Рішення № 27412770, 09.11.2012, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2-26/11

2/2315/9/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2012 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої -судді Харченко Л. Г.

при секретарі Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк «Аваль» Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» м. Черкаси до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Смілянської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

встановив:

20 серпня 2010 року ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» (надалі Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 22 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, де Банк надав йому споживчий кредит в розмірі 29900 доларі США 97 центів на строк до 22 травня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,35 % річних, а він зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотках.

В день укладення договору кредиту для забезпечення своєчасного повернення кредитних коштів по кредитному договору між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки № 354411/6580/0231-8П, згідно якого вона зобов'язалась перед банком в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

В якості забезпечення виконання зобов'язання 22 серпня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки згідно якого іпотекодавець надав в іпотеку майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Так як ОСОБА_1 тільки частково виконав умови кредитного договору, перед банком і продовжує ухилятися від належного виконання договору, утворилася заборгованість по кредитному договору, яка станом на 10 серпня 2010 року становить 42654 доларів США 98 центів, в тому числі заборгованість по кредиту - 28181 доларів США 86 центів, по відсотках - 217 доларів США 27 центів, прострочені платежі за кредитом 5105 доларів США 78 центів, по пені 9150 доларів США 07 центів.

Позивач просив розірвати кредитний договір, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору, яка станом на 10 серпня 2010 року становить 42 654 доларів США 98 центів, що еквівалентно 336 547 грн. 79 коп. та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виселити відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з вказаної квартири.

В грудні 2010 року представник позивача в судовому засіданні змінив позовні вимоги, збільшивши їх і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору, яка станом на 14 грудня 2010 року становить 409 075 грн. 33 коп., що складається : заборгованість по кредиту - 219 700 грн. 17 коп., по відсотках - 1987 грн. 08 коп., прострочені платежі за кредитом 54583 грн. 08 коп., по пені 132 805 грн. та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом реалізації її на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації- 196429 грн. 10 коп. та виселити відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з вказаної квартири, що є предметом іпотеки.

Ухвалою суду від 20 грудня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідачів були залучені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В якості 3-ї особи залучено орган опіки та піклування при виконкомі Смілянської міської ради, оскільки син ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітнім.

Ухвалою суду від 28 грудня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та пояснив, що не заперечує проти стягнення з нього солідарно з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту в розмірі 361356 грн. 73 коп. в тому числі - 219700 грн. 17 коп. поточного залишку по кредиту, 1987 грн. 08 коп. відсотків, прострочених платежів - 54583 грн. 08 коп.

Що стосується нарахованої Банком пені в розмірі 132805 грн. вважає, що вона визначена без врахування кредитних канікул, які були йому надані Банком з 22 квітня 2009 року по 22 березня 2010 року, а тому просив суд зменшити розмір пені по договору на підставі ст. 551 ЦК України, врахувавши істотні обставини, а також те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків.

Представник відповідача також зазначила, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором, а тому просила лише стягнути суму заборгованості по кредитному договору, оскільки відповідачі є подружжям.

У частині позову про виселення всіх мешканців квартири, відповідач та його представник просили відмовити, оскільки вважають, що позивач не попередивши всіх мешканців про добровільне звільнення квартири протягом одного місяця не може ставити такі вимоги, так як у ній, крім того проживає малолітня дитина і представник органу опіки та піклування заперечував проти її виселення.

Представник третьої особи проти задоволення позову про виселення неповнолітньої дитини заперечував, посилаючись на те, що малолітня дитина не може бути позбавлена житла.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діють від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в судове засідання не з'явились в наданих суду заявах просили справу розглядати без їх участі.

Заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, де Банк надав йому споживчий кредит в розмірі 29900 доларі США 97 центів на строк до 22 травня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,35 % річних, а він зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотках.

Банк взяті по договору обов'язки виконав, та надав відповідачу кредит, а ОСОБА_1 свої обов'язки не виконав, не сплатив кредит та відсотки у встановлені договорами та графіками строки.

В день укладення договору кредиту, для забезпечення своєчасного повернення кредитних коштів по кредитному договору, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого вона зобов'язалась перед Банком в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 22 серпня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №3 354411/6580/0231-8І, згідно якого відповідачка надала в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , згідно якого ОСОБА_2 зобов'язувалась забезпечити всі вимоги іпотекодержателя (банку) у разі виникнення обставин та наслідків передбачених кредитним договором від 22 серпня 2008 року.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до умов договору, повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється позичальником відповідно до графіку, що є невід'ємною частиною договору.

ОСОБА_1 зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості.

Згідно довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить: 219 700 грн. 17 коп., по відсотках - 1987 грн. 08 коп., прострочені платежі за кредитом 54583 грн. 08 коп., по пені 132 805 грн., а всього 409 075 грн. 33 коп.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України та п. 3.1 договору поруки, в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Отже, як відповідач ОСОБА_1, так і відповідачка ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_1 зобов'язання по кредитному договору.

