя".

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Суми по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя" за наказом № 866 від 02.03.2012 року, результати якої оформлено актом 16 березня 2012 року № 1565/2312/34327895/24.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення видані Державною податковою інспекцією у м. Сумах 30 березня 2012 року № 0000032260/0/518, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток на суму 162668 грн.; № 0000042260/0/515, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 138617 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. скасувати та відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ "Керамейя".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції ст. ст. 71, 75, 79, 187, 198, 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 березня 2012 року відповідачем видано наказ № 866 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя" (а.с. 13). Наказом призначено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ "ГП "Промсервіс" за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року. Тривалість перевірки 5 робочих днів з 02.03.2012 року.

За наслідками перевірки відповідачем 30 березня 2012 року винесено два податкових повідомлення-рішення № 0000032260/0/518, яким визначено зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 162668 грн. та № 0000042260/0/515, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 138617 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн. ( а.с.22-23).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Державної податкової інспекції в м. Суми № 866 від 02.03.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя" та оскарженні податкові повідомлення - рішення від 30 березня 2012 року № 0000032260/0/518, № 0000042260/0/515 прийняті відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1. статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Крім того, порядок організації та проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначений Методичними рекомендаціями щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА України №213 від 14.04.2011 р.

Згідно пункту 2.3 Методичних рекомендацій при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості, визначені статтею 79 Податкового кодексу України, які полягають в тому, що документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом І цих Методичних рекомендацій, а саме: із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку і тривалості, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПКУ.

Тобто, підставою для проведення невиїзної документальної перевірки є наявність обставин, визначених статтями 77 та 78 ПКУ та наказу про проведення перевірки, в якому зазначені конкретні підстави для її проведення, передбачені вказаними статтями.

В даному випадку, відповідач в оспорюваному наказі не вказав, які саме обставини, передбачені статтями 77, 78 ПКУ, стали підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки.

З пояснень представника відповідача, вбачається, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки стали отримані в ході перевірки ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" відомості, що свідчать про можливість порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не надано доказів направлення на адресу ТОВ "Керамейя" обов'язкового письмового запиту до призначення перевірки.

Враховуючи недотримання відповідачем норм п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового Кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для видання наказу № 866 від 02.03.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя".

Відносно висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 138616,62 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

30.12.2009 року між позивачем та ТОВ "ГП "Промсервіс" укладено договір купівлі продажу природного газу (на промислові потреби) (а.с. 33) На виконання зазначеного договору ТОВ "ГП "Промсервіс", яке має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АВ № 472066, видану 19.11.2009 року Національною комісією регулювання електроенергетики України поставлено в першому кварталі 2011 року природній газ та сторонами складено акти приймання-передачі № 194/1.1842 від 31.01.2011 р., № 175/1.1842 від 31 березня 2011 року, № 375/1.1842 від 28 лютого 2011 року (а.с. 34-35), № 128/1.1842 від 29 квітня 2011 року, № 37/1.1842 від 31 травня 2011 року, 24/1.1842 від 30 червня 2011 року (а.с. 71-73), а позивачем проведено розрахунок за поставлений природній газ, що підтверджується виписками з особистого рахунку позивача (а.с. 74-114). Транспортування придбаного у ТОВ "ГП "Промсервіс" природного газу здійснювалось газотранспортною мережею ВАТ "Сумигаз", що підтверджується актами приймання-передачі обсягів природного газу.

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Визначення господарської діяльності закріплено в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абз. 1 п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Виходячи з того, що позивач реально здійснював операцій з придбання природного газу та його отримував саме від ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс", що підтверджено відповідними первинними документами та подальше використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, позивачем правомірно було сформовано склад валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс", а отже, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача про заниження податку на прибуток на суму 162668,00 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" на відповідні партії товарів, які були поставлені позивачеві, були виписані податкові накладні: № 145 від 21.02.2011 р., № 133 від 18.02.2011 р., № 329 від 28.02.2011 р., № 251 від 25.02.2011р.(а.с. 36), які містять всі обов`язкові реквізити, встановлені вимогами ст.201 Податкового кодексу України, та надані позивачу його контрагентом з дотриманням вимог п. 201.10 Податкового кодексу України.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість (з урахуванням періоду, що перевірявся) визначені положеннями Податкового кодексу України .

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

містять всі обов`язкові реквізити, встановлені вимогами ст.201 Податкового кодексу України, та надані позивачу його контрагентом з дотриманням вимог п. 201.10 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що як позивач - ТОВ "Керамея" так і його контрагент - ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" в силу приписів п.201.8 ПК України мають право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням природного газу у ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс"

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі порушення контрагентами контрагента платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "Керамея") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ "Керамея" та ТОВ "ГП "Промсервіс" угоди, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ "Керамея" сум податку на додану вартість до податкового кредиту за червень 2011 року у розмірі 138616,62 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що наказ Державної податкової інспекції в м. Суми № 866 від 02.03.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Керамейя" та оскарженні податкові повідомлення - рішення від 30 березня 2012 року № 0000032260/0/518, № 0000042260/0/515 прийняті відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі № 2а-1870/2483/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 22.10.2012 р.