Вирок № 27411605, 16.10.2012, Буський районний суд Львівської області

Справа № 1303/1167/2012

Провадження №1/1303/128/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012

Буський районний суд

Львівської області в складі:

головуючого - судді Кос І.Б.,

при секретарі Гута О.С.,

з участю прокурора Шахрайчук Н.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисників підсудного адвоката ОСОБА_2 та дружини підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буськ кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, з 08.06.2012року звільнений з посади начальника слідчого відділення Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області, учасник бойових дій, нагороджений медаллю «За бойові заслуги», раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника слідчого відділу Золочівського районного відділу ГУ МВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, маючи спеціальне звання підполковника міліції, здійснюючи функції представника влади та службової особи, в період з 14 по 23 травня 2012 року вимагав та отримав хабар у значному розмірі за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища.

Так, ОСОБА_4, будучи в силу службового становища відповідальним за стан слідчої роботи в слідчому підрозділі, уповноваженим на вчинення дій, пов'язаних з розглядом та вирішенням заяв і повідомлень про злочини, що надходять у слідче відділення Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області та забезпечуючи прийняття в них рішень відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, 18.05.2012 року, близько 10 години, перебуваючи в приміщенні Золочівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, що за адресою м. Золочів, вул. Шашкевича, 43, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання грошової винагороди в розмірі 4000 доларів США від ОСОБА_1 за непритягнення її сина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, висловив вимогу до ОСОБА_1 про передачу нею хабара в сумі 4000 доларів США, за невчинення таких дій.

Будучи поставленою в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_4 вказаної ним суми хабара могла потягнути порушення законних прав та інтересів її сина ОСОБА_5, ОСОБА_1 була змушена погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_4

Виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_4, 21.05.2012 року, перебуваючи в кабінеті № 13 у приміщенні Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, що за адресою: м.Золочів, вул. Шашкевича, 43, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 одержав від неї частину хабара в розмірі 1000 доларів США за невчинення дій, пов'язаних з притягненням її сина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4, маючи умисел на безпідставне одержання решти хабара в розмірі 3000 доларів США, висловив вимогу ОСОБА_1 про необхідність передачі грошей в строк до 23.05.2012 року.

21.05.2012 року, усвідомлюючи незаконність вимог ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулась до правоохоронного органу із заявою про вимагання хабара, давши згоду прийняти участь у заходах по викриттю злочинної діяльності вказаного працівника органів внутрішніх справ.

23.05.2012 року, виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_4, перебуваючи в кабінеті № 25 у приміщенні Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, що за адресою м.Золочів, вул. Шашкевича, 43, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 одержав від неї частину хабара в розмірі 3000 доларів США, за не вчинення дій, пов'язаних з притягненням її сина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

23.05.2012 року, близько 10 години, ОСОБА_4 затриманий працівниками БКОЗ УСБУ у Львівській області та УВБ у Львівській області ДВБ МВС України, а предмет хабара в сумі 3000 доларів США був вилучений.

Загалом ОСОБА_4 шляхом вимагання отримав в якості хабара 4 000 доларів США, що за курсом НБУ становить 31 960,00 грн., який становить значний розмір хабара.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії, з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Підсудний ОСОБА_4 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свою вину в скоєному злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється та вказав, що дійсно 21 та 23 травня 2012 року він в приміщенні Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області отримав від ОСОБА_1 хабар в якості винагороди за не притягнення її сина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності в сумі 4000 доларів США, що було зумовлено його важким матеріальним становищем в сім'ї.