З них солідарно на користь позивача підлягає стягненню : поточний залишок за кредитом в розмірі 219700 грн. 17 коп., відсотки за кредитом - 1987 грн. 08 коп.; прострочені платежі - 54583 грн. 08 коп.

Що стосується нарахованої Банком пені, суд вважає за необхідне зменшити її розмір в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України, враховуючи інші обставини, які мають істотне значення і визначає її в розмірі 47718 грн. 60 коп., а всього з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід солідарно стягнути на користь Банку - 361356 грн. 73 коп., що в доларовому еквіваленті відповідає 40737 доларів 44 центи.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно ст.. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотокодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору.

Цим вимогам закону відповідають п.п. 2.2; 2.3 договору іпотеки, згідно з п.п 1.1; 1.2 якого предметом іпотеки визначено двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, визначена вартість іпотечного майна, що становила на момент укладення договору 2194400 грн., та перелік вимог кредитодавця, що забезпечуються цією іпотекою.

В розділі 7 договору про іпотеку від 22 серпня 2008 року зазначено, що звернення стягнення та реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до розділу V ЗУ «Про іпотеку», тобто за вибором іпотекодержателя та згідно ст..ст. 37-39 цього закону, за яким іпотекодержатель маже задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки через укладення договору про задоволення вимог або застереження про це в договорі іпотеки, що прирівнюються до такого договору; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження від іпотекодавця, якщо це передбачено договором; або шляхом винесення судового рішення про проведення прилюдних торгів чи застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

В позові, що передбачено також умовами договору іпотеки, позивач просив в рахунок погашення боргу за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Так як відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений строк не виконали вимогу Банку і продовжують ухиляться від виконання зобов'язання забезпеченого заставою, навіть будучи попередженими листами Банку про погашення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, наступають наслідки передбачені ст.ст. 589-590 ЦК України і заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, тобто в рахунок заборгованості слід звернути стягнення на двокімнатну квартиру, АДРЕСА_1, загальною площею 43, 9 кв.м.

Посилання представника позивача на те, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором, так як позичальник та іпотекодавець є подружжям, не може бути прийнята судом, оскільки позичальником по кредитному договору є ОСОБА_1, а іпотекодавцем по договору іпотеки є ОСОБА_2, тобто особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця (ст.. 11 ЗУ «Про іпотеку»)

Згідно до ст.ст. 39,40 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя може винести рішення про виселення мешканців, оскільки саме звернення стягнення на квартиру і є підставою для цього.

Ці ж положення закріплені в ст.. 109 ЖК України , де зазначено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому за винятками встановленими Законом.

Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку жиле приміщення, всіх громадяни, що мешкають, зобов'язані на письмову вимогу кредитора, або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільнять жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі суду.

Як вбачається з вимоги-повідомлення (а.с. 37 та 126) Банк прийнявши рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_1, письмово попередив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 серпня 2010 року, а ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - 11 січня 2011 року про звільнення цього жилого приміщення протягом 30 днів, проте відповідачі добровільно вимоги Банку не виконали, а тому позивач просив висилити їх в судовому порядку.

З цих підстав, суд не може прийняти доводи відповідача та його представника, про те, що відповідачі, які проживають в заставленій квартирі не можуть бути виселенні з неї, оскільки не були попередженні про виселення.

Крім того, згідно п. 3.6 іпотечного договору іпотекодавець ОСОБА_2 засвідчила і гарантувала, що на момент укладення цього договору в жилому приміщенні, яке є предметом іпотеки проживає лише ОСОБА_1 і гарантувала, що протягом строку дії цього договору, вона зобов'язується не надавати в користування, не вселяти, не реєструвати в це жиле приміщення, будь-яких осіб без попередньої згоди Банку.

При таких обставинах, суд вважає, що реєстрація і проживання в заставленій квартирі інших відповідачів в тому числі і малолітньої дитини, яка народилася після укладення договору іпотеки, не може зупинити виконання договору іпотеки, щодо їх виселення, так як будь-які дії вчиненні без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки є неправомірними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі - 1700 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 750 грн. витрат за проведення судової експертизи, а всього 2570 грн.

На підставі наведеного і ст.ст. 7, 33, 37-40 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст.. 526, 546, 572-576, 583, 589 - 590 ЦК України, ст. 109 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк «Аваль» Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» м.Черкаси , вул. Гоголя, 224, код 21366225, МФО 354411, р/р 29091558 - 361356 грн. 73 коп. боргу за договором кредиту, а також стягнути з кожного із них на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк «Аваль» Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» по 1285 грн. судових витрат.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 354411/6580/0231-8 від 22 серпня 2008 року в розмірі 40737 доларів США 44 центів, що еквівалентно 361356 грн. 73 коп. звернути стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного майна ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» Черкаська обласна дирекція ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» шляхом реалізації її на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: