Ухвала суду № 27410545, 06.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13051/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря Міщенко Ю.М., представника позивача Мухи С.І., представників відповідача Грищай А.М., Колесник В.В., Вергун І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 року у справі за адміністративним позовом Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "КІБ Креді Агріколь" про стягнення заборгованості у розмірі 121 475,43 грн

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 року у задоволенні подання відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, за результатами перевірки (акт перевірки від 17 листопада 2009 року №517/43-10/19357443) за період з 1 липня року по 30 червня 2009 року встановлено, що акціонерним товариством „Каліон Банк Україна" укладено імпортний контракт від 18 грудня 2007 року №52/0205/97 з фірмою American Computer Systems (США) на купівлю товарів. Акціонерним товариством „Каліон Банк Україна" нерезиденту перераховано за імпортним контрактом від 18 грудня 2007 року №52/0205/97 валютні кошти 22 грудня 1997 року, граничний строк розрахунків по контракту 22 березня 1998 року. Перевіркою станом на 22 березня 1998 року встановлено неповернення валютних цінностей від American Computer Systems (США) акціонерному товариству Каліон Банк Україна" у сумі 36279 дол. США. Згідно акту попередньої перевірки від 18 грудня 2006 року №850/2310/19357443 по зазначеному контракту нараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 14 липня 2003 року по 30 червня 2006 року. Податковим органом встановлено порушення законодавчо встановлених строків надходження валюти або товару за імпортним контрактом від 18 грудня 2007 року №52/0205/97, а саме: за сумою 36279 дол. США з порушенням строку на 549 днів, на день виникнення заборгованості за період з 1 липня 2006 року по 31 грудня року. Таким чином акціонерному товариству „Каліон Банк Україна" по імпортному контракту від 18 грудня 2007 року №52/0205/97 за період з 1 липня 2006 року по 31 грудня 2007 року було нараховано 121815,43 грн пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За результатами адміністративного оскарження рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 30 листопада 2009 року №0001094310 залишено без змін.

З 10 лютого 2010 року назву акціонерного товариства «Каліон Банк Україна»змінено на публічне акціонерне товариство «Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь», який є правонаступником першого.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу надіслано податкову вимогу № 34 від 23.07.2012 року в якій повідомлено, що станом на 23.07.2012 року сума податкового боргу ПАТ "КІБ Креді Агріколь" за узгодженими податковими зобов'язаннями складає 121 475,43 грн, що є пенею. До моменту надсилання податкової вимоги позивач за стягненням заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності до відповідача не звертався. Рішень щодо зміни статусу боргу на податковий не приймав.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова вимога була сформована та направлена позивачу у зв'язку з несплатою позивачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі рішення №0001094310 від 30.11.2009 року, про сплату пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Інших боргових зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами на час виставлення податкової вимоги позивач не мав.

24.09.2012 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення за податковим боргом з рахунків Публічного акціонерного товариства "КІБ Креді Агріколь" коштів в сумі 121475,43 грн в порядку ст. 183-3 КАС України.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку, що немає фактичних та правових підстав для задоволення заявленого податковим органом подання про стягнення заборгованості за податковим боргом у розмірі 121 475,43 грн з ПАТ "КІБ Креді Агріколь" з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 року), то апеляційний розгляд адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 року.

За визначенням пункту 1.2 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно частини 1 ст.2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Види та перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, встановлені статтями 14 і 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Аналіз наведених правових норм свідчить, що податкове зобов'язання стосується обов'язку платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору (обов'язкового платежу), встановленого Законом України "Про систему оподаткування".

Частиною 1 статті 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За своєю суттю штрафна санкція, у вигляді пені, встановлена ч. 1 ст. 4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є адміністративно-господарською санкцією, оскільки є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, що встановлені статтею 238 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податковим зобов'язанням, а тому спірні правовідносини не регулюються Законом України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає розгляд справ адміністративним судом за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо, зокрема, стягнення коштів за податковим боргом.

З наведених норм вбачається, що податкові органи не мають права звертатися до адміністративного суду в порядку 183-3 КАС України щодо стягнення податкового боргу у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правових підстав для задоволення подання позивача щодо стягнення коштів за податковим боргом з рахунків Публічного акціонерного товариства "КІБ Креді Агріколь" у розмірі 121 475,43 грн внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, немає.

Оскільки судове рішення першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтверджених доказами, що були досліджені у судовому засіданні, при дотриманні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги при цьому висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому суд апеляційної інстанції підстав для скасування постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 року не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.