Незважаючи на повне визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненому злочині доводиться іншими зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що вона проживає з шістьма дітьми, з яких троє неповнолітні, а її син ОСОБА_5 до 17.05.2012 року проходив службу за контрактом у військовій частині у м. Золочеві. У жовтні 2011 року її син ОСОБА_5 був засуджений Золочівським районним судом до двох років іспитового терміну, як вона знає, за вчинення хуліганських дій. 14 травня 2012 року близько дев'ятої години ранку, на її мобільний телефон зателефонував командир військової частини А-1022, ОСОБА_6 та повідомив, що її син ОСОБА_5 затриманий працівниками міліції Золочівського району та їй необхідно туди під'їхати. Через декілька хвилин з мобільного телефону ОСОБА_7 їй зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що розбив вікна в магазині в м. Золочеві та був затриманий працівниками міліції. Приблизно через півгодини вона приїхала до Золочівського РВ ГУМВСУ у Львівській області та, перебуваючи поблизу, побачила, що її син разом із командиром в/ч ОСОБА_6 виходять з будівлі міліції. Вона підійшла до них та вони разом на автотранспорті, що належить військовій частині, поїхали до неї додому, де ОСОБА_5 переодягнувся у військову форму. Згодом ОСОБА_5 з іншими військовослужбовцями поїхали у військову частину А-1022, а вона залишилась дома. Близько 15 години до неї зателефонував командир в/ч та сказав, що їй знову необхідно підійти до райвідділу міліції, де він її буде чекати. Зустрівшись з ОСОБА_6, останній сказав, що їм необхідно зайти до начальника слідства ОСОБА_4, на що вона погодилась, тоді вони разом пішли до приміщення райвідділу, проте ОСОБА_4 не було на місці. Наступного дня 15 травня 2012 року близько 16 години, до неї приїхав ОСОБА_6 та сказав, що їм потрібно проїхати в Золочівський РВ до ОСОБА_4 Приїхавши під райвідділ міліції ОСОБА_6 з мобільного телефону зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що вони приїхали. Через декілька хвилин ОСОБА_4 вийшов та спілкувався з ОСОБА_6 Через кілька хвилин ОСОБА_6 покликав її, щоб вона підійшла до них. Коли потерпіла підійшла до них, то ОСОБА_4 спитав, чи їй не шкода чотири тисячі за життя сина, оскільки він живим з тюрми не вийде. ОСОБА_1 повідомила, що на даний момент таких грошей не має і їй потрібен час для їх збору. На це ОСОБА_4 повідомив, що у неї є час до п'ятниці, тобто до 18 травня 2012 року, після чого вони розійшлися. Вже, 16 травня 2012 року після обіду до ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_5 та попросив привезти у військову частину військову форму, так як йому необхідно їх здати, оскільки його будуть звільняти з військової служби, а через кілька хвилин сказав не привозити, а 17.05.2012 року син подзвонив та сказав, щоб вона все ж таки привезла форму, оскільки його звільняють. ОСОБА_1 привезла форму, написала заяву, що не має претензій до військової частини та вони із сином поїхали додому. Згодом, 18 травня 2012 року близько 10 години ранку ОСОБА_1 приїхала до райвідділу міліції, зателефонувала ОСОБА_4, і він їй повідомив, щоб вона піднімалась в 13 кабінет до нього. Під час розмови в його кабінеті ОСОБА_1 просила його зменшити суму хабара, оскільки 4 тис. доларів США для неї дуже багато. Він сказав, що подумає, і щоб ОСОБА_1 частину грошей, які назбирає, принесла в понеділок 21.05.2012 року та він скаже, чи зменшить суму хабара. Після цього, 21 травня 2012 року о 10 годині ранку ОСОБА_1 прийшла в райвідділ міліції, зайшла в 13-й кабінет до ОСОБА_4 Під час розмови ОСОБА_1 сказала, що принесла лише 1000 доларів США, а решту назбирає до кінця дня або до ранку 22.05.2012 року. ОСОБА_1 при цьому запитала ОСОБА_4, як йому віддати гроші в сумі 1000 доларів США, які вона принесла, на що він відповів, щоб вона зачекала та вийшла в коридор. Через кілька хвилин він покликав ОСОБА_1 у кабінет. ОСОБА_4 стояв біля свого робочого столу, на якому лежав записник чи книжка темного кольору, на яких були документи. Він рукою підняв документи та показав ОСОБА_1 покласти туди гроші. ОСОБА_1 витягнула з сумочки гроші в сумі 1000 доларів США та поклала на записник, після чого він накрив гроші документами. В подальшому вони домовилися, що якщо ОСОБА_1 до 19 год. не назбирає решту грошей, то щоб вона їх принесла не пізніше середи 23.05.2012 року, оскільки 22.05.2012 року його не буде. При цьому ОСОБА_4 сказав, що суму хабара зменшити не зможе, після чого вони попрощалися та ОСОБА_1 пішла. У подальшому ОСОБА_1 вирішила звернутися в УСБУ у Львівській області із заявою про вимагання та одержання в неї хабара ОСОБА_4 До заяви вона надала свій диктофон, на який записала розмови під час зустрічей з ОСОБА_4 за 18.05.2012 року та 21.05 2012 року, а також надала ксерокопії грошових купюр в сумі 1000 доларів США, які вже передала ОСОБА_4 Тоді, 23.05.2012 року зранку потерпіла приїхала в УСБУ у Львівській області та надала працівникам власні грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які були оглянуті в присутності понятих та помічені спеціальною речовиною, про що складено відповідні документи. Після цього, ОСОБА_1 поїхала в Золочівський РВ ГУМВСУ у Львівській області. Перебуваючи у м. Золочеві, близько 9 год. 30 хв., вона передзвонила до ОСОБА_4 та сказала, що буде через півгодини. Приїхавши в Золочівський РВ, ОСОБА_1 сказала до чергового, що вона до ОСОБА_4 та черговий її пропустив. ОСОБА_1 підійшла до кабінету ОСОБА_4 під №13, однак він був закритий. Тоді, ОСОБА_1 почекала 10 хвилин і по коридору до неї підійшов ОСОБА_4, махнув рукою, щоб вона зачекала, а сам зайшов в кабінет. Вийшовши з кабінету через кілька хвилин, він закрив його та сказав, щоб вона йшла за ним. Вони пішли по коридору в кабінет № 25, який він відкрив своїми ключами, і вони зайшли. Тоді, ОСОБА_4 сказав, щоб ОСОБА_1 присіла на крісло та запитав, як справи, на що потерпіла сказала, що принесла решту суми. ОСОБА_4 відкрив шухляду в столі та рукою показав, щоб вона поклала туди гроші. ОСОБА_1 запитала ОСОБА_4 про паспорт сина, оскільки ОСОБА_6 віддав йому паспорт, на що ОСОБА_4 сказав, щоб її син ОСОБА_5 сам підійшов близько 14 год., оскільки потрібно переписати його свідчення і він йому поверне паспорт. ОСОБА_5 запитала, чи буде все нормально з її сином, він відповів, що буде все добре, головне, щоб він знову нічого не зробив. Після чого вони попрощалися та вона пішла, передавши гроші з рук в руки підсудному, який поклав їх у вищевказану шухляду (а.с. 103-107 том 1);

