Рішення № 27413185, 06.11.2012, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 0541/5808/2012

Провадженя № 2/0541/3163/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2012 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г., при секретарі Матус Т.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012 року, позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, вказуючи на те, що з 04.02.2011 року відповідач сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 доньки виповнилося 18 років та почала навчається на першому курсі (денна форма) факультету театрального мистецтва Харківської державної академії культури. Відповідач ухиляється від утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги на навчання дитини не надає. Прохала стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до закінчення навчання, а також сплатити матеріальну допомогу на навчання.

Позивачка у судовому засіданні підтримала та доповнила вимогу про сплату відповідачем матеріальної допомоги, а саме просила зобов'язати відповідача сплатити витрати на навчання в розмірі 4 900 гривень.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що на його утриманні є хворий батько, якому він матеріально допомагає. Коштів на сплату витрат на навчання доньки у нього не має. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши сторони, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що під час знаходження у шлюбі у сторін народилася дитина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Приморським відділом реєстрації актів громадського стану м. Маріуполя видано свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 від 24.03.1994 року, де в графі «батьки»дитини зазначені батько -ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 про що зроблено відповідний актовий запис №119 (а.с. 2).

Як вбачається з довідки Харківської державної академії культури №406 від 30.08.2012 року, ОСОБА_4 зарахована на 1 курс денної форми навчання факультету театрального мистецтва Харківської державної академії культури за кошти фізичних та юридичних осіб з 25.08.2012 р. Термін закінчення навчання -30.06.2016 р..(а.с.3)

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з позовних вимог позивача, остання просить стягнути з відповідача аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частки від заробітної плати щомісячно (у частці від заробітку), а також зобов'язати відповідача сплатити 4 900 гривень (у твердій грошовій сумі).

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими матеріалами справи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є рідною донькою позивача та відповідача, досягла віку, який перевищує 18 років, продовжує навчання у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Щодо наявності у батьків можливості надавати допомогу повнолітній доньки, яка продовжує навчання, суд виходить з наступного:

За змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами, враховувати матеріальне становища сторін, виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, той факт, що відповідач є працездатним, сплачує аліменти на користь позивачки на утримання їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка несе самостійні витрати на утримання їх повнолітньої доньки ОСОБА_4, яка продовжує навчання.

Посилання відповідача на те, що його батько є пенсіонером, хворіє та потребує матеріальної допомоги, а тому він не має можливості приймати участь утримуванти свою доньку не приймаются судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів, на підтвердження цих обставин.

Таким чином, враховуючи те, що сторонами не надано до суду доказів, щодо їх матеріального становища, стану здоров'я, вартості приналежного їм майна, рівня доходів, але беручи до уваги величини витрат, які вони здійснюють на утримання своїх дітей, враховуючи те, що на них, як на батьків покладено утримувати дитину, поки вона навчається, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та наявність законних підстав для задоволення вимог в частині стягнення аліментів в розмирі 1\4 частини від заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка продовжує навчання щомісячно, починаючи з 24.09.2012р. до 30.06.2016р. але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Оскільки встановлені судом аліменти в розмирі 1\4 частини від заробітку (доходу) відповідача є виправданими та відповідають дійсним потребам і таке стягнення аліментів з відповідача буде розумним та достатнім для утримання дитини, виходячи з мети зобов'язання, щодо утримання дітей, а також те, що матеріальне становище відповідача, після стягнення аліментів, не повинно стати гіршим ніж матеріальне становище позивача, суд вважає, що у задоволенні вимог, в частині зобов'язання відповідача сплатити суму коштів в розмірі 4 900 гривень, за навчання дитини, необхідно відмовити.

Оскільки суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.. 88 ЦПК України судові витрати в дохід держави в розмірі 214,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (інн НОМЕР_1) аліменти в розмирі 1\4 частини від заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (інн НОМЕР_2), яка продовжує навчання щомісячно, починаючи з 24.09.2012р. до 30.06.2016р. але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (інн НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп. за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір»Приморський районний суд м. Маріуполя, код ЕДРПО 02895641, розрахунковий рахунок 31218206700055; одержувач - УДКСУ в м. Маріуполі (Приморський район); ЄДРПОУ - 37989721, МФО 834016, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі, через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Шишилін О. Г.