Ухвала суду № 27413948, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6153/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-6153/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тая"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Тая", звернувся до суду з адміністративним позовом до до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012 року №0000170700.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що Товариство не приймало рішень про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та не подавало заяв про їх повернення, а відображало залишок від'ємного значення з податку на додану вартість в рахунок погашення поточними зобов'язаннями з ПДВ. Позивач також зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, з помилковим застосуванням приписів п.102.5 ст102 ПК України, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 20.02.2012 року № 0000170700, яке винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю " Тая".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, відповідач посилається на те, що відповідно до акту перевірки позивача, встановлено порушення п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством неправомірно включено до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації ПДВ) суму 191667 грн. Апелянтом зазначалось, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача, а саме декларації з ПДВ за грудень 2011 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 571/0700/32134598 від 07.02.2012р., яким встановлено порушення п.102.5 ст.102 розділу ІІ Податкового кодексу України з урахуванням ст.256, ст.257 гл.19 Цивільного кодексу України; Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2001 №41, а саме порушення, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000170700 від 20.02.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 191667грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято податкове повідомлення - рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам п. 200.1, п.200.4, п. 200.6 ст.200 Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення позивачеві податковим органом за грудень 2011 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, стало порушення вимог п. 102.5 с. 102 Податкового кодексу України.

Згідно п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.39. п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що застосовуючи до спірних правовідносин приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, відповідач не врахував, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх відшкодування. Саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Судовим розглядом з'ясовано, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки виявлено не було. З наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень відповідача як при проведенні перевірки, так і вході судового розгляду справи стосовно виникнення та фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ за грудень 2008 року.

Даних про те, що позивач подавав до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування, у тому числі і заяви про бюджетне відшкодування, до суду не надано. Цей факт також підтверджує помилковість застосування відповідачем приписів п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції обґрунтовано відмічено, що подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування є правом, а не обов'язком. Жодними нормативними актами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких помилок при заповненні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року та свідчить про наявність у нього права на включення до рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2011 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 191667грн.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року по справі № 2-а-6153/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-6153/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.