- показаннями свідка ОСОБА_5, який вказав, що з 15.04.2011р. він проходив військову службу за контрактом у військовій частині №1022 у м. Золочеві Львівської області, звідки 15.05.2012р. його було звільнено у зв'язку попереднім засудженням. Так, у жовтні 2011 року його було засуджено Золочівським районним судом за ст. 15, ст. 185 ч.3 КК України до 2 років іспитового терміну за те, що він у вересні 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розбив вікно в одному з магазинів у м. Золочеві, та проник в його середину, де заснув. Після чого його було затримано працівниками міліції. В ніч з 13 на 14 травня 2012 року, ОСОБА_5 з друзями вживав спиртні напої в барі у м. Золочеві. Пригадує, що випив орієнтовно 200 грам горілки, після цього випив сім півлітрових пляшок пива, в подальшому почав пити далі горілку та практично нічого не пригадує, лише пам'ятає, що біля 2.00 год. 14.05.2012 року він вийшов з бару до пам'ятника Т.Шевченка. Після чого нічого пригадати не може, лише, те що працівники міліції завезли його в Золочівську лікарню для встановлення стану його алкогольного сп'яніння. В подальшому, з лікарні його завезли в Золочівський РВ ГУ МВС України у Львівській області. Згодом свідок спілкувався з працівниками міліції, з ким саме не пригадує, оскільки ще був дуже п'яний. Працівники міліції розпитували його про події, а саме казали, що ОСОБА_5 розбив вікно в магазині, проник в приміщення та заснув. ОСОБА_5 відповідав, що нічого не пригадує. Після чого він підписав пояснення, яке не читав, оскільки був в стані алкогольного сп'яніння. Ознайомившись з явкою з повинною від 14.05.2012р., свідок пояснив, що вона написана ним власноручно в приміщенні Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області в піддиктовку працівників міліції. Текст явки з повинною ОСОБА_5 не пригадував до ознайомлення з нею, оскільки вона була написана ним в стані сильного алкогольного сп'яніння та на даний час свідок не пригадує про події, які відбувались в ніч з 13 на 14 травня 2012 року. Через деякий час після підписання пояснення, приїхав начальник військової частини ОСОБА_6 Працівники міліції віддали ОСОБА_5 його мобільний телефон, щоб він передзвонив до мами ОСОБА_1 та повідомив, що він зробив. Після чого ОСОБА_6 забрав ОСОБА_5 і вони вийшли з приміщення міліції, де побачили ОСОБА_1 та на військовому автомобілі поїхали до ОСОБА_5 в село, де він переодягнувся у форму та поїхав у військову частину, з військової частини він поїхав до себе додому в село. Під час перебування вдома ОСОБА_1 своєму синові особливо нічого не пояснювала, а лише сказала, що потрібно дати 4 000 доларів США працівникам міліції і вона шукає гроші. Крім того, свідок повідомив, що після того, як він перебував в Золочівському РВ 14.05.2012 року його працівники міліції більше до себе не викликали (а.с. 109 том 1, а.с. 41-44 том 2);

- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що з березня 2012 року обіймає посаду командира військової частини А 1022. Свідок ОСОБА_5 проходив у нього в частині військову службу за контрактом з квітня 2011 року на посаді водія-слюсаря ремонтного відділення бронетанкової техніки ремонтного взводу бронетанкової техніки ремонтної роти 9 окремого ремонтно-відновлюваного батальйону армійського корпусу. Графік роботи ОСОБА_5 складав з 9 години до 18 години, за виключенням 15 та 16 числа, коли він був переведений на казармений стан наказом командира частини № 31 від 15.05.2012р. В понеділок 14.05.2012 року відбувалось шикування чергової частини в парку бойових машин, а ОСОБА_6 в цей час на залізничному вокзалі зустрічав начальника центрального бронетанкового управління генерала-майора ОСОБА_9 з 6 год. до 7 год. ранку. При цьому свідку на мобільний телефон зателефонували з військової частини і доповіли, що ОСОБА_5 немає в строю. Після 9 години у військову частину зателефонували з міліції і повідомили, що ОСОБА_5 у них, але у зв'язку з чим, не повідомили. ОСОБА_6 до обіду виїхав у Золочівський райвідділ міліції і звернувся до чергового, представився, повідомив, що прибув у зв'язку з затримання військовослужбовця, черговий його скерував на верх. Свідок піднявся на другий поверх і обходив усі кабінети. В одному з кабінетів, коли відкрив двері, побачив ОСОБА_5 сидячого за столом у цивільному одязі в присутності інших осіб, працівників міліції, яких було двоє або троє. ОСОБА_6 представився і його попросили зачекати в коридорі, оскільки від ОСОБА_5 відбирають пояснення. Через деякий час з кабінету вийшов ОСОБА_5 та незнайомий чоловік і сказав, що ОСОБА_5 на крадіжці попадається в друге і має певний строк. ОСОБА_6 почав розпитувати, який саме строк і попросив у цієї особи документи, які б підтверджували його слова. Йому сказали прийти на наступний день, а ОСОБА_5 забрати з собою у військову частину, оскільки це був робочий день. Коли свідок привіз ОСОБА_5 додому, де він перевдягнувся у військову форму, при цьому ОСОБА_6 чув від ОСОБА_5 запах алкоголю, слабкий запах «перегару» ознаки того, що він звечора вживав алкоголь, проте свідок в ОСОБА_5 нічого не розпитував і він нічого йому не розповідав. ОСОБА_6 також вказав, що ОСОБА_5 заступив в наряд 14.05.2012 року і на наступний день, тобто 15.05.2012 року ОСОБА_6 зателефонував матері ОСОБА_5 і запитав, чи вона вдома, заїхав за нею і вони разом поїхали в Золочівський РВ за документами, які обіцяли передати напередодні. Коли вони прибули у райвідділ, ОСОБА_1 залишилась в машині, а ОСОБА_6 підійшов до чергового і запитав, чи залишали для нього документи. Він знову скерував його на другий поверх в один з кабінетів, по коридору наліво. ОСОБА_6 зустрів у вказаному кабінеті особу у форменому одязі підполковника це був ОСОБА_4, якого свідок попросив завірити надану ним копію вироку Золочівського райсуду, яким засуджено ОСОБА_5 При цьому, ОСОБА_4 завірив своїм підписом копію наданого вироку і скріпив це печаткою. ОСОБА_6 попросив ОСОБА_4, щоб він спустився вниз і пояснив матері ОСОБА_5, чим загрожує її сину ОСОБА_5 вчинення ним повторної крадіжки. ОСОБА_4 вийшов з приміщення Золочівського РВ і вони підійшли до машини, де ОСОБА_1 спілкувалась з ОСОБА_4 деякий час. Чувши уривки розмов, ОСОБА_6 вказав, що ОСОБА_4 сказав фразу - «шість років», яку ОСОБА_6 особисто розцінив, як те, що ОСОБА_5 за вчинення повторної крадіжки загрожує позбавлення волі строком на шість років. Після цієї розмови ОСОБА_4 залишився, а ОСОБА_6 з ОСОБА_1 повернулись у військову частину, де він запросив її до себе в кабінет, викликав ОСОБА_5, котрий дав ОСОБА_7 пояснення з приводу його засудження 21.10.2011р., в якому він вказав причини, по яких ОСОБА_5 не повідомив про його засудження командування військової частини. Після цього, ОСОБА_6 дав команду начальнику штабу частини майору ОСОБА_10 підготувати наказ про переведення ОСОБА_5 на казармений стан у зв'язку з тим, що свідку стало відомо про факт засудження ОСОБА_5, та підготувати документи про його звільнення. ОСОБА_6 повідомив командування корпусу про вищевказані обставини. На наступний день пізно увечері 16.05.2012 року ОСОБА_6 отримав документи про звільнення ОСОБА_5 у запас. ОСОБА_6 не став відпускати ОСОБА_5 на ніч і дав команду викликати ОСОБА_1 на наступний день зранку 17.05.2012р. Викликав ОСОБА_5 в кабінет, видав усі документи для постановки на облік у військовий комісаріат і особисто завіз їх у військовий комісаріат для постановки його на облік як військовозобов'язаного. Оскільки був не прийомний день на облік стати не змогли, вони забрали відповідні документи і більше ОСОБА_6 їх не бачив по даний час. Паспорт ОСОБА_5 17.05.2012 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_10 разом з усіма документами на звільнення ОСОБА_5 та зважаючи на те, що маючи паспорт, ОСОБА_5 міг уникнути слідства за фактом його затримання 14.05.2012 року, ОСОБА_6 17.05.2012 року одразу після того, як не вдалось поставити ОСОБА_5 на облік у військовому комісаріаті, поїхав у приміщення райвідділу та на прохання працівників міліції передав паспорт громадянина України ОСОБА_5 ОСОБА_4, з метою запобігти його можливості виїхати та уникнути відповідальності. З ОСОБА_4 свідок зустрівся в приміщенні райвідділу міліції в м.Золочів, та передав паспорт ОСОБА_5 ОСОБА_4 з рук в руки. У ОСОБА_7 склалось враження, що паспорт ОСОБА_5 ОСОБА_4 не був потрібний, але він взяв його собі. Ніякої розмови з ОСОБА_4 ОСОБА_6 в той час не вів і після цього часу його більше не бачив. Через деякий час 17.05.2012р. ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_1 та спитала, де паспорт її сина, на що свідок їй вказав, що паспорт за вказівкою працівників міліції він передав ОСОБА_4 і щоб вона зверталась до нього (а.с. 185-203 том 1);

