Рішення № 27412867, 12.11.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/8358/2012 Провадження по справі 2/2506/2987/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого -судді Коверзнева В.О.,

при секретарі -Дорошенко О.В.,

з участю: позивача, його представника -адвоката ОСОБА_1, представника відповідача -адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору -державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Семіроз Іванна Михайлівна,

в с т а н о в и в:

17.09.2012 року ОСОБА_3 (далі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту -відповідач) про звільнення від сплати заборгованості по аліментам за період з квітня 2011 року по 27.08.2012 року.

В обґрунтування позову зазначив, що заборгованість по аліментам за вказаний вище період виникла не з його вини, а у зв'язку з тим, що відповідач не пред'являла виконавчий лист про стягнення з нього аліментів до Державної виконавчої служби.

11.10.2012 року відповідач звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення з позивача на її користь неустойки за прострочення сплати аліментів за період з квітня 2011 року по серпень 2012 року включно, в розмірі 2469 грн 95 коп.

Зустрічний позов мотивовано ухиленням позивача від сплати аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6, починаючи з дня їх стягнення.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Представник відповідача позов не визнала. Стверджує, що затримка з пред'явленням виконавчого листа до примусового виконання виникла з поважних причин, оскільки відповідач не погоджувалася із судовими рішення місцевого та апеляційного суду в частині розміру стягнутих на її користь аліментів, а тому оскаржувала їх до суду касаційної інстанції. Крім того, між сторонами існувала домовленість з приводу добровільного утримання позивачем малолітньої дочки, яку останній не виконав. Вона також уточнила зустрічний позов, і посилаючись на помилку в розрахунку суми пені просила стягнути з позивача пеню станом на 31.08.2012 року включно в розмірі 2479 грн 95 коп.

Третя особа не з'явилася, про час і місце розгляду справи сповіщалася належним чином.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи та цивільну справу № 2/2506/2130/11 суд дійшов наступного висновку.

Сторони перебували в шлюбі, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2010 році їхній шлюб було розірвано. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 17.06.2011 року з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 16.04.2011 року, і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду першої інстанції, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, було допущено до негайного виконання.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20.07.2011 року відхилено апеляційну скаргу відповідача, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17.06.2011 року залишено без змін. Таким чином, рішення суду першої інстанції вступило в законну силу 20.07.2011 року.

Як убачається із складеного державним виконавцем розрахунку заборгованості (а.с. 6, 7), який сторонами в судовому порядку не оскаржувався, в період з 16 квітня 2011 року по 31 серпень 2012 року позивач рішення суду виконував неналежним чином. Він сплачував відповідачеві аліменти несистематично, внаслідок цього виникла заборгованість, яка станом на 31.08.2012 року складає 6133 грн.

Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно із частиною 3 статті 197 цього Кодексу суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Системний аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що стягнення судом неустойки (пені) допускається лише за наявності у платника аліментів заборгованості, яка виникла внаслідок винних дій останнього. Платник аліментів може бути звільнений від сплати заборгованості, що виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти. Зазначене, у разі виникнення спору, покладає на стягувача аліментів обов'язок доведення в суді наявності реальних перешкод в отриманні виконавчого листа та/або своєчасного його пред'явлення для примусового виконання.

Виходячи з приписів частини 2 статті 368 Цивільного процесуального кодексу України виконавчий лист видається судом особі, на користь якої ухвалено рішення, лише за її заявою.

Судом встановлено, що відповідач, як стягувач за рішенням суду від 17.06.2011 року про стягнення на її користь аліментів на утримання малолітньої дочки, вперше звернулася із заявою про видачу їй виконавчого листа лише 25.07.2012 року, який вона фактично отримала того ж дня. Винесення третьою особою 27.08.2012 року постанови про відкриття виконавчого провадження свідчить про те, що після отримання виконавчого листа відповідач майже протягом місяця не пред'являла виконавчий лист для виконання до Державної виконавчої служби України.

Оскільки відповідач не надала належних доказів на підтвердження існування реальних перешкод для отримання виконавчого листа про стягнення з позивача на її користь аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 та/або своєчасного його пред'явлення для примусового виконання, а оскарження судових рішень до суду касаційної інстанції ними не вважаються, суд вважає необхідним задовольнити первісний позов та звільнити позивача від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 6052 грн 12 коп., що виникла станом на 26.08.2012 року включно /5633 + 419.12, де: 5633 - розмір заборгованості (в грн) станом на 31.07.2012 року включно, 419.12 -розмір заборгованості (в грн) за період з 01 по 26 серпня 2012 року включно (500 : 31 х 26)/.

У свою чергу, зазначене повністю виключає задоволення зустрічного позову відповідача.

Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 212 -215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити. Звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам стягнутим на користь ОСОБА_4 рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 17.06.2011 року в розмірі 6052 грн 12 коп., що виникла станом на 26.08.2012 року включно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 214 грн 60 коп. у відшкодування понесених судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення, в порядку встановленому статтею 294 ЦПК України.

Головуючий: