Рішення № 27413316, 08.11.2012, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 0541/4443/2012

Провадженя № 2/0541/2786/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2012 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Митрофанової Є.Г.,

при секретарі Турій К.В.,

з участю представника позивача Крохмальової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №002В-07 від 10.09.2007 року в сумі 558231,46 доларів США, яка складається з наступного: 290600-заборгованість за кредитом, 153101,49доларів США - заборгованість про процентам за користування кредитом,16444,50 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 71382,71 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штраф -1000грн. - фіксована частина, 26576,44 доларів США - штраф процентна складова, звернути стягнення на заставлений автомобіль-модель Toyota Landcruiser та нежиле приміщення, загальною площею 203,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1,шляхом продажу вказаного майна Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК». Крім цього просив стягнути з Відповідача на підставі договору поруки від 10.09.2007 року, за яким він виступає поручителем, заборгованість за кредитним договором №002В-07 у розмірі 558231,46 доларів США, оскільки умови кредитного договору не виконуються, а також стягнути з відповідача судові витрати - судовий збір у розмірі1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн.

Представник позивача Крохмальова Л.П. в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, викладені в заяві, підтримала у повному обсязі та пояснила, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 10.09.2007року було укладено кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_3 був наданий кредит у розмірі 290600 доларів США. Гарантом повернення кредитних коштів виступив Відповідач - ОСОБА_2, який уклав з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»договір застави автомобіля Toyota Landcruiser, договір іпотеки нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1, та договір поруки від 10.09.2007р. У зв'язку з тим, що своєчасно, згідно умов договору, зобов'язання по поверненню кредиту, не було виконано, позивач направив письмове повідомлення на адресу Відповідача про сплату боргу, яке Відповідачем було залишено без виконання та відповіді. У зв'язку з тим, що зобов'язання по теперішній час належним чином не виконано Відповідачем, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засідання проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на істотні порушення цивільного законодавства з боку позивача під час укладання договору та необґрунтованість розрахунків заборгованості. Крім цього, зазначила, що одночасно заявлені вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно та стягнення заборгованості за кредитним договором фактично є подвійним стягненням, тому у задоволенні позову просила відмовити. В подальшому в судове засідання не з'явилась по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та ФЛП ОСОБА_3,10.09.2007 року було укладено кредитний договір №002В-07, згідно до умов якого ФЛП ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 290600дол.США, зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 09.09.2009р.

З метою забезпечення виконання ФЛП ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №002В-07 від 10.09.2007р., Відповідач ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

- договір застави автотранспорту, згідно якого передав у заставу автомобіль модель Toyota Landcruiser, рік випуску: 2004, тип ТЗ:легковий універсал, № кузова/шасі:НОМЕР_1, реєстраційний номер:НОМЕР_2;

- договір іпотеки,згідно якого передав в іпотеку нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1

- договір поруки, предметом якого є надання поруки за виконання ФЛП ОСОБА_3 кредитних обов'язків за кредитним договором №002В-07 від 10.09.2007року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №002В-07 від 10.09.2007року , зобов'язання по сплаті щомісячних платежів було порушено під час дії договору, після спливу дати остаточного повернення кредиту - 09.09.2009року, заборгованість сплачена не була, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 558231,46 доларів США, яка складається з наступного: 290600-заборгованість за кредитом, 153101,49доларів США - заборгованість про процентам за користування кредитом,16444,50 доларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом,71382,71 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штраф -1000грн. - фіксована частина, 26576,44 доларів США - штраф процентна складова.

26 травня 2001 року на адресу відповідача позивачем було направлено претензію з вимогами виконання порушеного зобов'язання. Доказів виконання письмової вимоги відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.554 ЦК України в разу порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну)відповідальність поручителя.

Згідно положень договору поруки від 10.09.2007р. передбачена солідарна відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно зі ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відсутність у боржника грошових коштів не звільняє боржника від виконання зобов'язання ст.617 ЦК України а ,згідно ст.625 ЦК України надає право кредитору вимагати застосування санкцій, передбачених чинним законодавством та умовами укладеного договору.

Пунктом 5.1 кредитного договору від 10.09.2007року, пунктом 2 договору застави автотранспорту від 10.09.2007р., пунктом 2 договору іпотеки від 10.09.2007р., пунктом 1 договору поруки від 10.09.2007року, передбачено нарахування пені у разі порушення виконання зобов'язань за кредитним договором. Також пунктом 5.8 кредитного договору передбачена сплата штрафу у розмірі 1000грн. та 5% від суми заборгованості. Одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно із ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності сторони можуть передбачити у договорі сплату і пені і штрафу, що узгоджується із свободою договору, згідно ст.627 ЦК України. Ці умови договору відповідачем не оспорюються.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч.ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Згідно норм ст..20 ЗУ «Про заставу»Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Доводи представника відповідача, що умови кредитного договору суперечать чинному законодавству, тому що кредит було надано в іноземній валюті, а не в національній валюті, і що жодна із сторін кредитного договору не мала генеральної та індивідуальної ліцензії, суд вважає безпідставними з урахуванням наступного.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом.

Правовідносини з надання кредиту регулюються параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993р.

Відповідно до ст.345 Господарського Кодексу України, кредитні операції полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб(позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі Законом України «Про банки та банківську діяльність». Згідно ст.49 Закону України «Про банки та банківську діяльність»до кредитних відносяться операції, зазначені у п.3 ч.1 та у пунктах 3-7 ч.2 ст.47 цього закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Приписи вказаної статті закону не містять заборони на видачу кредитів в іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»на здійснення валютних операцій Національним Банком видаються відповідні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання. Як вбачається з матеріалів справи, Національним банком України видано ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»банківську ліцензію 322 від 04.12.2001року на право здійснювати валютні операції, та також дозвіл №22-2 від 29.07.2003р., який містить перелік операцій з валютними цінностями, в тому числі з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Аналізуючи зазначені вимоги законодавства та наявність у позивача на час укладення кредитного договору відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, суд приходить до висновку, що укладений кредитний договір в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позов у повному обсязі, та, відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати.

На підставі ст.ст.3, 16, 203, 215, 524, 525, 526, 530, 533, 554, 614, 615, 617, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про заставу», ст..ст. 3,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №002В-07 від 10.09.2007 року в сумі 558231,46 доларів США, яка складається з наступного: 290600 доларів США - заборгованість за кредитом, 153101,49 доларів США - заборгованість про процентам за користування кредитом, 16444,50 доларів США - заборгованість по коміссії за користування кредитом, 71382,71 доларів США-пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штраф -1000 грн. (фіксована частина), 26576,44 доларів США-штраф (процентна складова):

- звернути стягнення на заставлений автомобіль - модель Toyota Landcruiser, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі:НОМЕР_1, реєстраційний номер:НОМЕР_2 шляхом продажу вказаного предмета застави (згідно договору застави автотранспорту від 10.09.2007р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50 ,код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України та наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

- звернути стягнення на нежиле приміщення загальною площею 203,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №б/н від 10.09.2007р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК»(49094,м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором №002В-07 у розмірі 558231,46 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»понесені судові витрати а саме: судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Митрофанова Є. Г.