- показаннями свідка ОСОБА_11, який показав, що він з вересня 2011 року працює на посаді слідчого слідчого відділення Золочівського РВ УМВСУ у Львівській області. 14.05.2012 він перебував на чергуванні в складі слідчо-оперативної групи відповідно до графіку. Спільно з ним в склад групи були включені працівники Золочівського РВ, а саме: начальник сектору карного розшуку майор міліції ОСОБА_12, дільничний інспектор міліції старший сержант міліції ОСОБА_13, старший експерт Золочівського відділення НДЕКЦ ОСОБА_14 та оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_15 14.05.2012 в Золочівський РВ ГУ МВС України у Львівській області поступило телефонне повідомлення до чергової частини і він отримав вказівку чергового по райвідділу ОСОБА_16 про виїзд на місце події. Прибувши за вказаною черговим адресою, а саме до магазину за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_11 побачив розбите скло у металопластикових дверях магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7», це було близько 3 години ранку. Ним проведено огляд місця події в присутності понятих. При огляді приміщення магазину виявлено сплячим на підлозі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя с. Підгородне Золочівського району, якого розбудили та привели до тями. Фактично пошкоджень майна, крім розбитого вікна, виявлено не було. Зі слів приватного підприємця ОСОБА_17, яка брала участь в огляді, з приміщення магазину, який вона орендує, нічого не викрадено. В даному приміщенні крім товару-одягу були інші матеріальні цінності та гроші. По завершенні огляду ОСОБА_13 з водієм службової машини відвезли ОСОБА_18 в Золочівську ЦРЛ для освідування та медичного огляду. Після цього ОСОБА_11, склавши два протоколи огляду місця події, з заявами власників про дозвіл на огляд приміщень прибув в Золочівський РВ, де склав два тексти телеграм з інформацією про результати виїзду і разом із заявами ОСОБА_19 та ОСОБА_17 передав зібрані матеріли для реєстрації черговому по райвідділу. Заяви у власниць відбирались ним на місці події, вони у райвідділ міліції не їздили. Це було в період часу з 5 до 6 години ранку 14.05.2012 року. В цей же час, коли він складав телеграми і реєстрував виїзд, інші учасники слідчо-оперативної групи опитували ОСОБА_5 в приміщенні райвідділу на другому поверсі, в одному з службових кабінетів сектору карного розшуку, сам ОСОБА_11 при цьому присутній не був. Цього ж дня, тобто 14.05.2012 року до обіду оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_20 передав йому два пояснення ОСОБА_5 та явку з повинною, в котрих ОСОБА_5 вказав, що мав на меті проникнути в приміщення магазину, щоб вчинити крадіжку. ОСОБА_11 особисто з ОСОБА_5 не спілкувався. Два пояснення, протоколи огляду та явку ОСОБА_5 він утримував у себе в сейфі на робочому місці. Між 8 та 9 годиною 14.05.2012 року він зайшов в кабінет до начальника слідчого відділення Золочівського РВ ОСОБА_4 та детально доповів йому про здійснені ним виїзди на місце події, зокрема, про виїзд на АДРЕСА_2, на цьому розмова закінчилась. Рішення про порушення кримінальної справи та затримання ОСОБА_5 не приймалось і таких вказівок ОСОБА_11 не отримував, оскільки йому особисто на той час не було відомо, кому буде доручено провести перевірку в порядку ст. 97 КПК України. В подальшому, виконувачем обов'язки начальника Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_21 вищевказані матеріали перевірки розписані на ОСОБА_11, тобто йому доручено проводити перевірку в порядку ст. 97 КПК України за заявами ОСОБА_19 та ОСОБА_17 Згодом, 15.05.2012 року він отримав заяви від помічника чергового Золочівського РВ і приступив до проведення перевірки. Розпочав збирати характеризуючі дані на ОСОБА_5, відібрав пояснення у підприємців. Окрім цього, ним неодноразово піднімалось питання в розмовах з ОСОБА_4, що саме йому робити з цими матеріалами. ОСОБА_11 доповів ОСОБА_4, що на нього розписані матеріли і на його думку, на підставі зібраних даних, а саме явок з повинної та пояснень ОСОБА_5, він вбачає в його діях склад злочину, передбачений ст. ст. 15, 185 ч.3 КК України У відповідь ОСОБА_4 йому сказав не поспішати з прийняттям рішення, оскільки потрібно детально розібратись, чи буде в діях ОСОБА_5 склад злочину, так як на даний час у Львівському апеляційному суді слухається скарга на вирок по справі з аналогічними обставинами і є загроза повернення її на додаткове розслідування і закриття, оскільки злочин не був доведений, через зміну показів обвинуваченим на суді. При цьому, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_11 переглянути рішення Пленуму Верховного суду України за обставинами кваліфікації дій при замаху на вчинення крадіжки. ОСОБА_11 намагався віднайти схожі ситуації кваліфікації, але не знайшов подібного. Востаннє ОСОБА_11 заходив до ОСОБА_4 23.05.2012р. близько 9.30 год. та нагадував йому, що терміни прийняття рішення за заявами ОСОБА_19 та ОСОБА_17 спливають 24.05.2012р. і питав, що йому робити. ОСОБА_4 сказав, щоб він почекав і не сьогодні, то завтра, тобто 24.05.2012р. вони приймуть рішення, але яке саме не уточнив, а ОСОБА_11 не перепитував, оскільки вважав, що ОСОБА_4 слід погодити усно прийняття рішення за цими заявами з працівниками прокуратури Золочівського району Львівської області. Про те, чому з сектору карного розшуку йому надійшли пояснення ОСОБА_5 без супровідного листа та чому такі явки з повинною не були зареєстровані, ОСОБА_11 не зміг відповісти, але вказав, що відбувався звичайний робочий процес дослідчої перевірки і він, як слідчий, накопичував зібрані матеріали. Явок з повинною ОСОБА_5 він не реєстрував, оскільки фактично такий документ не був по своїй суті явкою з повинною. ОСОБА_5 добровільно не звертався в органи міліції, а був виявлений працівниками міліції на місці події та основним предметом реєстрації була заява потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_17 При цьому, ОСОБА_11 вказав, що на його думку в період 15 - 23 травня 2012 року було достатньо зібрано даних до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, однак проекту постанови про порушення справи він не виносив, як і проекту постанови про відмову в порушенні справи. Також, ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_4 дав йому вказівки не поспішати з прийняттям рішення, оскільки, на думку ОСОБА_11, рішення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 ОСОБА_4 планував погодити з прокуратурою району. Іншого йому нічого не відомо. Також у свідка склалось враження, що ОСОБА_4 не був впевнений, що в діях ОСОБА_5 є склад злочину і не хотів порушувати кримінальну справу. З ким спілкувався ОСОБА_4 з приводу прийняття рішення щодо ОСОБА_5, ОСОБА_11 не знає. Чого саме чекав ОСОБА_4,свідок не зміг ствердно відповісти, так як йому цього невідомо. Крім того, свідок категорично ствердив, що з приводу прийняття рішення щодо ОСОБА_5 він ні з ким, крім ОСОБА_4, який був його безпосереднім начальником, не спілкувався. ОСОБА_11 також вказав, що якщо б була підтримка (погодження) зі сторони прокуратури району і безпосередня вказівка ОСОБА_4, то він би порушив справу особисто, а якщо б було вирішено відмовляти у порушенні кримінальної справи, то однозначно ці матеріли перевірки були б скеровані начальнику Золочівського РВ для подальшого їх вирішення (винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи) працівниками сектору карного розшуку Золочівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, оскільки так це практикується. При цьому, ОСОБА_11 мав би підготувати супровідний лист за підписом начальника слідчого відділення ОСОБА_4 з зазначенням себе як виконавця. Про обставини отримання грошей ОСОБА_4 від ОСОБА_5 чи його матері, свідкові ОСОБА_11 особисто нічого не відомо. Свідок також вказав, що ОСОБА_4 має доступ до службових кабінетів в приміщенні райвідділу міліції, у нього є дублікати ключів від усіх кабінетів вісьмох слідчих (а.с. 95-102 том 1);

- оголошеною в судовому засіданні заявою потерпілої ОСОБА_1 від 21.05.2012 року, зареєстрованої в УСБУ у Львівській області за №к-358, в якій остання заявила про факт вимагання хабара співробітником Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 в розмірі 4000 доларів США за непорушення кримінальної справи відносно її сина ОСОБА_5 та додала до своєї заяви цифровий диктофон, на якому вона зафіксувала розмови з ОСОБА_4 за 18 та 21 травня 2012 року, а також надала ксерокопії грошових купюр в сумі 1000 доларів США, які вона уже передала ОСОБА_4 21.05.2012 близько 10 години в його службовому кабінеті (а.с. 6-11 том 1);

- оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_4 повністю підтвердив покази ОСОБА_7 та зазначив, що на прохання останнього 15.05.2012 року вийшов на вулицю і знаходився біля приміщення райвідділу міліції, його чекала ОСОБА_1 з якою ОСОБА_4 мав розмову, в ході якої ОСОБА_1 розпитувала, що буде з її сином і ОСОБА_4 їй повідомив, що ОСОБА_5 вчинив злочин під час іспитового строку і йому загрожує реальне позбавлення волі. ОСОБА_1 просила у ОСОБА_4 не робити цього і тоді ОСОБА_4 озвучив їй суму в розмірі 4000 доларів США, яку ОСОБА_1 має передати йому за непритягнення її сина до кримінальної відповідальності, що в подальшому ОСОБА_1 і зробила, а цю суму грошей ОСОБА_4 від неї отримав в подальшому (а.с. 208-210 том 1);

- оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду технічних засобів від 22.05.2012 року та протоколом огляду від 21.06.2012 року, згідно яких встановлено, що диктофон марки «OLYMPUS NV-7700» був прослуханий та зміст зафіксованих розмов за 18 та 21 травня 2012 року вірно відображено в стенограмі. Зокрема, в ході розмови з ОСОБА_1 18.05.2012 року, ОСОБА_4 висловив умову, що в разі, якщо ОСОБА_1 виконає його вимогу про передачу обумовленої суми, то він не буде порушувати кримінальну справу і відмовить у цьому, а якщо ОСОБА_1 не виконає його вимоги, то він: «…автоматично його арештує і ОСОБА_5 йде по другій кримінальній справі і получе мінімум чотири роки реально, бо має три, а за те, що вчинив, буде мати рік і загалом буде мати чотири…». При цьому ОСОБА_1 просила відтермінувати дату передачі грошей, оскільки їй був необхідний час щоб зібрати гроші та вони домовились зустрітись в понеділок, тобто 21.05.2012 року. При вивченні зафіксованих розмов за 21.05.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 в розмові з ОСОБА_4 передала йому 1000 доларів США і повідомила, що решту буде мати ввечері чи на наступний день, на що ОСОБА_4 повідомив, що якщо ОСОБА_1 встигне, то до сьомої години вечора він її чекає, а якщо ні, то в середу - 23.05.2012 року, оскільки 22.05.2012 року його не буде. На прохання ОСОБА_1 зменшити суму, ОСОБА_4 відповів: «…та на менше ні…я б з радістю, і паспорт віддав би одразу…» (а.с. 12-14 том 1);

- оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду грошових коштів від 23.05.2012 року, згідно якого в присутності понятих співробітниками УСБУ у Львівській області проведено огляд 3000 доларів США, які представила ОСОБА_1 і пояснила, що вказані гроші у неї вимагають працівники Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області за непорушення кримінальної справи відносно її сина ОСОБА_5 Вказані кошти помічені спецхімречовиною, переписані номера та серії купюр та в подальшому передані ОСОБА_1 для участі в заходах для отримання фактичних даних про вимагання та отримання хабара співробітником міліції (а.с. 15 том 1);

- оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, згідно якого останній підтвердив покази ОСОБА_1 про відомі йому обставини (а.с. 204-207 том 1);

- оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 23.05.2012 року в адміністративній будівлі Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, що по вул.Шашкевича, 43 в м.Золочеві, в кабінеті № 13, згідно якого у ОСОБА_4, та при огляді його службового кабінету у кишенях форменного одягу виявлено паспорт громадянина України ОСОБА_5 При огляді кабінету № 25, який попередньо відкрив сам ОСОБА_4, у верхній правій шухляді столу, що навпроти входу виявлено 3000 доларів США, номера та серії купюр яких повністю збіглись з тими, що передані ОСОБА_22 під час огляду грошових коштів співробітниками УСБУ у Львівській області. При огляді «барсетки» чорного кольору, що знаходилась на підвіконні службового кабінету № 13, і зі слів ОСОБА_4 належить йому, виявлено загорнутими у білий аркуш паперу формату А4 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, номера та серії купюр яких повністю збіглись з тими купюрами, що передані йому ОСОБА_1 від 21.05.2012 року (а.с. 27-30 том 1);

- оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду від 24.05.2012 року, при огляді ЖРЗПЗ Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, згідно якого виявлено зареєстрованими 14.05.2012 року повідомлення про факт розбиття вікон в двох магазинах на АДРЕСА_2 та проведення перевірки виконувачем обов'язки начальника Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_21 доручено слідчому Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_11 та рішення станом на 24.05.2012 не прийнято (а.с. 3, 487 том 1);

- оголошеними в судовому засіданні функціональними обов'язками начальника слідчого відділення Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4, в силу яких він несе персональну відповідальність за стан роботи в слідчому підрозділі та за виконання покладених на нього завдань; розглядає заяви та повідомлення про злочини, що надходять у слідче відділення і забезпечує прийняття в них рішень відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства; контролює обґрунтованість порушення кримінальних справ та припиняє факти втручання в процесуальну діяльність слідчих не уповноважених на це законодавством осіб; веде облік роботи слідчих та слідчого підрозділу в цілому (а.с. 43-45 том 1);

- оглянутим в судовому засіданні витягом з наказу № 295 о/с від 13.09.2011 року, з якого вбачається те, що підполковник міліції ОСОБА_4 призначений на посаду начальника слідчого відділення Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області;

- оглянутим в судовому засіданні висновком № 1942 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин по кримінальній справі від 29 травня 2012 року, згідно якого на поверхнях тридцяти банкнот номіналом 100 доларів США з позначенням серії та номера DB 12424012A, HB 39849483A, HL 40814243D, B64248419 D, KC 07679827A, HE 61477347B, FG 81688307A, DB 33998328A, KC 66455489A, KB 69216184B, KD 78822099A, HK 10986040B, AB 74411286A, FL 13779586A, HF 80517205, HL 21569931G, HL 83267644E, HF 37620180C, HE 38530806D, KB 53892275D, KB 69216185B,

KB 69216181B, KB 59251061G, KB 69216182B, KB 69216183B, KC 07679829A, HB 66169558P, HB 18613329Q, HB 09494987P, HB 23011871 виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією;

- оголошеною в судовому засіданні постановою слідчого в особливо важливих правах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури Львівської області радника юстиції Стебеляк Ю.П. від 21.09.2012 року про визнання предметів речовими доказами, а саме: грошові кошти в сумі 3000 доларів США, зокрема, купюри в кількості 30 шт. номіналам по 100 доларів США з зазначенням серії та номера: DB 12424012A, HB 39849483A, HL 40814243D, B64248419 D, KC 07679827A, HE 61477347B, FG 81688307A, DB 33998328A, KC 66455489A, KB 69216184B, KD 78822099A, HK 10986040B, AB 74411286A, FL 13779586A, HF 80517205, HL 21569931G, HL 83267644E, HF 37620180C, HE 38530806D, KB 53892275D, KB 69216185B, KB 69216181B, KB 59251061G, KB 69216182B, KB 69216183B, KC 07679829A, HB 66169558P, HB 18613329Q, HB 09494987P, HB 23011871, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 23.05.2012р.; а також грошові кошти в сумі 1000 доларів США, зокрема, купюри в кількості 10 шт. номіналам по 100 доларів США з зазначенням серії на номера: HE 97383201B, HK 57576601B, BI 14942434A, HB 15778412H, HK 46990298D, HF 57676913C, KB 19673762B, HA 94645145A, HB 05976468K, KB 92824622E, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 21.05.2012р., цифровий диктофон марки «OLYMPUS NV-7700» із записами розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_4 за 18 та 21 травня 2012 року; відеокасета з записом огляду місця події від 23.05.2012р.; протокол за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів по справі №2161 та два оптичних диски з записами подій від 23.05.2012р. №246 та №247 та оглянутими в судовому засіданні вищевказаними речовими доказами.

Оцінюючі зібрані та перевірені по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_4 вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії, з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу підсудного, який раніше не судимий, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, страждає гіпертонічною хворобою ІІ ступеня, ризик високий (а.с. 243 том 2) та потребує постійного медикаментозного лікування, виключно з позитивної сторони характеризується за місцем проживання та з останнього місця роботи, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_6, є учасником бойових дій, нагороджений медаллю «За бойові заслуги», має відповідні нагороди та відзнаки.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, має тяжке захворювання та потребує постійного лікування, має на утриманні неповнолітнього сина, є учасником бойових дій, нагороджений медаллю «За бойові заслуги», має відповідні нагороди та відзнаки.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, або перейти до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахування особи винного.

Враховуючи те, що судом встановлено наявність у підсудного шести пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та характеризується виключно з позитивної сторони, має на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_24, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд приходить до висновку про те, що до підсудного слід застосувати вимоги статті 69 КК України.

Відтак, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, виходячи із засад розумності, виваженості та індивідуалізації покарання.

Також, відповідно до вимог ст. 55 КК України, з урахуванням характеру злочину, до підсудного слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати службові посади в правоохоронних органах на строк в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім цього, керуючись ч. 2 ст. 69 КК України, на підставах, передбачених вище, з урахуванням особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується як за місцем свого проживання, так і з останнього місця роботи, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного, наявності у підсудного ряду пом'якшуючих обставин, а також його бойові заслуги, нагороди та відзнаки перед Батьківщиною, суд приходить до висновку про необхідність не призначати підсудному додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке є його власністю, що передбачене санкцією частини 3 статті 368 КК України як обов'язкове.

Судові витрати підлягають віднесенню на підсудного.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. 323, ст. 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати службові посади в правоохоронних органах строком на 1 рік і 6 місяців без конфіскації майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний, тобто у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття основного покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання, тобто з 23 травня 2012 року.

Строк відбуття додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати службові посади в правоохоронних органах строком на 1 рік і 6 місяців рахувати ОСОБА_4 з моменту відбуття ним основного покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України судові витрати в розмірі 1103,40 грн. за проведення криміналістичної експертизи.

Речові докази по справі, а саме:

- пакет № 1 із цифровим диктофоном марки «OLYMPUS NV-7700» із записами розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_4 за18 та 21 травня 2012 року; пакет №7 відеокасета з записом огляду місця події від 23.05.2012р.; протокол за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів по справі №2161 та два оптичних диски з записами подій від 23.05.2012р. №246 та №247, а також копію службового посвідчення ОСОБА_4, - залишити в матеріалах кримінальної справи;

- грошові кошти в сумі 3000 доларів США, зокрема, купюри в кількості 30 шт. номіналам по 100 доларів США з зазначенням серії та номера: DB 12424012A, HB 39849483A, HL 40814243D, B64248419 D, KC 07679827A, HE 61477347B, FG 81688307A, DB 33998328A,

KC 66455489A, KB 69216184B, KD 78822099A, HK 10986040B, AB 74411286A, FL 13779586A, HF 80517205, HL 21569931G, HL 83267644E, HF 37620180C, HE 38530806D, KB 53892275D, KB 69216185B, KB 69216181B, KB 59251061G, KB 69216182B, KB 69216183B, KC 07679829A, HB 66169558P, HB 18613329Q, HB 09494987P, HB 23011871, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 23.05.2012р.; а також грошові кошти в сумі 1000 доларів США, зокрема, купюри в кількості 10 шт. номіналам по 100 доларів США з зазначенням серії на номера: HE 97383201B, HK 57576601B, BI 14942434A, HB 15778412H, HK 46990298D, HF 57676913C, KB 19673762B, HA 94645145A, HB 05976468K, KB 92824622E, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 21.05.2012р., що знаходяться на зберіганні в ЗГРУ «Приватбанк», - повернути потерпілій ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя І. Б. Кос